- •Навчальний посібник
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів.......................................….8
- •2 Автоматичні регулювання напруги і
- •3 Автоматичне регулювання частоти і
- •4 Автоматичне регулювання частоти і
- •5 Протиаварійна автоматика................................224
- •Автоматизація процесу знаходження
- •Використання мікропроцесорної техніки
- •Схеми автоматичного регулювання
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів
- •1.1 Призначення автоматичного регулювання
- •1.2 Синхронний генератор як регульований об'єкт
- •1.2.1 Збудники синхронних генераторів
- •1.2.2 Способи пропорційного автоматичного регулювання збудження
- •1.3 Автоматичне регулювання збудження генераторів з електромашинними збудниками
- •1.3.1 Схеми збудження і регулювання
- •1.3.2 Компаундування синхронних генераторів
- •1.3.3 Електромагнітні коректори напруги
- •1.3.4 Релейне управління збудженням
- •1.4 Автоматичне регулювання збудження генераторів з діодно-електромашинними збудниками
- •1.4.1 Виконання і дія збудників
- •1.4.2 Автоматичне регулювання збудження
- •1.4.3 Особливості регулювання збудження при безщіточному збуднику
- •1.5 Автоматичне регулювання збудження сильної дії
- •1.5.1 Призначення, особливості і алгоритм автоматичного регулювання
- •1.5.2 Виконання і дія тиристорних збудників
- •1.6. Автоматичні регулятори збудження сильної дії
- •1.6.1 Види автоматичних регуляторів
- •1.6.2 Аналогові регулятори
- •1.6.3 Цифрові регулятори
- •2 Автоматичне регулювання напругиі реактивної потужності в електроенергетичній системі
- •2.1 Задачі і способи регулювання
- •2.2. Автоматичне управління реактивною потужністю синхронних генераторів електростанцій.
- •2.2.1 Елементи установки статизму
- •Пристрої групового автоматичного управління збудженням генераторів
- •2.3.1 Способи здійснення
- •2.3.2 Виконання автоматичних пристроїв групового управління збудженням
- •2.4 Автоматичне регулювання реактивної потужності синхронних компенсаторів
- •2.4.1 Особливості регулювання
- •2.4.2 Регулятори збудження синхронних компенсаторів
- •2.5. Особливості автоматичного регулювання коефіцієнтів трансформації трансформаторів
- •2.6. Автоматичні регулятори коефіцієнтів трансформації
- •2.7 Автоматичні системи комплексного управління напругою і реактивною потужністю
- •3 Автоматичне регулювання частоти і активної потужності турбо - і гідроагрегатів
- •3.1 Призначення автоматичного регулювання частоти і активної потужності
- •Агрегатів на електростанціях
- •3.2 Турбіна як об'єкт регулювання частоти і потужності
- •3.3 Автоматичні регулятори частоти обертання турбін
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Гідромеханічний арчо
- •3.3.8 Регулятори частоти обертання парових турбін великої потужності
- •Турбіни великої потужності
- •Парової турбіни
- •3.3.9 Электрогідравлічні регулятори для гідравлічних турбін
- •3.3.12 Регулювання частоти і потужності агрегату автоматичним регулятором частоти обертання
- •3.4 Паралельна робота агрегатів, постачальних арчв
- •Р исунок 3.25 - Вплив зони нечутливості на розподілення навантаження
- •4 Автоматичне регулювання частоти і потужності на електростанціях і в електроенергетичних системах
- •4.1 Оптимізація розподілу навантаження між елементами еес
- •4.1.1 Характеристики теплових електростанцій
- •4.1.2 Характеристики гідроелектростанцій
- •4.1.3 Оптимальний розподіл навантаження в еес без гідроелектростанцій і без обліку втрат у мережах
- •4.1.4 Оптимальний розподіл навантаження в еес з гідроелектростанцією без обліку втрат в мережах
- •4.1.5 Розподіл навантажень між електростанціями еес при обліку втрат у мережах
