- •Навчальний посібник
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів.......................................….8
- •2 Автоматичні регулювання напруги і
- •3 Автоматичне регулювання частоти і
- •4 Автоматичне регулювання частоти і
- •5 Протиаварійна автоматика................................224
- •Автоматизація процесу знаходження
- •Використання мікропроцесорної техніки
- •Схеми автоматичного регулювання
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів
- •1.1 Призначення автоматичного регулювання
- •1.2 Синхронний генератор як регульований об'єкт
- •1.2.1 Збудники синхронних генераторів
- •1.2.2 Способи пропорційного автоматичного регулювання збудження
- •1.3 Автоматичне регулювання збудження генераторів з електромашинними збудниками
- •1.3.1 Схеми збудження і регулювання
- •1.3.2 Компаундування синхронних генераторів
- •1.3.3 Електромагнітні коректори напруги
- •1.3.4 Релейне управління збудженням
- •1.4 Автоматичне регулювання збудження генераторів з діодно-електромашинними збудниками
- •1.4.1 Виконання і дія збудників
- •1.4.2 Автоматичне регулювання збудження
- •1.4.3 Особливості регулювання збудження при безщіточному збуднику
- •1.5 Автоматичне регулювання збудження сильної дії
- •1.5.1 Призначення, особливості і алгоритм автоматичного регулювання
- •1.5.2 Виконання і дія тиристорних збудників
- •1.6. Автоматичні регулятори збудження сильної дії
- •1.6.1 Види автоматичних регуляторів
- •1.6.2 Аналогові регулятори
- •1.6.3 Цифрові регулятори
- •2 Автоматичне регулювання напругиі реактивної потужності в електроенергетичній системі
- •2.1 Задачі і способи регулювання
- •2.2. Автоматичне управління реактивною потужністю синхронних генераторів електростанцій.
- •2.2.1 Елементи установки статизму
- •Пристрої групового автоматичного управління збудженням генераторів
- •2.3.1 Способи здійснення
- •2.3.2 Виконання автоматичних пристроїв групового управління збудженням
- •2.4 Автоматичне регулювання реактивної потужності синхронних компенсаторів
- •2.4.1 Особливості регулювання
- •2.4.2 Регулятори збудження синхронних компенсаторів
- •2.5. Особливості автоматичного регулювання коефіцієнтів трансформації трансформаторів
- •2.6. Автоматичні регулятори коефіцієнтів трансформації
- •2.7 Автоматичні системи комплексного управління напругою і реактивною потужністю
- •3 Автоматичне регулювання частоти і активної потужності турбо - і гідроагрегатів
- •3.1 Призначення автоматичного регулювання частоти і активної потужності
- •Агрегатів на електростанціях
- •3.2 Турбіна як об'єкт регулювання частоти і потужності
- •3.3 Автоматичні регулятори частоти обертання турбін
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Гідромеханічний арчо
- •3.3.8 Регулятори частоти обертання парових турбін великої потужності
- •Турбіни великої потужності
- •Парової турбіни
- •3.3.9 Электрогідравлічні регулятори для гідравлічних турбін
- •3.3.12 Регулювання частоти і потужності агрегату автоматичним регулятором частоти обертання
- •3.4 Паралельна робота агрегатів, постачальних арчв
- •Р исунок 3.25 - Вплив зони нечутливості на розподілення навантаження
- •4 Автоматичне регулювання частоти і потужності на електростанціях і в електроенергетичних системах
- •4.1 Оптимізація розподілу навантаження між елементами еес
- •4.1.1 Характеристики теплових електростанцій
- •4.1.2 Характеристики гідроелектростанцій
- •4.1.3 Оптимальний розподіл навантаження в еес без гідроелектростанцій і без обліку втрат у мережах
