- •Навчальний посібник
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів.......................................….8
- •2 Автоматичні регулювання напруги і
- •3 Автоматичне регулювання частоти і
- •4 Автоматичне регулювання частоти і
- •5 Протиаварійна автоматика................................224
- •Автоматизація процесу знаходження
- •Використання мікропроцесорної техніки
- •Схеми автоматичного регулювання
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів
- •1.1 Призначення автоматичного регулювання
- •1.2 Синхронний генератор як регульований об'єкт
- •1.2.1 Збудники синхронних генераторів
- •1.2.2 Способи пропорційного автоматичного регулювання збудження
- •1.3 Автоматичне регулювання збудження генераторів з електромашинними збудниками
- •1.3.1 Схеми збудження і регулювання
- •1.3.2 Компаундування синхронних генераторів
- •1.3.3 Електромагнітні коректори напруги
- •1.3.4 Релейне управління збудженням
- •1.4 Автоматичне регулювання збудження генераторів з діодно-електромашинними збудниками
- •1.4.1 Виконання і дія збудників
- •1.4.2 Автоматичне регулювання збудження
- •1.4.3 Особливості регулювання збудження при безщіточному збуднику
- •1.5 Автоматичне регулювання збудження сильної дії
- •1.5.1 Призначення, особливості і алгоритм автоматичного регулювання
- •1.5.2 Виконання і дія тиристорних збудників
- •1.6. Автоматичні регулятори збудження сильної дії
- •1.6.1 Види автоматичних регуляторів
- •1.6.2 Аналогові регулятори
- •1.6.3 Цифрові регулятори
- •2 Автоматичне регулювання напругиі реактивної потужності в електроенергетичній системі
- •2.1 Задачі і способи регулювання
- •2.2. Автоматичне управління реактивною потужністю синхронних генераторів електростанцій.
- •2.2.1 Елементи установки статизму
- •Пристрої групового автоматичного управління збудженням генераторів
- •2.3.1 Способи здійснення
- •2.3.2 Виконання автоматичних пристроїв групового управління збудженням
- •2.4 Автоматичне регулювання реактивної потужності синхронних компенсаторів
- •2.4.1 Особливості регулювання
- •2.4.2 Регулятори збудження синхронних компенсаторів
- •2.5. Особливості автоматичного регулювання коефіцієнтів трансформації трансформаторів
- •2.6. Автоматичні регулятори коефіцієнтів трансформації
- •2.7 Автоматичні системи комплексного управління напругою і реактивною потужністю
- •3 Автоматичне регулювання частоти і активної потужності турбо - і гідроагрегатів
- •3.1 Призначення автоматичного регулювання частоти і активної потужності
- •Агрегатів на електростанціях
- •3.2 Турбіна як об'єкт регулювання частоти і потужності
- •3.3 Автоматичні регулятори частоти обертання турбін
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Гідромеханічний арчо
- •3.3.8 Регулятори частоти обертання парових турбін великої потужності
- •Турбіни великої потужності
- •Парової турбіни
- •3.3.9 Электрогідравлічні регулятори для гідравлічних турбін
- •3.3.12 Регулювання частоти і потужності агрегату автоматичним регулятором частоти обертання
- •3.4 Паралельна робота агрегатів, постачальних арчв
- •Р исунок 3.25 - Вплив зони нечутливості на розподілення навантаження
- •4 Автоматичне регулювання частоти і потужності на електростанціях і в електроенергетичних системах
- •4.1 Оптимізація розподілу навантаження між елементами еес
- •4.1.1 Характеристики теплових електростанцій
- •4.1.2 Характеристики гідроелектростанцій
- •4.1.3 Оптимальний розподіл навантаження в еес без гідроелектростанцій і без обліку втрат у мережах
- •4.1.4 Оптимальний розподіл навантаження в еес з гідроелектростанцією без обліку втрат в мережах
