- •Навчальний посібник
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів.......................................….8
- •2 Автоматичні регулювання напруги і
- •3 Автоматичне регулювання частоти і
- •4 Автоматичне регулювання частоти і
- •5 Протиаварійна автоматика................................224
- •Автоматизація процесу знаходження
- •Використання мікропроцесорної техніки
- •Схеми автоматичного регулювання
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів
- •1.1 Призначення автоматичного регулювання
- •1.2 Синхронний генератор як регульований об'єкт
- •1.2.1 Збудники синхронних генераторів
- •1.2.2 Способи пропорційного автоматичного регулювання збудження
- •1.3 Автоматичне регулювання збудження генераторів з електромашинними збудниками
- •1.3.1 Схеми збудження і регулювання
- •1.3.2 Компаундування синхронних генераторів
- •1.3.3 Електромагнітні коректори напруги
- •1.3.4 Релейне управління збудженням
- •1.4 Автоматичне регулювання збудження генераторів з діодно-електромашинними збудниками
- •1.4.1 Виконання і дія збудників
- •1.4.2 Автоматичне регулювання збудження
- •1.4.3 Особливості регулювання збудження при безщіточному збуднику
- •1.5 Автоматичне регулювання збудження сильної дії
- •1.5.1 Призначення, особливості і алгоритм автоматичного регулювання
- •1.5.2 Виконання і дія тиристорних збудників
- •1.6. Автоматичні регулятори збудження сильної дії
- •1.6.1 Види автоматичних регуляторів
- •1.6.2 Аналогові регулятори
- •1.6.3 Цифрові регулятори
- •2 Автоматичне регулювання напругиі реактивної потужності в електроенергетичній системі
- •2.1 Задачі і способи регулювання
- •2.2. Автоматичне управління реактивною потужністю синхронних генераторів електростанцій.
- •2.2.1 Елементи установки статизму
- •Пристрої групового автоматичного управління збудженням генераторів
- •2.3.1 Способи здійснення
- •2.3.2 Виконання автоматичних пристроїв групового управління збудженням
- •2.4 Автоматичне регулювання реактивної потужності синхронних компенсаторів
- •2.4.1 Особливості регулювання
- •2.4.2 Регулятори збудження синхронних компенсаторів
- •2.5. Особливості автоматичного регулювання коефіцієнтів трансформації трансформаторів
- •2.6. Автоматичні регулятори коефіцієнтів трансформації
- •2.7 Автоматичні системи комплексного управління напругою і реактивною потужністю
- •3 Автоматичне регулювання частоти і активної потужності турбо - і гідроагрегатів
- •3.1 Призначення автоматичного регулювання частоти і активної потужності
- •Агрегатів на електростанціях
- •3.2 Турбіна як об'єкт регулювання частоти і потужності
- •3.3 Автоматичні регулятори частоти обертання турбін
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Гідромеханічний арчо
- •3.3.8 Регулятори частоти обертання парових турбін великої потужності
- •Турбіни великої потужності
- •Парової турбіни
- •3.3.9 Электрогідравлічні регулятори для гідравлічних турбін
- •3.3.12 Регулювання частоти і потужності агрегату автоматичним регулятором частоти обертання
- •3.4 Паралельна робота агрегатів, постачальних арчв
- •Р исунок 3.25 - Вплив зони нечутливості на розподілення навантаження
- •4 Автоматичне регулювання частоти і потужності на електростанціях і в електроенергетичних системах
- •4.1 Оптимізація розподілу навантаження між елементами еес
- •4.1.1 Характеристики теплових електростанцій
- •4.1.2 Характеристики гідроелектростанцій
- •4.1.3 Оптимальний розподіл навантаження в еес без гідроелектростанцій і без обліку втрат у мережах
- •4.1.4 Оптимальний розподіл навантаження в еес з гідроелектростанцією без обліку втрат в мережах
- •4.1.5 Розподіл навантажень між електростанціями еес при обліку втрат у мережах
- •4.2 Автоматичне регулювання частоти і потужності в еес однієї частоторегулюючою електростанцією
