- •Навчальний посібник
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів.......................................….8
- •2 Автоматичні регулювання напруги і
- •3 Автоматичне регулювання частоти і
- •4 Автоматичне регулювання частоти і
- •5 Протиаварійна автоматика................................224
- •Автоматизація процесу знаходження
- •Використання мікропроцесорної техніки
- •Схеми автоматичного регулювання
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів
- •1.1 Призначення автоматичного регулювання
- •1.2 Синхронний генератор як регульований об'єкт
- •1.2.1 Збудники синхронних генераторів
- •1.2.2 Способи пропорційного автоматичного регулювання збудження
- •1.3 Автоматичне регулювання збудження генераторів з електромашинними збудниками
- •1.3.1 Схеми збудження і регулювання
- •1.3.2 Компаундування синхронних генераторів
- •1.3.3 Електромагнітні коректори напруги
- •1.3.4 Релейне управління збудженням
- •1.4 Автоматичне регулювання збудження генераторів з діодно-електромашинними збудниками
- •1.4.1 Виконання і дія збудників
- •1.4.2 Автоматичне регулювання збудження
- •1.4.3 Особливості регулювання збудження при безщіточному збуднику
- •1.5 Автоматичне регулювання збудження сильної дії
- •1.5.1 Призначення, особливості і алгоритм автоматичного регулювання
- •1.5.2 Виконання і дія тиристорних збудників
- •1.6. Автоматичні регулятори збудження сильної дії
- •1.6.1 Види автоматичних регуляторів
- •1.6.2 Аналогові регулятори
- •1.6.3 Цифрові регулятори
- •2 Автоматичне регулювання напругиі реактивної потужності в електроенергетичній системі
- •2.1 Задачі і способи регулювання
- •2.2. Автоматичне управління реактивною потужністю синхронних генераторів електростанцій.
- •2.2.1 Елементи установки статизму
- •Пристрої групового автоматичного управління збудженням генераторів
- •2.3.1 Способи здійснення
- •2.3.2 Виконання автоматичних пристроїв групового управління збудженням
- •2.4 Автоматичне регулювання реактивної потужності синхронних компенсаторів
- •2.4.1 Особливості регулювання
- •2.4.2 Регулятори збудження синхронних компенсаторів
- •2.5. Особливості автоматичного регулювання коефіцієнтів трансформації трансформаторів
- •2.6. Автоматичні регулятори коефіцієнтів трансформації
- •2.7 Автоматичні системи комплексного управління напругою і реактивною потужністю
- •3 Автоматичне регулювання частоти і активної потужності турбо - і гідроагрегатів
- •3.1 Призначення автоматичного регулювання частоти і активної потужності
- •Агрегатів на електростанціях
- •3.2 Турбіна як об'єкт регулювання частоти і потужності
- •3.3 Автоматичні регулятори частоти обертання турбін
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Гідромеханічний арчо
- •3.3.8 Регулятори частоти обертання парових турбін великої потужності
- •Турбіни великої потужності
- •Парової турбіни
- •3.3.9 Электрогідравлічні регулятори для гідравлічних турбін
- •3.3.12 Регулювання частоти і потужності агрегату автоматичним регулятором частоти обертання
- •3.4 Паралельна робота агрегатів, постачальних арчв
- •Р исунок 3.25 - Вплив зони нечутливості на розподілення навантаження
- •4 Автоматичне регулювання частоти і потужності на електростанціях і в електроенергетичних системах
- •4.1 Оптимізація розподілу навантаження між елементами еес
- •4.1.1 Характеристики теплових електростанцій
- •4.1.2 Характеристики гідроелектростанцій
- •4.1.3 Оптимальний розподіл навантаження в еес без гідроелектростанцій і без обліку втрат у мережах
- •4.1.4 Оптимальний розподіл навантаження в еес з гідроелектростанцією без обліку втрат в мережах
- •4.1.5 Розподіл навантажень між електростанціями еес при обліку втрат у мережах
