- •Навчальний посібник
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів.......................................….8
- •2 Автоматичні регулювання напруги і
- •3 Автоматичне регулювання частоти і
- •4 Автоматичне регулювання частоти і
- •5 Протиаварійна автоматика................................224
- •Автоматизація процесу знаходження
- •Використання мікропроцесорної техніки
- •Схеми автоматичного регулювання
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів
- •1.1 Призначення автоматичного регулювання
- •1.2 Синхронний генератор як регульований об'єкт
- •1.2.1 Збудники синхронних генераторів
- •1.2.2 Способи пропорційного автоматичного регулювання збудження
- •1.3 Автоматичне регулювання збудження генераторів з електромашинними збудниками
- •1.3.1 Схеми збудження і регулювання
- •1.3.2 Компаундування синхронних генераторів
- •1.3.3 Електромагнітні коректори напруги
- •1.3.4 Релейне управління збудженням
- •1.4 Автоматичне регулювання збудження генераторів з діодно-електромашинними збудниками
- •1.4.1 Виконання і дія збудників
- •1.4.2 Автоматичне регулювання збудження
- •1.4.3 Особливості регулювання збудження при безщіточному збуднику
- •1.5 Автоматичне регулювання збудження сильної дії
- •1.5.1 Призначення, особливості і алгоритм автоматичного регулювання
- •1.5.2 Виконання і дія тиристорних збудників
- •1.6. Автоматичні регулятори збудження сильної дії
- •1.6.1 Види автоматичних регуляторів
- •1.6.2 Аналогові регулятори
- •1.6.3 Цифрові регулятори
- •2 Автоматичне регулювання напругиі реактивної потужності в електроенергетичній системі
- •2.1 Задачі і способи регулювання
- •2.2. Автоматичне управління реактивною потужністю синхронних генераторів електростанцій.
- •2.2.1 Елементи установки статизму
- •Пристрої групового автоматичного управління збудженням генераторів
- •2.3.1 Способи здійснення
- •2.3.2 Виконання автоматичних пристроїв групового управління збудженням
- •2.4 Автоматичне регулювання реактивної потужності синхронних компенсаторів
- •2.4.1 Особливості регулювання
- •2.4.2 Регулятори збудження синхронних компенсаторів
- •2.5. Особливості автоматичного регулювання коефіцієнтів трансформації трансформаторів
- •2.6. Автоматичні регулятори коефіцієнтів трансформації
- •2.7 Автоматичні системи комплексного управління напругою і реактивною потужністю
- •3 Автоматичне регулювання частоти і активної потужності турбо - і гідроагрегатів
- •3.1 Призначення автоматичного регулювання частоти і активної потужності
- •Агрегатів на електростанціях
- •3.2 Турбіна як об'єкт регулювання частоти і потужності
- •3.3 Автоматичні регулятори частоти обертання турбін
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Гідромеханічний арчо
- •3.3.8 Регулятори частоти обертання парових турбін великої потужності
- •Турбіни великої потужності
- •Парової турбіни
- •3.3.9 Электрогідравлічні регулятори для гідравлічних турбін
- •3.3.12 Регулювання частоти і потужності агрегату автоматичним регулятором частоти обертання
- •3.4 Паралельна робота агрегатів, постачальних арчв
- •Р исунок 3.25 - Вплив зони нечутливості на розподілення навантаження
- •4 Автоматичне регулювання частоти і потужності на електростанціях і в електроенергетичних системах
- •4.1 Оптимізація розподілу навантаження між елементами еес
- •4.1.1 Характеристики теплових електростанцій
- •4.1.2 Характеристики гідроелектростанцій
- •4.1.3 Оптимальний розподіл навантаження в еес без гідроелектростанцій і без обліку втрат у мережах
- •4.1.4 Оптимальний розподіл навантаження в еес з гідроелектростанцією без обліку втрат в мережах
- •4.1.5 Розподіл навантажень між електростанціями еес при обліку втрат у мережах
- •4.2 Автоматичне регулювання частоти і потужності в еес однієї частоторегулюючою електростанцією
- •4.2.1 Автоматична система регулювання частоти і потужності за мнимостатичними характеристиками
- •4.2.2 Автоматична система регулювання частоти і потужності, що використовує інтегральну функцію відхилення частоти