- •4.2.1 Автоматична система регулювання частоти і потужності за мнимостатичними характеристиками
- •4.2.2 Автоматична система регулювання частоти і потужності, що використовує інтегральну функцію відхилення частоти
- •4.3.1 Централізована асрч і м оргруес
- •Асрч і м оргрес
- •4.3.2 Децентралізована асрч і м внііе
- •4.3.3 Облік втрат у мережах при оптимальному розподілі навантаження між чрес
- •4.3.4 Комбінована асрч і м
- •4.4 Автоматичне регулювання і обмеження перетоків активної потужності по лініях високої напруги
- •4.4.1 Регулювання частоти зі статизмом по перетіканню потужності
- •4.4.2Регулювання частоти і обмінної потужності в оес
- •4.5 Автоматичне регулювання частоти і потужності в оес і єес
- •5 Протиаварійна автоматика
- •5.1 Призначення і види протиаварійної автоматики
- •5.2 Аналіз аварійних ситуацій
- •Pиcунок 5.3- Характеристика потужності електропередачі по
- •5.2.1 Надлишок потужності в передаючій частині
- •5.2.2 Дефіцит потужності в приймальній частині
- •5.2.3 Зміна складу (ослаблення) електропередачі
- •5.2.4 Ліквідація наслідків аварійних ситуацій
- •5.3 Способи дії на режим роботи еес в аварійних ситуаціях
- •5.3.1 Відключення частини генераторів
- •5.3.2 Електричне гальмування
- •5.3.2 Аварійне регулювання парових турбін
- •Турбіни при apt і аом
- •5.3.4 Форсування збудження синхронних машин
- •5.3.5 Відключення частини навантаження
- •5.3.6 Розподіл системи
- •5.3.7 Форсування подовжньої компенсації і відключення шунтуючих реакторів
- •5.4 Вимоги, що пред'являються до протиаварійної автоматики
- •5.5 Принципи дії і способи виконання пристроїв протиаварійної автоматики
- •5.5.1 Автоматика управління потужністю для збереження стійкості і спеціальна автоматика відключення навантаження
- •§ 5.3) За умовами динамічної стійкості , й одночасно аом.
- •5.5.2 Ділильна автоматика для запобігання асинхронного режиму
- •5.5.4 Автоматика обмеження підвищення частоти і напруги
- •5.5.3 Автоматика припинення асинхронного режиму
- •6 Автоматизація процесу відшукування ушкоджень на лініях електропередачі
- •6.1 Основні поняття і визначення
- •Р исунок 6.1- До пояснення способу визначення місця к. З. По параметрах аварійного режиму.
- •На лінії за схемою рис. 12.1
- •6.2 Фіксуючі прилади
- •Р исунок 6.4- До пояснення принципу дії пристрою зчитування фіксуючого приладу серії фіп
- •6.3 Антилогарифмуючий лічильник імпульсів
- •6.4 Автоматичні локаційні шукачі
- •Локаційного шукача.
- •8.1 Регулювання витрати
- •8.2 Регулювання рівня
- •8.3 Регулювання тиску
- •Література
8.3 Регулювання тиску
Тиск є показником співвідношення витрат газової фази на вході та виході апарата і характеризує умови збереження матеріального балансу за цією фазою. Тиск в цих апаратах, як правило, є мірою степені заповнення їх аналогічно рівню для рідинних систем.
Регулюючою дією при підтримуванні тиску є найчастіше зміна витрати вхідного або вихідного потоку. Необхідно відмітити, що газова ємність є демпфером високочастотних збурень, тому виміряний сигнал не має високочастотних складових.
Для промислових об’єктів з регулюванням тиску характерне самовирівнювання, одначе у більшості випадків інтервал підтримування тиску за рахунок сил самовирівнювання не відповідає технологічному регламенту. У зв’язку з цим, тиск в технологічних системах підтримується при допомозі зовнішніх систем регулювання.
Із зовнішніх систем регулювання велике розповсюдження одержали системи, які використовують регулятори прямої дії “до себе” і “після себе” (забезпечують підтримування тиску до регулюючого органу і після нього). Системи такого типу представлені на рис. 8.8. Діаметр мембранної коробки і зусилля , створюване пружиною, підбираються таким чином, щоб підтримувати тиск на заданому рівні.