- •4.1.4 Оптимальний розподіл навантаження в еес з гідроелектростанцією без обліку втрат в мережах
- •4.1.5 Розподіл навантажень між електростанціями еес при обліку втрат у мережах
- •4.2 Автоматичне регулювання частоти і потужності в еес однієї частоторегулюючою електростанцією
- •4.2.1 Автоматична система регулювання частоти і потужності за мнимостатичними характеристиками
- •4.2.2 Автоматична система регулювання частоти і потужності, що використовує інтегральну функцію відхилення частоти
- •4.3.1 Централізована асрч і м оргруес
- •Асрч і м оргрес
- •4.3.2 Децентралізована асрч і м внііе
- •4.3.3 Облік втрат у мережах при оптимальному розподілі навантаження між чрес
- •4.3.4 Комбінована асрч і м
- •4.4 Автоматичне регулювання і обмеження перетоків активної потужності по лініях високої напруги
- •4.4.1 Регулювання частоти зі статизмом по перетіканню потужності
- •4.4.2Регулювання частоти і обмінної потужності в оес
- •4.5 Автоматичне регулювання частоти і потужності в оес і єес
- •5 Протиаварійна автоматика
- •5.1 Призначення і види протиаварійної автоматики
- •5.2 Аналіз аварійних ситуацій
- •Pиcунок 5.3- Характеристика потужності електропередачі по
- •5.2.1 Надлишок потужності в передаючій частині
- •5.2.2 Дефіцит потужності в приймальній частині
- •5.2.3 Зміна складу (ослаблення) електропередачі
- •5.2.4 Ліквідація наслідків аварійних ситуацій
- •5.3 Способи дії на режим роботи еес в аварійних ситуаціях
- •5.3.1 Відключення частини генераторів
- •5.3.2 Електричне гальмування
- •5.3.2 Аварійне регулювання парових турбін
- •Турбіни при apt і аом
- •5.3.4 Форсування збудження синхронних машин
- •5.3.5 Відключення частини навантаження
- •5.3.6 Розподіл системи
- •5.3.7 Форсування подовжньої компенсації і відключення шунтуючих реакторів
- •5.4 Вимоги, що пред'являються до протиаварійної автоматики
- •5.5 Принципи дії і способи виконання пристроїв протиаварійної автоматики
- •5.5.1 Автоматика управління потужністю для збереження стійкості і спеціальна автоматика відключення навантаження
- •§ 5.3) За умовами динамічної стійкості , й одночасно аом.
- •5.5.2 Ділильна автоматика для запобігання асинхронного режиму
- •5.5.4 Автоматика обмеження підвищення частоти і напруги
- •5.5.3 Автоматика припинення асинхронного режиму
- •6 Автоматизація процесу відшукування ушкоджень на лініях електропередачі
- •6.1 Основні поняття і визначення
- •Р исунок 6.1- До пояснення способу визначення місця к. З. По параметрах аварійного режиму.
- •На лінії за схемою рис. 12.1
- •6.2 Фіксуючі прилади
- •Р исунок 6.4- До пояснення принципу дії пристрою зчитування фіксуючого приладу серії фіп
- •6.3 Антилогарифмуючий лічильник імпульсів
- •6.4 Автоматичні локаційні шукачі
- •Локаційного шукача.
- •8.1 Регулювання витрати
- •8.2 Регулювання рівня
- •8.3 Регулювання тиску
- •Література
5.5 Принципи дії і способи виконання пристроїв протиаварійної автоматики
Основною функцією ПА (див. рис. 5.1) є запобігання порушення стійкості при неприпустимих відхиленнях режимних параметрів або при раптових порушеннях нормального режиму роботи. Відповідно основними є пристрої автоматики управління активною потужністю для збереження стійкості (АУПЗС). Інші функції ПА — ліквідація асинхронного режиму, обмеження пониження або підвищення частоти і напруги та інші, що виконуються пристроями ділильної автоматики, АПАР, АЧР, АОЧ, АОН та іншими пристроями — менш пов'язані з проблемою забезпечення стійкості і живучості ЕЕС в цілому.
