- •Навчальний посібник
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів.......................................….8
- •2 Автоматичні регулювання напруги і
- •3 Автоматичне регулювання частоти і
- •4 Автоматичне регулювання частоти і
- •5 Протиаварійна автоматика................................224
- •Автоматизація процесу знаходження
- •Використання мікропроцесорної техніки
- •Схеми автоматичного регулювання
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів
- •1.1 Призначення автоматичного регулювання
- •1.2 Синхронний генератор як регульований об'єкт
- •1.2.1 Збудники синхронних генераторів
- •1.2.2 Способи пропорційного автоматичного регулювання збудження
- •1.3 Автоматичне регулювання збудження генераторів з електромашинними збудниками
- •1.3.1 Схеми збудження і регулювання
- •1.3.2 Компаундування синхронних генераторів
- •1.3.3 Електромагнітні коректори напруги
- •1.3.4 Релейне управління збудженням
- •1.4 Автоматичне регулювання збудження генераторів з діодно-електромашинними збудниками
- •1.4.1 Виконання і дія збудників
- •1.4.2 Автоматичне регулювання збудження
- •1.4.3 Особливості регулювання збудження при безщіточному збуднику
- •1.5 Автоматичне регулювання збудження сильної дії
- •1.5.1 Призначення, особливості і алгоритм автоматичного регулювання
- •1.5.2 Виконання і дія тиристорних збудників
- •1.6. Автоматичні регулятори збудження сильної дії
- •1.6.1 Види автоматичних регуляторів
- •1.6.2 Аналогові регулятори
- •1.6.3 Цифрові регулятори
- •2 Автоматичне регулювання напругиі реактивної потужності в електроенергетичній системі
- •2.1 Задачі і способи регулювання
- •2.2. Автоматичне управління реактивною потужністю синхронних генераторів електростанцій.
- •2.2.1 Елементи установки статизму
- •Пристрої групового автоматичного управління збудженням генераторів
- •2.3.1 Способи здійснення
- •2.3.2 Виконання автоматичних пристроїв групового управління збудженням
- •2.4 Автоматичне регулювання реактивної потужності синхронних компенсаторів
- •2.4.1 Особливості регулювання
- •2.4.2 Регулятори збудження синхронних компенсаторів
- •2.5. Особливості автоматичного регулювання коефіцієнтів трансформації трансформаторів
- •2.6. Автоматичні регулятори коефіцієнтів трансформації
- •2.7 Автоматичні системи комплексного управління напругою і реактивною потужністю
- •3 Автоматичне регулювання частоти і активної потужності турбо - і гідроагрегатів
- •3.1 Призначення автоматичного регулювання частоти і активної потужності
- •Агрегатів на електростанціях
- •3.2 Турбіна як об'єкт регулювання частоти і потужності
- •3.3 Автоматичні регулятори частоти обертання турбін
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Гідромеханічний арчо
- •3.3.8 Регулятори частоти обертання парових турбін великої потужності
- •Турбіни великої потужності
- •Парової турбіни
- •3.3.9 Электрогідравлічні регулятори для гідравлічних турбін
- •3.3.12 Регулювання частоти і потужності агрегату автоматичним регулятором частоти обертання
- •3.4 Паралельна робота агрегатів, постачальних арчв
- •Р исунок 3.25 - Вплив зони нечутливості на розподілення навантаження
- •4 Автоматичне регулювання частоти і потужності на електростанціях і в електроенергетичних системах
- •4.1 Оптимізація розподілу навантаження між елементами еес
- •4.1.1 Характеристики теплових електростанцій
- •4.1.2 Характеристики гідроелектростанцій
- •4.1.3 Оптимальний розподіл навантаження в еес без гідроелектростанцій і без обліку втрат у мережах
- •4.1.4 Оптимальний розподіл навантаження в еес з гідроелектростанцією без обліку втрат в мережах
- •4.1.5 Розподіл навантажень між електростанціями еес при обліку втрат у мережах
- •4.2 Автоматичне регулювання частоти і потужності в еес однієї частоторегулюючою електростанцією
- •4.2.1 Автоматична система регулювання частоти і потужності за мнимостатичними характеристиками
- •4.2.2 Автоматична система регулювання частоти і потужності, що використовує інтегральну функцію відхилення частоти
- •4.3.1 Централізована асрч і м оргруес
- •Асрч і м оргрес
- •4.3.2 Децентралізована асрч і м внііе
- •4.3.3 Облік втрат у мережах при оптимальному розподілі навантаження між чрес
- •4.3.4 Комбінована асрч і м
- •4.4 Автоматичне регулювання і обмеження перетоків активної потужності по лініях високої напруги
- •4.4.1 Регулювання частоти зі статизмом по перетіканню потужності
- •4.4.2Регулювання частоти і обмінної потужності в оес
- •4.5 Автоматичне регулювання частоти і потужності в оес і єес
- •5 Протиаварійна автоматика
- •5.1 Призначення і види протиаварійної автоматики
- •5.2 Аналіз аварійних ситуацій
- •Pиcунок 5.3- Характеристика потужності електропередачі по
- •5.2.1 Надлишок потужності в передаючій частині
- •5.2.2 Дефіцит потужності в приймальній частині
- •5.2.3 Зміна складу (ослаблення) електропередачі
- •5.2.4 Ліквідація наслідків аварійних ситуацій
- •5.3 Способи дії на режим роботи еес в аварійних ситуаціях
- •5.3.1 Відключення частини генераторів
- •5.3.2 Електричне гальмування
- •5.3.2 Аварійне регулювання парових турбін
- •Турбіни при apt і аом
- •5.3.4 Форсування збудження синхронних машин
- •5.3.5 Відключення частини навантаження
- •5.3.6 Розподіл системи
- •5.3.7 Форсування подовжньої компенсації і відключення шунтуючих реакторів
- •5.4 Вимоги, що пред'являються до протиаварійної автоматики
- •5.5 Принципи дії і способи виконання пристроїв протиаварійної автоматики
- •5.5.1 Автоматика управління потужністю для збереження стійкості і спеціальна автоматика відключення навантаження
- •§ 5.3) За умовами динамічної стійкості , й одночасно аом.