Регулятори прямої дії, побудовані на основі П-закону регулювання. Вони мають високу стійкість, одначе їм властива статична похибка. Проте їх з успіхом застосовують на блочному обладнанні нафтогазового промислу.
а) б)
а) “до себе”;
б) “після себе”;
Рисунок 8.8 – Схеми регуляторів прямої дії тиску.
Якщо необхідно чітко підтримувати тиск, який змінюється у вузьких межах, використовують інтегральні регулятори тиску прямої дії. В ньому зусилля, розвинуте мембраною, урівноважується вантажем L і таким чином тиск Р в ємності підтримується постійним (рис.8.9).
ВМ
Р
G
ОК DO
Рисунок 8.9 – АСР тиску з І – регулятором прямої дії.
Одначе АСР тиску з І – регулятором має низьку стійкість, оскільки при зміні тиску Р повністю закривається або відкривається регулюючий орган.
Найчастіше для стабілізації тиску в ємностях і трубопроводах використовують одноконтурні АСР з регуляторами прямої дії. Типова схема такої АСР приведена на рис.8.10.
Рисунок 8.10 – Схема регулювання тиску газу в протічній ємності з регулюванням за притоком (витоком).
Регулятори в таких системах функціонують за П- або ПІ-законом регулювання. Одначе при значній інерційності ОК підвищення якості регулювання можна добитися застосуванням ПД- і ПІД-регуляторів. Попереджуючі дії цих регуляторів створюють передумови високоякісного регулювання об’єктів зі значною інерційністю.
При використанні додаткових малоінерційних контурів для АСР можна рекомендувати: витрату газу по лінії можливого збурення або тиск в першій по ходу газу ємності при наявності ланцюжка послідовоно включених ємностей. Двоконтурні АСР такого типу аналогічні до вже розглянутих АСР рівня.
8.4 Регулювання температури
Температура – це показник термодинамічного стану системи і використовується як вихідний параметр при регулюванні теплових процесів. Динамічні характеристики таких процесів як об’єктів керування залежать від багатьох чинників (фізико-хімічних параметрів процесу, конструкції апарата, умов теплопередачі), тому сформувати загальні рекомендації щодо синтезу АСР важко, потрібно проводити аналіз кожного конкретного процесу. Крім того особливістю регулювання теплових процесів є їх інерційність. Інерційність теплових процесів зв’язана з теплообміном, забезпечити високу швидкість якого досить складно. В системах регулювання температури існують дві інерційні ланки: сам об’єкт керування і датчик температури.
2
3
4 1
Рисунок 8.11 – Температури з регулятором прямої дії
В автоматичних системах регулювання теплообміну або температури використовують регулятори як прямої, так і непрямої дії. На рис.8.11. показана АСР температури на базі регулятора прямої дії. Вимірювачем температури є термобалон 1, заповнений робочою рідиною. При зростанні температури в ОК в термобалоні зростає тиск рідини, який через імпульсну трубку 2 передається сильфону 3. Зміна тиску в сильфоні призводить до зміни положення регулюючого органу 4 на лінії подачі гріючого потоку. Такі ж системи можна організувати і для регулювання температури з охолоджуючим потоком. Алгоритм функціонування цих регуляторів відповідає П-закон.
Точніше регулювання (з ПІ- і іншими законами регулювання) можна реалізувати в системах з використанням регуляторів непрямої дії.
Р
озглянемо
типові схеми регулювання процесу
теплообміну в трубчатих теплообмінниках.
Пунктиром показані інші можливі керуючі
впливи.
продукт
теплоносій
Рисунок 8.12 – Осноконтурна АСР температури
Зображена на рис.8.12 АСР є проста і найрозповсюдженішою схемою стабілізації температури. Одначе оскільки процес теплообміну дуже інерційний, якість регулювання такої АСР невисока і дозволяє лише позбутись статичнох похибки, характерної для П-регуляторів. Підвищення якості можна досягти введенням Д-складової в закон функціонування регулятора або введенням додаткового контура за малоінерційним параметром.