- •4.2 Автоматичне регулювання частоти і потужності в еес однієї частоторегулюючою електростанцією
- •4.2.1 Автоматична система регулювання частоти і потужності за мнимостатичними характеристиками
- •4.2.2 Автоматична система регулювання частоти і потужності, що використовує інтегральну функцію відхилення частоти
- •4.3.1 Централізована асрч і м оргруес
- •Асрч і м оргрес
- •4.3.2 Децентралізована асрч і м внііе
- •4.3.3 Облік втрат у мережах при оптимальному розподілі навантаження між чрес
- •4.3.4 Комбінована асрч і м
- •4.4 Автоматичне регулювання і обмеження перетоків активної потужності по лініях високої напруги
- •4.4.1 Регулювання частоти зі статизмом по перетіканню потужності
- •4.4.2Регулювання частоти і обмінної потужності в оес
- •4.5 Автоматичне регулювання частоти і потужності в оес і єес
- •5 Протиаварійна автоматика
- •5.1 Призначення і види протиаварійної автоматики
- •5.2 Аналіз аварійних ситуацій
- •Pиcунок 5.3- Характеристика потужності електропередачі по
- •5.2.1 Надлишок потужності в передаючій частині
- •5.2.2 Дефіцит потужності в приймальній частині
- •5.2.3 Зміна складу (ослаблення) електропередачі
- •5.2.4 Ліквідація наслідків аварійних ситуацій
- •5.3 Способи дії на режим роботи еес в аварійних ситуаціях
- •5.3.1 Відключення частини генераторів
- •5.3.2 Електричне гальмування
- •5.3.2 Аварійне регулювання парових турбін
- •Турбіни при apt і аом
- •5.3.4 Форсування збудження синхронних машин
- •5.3.5 Відключення частини навантаження
- •5.3.6 Розподіл системи
- •5.3.7 Форсування подовжньої компенсації і відключення шунтуючих реакторів
- •5.4 Вимоги, що пред'являються до протиаварійної автоматики
- •5.5 Принципи дії і способи виконання пристроїв протиаварійної автоматики
- •5.5.1 Автоматика управління потужністю для збереження стійкості і спеціальна автоматика відключення навантаження
- •§ 5.3) За умовами динамічної стійкості , й одночасно аом.
- •5.5.2 Ділильна автоматика для запобігання асинхронного режиму
- •5.5.4 Автоматика обмеження підвищення частоти і напруги
- •5.5.3 Автоматика припинення асинхронного режиму
- •6 Автоматизація процесу відшукування ушкоджень на лініях електропередачі
- •6.1 Основні поняття і визначення
- •Р исунок 6.1- До пояснення способу визначення місця к. З. По параметрах аварійного режиму.
- •На лінії за схемою рис. 12.1
- •6.2 Фіксуючі прилади
- •Р исунок 6.4- До пояснення принципу дії пристрою зчитування фіксуючого приладу серії фіп
- •6.3 Антилогарифмуючий лічильник імпульсів
- •6.4 Автоматичні локаційні шукачі
- •Локаційного шукача.
- •8.1 Регулювання витрати
- •8.2 Регулювання рівня
- •8.3 Регулювання тиску
- •Література
5.5.3 Автоматика припинення асинхронного режиму
Автоматика припинення асинхронного режиму, установлена на електропередачах, де асинхронний режим допустимо, здійснює розподіл ЕЕС при перевищенні його тривалості встановленого значення. При побудові пристроїв автоматики припинення асинхронного режиму (АПАР) використовуються дві ознаки асинхронного режиму-періодична зміна знаку активної потужності і періодичне збільшення струму електропередачі (див. рис . 5.17). Тік асинхронного режиму електропередачі (див. рис. 5.2) визначається виразом
де ZЭ - еквівалентний опір електропередачі.
Якщо агрегат ТG1 випадає із
синхронізму, то вектор
обертається навколо вектора
ЕЕС (ТG2) і знак потужності агрегату
відповідає то генераторному режиму
(Ра,р>0),
то руховому (Ра,р<0),
що випливає з виразу
(5.12)
де Хе - еквівалентний реактивний опір електропередачі.
Фіксувати тільки зміни знаку потужності недостатньо, оскільки аналогічна зміна знаку міцності недостатньо можлива і при глибоких синхронних хитаннях.