- •5.5.2 Ділильна автоматика для запобігання асинхронного режиму
- •5.5.4 Автоматика обмеження підвищення частоти і напруги
- •5.5.3 Автоматика припинення асинхронного режиму
- •6 Автоматизація процесу відшукування ушкоджень на лініях електропередачі
- •6.1 Основні поняття і визначення
- •Р исунок 6.1- До пояснення способу визначення місця к. З. По параметрах аварійного режиму.
- •На лінії за схемою рис. 12.1
- •6.2 Фіксуючі прилади
- •Р исунок 6.4- До пояснення принципу дії пристрою зчитування фіксуючого приладу серії фіп
- •6.3 Антилогарифмуючий лічильник імпульсів
- •6.4 Автоматичні локаційні шукачі
- •Локаційного шукача.
- •8.1 Регулювання витрати
- •8.2 Регулювання рівня
- •8.3 Регулювання тиску
- •Література
4.2.2 Автоматична система регулювання частоти і потужності, що використовує інтегральну функцію відхилення частоти
Інтегральна функція відхилення частоти
в різних літературних джерелах
визначається по-різному. Усе залежить
від того, яке відхилення частоти
інтегрується. Для розподілу навантаження
між агрегатами частоторегулюючої
станції можна використовувати
вимірювальний орган (ІОЧ)
,
де
-уставка
ІОЧ.
Інтегральна функція відхилення частоти
формується по виразу і може бути
використана як загальний параметр
розподілу. Якісні зміни
подібні
зміні навантаження електростанції.
(4.8)
де
і
-часове
виникнення і зникнення
відповідно;
-коефіцієнт
пропорційності.
Для оптимального розподілу навантаження між агрегатами електростанції по рівності відносних приростів витрати енергоносія величина повинна бути перетворена в запропоноване значення потужності агрегату , що може бути реалізовано відповідним вибором коефіцієнта k.
У цьому випадку інтегральна функція
використовується як міра відносного
приросту, а значення
визначається функціональним
перетворенням ХОП агрегату по виразу
. (4.9)
Рисунок 4.10- Принципова схема ГРАМ з ЕГР-І
Величина може бути використана і як міра відносного приросту і як параметр для довгого розподілу навантаження. Найбільше часто ця величина використовується на ТЕС, оскільки вони, як правило, мають різнотипне устаткування і встановлені на ТЕС турбоагрегати мають різну потужність. Поетапне будівництво ТЕС приводить до наявності на них груп турбоагрегатів, що істотно відрізняються по потужності.
Як відомо, чим могутніше турбоагрегат, тим менше він пристосований до несення перемінних навантажень, тому іноді на частоторегулюючих ТЕС не .усі турбоагрегати беруть участь у регулюванні частоти. Відіграє роль і призначення ТЕС і її теплова схема. Так для ТЕС, виконаних але блоковій схемі, розподіл навантажень реалізується по рівності відносних приростів, а для ТЕС із загальним паропроводом розподіл навантаження між парогенераторами відрізняється від розподілу навантаження між турбоагрегатами (див. п. 4.1).
Рисунок 4.11- Принципова схема вторинного регулювання частоти і потужності по пропорційно-інтегральному (комбінованому) критерії.
ФП- функціональний перетворювач
В усіх зазначених випадках може використовуватися інтегральна функція відхилення частоти.