- •4.2 Автоматичне регулювання частоти і потужності в еес однієї частоторегулюючою електростанцією
- •4.2.1 Автоматична система регулювання частоти і потужності за мнимостатичними характеристиками
- •4.2.2 Автоматична система регулювання частоти і потужності, що використовує інтегральну функцію відхилення частоти
- •4.3.1 Централізована асрч і м оргруес
- •Асрч і м оргрес
- •4.3.2 Децентралізована асрч і м внііе
- •4.3.3 Облік втрат у мережах при оптимальному розподілі навантаження між чрес
- •4.3.4 Комбінована асрч і м
- •4.4 Автоматичне регулювання і обмеження перетоків активної потужності по лініях високої напруги
- •4.4.1 Регулювання частоти зі статизмом по перетіканню потужності
- •4.4.2Регулювання частоти і обмінної потужності в оес
- •4.5 Автоматичне регулювання частоти і потужності в оес і єес
- •5 Протиаварійна автоматика
- •5.1 Призначення і види протиаварійної автоматики
- •5.2 Аналіз аварійних ситуацій
- •Pиcунок 5.3- Характеристика потужності електропередачі по
- •5.2.1 Надлишок потужності в передаючій частині
- •5.2.2 Дефіцит потужності в приймальній частині
- •5.2.3 Зміна складу (ослаблення) електропередачі
- •5.2.4 Ліквідація наслідків аварійних ситуацій
- •5.3 Способи дії на режим роботи еес в аварійних ситуаціях
- •5.3.1 Відключення частини генераторів
- •5.3.2 Електричне гальмування
- •5.3.2 Аварійне регулювання парових турбін
- •Турбіни при apt і аом
- •5.3.4 Форсування збудження синхронних машин
- •5.3.5 Відключення частини навантаження
- •5.3.6 Розподіл системи
- •5.3.7 Форсування подовжньої компенсації і відключення шунтуючих реакторів
- •5.4 Вимоги, що пред'являються до протиаварійної автоматики
- •5.5 Принципи дії і способи виконання пристроїв протиаварійної автоматики
- •5.5.1 Автоматика управління потужністю для збереження стійкості і спеціальна автоматика відключення навантаження
- •§ 5.3) За умовами динамічної стійкості , й одночасно аом.
- •5.5.2 Ділильна автоматика для запобігання асинхронного режиму
- •5.5.4 Автоматика обмеження підвищення частоти і напруги
- •5.5.3 Автоматика припинення асинхронного режиму
- •6 Автоматизація процесу відшукування ушкоджень на лініях електропередачі
- •6.1 Основні поняття і визначення
- •Р исунок 6.1- До пояснення способу визначення місця к. З. По параметрах аварійного режиму.
- •На лінії за схемою рис. 12.1
- •6.2 Фіксуючі прилади
- •Р исунок 6.4- До пояснення принципу дії пристрою зчитування фіксуючого приладу серії фіп
- •6.3 Антилогарифмуючий лічильник імпульсів
- •6.4 Автоматичні локаційні шукачі
- •Локаційного шукача.
- •8.1 Регулювання витрати
- •8.2 Регулювання рівня
- •8.3 Регулювання тиску
- •Література
1.3.2 Компаундування синхронних генераторів
Напруга синхронного
генератора
практично рівна
.
Абсолютне значення напруги
(1.10)
де
,
— активний і реактивний струми генератора
залежить від струму навантаження Іг і
кута
зсуву фаз між напругою
і струмом
генератора.
Тому абсолютне значення струму Іг і кут
і
розглядаються як обурюючі дії.
Регулятори збудження по обурюючих діях здійснюються двох видів: струмове (компаундування повним струмом) і фазове компаундування.
Рисунок 1.6 - Схема струмового компаундування синхронного генератора
При струмові компаундування виробляється компенсація наслідків однієї обурюючої дії - змін струму Іг навантаження синхронного генератора, при фазовому компаундуванні — двох обурюючих впливів: струму Іг і коефіцієнта потужності cos .
Струмове компаундування
виробляє регулюючу
дію - струм Іо,к,т
компаундування,
пропорційний струму навантаження, який
вводиться в одну з обмоток регулювання
або частіше в обмотку самозбудження
(див.