При використанні ПД- і ПІД-регуляторів, необхідно застосовувати проміжну фільтрацію високочастотних шумів. В цифрових АСР це забезпечується спеціальними алгоритмами фільтрації, а в аналогових – шляхом демпферування сигналу датчика у вимірювальному каналі.
При введенні допоміжних контурів регулювання використовують як мало інерційний параметр витрату рідини (пари) по лінії можливих збурень. Такі схеми приведені на рис.8.13. Допоміжний мало інерційний контур регулювання забезпечує стабілізацію вибраного параметру з корекцією його за основним регульованим параметром, що значно покращує якість стабілізації основного інерційного параметра.
продукт
а) теплоносій
б)
а) при дії збурення в каналі теплоносія;
б) при дії збурення в каналі продукту, що підігрівається;
Рисунок 8.13 – Двоконтурні АСР температури з допоміжним мало інерційним контуром.
У випадку постійних змін завдання, а також для збільшення швидкодії АСР теплообміну використовуються системи з байпасуванням частини теплоносія, минаючи теплообмінник (рис. 8.14).
байлас
сировина
Теплоносій
а)
байкас
сировина
б)
теплоносій
а) зі взаємозв’язаними регуляторами;
б) з незв’язаними регуляторами;
Рисунок 8.14 – АСР теплообміну з балансуванням.
Відкриття або закриття РО на лінії бай пасу приводить до швидкого реагування регульованої величини. Кінцеве регулювання температури забезпечує регулюючий орган на іншому потоці, що бере участь в теплообміні.
При наявності неперервної дії збурюючи чинників по витратах технологічних потоків раціонально застосовувати АСР, показані на рис.8.15. В цих випадках комбінуються системи стабілізації витрати з системами стабілізації температури.
теплоносій
сировина
а)
теплоносій
сировина
б)
пара
сировина
в)
а),б) з додатковим АСР витрати на лінії дії збурень;
в) зі стабілізацією тиску пари;
Рисунок 8.15 – Комбіновані АСР теплообміну.
При використанні парового підігріву використовують систему регулювання, показану на рис.8.15.в. Тиск є менше інерційним параметром, ніж температура, а для насиченої пари (основний теплоносій на технологічних установках) є однозначна залежність між температурою пари і тиском. Тому
для таких АСР раціональніше стабілізувати не температуру, а тиск.
Очевидно, що з проведеного огляду АСР для регулювання теплообміну необхідно вибрати найраціональнішу систему, виходячи з вимог до якості регулювання, наявності збурюючих чинників, простоти реалізації, що очевидно, визначається у кожному конкретному випадку і для кожного окремого об’єкта.
8.5 Регулювання за якісними показниками
Слід відмітити, що при реалізації АСР якості та складу продуктів промислові датчики відповідних параметрів або відсутні, або характеризуються високою інерційністю, великим часом запізнення. Так, наприклад, при використанні хроматографічного методу, контроль параметра відбувається у дискретні моменти часу кратним циклу роботи хроматографа. Це характерно і для методів, побудованих на аналізі і відборі проб (титрометри, кондуктометри, рефрактоміри і т.д.).
Тому на практиці часто застосовують опосередній непрямий контроль та регулювання якості за режимними параметрами з формуванням коригуючи впливів на відповідні стабілізуючі АСР.
Опосередній контроль якісних показників можливий при допомозі відповідних алгоритмів, що зв’язують контрольовані змінні з цими показниками, які можуть бути одержані на основі аналітичного чи експериментального моделювання. Ці алгоритми можна реалізувати за допомогою як аналогових обчислювачів і, ЕОМ та мікропроцесорних засобів.
У випадку неперервного потокового контролю якісних показників (наприклад, рН – показник, вологість тощо) є можливість синтезу одноконтурних і багатоконтурних АСР з їх використанням.Прикладом АСР якістю продукту (вологість газу) у процесі абсорбційної осушки газу є АСР співвідношення витрат газу і абсорбента з корекцією по вологості газу на виході абсорбера (див. регулювання витрати).