Спосіб реалізації цієї автоматичної системи регулювання .ілюструється на прикладі блокової ТЕС, схема якої показана на рис. 4.11. У регулюванні частоти беруть участь n турбоагрегатів. Регулюючий вплив .на МІЧВ кожного агрегату формується за законом
................................………
(4.10)
...................................................
де визначається за (4.9).
Для визначення запропонованого значення
потужності
по
ХОП і-го агрегату служить пристрій
УРАМ, у якому формується інтегральна
функція
і
відбуваються її функціональні перетворення
в
.
На кожнім з n виходів
УРАМ фіксується
.В
іншому розглянутий спосіб не відрізняється
від раніше розглянутого і забезпечує
астеатичне регулювання частоти й
оптимальний розподіл навантаження.
До останнього часу для формування інтегральної функції відхилення частоти використовується електричний двигун, кут повороту ротора в якого є інтегральна функція частоти його обертання. Таке інтегруючий пристрій гарно фіксує і запам'ятовує всяке появлення величини, що викликає обертання двигуна. Недоліком такого інтегратора є необхідність посилення вхідної величини, а через велику частоту обертання електродвигуна для фіксації утла потрібно .редуктор з великим коефіцієнтом передачі.
Для функціонального перетворення інтегральної функції відповідно до ХОП турбоагрегата потрібно додатковий пристрій, у якому за рання використовувалися лінійні і нелінійні потенціометри ,і шаблони ХОП. В даний час розробляються аналогові і цифрові інтегратори і функціональні перетворювачі.
При виборі АСРЧ і М теплових електростанцій істотну роль грає теплова схема. Тривалий час теплофікаційні електростанції виконувалися за тепловою схемою з загальним паропроводом. Як випливає з § 4.1, розподіл навантаження між агрегатами котельного цеха і між турбоагрегатами турбінного цеха виробляється по різним критеріям і тому АСРЧ і М для такого типу станцій повинна мати окремі УРАМ для котельного і турбінного цехів. Для електростанцій з турбінами конденсаційного типу характерно блокове .виконання турбоагрегатів, що містять блок парогенератор-турбіна-генератор, і розподіл навантажень між блоками по рівності відносних приростів може здійснюватися одним УРАМ, як це показано на рис. 4.11 і описане раніше.
Істотною особливістю тепловий ЧРЕС є необхідність одночасного регулювання як навантаження турбіни, так і навантаження парогенератора з урахуванням традиційної системи регулювання параметрів пари (температури, тиску і т.д. ). Ця особливість .накладає на АСРЧ і М електростанції додаткові вимоги, зв'язані з істотної :різницею динамічних властивостей парогенератора і турбіни.
Існують дві схеми комбінованого регулювання блоків. Перша схема виконується так, що регулюючий вплив від АСРЧ і М подається на систему регулювання парогенератора, а регулюючий вплив на АРЧВ турбіни коректується по тиску пари. Друга схема виконується так, що регулюючий вплив від АСРЧ і М подається на АРЧВ турбіни і на систему регулювання парогенератора разом з регулюючим впливом по тиску. Кожна зі схем має свої достоїнства і недоліки.
Нижче розглянута АСЧР і М для блоку парогенератор -турбіна, розроблена у ВНІІЕ по другій схемі.
4.3 Автоматичне регулювання частоти і потужності в ЕЕС декількома частоторегулюючими електростанціями
В міру росту електроенергетичної системи регулювальний діапазон однієї частоторегулюючої станції виявляється недостатнім і виникає необхідність виділення декількох частоторегюлюючих електростанцій. При регулюванні частоти по астетичному законі розподіл навантаження між цими електростанціями повинний бути примусовим.
Як вказувалося, такий розподіл можна здійснити, якщо буде прийнятий загальний параметр розподілу завдання для всіх частоторегулюючих електростанцій. Принципово можна використовувати як загальний параметр сумарного навантаження всіх частоторе- . гулюючих електростанцій і вести регулювання по уявних характеристиках. Однак цей принцип не знайшов застосування, оскільки він не може забезпечити оптимальний розподіл навантаження між електростанціями, якщо вони не однотипні по ХОП; крім того, для його реалізації вимагаються дуплексні канали зв'язку між пунктом керування і часторегулюючими електростанціями.
Використання як загального параметра інтегральної функції відхилення частоти вперше в СРСР було запропоновано в 1952 р. в ОРГРЕС, де була розроблена централізована система автоматичного регулювання частоти і потужності. Досвідчений зразок цієї системи довгостроково експлуатували в одні з ЕЕС, що дозволило нагромадити великий досвід, використаний при подальшій розробці АСРЧ і М на різних етапах формування ЄЕС. Нижче розглядається принцип роботи цієї системи на прикладі автономної ЕЕС, навантаження між частоторегулюючими електростанціями якої розподіляється за законом рівності відносного приросту витрат.