рис. 1.4,6) збудника. Схема струмового
компаундування включає
вимірювальний перетворювач струму
(звичайно електромагнітні вимірювальні
трансформатори струму ТА), задаючий
елемент у вигляді настановного резистора
Ry і виконавчий випрямляч VS з проміжним
(погоджуючим) трансформатором TL (рис.
1.6).
Фазове компаундування
виробляє регулюючу дію - струм Іо,к,ф,
який залежить як від струму Іг, так і
від кута зсуву фаз
.Вказана
залежність до певної міри досягається
електричним або магнітним підсумовуванням
струмів
(рис.
1.7,а) або напруг
(рис.
1.7,6), пропорційних струму
і напрузі
синхронного генератора. Для такого
підсумовування необхідно перетворити
або джерело ЕРС, яким є вимірювальний
трансформатор напруги TV, в джерело
струму
,
або вимірювальний трансформатор струму
- в джерело ЕРС (напруги
).
Перетворення проводиться баластними
опорами
,
або
несумірними з вхідними опорами лінії
і
трансформаторів
струму TLA, сумуючих (проміжних) або
напруги TLV відповідно.
Векторні діаграми рис. 1.7,в, г ілюструють
залежність струму
від струму Іг і кута
зсуву
фаз, яка для першої схеми може бути
записана у вигляді
(1.11)
Рисунок 1.7- Принципові схеми фазового компаундування:
а - про підсумовування струмів; б - з підсумовуванням по напрузі, в - векторні
діаграми першої схеми при соs =1; г - те ж при cos = 0.
При активному навантаженні
генератора (
= 0), коли відхилення напруги
мінімально, струм
якнайменший,
а при індуктивнoму
навантаженні (
),
коли
максимально, струм
максимальний.
З діаграм (1.11) можна бачити,
що ступінь залежності
від
міняється
при змінах струму Іг генератора. Щоб
забезпечити залежність струму
від
кута
згідно
(1.11), необхідне певне і незмінне
співвідношення абсолютних значень
струмів
,
тобто стабілізація амплітуди струму
(струм
практично
незмінний). В цілях спрощення
пристроїв фазового компаундування стабілізація абсолютного значення не проводиться, тому компенсація відхилень напруги за рахунок зміни неповна і ступінь її залежить від режиму роботи генератора.
Переважне застосування
знайшла перша схема фазового компаундування
з магнітним
підсумовуванням струмів (рис. 1.8). Схема
включає вимірювальні перетворювачі
(трансформатори) струму ТА і напруги
TV, елемент формування струму
у вигляді баластного реактора LR з
компенсуючим конденсатором С,
автотрансформатор Т, що підсумовує
проміжний трансформатор струму TLA і
випрямляч VS. Автотрансформатор
встановлюється у зв'язку з необхідністю
підвищення напруги,
обумовленій вказаним вище перетворенням
джерела напруги в джерело струму, і
одночасно служить задаючим (настановним)
елементом струму
.
Співвідношення величин в реальній схемі
промислового пристрою при куті опору
баластного реактора arg
=
/3
пояснюються векторними діаграмами рис.
1.8,6,
в.
Основною характеристикою
синхронного
компаундування
генератора, є залежність струму ротора
від струму статора
—характеристика
компаундування.
На рис. 1.9,а показані характеристики 1 і
2, відповідні підключенню пристрою
компаундування до
обмотки регулювання
(1) і обмотці самозбудження
(2) (див. рис. 1.4,а, б). При підключенні до
обмотки самозбудження існує зона
нечутливості регулятора —порог
компаундування
.
Зона нечутливості визначається тим, що
при
діоди
випрямляча закриті зворотною напругою
на обмотці самозбудження
,
перевищує випрямлену напругу
компаундування (рис. 1.9,в).
Рисунок 1.8 - Схема фазового компаундування синхронного генератора
Рисунок 1.9-Характеристики компаундування синхронного генератора: а - характеристика компаундування; б схема, пояснююча поріг компаундування; в - зовнішні характеристики
Струм порогу струмового
компаундування
визначається з умов
або (див. рис. 1.6)
(1.12)
де
—
коефіцієнт трансформації проміжного
трансформатора TL;
— коефіцієнт випрямляння.