- •4.1.5 Розподіл навантажень між електростанціями еес при обліку втрат у мережах
- •4.2 Автоматичне регулювання частоти і потужності в еес однієї частоторегулюючою електростанцією
- •4.2.1 Автоматична система регулювання частоти і потужності за мнимостатичними характеристиками
- •4.2.2 Автоматична система регулювання частоти і потужності, що використовує інтегральну функцію відхилення частоти
- •4.3.1 Централізована асрч і м оргруес
- •Асрч і м оргрес
- •4.3.2 Децентралізована асрч і м внііе
- •4.3.3 Облік втрат у мережах при оптимальному розподілі навантаження між чрес
- •4.3.4 Комбінована асрч і м
- •4.4 Автоматичне регулювання і обмеження перетоків активної потужності по лініях високої напруги
- •4.4.1 Регулювання частоти зі статизмом по перетіканню потужності
- •4.4.2Регулювання частоти і обмінної потужності в оес
- •4.5 Автоматичне регулювання частоти і потужності в оес і єес
- •5 Протиаварійна автоматика
- •5.1 Призначення і види протиаварійної автоматики
- •5.2 Аналіз аварійних ситуацій
- •Pиcунок 5.3- Характеристика потужності електропередачі по
- •5.2.1 Надлишок потужності в передаючій частині
- •5.2.2 Дефіцит потужності в приймальній частині
- •5.2.3 Зміна складу (ослаблення) електропередачі
- •5.2.4 Ліквідація наслідків аварійних ситуацій
- •5.3 Способи дії на режим роботи еес в аварійних ситуаціях
- •5.3.1 Відключення частини генераторів
- •5.3.2 Електричне гальмування
- •5.3.2 Аварійне регулювання парових турбін
- •Турбіни при apt і аом
- •5.3.4 Форсування збудження синхронних машин
- •5.3.5 Відключення частини навантаження
- •5.3.6 Розподіл системи
- •5.3.7 Форсування подовжньої компенсації і відключення шунтуючих реакторів
- •5.4 Вимоги, що пред'являються до протиаварійної автоматики
- •5.5 Принципи дії і способи виконання пристроїв протиаварійної автоматики
- •5.5.1 Автоматика управління потужністю для збереження стійкості і спеціальна автоматика відключення навантаження
- •§ 5.3) За умовами динамічної стійкості , й одночасно аом.
- •5.5.2 Ділильна автоматика для запобігання асинхронного режиму
- •5.5.4 Автоматика обмеження підвищення частоти і напруги
- •5.5.3 Автоматика припинення асинхронного режиму
- •6 Автоматизація процесу відшукування ушкоджень на лініях електропередачі
- •6.1 Основні поняття і визначення
- •Р исунок 6.1- До пояснення способу визначення місця к. З. По параметрах аварійного режиму.
- •На лінії за схемою рис. 12.1
- •6.2 Фіксуючі прилади
- •Р исунок 6.4- До пояснення принципу дії пристрою зчитування фіксуючого приладу серії фіп
- •6.3 Антилогарифмуючий лічильник імпульсів
- •6.4 Автоматичні локаційні шукачі
- •Локаційного шукача.
- •8.1 Регулювання витрати
- •8.2 Регулювання рівня
- •8.3 Регулювання тиску
- •Література
1.6. Автоматичні регулятори збудження сильної дії
1.6.1 Види автоматичних регуляторів
Перші автоматичні регулятори збудження сильної дії були розроблені в МЕІ для гідрогенераторів Волжської ГЕС. Вони виконувалися на електронних лампах і діяли відповідно до першого алгоритму регулювання (1.19) (1.20). Потім в результаті теоретичних і експериментальних дослідженні були розроблені типові (уніфіковані) електромагнітний і напівпровідниковий автоматичні регулятори збудження сильної дії, що реалізували другий алгоритм регулювання (1.19а) (1.20а). Електромагнітними регуляторами обладнані гідрогенератори Братської, Красноярської та інших ГЕС, турбогенератори потужністю 300, 500 і 800 МВт і генератори атомних електростанцій. На агрегатах Саяно-Шушенської ГЕС встановлені напівпровідникові регулятори.
