- •Навчальний посібник
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів.......................................….8
- •2 Автоматичні регулювання напруги і
- •3 Автоматичне регулювання частоти і
- •4 Автоматичне регулювання частоти і
- •5 Протиаварійна автоматика................................224
- •Автоматизація процесу знаходження
- •Використання мікропроцесорної техніки
- •Схеми автоматичного регулювання
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів
- •1.1 Призначення автоматичного регулювання
- •1.2 Синхронний генератор як регульований об'єкт
- •1.2.1 Збудники синхронних генераторів
- •1.2.2 Способи пропорційного автоматичного регулювання збудження
- •1.3 Автоматичне регулювання збудження генераторів з електромашинними збудниками
- •1.3.1 Схеми збудження і регулювання
- •1.3.2 Компаундування синхронних генераторів
- •1.3.3 Електромагнітні коректори напруги
- •1.3.4 Релейне управління збудженням
- •1.4 Автоматичне регулювання збудження генераторів з діодно-електромашинними збудниками
- •1.4.1 Виконання і дія збудників
- •1.4.2 Автоматичне регулювання збудження
- •1.4.3 Особливості регулювання збудження при безщіточному збуднику
- •1.5 Автоматичне регулювання збудження сильної дії
- •1.5.1 Призначення, особливості і алгоритм автоматичного регулювання
- •1.5.2 Виконання і дія тиристорних збудників
- •1.6. Автоматичні регулятори збудження сильної дії
- •1.6.1 Види автоматичних регуляторів
- •1.6.2 Аналогові регулятори
- •1.6.3 Цифрові регулятори
- •2 Автоматичне регулювання напругиі реактивної потужності в електроенергетичній системі
- •2.1 Задачі і способи регулювання
- •2.2. Автоматичне управління реактивною потужністю синхронних генераторів електростанцій.
- •2.2.1 Елементи установки статизму
- •Пристрої групового автоматичного управління збудженням генераторів
- •2.3.1 Способи здійснення
- •2.3.2 Виконання автоматичних пристроїв групового управління збудженням
- •2.4 Автоматичне регулювання реактивної потужності синхронних компенсаторів
- •2.4.1 Особливості регулювання
- •2.4.2 Регулятори збудження синхронних компенсаторів
- •2.5. Особливості автоматичного регулювання коефіцієнтів трансформації трансформаторів
- •2.6. Автоматичні регулятори коефіцієнтів трансформації
- •2.7 Автоматичні системи комплексного управління напругою і реактивною потужністю
- •3 Автоматичне регулювання частоти і активної потужності турбо - і гідроагрегатів
- •3.1 Призначення автоматичного регулювання частоти і активної потужності
- •Агрегатів на електростанціях
- •3.2 Турбіна як об'єкт регулювання частоти і потужності
- •3.3 Автоматичні регулятори частоти обертання турбін
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Гідромеханічний арчо
- •3.3.8 Регулятори частоти обертання парових турбін великої потужності
- •Турбіни великої потужності
- •Парової турбіни
- •3.3.9 Электрогідравлічні регулятори для гідравлічних турбін
- •3.3.12 Регулювання частоти і потужності агрегату автоматичним регулятором частоти обертання
- •3.4 Паралельна робота агрегатів, постачальних арчв
- •Р исунок 3.25 - Вплив зони нечутливості на розподілення навантаження
- •4 Автоматичне регулювання частоти і потужності на електростанціях і в електроенергетичних системах
- •4.1 Оптимізація розподілу навантаження між елементами еес
- •4.1.1 Характеристики теплових електростанцій
- •4.1.2 Характеристики гідроелектростанцій
- •4.1.3 Оптимальний розподіл навантаження в еес без гідроелектростанцій і без обліку втрат у мережах
- •4.1.4 Оптимальний розподіл навантаження в еес з гідроелектростанцією без обліку втрат в мережах
- •4.1.5 Розподіл навантажень між електростанціями еес при обліку втрат у мережах
- •4.2 Автоматичне регулювання частоти і потужності в еес однієї частоторегулюючою електростанцією