- •4.3.1 Централізована асрч і м оргруес
- •Асрч і м оргрес
- •4.3.2 Децентралізована асрч і м внііе
- •4.3.3 Облік втрат у мережах при оптимальному розподілі навантаження між чрес
- •4.3.4 Комбінована асрч і м
- •4.4 Автоматичне регулювання і обмеження перетоків активної потужності по лініях високої напруги
- •4.4.1 Регулювання частоти зі статизмом по перетіканню потужності
- •4.4.2Регулювання частоти і обмінної потужності в оес
- •4.5 Автоматичне регулювання частоти і потужності в оес і єес
- •5 Протиаварійна автоматика
- •5.1 Призначення і види протиаварійної автоматики
- •5.2 Аналіз аварійних ситуацій
- •Pиcунок 5.3- Характеристика потужності електропередачі по
- •5.2.1 Надлишок потужності в передаючій частині
- •5.2.2 Дефіцит потужності в приймальній частині
- •5.2.3 Зміна складу (ослаблення) електропередачі
- •5.2.4 Ліквідація наслідків аварійних ситуацій
- •5.3 Способи дії на режим роботи еес в аварійних ситуаціях
- •5.3.1 Відключення частини генераторів
- •5.3.2 Електричне гальмування
- •5.3.2 Аварійне регулювання парових турбін
- •Турбіни при apt і аом
- •5.3.4 Форсування збудження синхронних машин
- •5.3.5 Відключення частини навантаження
- •5.3.6 Розподіл системи
- •5.3.7 Форсування подовжньої компенсації і відключення шунтуючих реакторів
- •5.4 Вимоги, що пред'являються до протиаварійної автоматики
- •5.5 Принципи дії і способи виконання пристроїв протиаварійної автоматики
- •5.5.1 Автоматика управління потужністю для збереження стійкості і спеціальна автоматика відключення навантаження
- •§ 5.3) За умовами динамічної стійкості , й одночасно аом.
- •5.5.2 Ділильна автоматика для запобігання асинхронного режиму
- •5.5.4 Автоматика обмеження підвищення частоти і напруги
- •5.5.3 Автоматика припинення асинхронного режиму
- •6 Автоматизація процесу відшукування ушкоджень на лініях електропередачі
- •6.1 Основні поняття і визначення
- •Р исунок 6.1- До пояснення способу визначення місця к. З. По параметрах аварійного режиму.
- •На лінії за схемою рис. 12.1
- •6.2 Фіксуючі прилади
- •Р исунок 6.4- До пояснення принципу дії пристрою зчитування фіксуючого приладу серії фіп
- •6.3 Антилогарифмуючий лічильник імпульсів
- •6.4 Автоматичні локаційні шукачі
- •Локаційного шукача.
- •8.1 Регулювання витрати
- •8.2 Регулювання рівня
- •8.3 Регулювання тиску
- •Література
1.2 Синхронний генератор як регульований об'єкт
1.2.1 Збудники синхронних генераторів
Напруга і реактивна потужність синхронного генератора визначаються станом його збудника. Від властивостей і характеристик збудника залежить успішність виконання вказаних вище задач автоматичного регулювання збудження.
Збудники синхронних генераторів можна розділити па електромеханічні, комбіновані і статичні. Класичним збудником GE синхронного генератора G (і компенсатора) є електрична машина постійного струму з самозбудженням — замкнута схема з додатнім зворотним зв'язком (рис. 1.3,а) або з незалежним збудженням (від підзбудника GEA) —розімкнута схема (рис. 1.3,6). Такий збудник нижче називається електромашинним. Комбіновані збудники складаються з електричних машин змінного струму звичайно підвищеної частоти і некерованих напівпровідникових (діодних) випрямлячів (рис. 1.3,в). Останні їх модифікації виконуються з випрямлячами, що обертаються на валу генератора, і характеризуються відсутністю кілець ротора генератора (безщіточні збудники, рис. 1.3,г). Комбіновані збудники нижче іменуються діодно – електромашинними .
Статичними є системи самозбудження синхронних генераторів з некерованими (діодними) (рис. 1.3,д) і, головним чином, з керованими (тиристорними) (рис. 1.3,е) випрямлячами напруги Ur і струму Іг генератора G. До статичної відноситься і система незалежного збудження гідрогенераторів з джерелом живлення тиристорного випрямляча у вигляді допоміжного генератора UG з самозбудженням (рис. 1.3,ж). Управління збудженням проводиться дією пристрою автоматичного управління AS на тиристори або па лінії живлення діодного випрямляча (рис. 1.3,д).