Структура ієрархічної системи ПА в сучасних ЕЕС має в загальному випадку три рівні: рівень району протиаварійного управління (енерговузла), станційний і агрегатний рівні. При цьому використовуються в основному локальні (автономні) пристрої і комплекси АУПЗС, що здійснюють децентралізоване протиаварійне управління, тобто пристрої, для яких характерна повна відсутність або наявність обмеженої інформації про запаси по пропускній спроможності
міжсистемних зв'язків в інших районах протиаварійного управління. Система ПА при виникненні аварійних ситуацій (див. § 5.2), по-перше, виробляє швидке дозоване розвантаження електропередач і міжсистемних зв'язків і здійснює відновлення балансу потужностей, відключаючи (або розвантажуючи) генератори в передаючій частині ЕЕС і завантажуючи генератори і відключаючи частину навантаження в приймальній частині ЕЕС, по-друге, здійснює автоматичний розподіл ослабленої в результаті аварії електропередачі, запобігаючи або ліквідувавши асинхронний режим, який може викликати порушення стійкості інших електропередач.
Сучасна побудова пристроїв ПА характеризується суперечністю між безперервним характером електромеханічних перехідних процесів і дискретною дією пристроїв ПА. Це протиріччя пов'язано як з високою інтенсивністю належних управлінню процесів, так і з особливостями вживаних для цієї цілі управляючих дій. Тому структура пристроїв спеціальної ПА (див. рис. 5.1) в більшості випадків відрізняється від структури замкнутих АСР, що здійснюють регулювання параметрів безперервних процесів, і багато в чому наближається до структури пристроїв релейного захисту і деяких видів загальної протиаварійної автоматики (АПВ, АВР, АЧР). Крім вказаної подібності структур є і деяка спільність апаратної реалізації і способів побудови вимірювальних органів релейної дії.
Принципи побудови пристроїв ПА різноманітні, але в загальному випадку вони включають пускові пристрої (ПП— пускові, вимірювальні органи), пристрої автоматичного дозування дій (ПАДД), пристрої розподілу дій ПРД і пристрою реалізації дій — виконавчі пристрої ВП. До складу ПАДД і пристроїв розподілу і реалізації дій входять функціональні перетворювачі і логічні елементи.
Пускові і вимірювальні органи реагують на аварійні збурення і зміни параметрів режиму і схеми ЕЕС і видають відповідну інформацію пристроям АДД, які залежно від сигналів пускових пристроїв і інформації про початковий (доаварійний) режим формують управляючі дії на ЕЕС, реалізовані через ВП. В якості пускових і вимірювальних органів використовуються вимірювальні реле електричних величин (струму, напруги, активної і реактивній потужностей, частоти, різниці фаз, ковзання, симетричних складових трифазних систем: напруги і струму).
Основними параметрами,
визначальними електромеханічні перехідні
процеси, є кут
ковзання
і прискорення
роторів генераторів. Для вимірювання
цих параметрів потрібна достатньо
складна апаратура, що вимагає в більшості
випадків передачі вектора напруги з
однієї частини ЕЕС в іншу. Тому, як
правило, використовується їх непряме
вимірювання. Пуск пристроїв ПА виробляється
також від реле положення вимикачів і
інших апаратів.
Пристрої дозування, розподілу і реалізації дій можуть бути побудовані за допомогою релейно-контактних схем, діодних матричних комутаторів, цифрових і аналогових ЕОМ.
При порушенні нормального режиму пристрою ПА виявляють аварійну ситуацію і визначають сполучення і дозування (інтенсивність) керуючих дій на вимикачі, автоматичні системи регулювання турбін, системи регулювання збудження і інші автоматичні пристрої, що є по суті виконавчими пристроями системи ПА.
Управляючі дії ПА повинні відповідати збуренню і його реальній небезпеці при даному стані ЕЕС. Для цього пристрою ПА повинні фіксувати вигляд, місце і інтенсивність збурення, а також враховувати схему ЕЕС і навантаження основних зв'язків і електростанцій безпосередньо перед збуренням. При цьому використовується пряма або непряма фіксація збурення. Наприклад, для фіксації видаленої аварії, пов'язаної з появою дефіциту активної потужності в приймальній частині ЕЕС, може використовуватися перевантаження електропередачі.
У ряді випадків інформація від пускових пристроїв до пристроїв АДВ або команди до виконавчих пристроїв можуть передаватися за допомогою пристроїв телепередачі, а параметри доаварійного режиму і перехідного процесу можуть вимірюватися з допомогою пристроїв телевимірювання (див. розд. 1).