- •4.2.1 Автоматична система регулювання частоти і потужності за мнимостатичними характеристиками
- •4.2.2 Автоматична система регулювання частоти і потужності, що використовує інтегральну функцію відхилення частоти
- •4.3.1 Централізована асрч і м оргруес
- •Асрч і м оргрес
- •4.3.2 Децентралізована асрч і м внііе
- •4.3.3 Облік втрат у мережах при оптимальному розподілі навантаження між чрес
- •4.3.4 Комбінована асрч і м
- •4.4 Автоматичне регулювання і обмеження перетоків активної потужності по лініях високої напруги
- •4.4.1 Регулювання частоти зі статизмом по перетіканню потужності
- •4.4.2Регулювання частоти і обмінної потужності в оес
- •4.5 Автоматичне регулювання частоти і потужності в оес і єес
- •5 Протиаварійна автоматика
- •5.1 Призначення і види протиаварійної автоматики
- •5.2 Аналіз аварійних ситуацій
- •Pиcунок 5.3- Характеристика потужності електропередачі по
- •5.2.1 Надлишок потужності в передаючій частині
- •5.2.2 Дефіцит потужності в приймальній частині
- •5.2.3 Зміна складу (ослаблення) електропередачі
- •5.2.4 Ліквідація наслідків аварійних ситуацій
- •5.3 Способи дії на режим роботи еес в аварійних ситуаціях
- •5.3.1 Відключення частини генераторів
- •5.3.2 Електричне гальмування
- •5.3.2 Аварійне регулювання парових турбін
- •Турбіни при apt і аом
- •5.3.4 Форсування збудження синхронних машин
- •5.3.5 Відключення частини навантаження
- •5.3.6 Розподіл системи
- •5.3.7 Форсування подовжньої компенсації і відключення шунтуючих реакторів
- •5.4 Вимоги, що пред'являються до протиаварійної автоматики
- •5.5 Принципи дії і способи виконання пристроїв протиаварійної автоматики
- •5.5.1 Автоматика управління потужністю для збереження стійкості і спеціальна автоматика відключення навантаження
- •§ 5.3) За умовами динамічної стійкості , й одночасно аом.
- •5.5.2 Ділильна автоматика для запобігання асинхронного режиму
- •5.5.4 Автоматика обмеження підвищення частоти і напруги
- •5.5.3 Автоматика припинення асинхронного режиму
- •6 Автоматизація процесу відшукування ушкоджень на лініях електропередачі
- •6.1 Основні поняття і визначення
- •Р исунок 6.1- До пояснення способу визначення місця к. З. По параметрах аварійного режиму.
- •На лінії за схемою рис. 12.1
- •6.2 Фіксуючі прилади
- •Р исунок 6.4- До пояснення принципу дії пристрою зчитування фіксуючого приладу серії фіп
- •6.3 Антилогарифмуючий лічильник імпульсів
- •6.4 Автоматичні локаційні шукачі
- •Локаційного шукача.
- •8.1 Регулювання витрати
- •8.2 Регулювання рівня
- •8.3 Регулювання тиску
- •Література
8.2 Регулювання рівня
Рівень рідини, як і витрати, є доволі поширеним вимірюваним і регульованим параметром. В багатьох рідинно-фазних апаратах, ємностях, випарювачах та інших апаратах підтримується рівень рідини, сипучих матеріалів переповнення або рівень розділу фаз з метою уникнення переповнення або спорожнення апарату, а також для забезпечення нормального технологічного режиму їх роботи.
Рівень рідини в резервуарах і ємностях є, як правило, досить інерційним параметром, тому від датчиків не вимагається значної швидкодії.
Крім того, до підтримування рівня у більшості випадків не висуваються жорсткі умови до точності, тому що рівень, у більшості випадків, - допоміжний параметр. У зв’язку з цим, АСР рівня це прості, одноконтурні системи. Це ще зумовлено і тим, що значна частина ОК мають самовирівнювання.
Одначе є випадки, коли рівень рідини є відповідальним параметром і до його вимірювання і регулювання ставляться високі вимоги щодо точності. Це характерно для систем приймання, зберігання і видачі рідин з резервуарних парків, які забезпечують комерційні операції.В цих випадках вимірювання рівня поєднують з корекцією за температурою і гідростатичним розширенням стінок, а також застосовують різноманітні методи підвищення точності вимірювання (методи компенсації та інші).
