- •Навчальний посібник
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів.......................................….8
- •2 Автоматичні регулювання напруги і
- •3 Автоматичне регулювання частоти і
- •4 Автоматичне регулювання частоти і
- •5 Протиаварійна автоматика................................224
- •Автоматизація процесу знаходження
- •Використання мікропроцесорної техніки
- •Схеми автоматичного регулювання
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів
- •1.1 Призначення автоматичного регулювання
- •1.2 Синхронний генератор як регульований об'єкт
- •1.2.1 Збудники синхронних генераторів
- •1.2.2 Способи пропорційного автоматичного регулювання збудження
- •1.3 Автоматичне регулювання збудження генераторів з електромашинними збудниками
- •1.3.1 Схеми збудження і регулювання
- •1.3.2 Компаундування синхронних генераторів
- •1.3.3 Електромагнітні коректори напруги
- •1.3.4 Релейне управління збудженням
- •1.4 Автоматичне регулювання збудження генераторів з діодно-електромашинними збудниками
- •1.4.1 Виконання і дія збудників
- •1.4.2 Автоматичне регулювання збудження
- •1.4.3 Особливості регулювання збудження при безщіточному збуднику
- •1.5 Автоматичне регулювання збудження сильної дії
- •1.5.1 Призначення, особливості і алгоритм автоматичного регулювання
- •1.5.2 Виконання і дія тиристорних збудників
- •1.6. Автоматичні регулятори збудження сильної дії
- •1.6.1 Види автоматичних регуляторів
- •1.6.2 Аналогові регулятори
- •1.6.3 Цифрові регулятори
- •2 Автоматичне регулювання напругиі реактивної потужності в електроенергетичній системі
- •2.1 Задачі і способи регулювання
- •2.2. Автоматичне управління реактивною потужністю синхронних генераторів електростанцій.
- •2.2.1 Елементи установки статизму
- •Пристрої групового автоматичного управління збудженням генераторів
- •2.3.1 Способи здійснення
- •2.3.2 Виконання автоматичних пристроїв групового управління збудженням
- •2.4 Автоматичне регулювання реактивної потужності синхронних компенсаторів
- •2.4.1 Особливості регулювання
- •2.4.2 Регулятори збудження синхронних компенсаторів
- •2.5. Особливості автоматичного регулювання коефіцієнтів трансформації трансформаторів
- •2.6. Автоматичні регулятори коефіцієнтів трансформації
- •2.7 Автоматичні системи комплексного управління напругою і реактивною потужністю
- •3 Автоматичне регулювання частоти і активної потужності турбо - і гідроагрегатів
- •3.1 Призначення автоматичного регулювання частоти і активної потужності
- •Агрегатів на електростанціях
- •3.2 Турбіна як об'єкт регулювання частоти і потужності
- •3.3 Автоматичні регулятори частоти обертання турбін
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Гідромеханічний арчо
- •3.3.8 Регулятори частоти обертання парових турбін великої потужності
- •Турбіни великої потужності
- •Парової турбіни
- •3.3.9 Электрогідравлічні регулятори для гідравлічних турбін
- •3.3.12 Регулювання частоти і потужності агрегату автоматичним регулятором частоти обертання
- •3.4 Паралельна робота агрегатів, постачальних арчв
- •Р исунок 3.25 - Вплив зони нечутливості на розподілення навантаження
- •4 Автоматичне регулювання частоти і потужності на електростанціях і в електроенергетичних системах
- •4.1 Оптимізація розподілу навантаження між елементами еес
- •4.1.1 Характеристики теплових електростанцій
- •4.1.2 Характеристики гідроелектростанцій
- •4.1.3 Оптимальний розподіл навантаження в еес без гідроелектростанцій і без обліку втрат у мережах
- •4.1.4 Оптимальний розподіл навантаження в еес з гідроелектростанцією без обліку втрат в мережах