Електромагнітний і напівпровідниковий автоматичні регулятори збудження сильного дії (АРВ СД) ВЕІ є аналоговими регуляторами. В Сибірському енергетичному інституті (СЕІ) створений цифровій АРВ СД. Напівпровідникові аналогові і цифрові регулятори виконуються на інтегральних мікроелементах. Останніми роками у ВЕІ і в СЕІ розробляються АРВ СД на великих інтегральних схемах у вигляді мікропроцесорів і інших частин цифрових мікро-ЕОМ.
Уніфікований автоматичний регулятор збудження сильної дії представляє собою по суті автоматичну систему управління, що виконує не тільки регулювання збудження сильної дії, але і
цілий ряд інших операцій, тобто реалізовує вельми складний алгоритм автоматичного управління збудженням генератора. Автоматична система управління виконує наступні функції: зміна збудження по алгоритму автоматичного регулювання збудження сильної дії, релейне форсування збудження, обмеження струму ротора на двократному рівні, автоматичне розвантаження генератора при перевантаженні по струму ротора і реактивному струму статора, зміна напруги (уставки), при синхронізації, обмеження зниження збудження в режимі споживання реактивної потужності, зрівнювання реактивних потужностей паралельно працюючих генераторів (при груповому управлінні збудженням), регулювання по відхиленню струму ротора в процесі вибігу турбогенераторів атомних електростанцій, захист генератора від підвищення напруги при скиданнях навантаження.
Відповідно до алгоритму (1.20а) з урахуванням складової спрощена структурна схема автоматичного регулятора збудження сильної дії може бути представлена п'ятьма еквівалентними ланками з відповідними передавальними функціями, сполученими паралельно (рис. 1.27), і ланкою, що представляє собою інерційний (магнітний) або безінерційний (напівпровідниковий) двокаскадний підсилювач. Вказані
Рисунок 1.27 - Спрощена структурна схема автоматичного регулятора збудження сильної дії
еквівалентні ланки утворюють окремі ланцюги або канали регулювання відповідно по відхиленню напруги, зміні частоти і по похідних. Сполучені паралельно еквівалентні ланки відображають вимірювальну частину, а включена з ними послідовно ланка - підсилювально-виконавчу частину АРВ СД. В регуляторах можна виділити і логічну частину, яка координує дію сигналів на підсилювачі регулятора і виконує ряд логічних операцій по реалізації алгоритму управління збудженням.
Н
а
рис. 1.28 показана в узагальненому вигляді
Рисунок 1.28 - Функціональна схема автоматичної системи управління збудженням і електромагнітним автоматичним регулятором збудження сильної дії
функціональна схема регулятора. Вимірювальну частину можна представити декількома вимірювальними органами регулятора, що виробляють сигнали відповідно до алгоритму автоматичного регулювання збудження сильної дії, а саме вимірювальними органами: напруги ВОН, зміни частоти ІОІЧ, струму ротора ВОТР і реактивного струму ВОРС генератора. У вимірювальну частину входить пристрій зміни; напруги (уставки), УІУН і операційний сумуючий підсилювач, А. Вимірювальні органи складаються з відповідних функціональних елементів. Сигнали вимірювальних органів представляють собою змінні струми на входах сумуючого підсилювача А, пропорційні позначеним на схемі величинам.
Логічну частину ЛЧ регулятора утворюють релейно-контактні або інтегральні логічні елементи. Підсилювально-виконавча частина УМЧ складається з двох виконавчих реверсивних підсилювачів А1 і А2. Напруги виходів Upeг,р Uрег,ф підсилювачів впливають на схеми управління СУр і СУф відповідно робочим і форсуючим випрямлячами тиристорного збудника. На схемі показаний ланцюг жорсткого негативного зворотного зв'язку ЖОС і пристрій обмеження форсування збудження УОФ генератора.
Електромагнітний і напівпровідниковий аналогові АРВ СД істотно розрізняються не тільки елементною базою але і принципами формування сигналів і способами реалізації вимірювальних органів. В напівпровідниковому і особливо в цифрових АРВ СД використані нові способи формування і обробки сигналів, що забезпечують підвищення ефективності автоматичного регулювання збудження сильної дії.