Об’єкти з регулюванням рівня можна розділити на такі групи:
1. Ємності відкриті або з’єднані з атмосферою, у яких входами є подача і відвод рідини.
2. Ємності під тиском з тими ж входами.
3. Ємності, рівень в яких підтримується випарюванням рідини
(випарювачі).
4. Ємності, в яких регулюється рівень розділу фаз.
Підтримування рівня рідини в резервуарі можна забезпечити, як за рахунок самовирівнювання об’єкта, так і за рахунок зовнішніх систем регулювання.
Самовирівнювання рівня рідини в ємності у більшості випадків не забезпечує необхідний діапазон зміни рівня і може застосовуватись лише на об’єктах, де допускають зміни рівня в широких межах.
Із зовнішніх систем регулювання широко застосовуються системи з використанням регуляторів прямої дії. Вони характерні при регулюванні рівня на всіх блочних установках нафтогазового промислу, зокрема сепараторах. Типові схеми таких систем показані на рис.8.3.
Регулятори, показані на рис.8.3 функціонують за П-законом регулювання. Системи цього типу можна установлювати на мало відповідальних об’єктах з невисоким степенем стабілізації рівня, це зв’язано з малими зусиллями, що забезпечуються поплавком – вимірювачем рівня. Для збільшення потужності вихідного сигналу потрібно збільшувати розміри поплавка – датчика, що не завжди доцільно і можливо.
На об’єктах, де необхідна висока точність стабілізації рівня і надійність спрацювання доцільніше застосовувати системи непрямого регулювання. Оскільки серед систем непрямого регулювання найпоширенішими є АСР з регулюванням за притоком рис.8.3.а і за витоком рис.8.3.б.
В даних АСР доцільно застосовувати регулятори з ПІ-законом регулювання, що знижує залишкову нерівномірність або статичну похибку. При суттєвій інерційності ОК використовують регулятор з ПІД-законом регулювання або вводять в АСР допоміжний контур регулювання з використанням малоінерційних параметрів. До таких параметрів відносяться: витрата рідини у каналі найімовірніших збурень або рівень рідини в першій із послідовно з’єднаних ємностей.
а)
б)
а) зі зміною витрати вхідного потоку
б) зі зміною витрати вихідного потоку
Рисунок 8.3 – АСР рівня рідини в ємності з використанням регулятора прямої дії
а
)
б)
а) регулювання за притоком
б) регулювання за витоком
Рисунок 8.4 – АСР рівня з непрямим регулюванням
а)
б)
а) регулювання витрати рідини з корекцією за рівнем;
б) регулювання рівня з корекцією за рівнем;
Рисунок 8.5- Двоконтурні АСР рівня з використанням малоінерційного параметру.
Двоконтурну АСР стабілізації рівня з використанням витрати рідини, як малоінерційного параметру регулювання показано на рис.8.5.а. Її треба розглядати як систему стабілізації витрати з корекцією за рівнем рідини в ємності. На рис.8.5.б показана двоконтурна система стабілізації рівня рідини в останній ємності ланцюжка кожній ємності з використанням малоінерційного рівня в перщій ємності. Її можна трактувати як систему стабілізації рівня в першій ємності з корекцією за рівнем у проміжній (останній) ємності послідовного ланцюга.
Часто ефективною є АСР рівня з регулюванням співвідношення притоку і витоку з корекцією коефіцієнта співвідношення по рівню (рис.8.6).
Рисунок 8.6- АСР рівня з регулюванням співвідношення притоку і витоку.
Рисунок 8.7 – АСР рівня у випарювачі
Для регулювання рівня у випарювачах застосовують АСР, показану на рис.8.7. Рівень тут підтримують за рахунок витрати пари як теплоносія.
В ємностях, де регулюється рівень розділу фаз, до них необхідно віднести сепаратори, в яких від нафти відділяється вода, застосовують системи регулювання за витоком з регуляторами прямої дії з П-законом регулювання. Хоча при необхідності можна застосувати і регулятори непрямої дії з відповідними датчиками розділу фаз.