З (1.12) струм порогу компаундування
(1.13)
Крутизна характеристики, тобто ступінь компаундування, визначається диференціальним коефіцієнтом передачі (посилення) регулятора (схема регулювання розімкнена).
(1.14)
Ступінь компаундує
встановлюється (задається) резистором
струмового компаундування
або числом витків
трансформатора TLA фазового
компаундування. При
даному струмі статора струм компаундування,
а отже, і струм
ротора
тим більший, а поріг компаундування
тим менший, чим більше
.
Зовнішня характеристика
ізольовано працюючого синхронного
компаундованого генератора
,
при номінальному коефіцієнті потужності
cos
приведена на рис. 1.9,б (криві 2 і 3). Як
видно, повна компенсація змін напруги
генератора при змінах струму навантаження
не забезпечується через нелінійність
характеристики
збудника,
що в схемі компаундування
(див. рис. 1. 6) не враховується (схема
практично лінійна). На рис. 1.9,г показані
зовнішні характеристики 1, 2, 3 нерегульовані
синхронні генератори і характеристики
1', 2', 3' генератора з струмовим
компаундуванням,
підключеним до обмотки самозбудження
при значеннях соs
=1;
cos
і cos
=0
відповідно.
Сильна залежність характеристики від соs пояснюється, як указувалося, тим, що при струмовому компаундуванні не ураховується друга обурююча дія — кут зсуву фаз між напругою і струмом генератора. Проте і при фазовому компаундуванняі при розглянутому вище його спрощеному виконанні залежність зовнішньої характеристики генератора від cos повністю не усувається.
Інакше кажучи, при здійсненні
автоматичного регулювання по збурюючим
діям апріорна інформація про те, яким
повинна бути регулююча дія, використовується
лише частково. Неповне її використовування
виправдовується простотою пристроїв
і наявністю інших обурюючих дій, які
взагалі не ураховуються. Тому пристрої
компаундування набудовуються лише по
певному режимі роботи синхронного
генератора — звичайно по номінальному—
так звана нормальна настройка:Uг=Uг.ном
при Iг,ном і соs
(рис.1.10,б).
Пристрій компаундує принципово представляє собою жорсткий позитивний зворотний зв'язок по струму Іг, охоплюючий генератор і збудник (рис. 1.10,а). Тому ступінь компаундування — коефіцієнт передачі
Рисунок 1.10 - До вибору параметрів настройки компаундування: а-структурна схема, б-графіки
пристрою компаундування — обмежується
умовою стійкості роботи синхронного
генератора в електроенергетичній
системі. Воно визначається відомою
граничною умовою переходу замкнутого
лінії з додатньо-зворотнім зв'язком до
автоколивального або релейного режиму
роботи, що є рівністю нуля глибини Fн,о,с
зворотного зв'язку:
(1.15)
де kn — коефіцієнт передачі регульованого об'єкту, згідно (1.8) kn= kГ kB; kо,с — коефіцієнт передачі лінії зворотного зв'язку (пристрою компаундування) kо,с = kу,к.
Стійка робота генератора, що компаундує, в електроенергетичній системі можлива у відповідності з (1.15) тільки при умові
(1.16)
Вважаючи диференціальні коефіцієнти передачі рівними відношенню кінцевих приростів струмів, умова (1.16) з врахуванням (1.14) можна записати в вигляді
Коефіцієнт kг передачі генератора визначається кутом нахилу дотичних до U-подібних характеристик (рис. 1.10,б)
Iг=f(Iв) при Uг=const.
Найбільшу крутизну має характеристика
при холостому ході генератора (Рг
= 0), яка показана як пряма: kг —tga. Добуток
коефіцієнтів
визначається кутом
нахилу дотичних до характеристики
компауування
яка
в цілях спрощення показана випрямленою:
.
Тому умова стійкості роботи генератора,
що компаундує, має вигляд:
чи
(1.17)
Умова (1.17) спільно з умовою
нормальної настройки (крапка А на рис.
1.10,6) визначає вибір параметрів схеми
компаундування, зокрема коефіцієнта
трансформації
і опору керуючого резистора Rу струмового
компаундування. Положення крапки Б
визначає поріг компаундування
при підключенні пристрою компаундування
до обмотки самозбудження збудника.