- •4.1.5 Розподіл навантажень між електростанціями еес при обліку втрат у мережах
- •4.2 Автоматичне регулювання частоти і потужності в еес однієї частоторегулюючою електростанцією
- •4.2.1 Автоматична система регулювання частоти і потужності за мнимостатичними характеристиками
- •4.2.2 Автоматична система регулювання частоти і потужності, що використовує інтегральну функцію відхилення частоти
- •4.3.1 Централізована асрч і м оргруес
- •Асрч і м оргрес
- •4.3.2 Децентралізована асрч і м внііе
- •4.3.3 Облік втрат у мережах при оптимальному розподілі навантаження між чрес
- •4.3.4 Комбінована асрч і м
- •4.4 Автоматичне регулювання і обмеження перетоків активної потужності по лініях високої напруги
- •4.4.1 Регулювання частоти зі статизмом по перетіканню потужності
- •4.4.2Регулювання частоти і обмінної потужності в оес
- •4.5 Автоматичне регулювання частоти і потужності в оес і єес
- •5 Протиаварійна автоматика
- •5.1 Призначення і види протиаварійної автоматики
- •5.2 Аналіз аварійних ситуацій
- •Pиcунок 5.3- Характеристика потужності електропередачі по
- •5.2.1 Надлишок потужності в передаючій частині
- •5.2.2 Дефіцит потужності в приймальній частині
- •5.2.3 Зміна складу (ослаблення) електропередачі
- •5.2.4 Ліквідація наслідків аварійних ситуацій
- •5.3 Способи дії на режим роботи еес в аварійних ситуаціях
- •5.3.1 Відключення частини генераторів
- •5.3.2 Електричне гальмування
- •5.3.2 Аварійне регулювання парових турбін
- •Турбіни при apt і аом
- •5.3.4 Форсування збудження синхронних машин
- •5.3.5 Відключення частини навантаження
- •5.3.6 Розподіл системи
- •5.3.7 Форсування подовжньої компенсації і відключення шунтуючих реакторів
- •5.4 Вимоги, що пред'являються до протиаварійної автоматики
- •5.5 Принципи дії і способи виконання пристроїв протиаварійної автоматики
- •5.5.1 Автоматика управління потужністю для збереження стійкості і спеціальна автоматика відключення навантаження
- •§ 5.3) За умовами динамічної стійкості , й одночасно аом.
- •5.5.2 Ділильна автоматика для запобігання асинхронного режиму
- •5.5.4 Автоматика обмеження підвищення частоти і напруги
- •5.5.3 Автоматика припинення асинхронного режиму
- •6 Автоматизація процесу відшукування ушкоджень на лініях електропередачі
- •6.1 Основні поняття і визначення
- •Р исунок 6.1- До пояснення способу визначення місця к. З. По параметрах аварійного режиму.
- •На лінії за схемою рис. 12.1
- •6.2 Фіксуючі прилади
- •Р исунок 6.4- До пояснення принципу дії пристрою зчитування фіксуючого приладу серії фіп
- •6.3 Антилогарифмуючий лічильник імпульсів
- •6.4 Автоматичні локаційні шукачі
- •Локаційного шукача.
- •8.1 Регулювання витрати
- •8.2 Регулювання рівня
- •8.3 Регулювання тиску
- •Література
1.3.3 Електромагнітні коректори напруги
Пристрій компаундування здійснює лише грубу компенсацію змін напруг, викликаних тільки основними збурюючими діями. Тому воно доповнюється автоматичним регулятором збудження по відхиленню напруги, який коректує зовнішню характеристику компаундування генератора, — коректором напруги.
Коректори напруги виконуються на магнітних підсилювачах, тому називаються електромагнітними. Як регулятори по відхиленню напруги АР, що реалізували пропорційний закон автоматичного регулювання, вони складаються з вимірювального органу напруги ІОН (рис. 1.11,а), підсилювачів В і виконавського елемента ИЄ. Спільно з регульованим об'єктом РО коректор утворює замкнуту схему. Для забезпечення стійкості системи автоматичного регулювання, як відомо, вводиться гнучкий негативний зворотний зв'язок ГОС.