Принципово електромашині, діодно-электромашинні і діодні статичні збудники є підсилювачами постійного струму; величиною виходу є постійна складова струму ротора синхронної машини, а вхідний — регулююча дія у вигляді тієї, що змінюється по значенню і знаку постійної складової струму регулятора.
Тиристорні збудники є підсилювачами середнього значення струму з фазовим управлінням. Регулююча дія має форму імпульсів управляючих струмів тиристорів, фаза яких є функцією аналогової або цифрової дії автоматичних регуляторів збудження. Тиристорний збудник в поєднанні з цифровим автоматичним регулятором на
Рисунок 1.3 - Схеми збудження синхронних генераторів
інтегральних елементах і особливо на мікропроцесорах представляють перспективний напрям технічного прогресу автоматичного управління напругою і реактивною потужністю синхронних генераторів і компенсаторів.
Встановлено два показники для оцінки збудника синхронного генератора (компенсатора):
швидкість наростання напруги на обмотці ротора в перехідному процесі його зміни від номінального до щонайбільшого можливого значення (в процесі форсування);
кратність форсування
збуджень в сталому режимі роботи
,
рівна відношенню щонайбільшого можливого
(граничного при форсуванні) струму
ротора
до номінального
.
Перший показник обумовлений інерційною збудників. Наприклад, при форсуванні збудження генератора з електромашинним збудженням по схемі, показаній на рис. 1.4,а,
Рисунок 1.4-Електромашинне збудження синхронних генераторів: а - схема з самозбудженням збудника з окремими обмотками для регулювання збудження; б - схема дії регулятора на лінію самозбудження; в - характеристики електромашинного збудника
відбувається релейна
(замиканням контакту форсуванням
збудження КМ1) зміна самозбудження
збудника (зміна глибини додатньо
зворотного зв'язку) до щонайбільш
можливого ступеня. При цьому до обмотки
самозбудження
підводиться напруга
,
рівна різниці напруг між нелінійною
характеристикою навантаження 1 збудника
і
прямого зворотного зв'язку 2 (прямою
падіння напруги на обмотці самозбудження
,
рис. 1.4,в).
Середня швидкість
наростання напруги ротора з урахуванням
нелінійності визначається по виразу
(1.6)
де
—
час наростання напруги ротора від
номінального до значення (рис 1.5,а)
Перехідний процес в збуднику описується нелінійним диференціальним рівнянням першого порядку. Тому електромеханічні збудники при малих змінах представляються аперіодичною ланкою з передавальною функцією
(1.7)
де
—
коефіцієнт передачі (посилення) збудника.
Передавальну функцію (1.7) має і статичний збудник з некерованим випрямлячем.
Тиристорні збудники практично
безінерційні. Вони вносять лише фіксовану
затримку в перехідний процес, обумовлену
можливістю зміни стану тиристора тільки
один раз за період. В структурній схемі
системи автоматичного регулювання вони
представляються ланкою, що запізнюється,
або в цілях спрощення безінерційною
ланкою. Тому приймається, що для
тиристорних збудників швидкість
наростання напруги
.
Для інерційних збудників
швидкість наростання напруги ротора
встановлена не менше
За одиницю збудження приймається
номінальна напруга ротора синхронного
генератора
.
Кратність форсування
збудження може визначатися по відношенню
щонайбільшої можливої (граничного)
напруги на роторі
до номінального
по
характеристиках (див. рис. 1.4,в) або, як
указувалося, по відношенню струмів І
і
.
При цьому зручно користуватися
характеристиками збудника як підсилювача
з додатнім зворотним зв'язком (рис.
1.5,6). Для злектро-машинних збудників
звичайно
,
а для тиристорних
4.
Швидкість наростання напруги
при даній кратності форсування
визначається
постійній часу Те. Від постійної часу
залежить можливість реалізації виду
автоматичного регулювання. Так, при
Те>0,3 з автоматичне регулювання
збудження сильної дії вже практично
неефективно. Найбільш інерційні (Те>1
с) електромашинні збудники, при яких
реалізується тільки пропорційне
автоматичне регулювання збудження. З
діодно-електромашинних якнайменше
інерційна (
с)
схема безщіточного збудження (див. рис.
1.3,г) при якій можливе автоматичне
регулювання сильної дії. Тиристорні
збудники, як вказувалося, практично без
інерційні.
Рисунок 1.5 - Характеристики форсування збудження:
а - зміна напруги ротора генератора; б - залежність струму ротора від струму регулятора
.