Тому в пристроях АПАР використовується
друга ознака асинхронного режиму, що
полягає в тому, що значення струму при
проході вектором Ė через границю між
ІІ і ІІІ квадрантами комплексної площини
(
=π)
значно більше, ніж у момент перетинання
вектором границі між І н ІV квадрантами
(
=2π).
Зіставляючи моменти зміни знаку
потужності зі значеннями струму, можна
встановити факт виникнення
Рисунок 5.17- Зміна струму асинхронного режиму та активної потужності в електропередачі згідно рис. 5.2 на протязі одного циклу асинхронного режиму
асинхронного режиму, фіксуючи послідовний обхід вектором Ė усіх чотирьох квадрантів. Для цього використовуються реле струму і потужності, встановлені в одній фазі, і логічна схема. Така схема не спрацьовує при синхронних хитаннях, тобто у випадку, коли вектор Ė; періодично перетинає границю між І й ІV квадрантами, оскільки при цьому, як указувалося, струм Ia'p набагато менше, ніж при перетині вектором Ė границі між ІІ й ІІІ квадрантами. Однак при несиметричних пошкодженнях у ЕЕС можуть виникнути такі сполучення значень струму і потужності, що будуть сприйматися пристроєм як асинхронний режим, причому при дії АПВ такі сполучення можуть виникнути кілька разів. Тому для відбудування від несиметричних ушкоджень пристрій АПАР повинний установлювати наявність асинхронного режиму тільки після фіксації декількох (трьох-п'яти) циклів зазначених змін струму і потужності.
Після установлення факту виникнення асинхронного режиму розподіл зв'язку не виробляється, а починається відлік заданої витримки часу, протягом якого можливе втягування в синхронізм приймальної і передавальної частин ЕЕС (наприклад, за рахунок дії регуляторів частоти обертання турбін). Після закінчення заданої витримки часу пристрій АПАР знову здійснює перевірку наявності асинхронного режиму. Якщо асинхронний режим не припинився, то видається команда на відключення лінії зв'язку,
5.5.4 Автоматика обмеження підвищення частоти і напруги
У випадках, коли в тій частині ЕЕС, де виникає надлишок активної потужності, маються одночасно ГЕС і ТЕС, можливо неприпустиме перевищення частоти. Поділ ЕЕС і зниження частоти виконується автоматикою обмеження частоти (АОЧ), установлюваної на ГЕС і яка має три ступені з частотами
спрацювання fcp,1 ; fcp,2 ; fcp,3 ( fсp,3 > fcp,2 > fcp,1 > fHOM ) , що необхідно для забезпечення якості керування. Перша ступінь АОЧ робить швидке відключення частини гідрогенераторів, друга-служить для підвищення точності роботи АОЧ і полегшення її настроювання на значення потужності, що відключається, оскільки його важко оцінити через різноманіття аварійних ситуацій.
Для резервування перших двох ступіней АОЧ використовується третя ступінь, що діє при підвищенні частоти до значення fср,з на відключення зв'язку між ТЕС з виділеним навантаженням і ГЕС.
При відключенні електропередачі, що відходить від шин потужної ГЕС, можливе підвищення напруги через скидання навантаження з гідрогенераторів і збільшення частоти їх обертання (повільно діючі АРЧВ) і великої ємності (зарядної потужності) електропередач надвисоких напруг. Для захисту електроустаткування від підвищення напруги передбачається автоматика для обмеження підвищення напруги (АОН). Ця автоматика діє на включення шунтуючих реакторів, установлених на електропередачах (якщо вони були відключені), і на відключення електропередачі, що є джерелом перенапруг, у випадках, коли виникає реальна загроза пробою ізоляції.
При відмовленні вимикача лінії АОН діє на відключення понижуючих автотрансформаторів і трансформаторів. При підвищенні напруги понад припустиме значення в АОН спрацьовують максимальні реле напруги з підвищеним коефіцієнтом повернення kв≥0,95. Таке значення kв необхідне для забезпечення необхідної чутливості при надійному поверненні реле напруги в режимах, коли після короткочасного підвищення напруга знижується до нормальних експлуатаційних значень. У випадках, коли джерелом перенапруги можуть бути декілька ліній, автоматика виконується з використанням реле напрямку реактивної потужності.