Вимірювальний орган напруги здійснюється на діодній схемі порівняння абсолютних значень струмів І1,І2 що є різними функціями напруги Uг. Структурна схема вимірювального органу (рис. 1.11,6) включає повторні вимірювальні перетворювачі ИП1, ИП2 напруги Ur в струми І1=f1(Ur), I2=f(Ur), елемент порівняння струмів ЕС, задаючий (настановочний) елемент ЗЕ і повторний вимірювальний перетворювач ІПЗ струму /г, який вводить до вимірювального органу напруги ІОН сигнал по струму навантаження. Первинні вимірювальні перетворювачі (вимірювальні трансформатори) напруги і струму на схемі не показані.
Два типові варіанти виконання вимірювального органу напруги показано на рис. 1.12. Вони відрізняються способами формування порівнюваних струмів І1 І2 установки заданої напруги Uг,пр, що. Один із струмів є лінійним І1=Іл,
Рисунок 1.11- Структурні схеми: а - автоматичного регулятора; б - вимірювального органу напруги; в-характеристики вимірювального органу
а друга — нелінійній І2 = Ін,л функціями напруги Ur. Тому вимірювальні перетворювачі ИП1, ИП2 часто називаються лінійним і нелінійним елементами.
Нелінійне перетворення досягається за допомогою трансформаторів TLT, що насищаються. В якості струму Uнл в схемі на рис. 1.12,б служить струм намагнічення І2 трансформатора, а в схемі на рис. 1.12,6 струм, пропорційний сумі третіх гармонік фазних ЕРС вторинних обмоток, сполучених по схемі розімкненого трикутника. Напруги (струми) потрійної частоти утворюють нульову послідовність. При насиченні магнітопровода трансформатора, підключеного до джерела синусоїдальних між фазних напруг, і за відсутності нульового дроту (відсутності лінії циркуляції третіх гармонік струму намагнічення) фазні напруги на первинних обмотках і фазні ЕРС вторинних обмоток несинусоїдальні. Діючі (і випрямлені середні) значення ЕРС потрійної частоти нелінійно збільшуються у міру насичення магнітопровода, обумовленого наростанням напруги Uг.
. Міжфазні ЕРС вторинних обмоток трансформаторів пропорційні міжфазним напругам на їх первинних обмотках. Тому струми І1 лінійно змінюються у функції Uг.
В електромагнітних коректорах
виробляється магнітне порівняння
середніх значень випрямлених струмів
І
,
, які служать струмами управління в
двох ідентичних обмотках
управління магнітним підсилювачем.
Зміна постійної складової результуючого
струму управління
,
є безперервним сигналом вимірювального
органу напруги
.
При вказаній напрузі генератора
струми рівні Іо,л=Іо,нл (рис. 1.11,в) і сигнал
на виході вимірювального органу
відсутній.
Напруга
встановлюється резистором
(рис. 1.12,а) або настановним автотрансформатором
(рис. 1.12,6). При першому способі змінюється
залежність струму
від напруги генератора і рівності в
струмів
наступає при іншому значенні
Рисунок 1.12-Схеми вимірювального органу напруги електромагнітних регуляторів напруги
напруги (див. рис. 1.11,в). При другому
способі змінюється коефіцієнт
пропорційності, що зв'язує Ur з напругою,
при якій порівнювані струми рівні.
Введення до вимірювального органу напруги сигналу по струму навантаження необхідне для зміни статизму зовнішніх характеристик регульованого генератора.
Коректор напруги
компаундированого генератора при
нормальній настройці компаундировання
повинен виробляти регулюючу дію, яка
підвищує, так і знижуюче напругу
генератора. На рис. 1.13,а приведені
регулювальні характеристики 1, 2 -
залежність струму збудження
від струму навантаження
генератора, необхідні для забезпечення
незмінності напруги генератора при
cos
cos
=0
відповідно і характеристика 3 струмового
компаундування з нормальною настройкою.
Штрихуванням зліва і зправа від
характеристики компаундування показані
необхідні прирости струму
,
котрі повинні створюватися за рахунок
регулюючої дії коректора. При фазовому
компаундуванні
характеристика компаундування
4 переміщається при змінах cos
(показана пунктиром), проте необхідне
коректування струму ±
не усувається, воно лише зменшується.
Рисунок 1.13 - Регулювальні характеристики (1, 2) і характеристики струмового (3) і фазового (4) компаундування генератора:
а - при нормальній настройці компаундування; б - при настройці під односистемний коректор напруги
Коректор напруги при
струмовому компаундуванні
з нормальною настройкою виконується
на реверсивному підсилювачі, що
складається з двох трифазних дросельних
підсилювачів AL1, AL2 (рис. 1.14,а). Особливістю
є магнітне віднімання вихідних струмів
підсилювачів, тобто віднімання
магніторушійних сил (МДС)
і
збудника. Таке розділення вихідних
ланок підсилювачів послужило однією
з причин існуючої в літературі назви
коректора двосистемним, що складається
як би з двох коректорів, злагодженого
протилежно зчепленого
.
На рис.1.14,в,г приведена залежність
,
і характеристика
коректора напруги в цілому. Вказана
залежність дросельних магнітних
підсилювачів з характеристикою управління
3 (рис. 1.14,6) забезпечується зворотними
зв'язками: позитивній в підсилювачі AL1
і негативній в AL2 (по відношенню до
позитивного струму управління) —
характеристики 1 і 2 відповідно.
Застосування односистемного,
а саме погоджено включеного коректора
напруги, що функціонує тільки при
зниженнях напруги генератора, можливо
при настройці компаундування
по режиму роботи генератора з
щонайбільшим
=1
(характеристика 3 на рис. 1.13,6). При цьому
ступінь компаундування
генератора зменшується, а потужність
регулюючої дії коректора збільшується:
за рахунок коректора повинен перекриватися
весь діапазон зміни струму збудження
при зменшенні коефіцієнта потужності
до cos
=0.
0 б ) г)
Рисунок 1.14 - Двосистемний коректор напруги:
а-схема; 0 - характеристики магнітних підсилювачів; в характеристики вимірювального органу; г - характеристики коректора в цілому
Тому односистемний коректор
виконується на магнітному підсилювачі
AL з самонасиченням (рис. 1.15,а) з
характеристикою управління 1 (рис.
1.15,б), добротність якого несумірно вище,
ніж дросельного підсилювача. На схемі
показані жорсткий негативний зворотний
зв'язок (
)
по струму
коректора, необхідна для забезпечення
стійкості роботи підсилювача і необхідної
характеристики 2 (рис. 1.15,6), і гнучкий
негативний зворотний зв'язок (
)
по напрузі ротора генератора, що
стабілізує автоматичну систему
регулювання в цілому.
Рисунок 1.15- Односистемний коректор:
а -схема; б - характеристики магнітного підсилювача з самонасиченням; в -характеристики коректора
Для забезпечення не дії
коректора при збільшеннях напруги
здійснюється компенсація робочого
струму магнітного підсилювача
струмом
реактора LRT, що насичується. Складові
промислової частоти МДС
і
первинних
обмоток проміжного трансформатора
струму TLA знаходяться в протифазі. При
струм
.
На рис. 1.15,в приведені графіки, що
пояснюють сказане, і характеристика
коректора
напруги.
Коректор напруги, вживаний спільно з фазовим компаундуванням, володіє рядом особливостей, обумовлених його дією не на збудник генератора, а на пристрій компаундування. Коректор напруги міняє ступінь компаундування, управляє пристроєм компаундування. Тому автоматичний регулятор збудження в цілому називається тим, що керованим фазовим компаундуванням.
Управління досягається
шляхом підмагнічування сумуючого
проміжного трансформатора струму TLA
(див. рис. 1.8,а) вихідним струмом коректора.
В літературі він називається універсальним
підмагнічуючим трансформатором і
практично представляє собою магнітний
підсилювач з паралельним включенням
навантаження з характеристикою управління
4 (див. рис. 1.14,6): за відсутності струму
управління
Рисунок. 1.16 - Кероване фазове компаундування:
а - схеми магнітних
підсилювачів; б- характеристики
вимірювального органу напруги; в -
характеристики магнітного підсилювача
коректора; г - характеристики регулятора
в цілому при
д — те ж при
(1-
2, 3-
робочий струм щонайбільший
Ір,мах і
зменшується у функції струму управління
.
Таким чином, при зростанні
струму коректора напруги
струм фазового компаундування
зменшується. Отже, струм коректора
при зниженні напруги генератора, коли
необхідне збільшення струму компаундування,
повинен зменшуватися (аналогічно струму
протилежно включений частині двосистемного
коректора, див. рис. 1.14,а).
На рис. 1.16,а показана
функціональна схема, а на рис. 1.16,6, в —
графіки, що пояснюють взаємодію магнітних
підсилювачів коректора і настройку
вимірювального органу. Струм управління
магнітним підсилювачем коректора рівний
.
При напрузі
генератора струм управління має деяке
позитивне (початкове) значення, визначальне
початковий режим підсилювача
(крапка А). Така настройка вимірювального
органу і установка початкового режиму
струмом
пояснюються прагненням збільшити
діапазон можливої зміни струму
компаундування
і підвищити кратність форсування
збудження при зниженнях напруги
генератора.
На рис. 1.16,г і д приведені
характеристики
керованого фазового компаундування.
Регулятор має двоє сімейства характеристик,
параметрами Яких Є коефіцієнт потужності
і струм
.
Залежність характеристик від
і
обумовлюються
залежністю струму в навантаженні,
паралельно підключеному до магнітного
підсилювача, від струму його живлення,
в даному випадку рівного
.
При деякому незмінному струмі управління
,
магнітного підсилювача коректора струм
збільшується при зростанні абсолютного
значення суми струмів
унаслідок зростання струму
або відповідної зміни кута зсуву фаз
між струмами при зменшенні cos
.
Для забезпечення необхідного
ступеня вказаної залежності передбачається
зворотний зв'язок по струму
охоплююча магнітні підсилювачі коректора
і пристрої компаундування.
По відношенню до двох послідовно
сполучених підсилювачів зворотний
зв'язок позитивний.
На рис. 1.17 приведена схема
керованого фазового компаундування,
вживаного на капсульних гідрогенераторах.
Силовим фазове компаундування
називається тому, що струм
компаундування
є струмом збудження
генератора. Пристрій виконаний по схемі
підсумовування вторинної напруги
генератора
і ЕРС
силових трансформаторів TAV;
.
Трифазний магнітний
підсилювач з самонасиченням AL управляється
від електромагнітного регулятора
(коректора) напруги AV. Пристрій забезпечує
самозбудження синхронного генератора,
зміну збудження від холостого ходу до
номінального і форсування збудження.
При значних зниженнях напруги генератора,
особливо при короткому замиканні (к.
з.) струм
практично рівний нулю, що відповідає
щонайбільшому вихідному струму магнітного
підсилювача, тобто струму
.
При цьому живлення підсилювача
забезпечується ЕРС
пропорційній струму к. з. Нелінійний
резистор
обмежує щонайбільшу допустиму
Рисунок 1.17- Схема силового керованого фазового компаундування
напругу па роторі генератора і кратність форсування збудження.
