- •Навчальний посібник
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів.......................................….8
- •2 Автоматичні регулювання напруги і
- •3 Автоматичне регулювання частоти і
- •4 Автоматичне регулювання частоти і
- •5 Протиаварійна автоматика................................224
- •Автоматизація процесу знаходження
- •Використання мікропроцесорної техніки
- •Схеми автоматичного регулювання
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів
- •1.1 Призначення автоматичного регулювання
- •1.2 Синхронний генератор як регульований об'єкт
- •1.2.1 Збудники синхронних генераторів
- •1.2.2 Способи пропорційного автоматичного регулювання збудження
- •1.3 Автоматичне регулювання збудження генераторів з електромашинними збудниками
- •1.3.1 Схеми збудження і регулювання
- •1.3.2 Компаундування синхронних генераторів
- •1.3.3 Електромагнітні коректори напруги
- •1.3.4 Релейне управління збудженням
- •1.4 Автоматичне регулювання збудження генераторів з діодно-електромашинними збудниками
- •1.4.1 Виконання і дія збудників
- •1.4.2 Автоматичне регулювання збудження
- •1.4.3 Особливості регулювання збудження при безщіточному збуднику
- •1.5 Автоматичне регулювання збудження сильної дії
- •1.5.1 Призначення, особливості і алгоритм автоматичного регулювання
- •1.5.2 Виконання і дія тиристорних збудників
- •1.6. Автоматичні регулятори збудження сильної дії
- •1.6.1 Види автоматичних регуляторів
- •1.6.2 Аналогові регулятори
- •1.6.3 Цифрові регулятори
- •2 Автоматичне регулювання напругиі реактивної потужності в електроенергетичній системі
- •2.1 Задачі і способи регулювання
- •2.2. Автоматичне управління реактивною потужністю синхронних генераторів електростанцій.
- •2.2.1 Елементи установки статизму
- •Пристрої групового автоматичного управління збудженням генераторів
- •2.3.1 Способи здійснення
- •2.3.2 Виконання автоматичних пристроїв групового управління збудженням
- •2.4 Автоматичне регулювання реактивної потужності синхронних компенсаторів
- •2.4.1 Особливості регулювання
- •2.4.2 Регулятори збудження синхронних компенсаторів
- •2.5. Особливості автоматичного регулювання коефіцієнтів трансформації трансформаторів
- •2.6. Автоматичні регулятори коефіцієнтів трансформації
- •2.7 Автоматичні системи комплексного управління напругою і реактивною потужністю
- •3 Автоматичне регулювання частоти і активної потужності турбо - і гідроагрегатів
- •3.1 Призначення автоматичного регулювання частоти і активної потужності
- •Агрегатів на електростанціях
- •3.2 Турбіна як об'єкт регулювання частоти і потужності
- •3.3 Автоматичні регулятори частоти обертання турбін
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Гідромеханічний арчо
- •3.3.8 Регулятори частоти обертання парових турбін великої потужності
- •Турбіни великої потужності
- •Парової турбіни
- •3.3.9 Электрогідравлічні регулятори для гідравлічних турбін
- •3.3.12 Регулювання частоти і потужності агрегату автоматичним регулятором частоти обертання
- •3.4 Паралельна робота агрегатів, постачальних арчв
- •Р исунок 3.25 - Вплив зони нечутливості на розподілення навантаження
- •4 Автоматичне регулювання частоти і потужності на електростанціях і в електроенергетичних системах
- •4.1 Оптимізація розподілу навантаження між елементами еес
- •4.1.1 Характеристики теплових електростанцій
- •4.1.2 Характеристики гідроелектростанцій
- •4.1.3 Оптимальний розподіл навантаження в еес без гідроелектростанцій і без обліку втрат у мережах
- •4.1.4 Оптимальний розподіл навантаження в еес з гідроелектростанцією без обліку втрат в мережах
- •4.1.5 Розподіл навантажень між електростанціями еес при обліку втрат у мережах
- •4.2 Автоматичне регулювання частоти і потужності в еес однієї частоторегулюючою електростанцією
- •4.2.1 Автоматична система регулювання частоти і потужності за мнимостатичними характеристиками
- •4.2.2 Автоматична система регулювання частоти і потужності, що використовує інтегральну функцію відхилення частоти
- •4.3.1 Централізована асрч і м оргруес
- •Асрч і м оргрес
- •4.3.2 Децентралізована асрч і м внііе
- •4.3.3 Облік втрат у мережах при оптимальному розподілі навантаження між чрес
- •4.3.4 Комбінована асрч і м
- •4.4 Автоматичне регулювання і обмеження перетоків активної потужності по лініях високої напруги
- •4.4.1 Регулювання частоти зі статизмом по перетіканню потужності
- •4.4.2Регулювання частоти і обмінної потужності в оес
- •4.5 Автоматичне регулювання частоти і потужності в оес і єес
- •5 Протиаварійна автоматика
- •5.1 Призначення і види протиаварійної автоматики
- •5.2 Аналіз аварійних ситуацій
- •Pиcунок 5.3- Характеристика потужності електропередачі по
- •5.2.1 Надлишок потужності в передаючій частині
- •5.2.2 Дефіцит потужності в приймальній частині
- •5.2.3 Зміна складу (ослаблення) електропередачі
- •5.2.4 Ліквідація наслідків аварійних ситуацій
- •5.3 Способи дії на режим роботи еес в аварійних ситуаціях
- •5.3.1 Відключення частини генераторів
- •5.3.2 Електричне гальмування
- •5.3.2 Аварійне регулювання парових турбін
- •Турбіни при apt і аом
- •5.3.4 Форсування збудження синхронних машин
- •5.3.5 Відключення частини навантаження
- •5.3.6 Розподіл системи
- •5.3.7 Форсування подовжньої компенсації і відключення шунтуючих реакторів
- •5.4 Вимоги, що пред'являються до протиаварійної автоматики
- •5.5 Принципи дії і способи виконання пристроїв протиаварійної автоматики
- •5.5.1 Автоматика управління потужністю для збереження стійкості і спеціальна автоматика відключення навантаження
- •§ 5.3) За умовами динамічної стійкості , й одночасно аом.
- •5.5.2 Ділильна автоматика для запобігання асинхронного режиму
- •5.5.4 Автоматика обмеження підвищення частоти і напруги
- •5.5.3 Автоматика припинення асинхронного режиму
- •6 Автоматизація процесу відшукування ушкоджень на лініях електропередачі
- •6.1 Основні поняття і визначення
- •Р исунок 6.1- До пояснення способу визначення місця к. З. По параметрах аварійного режиму.
- •На лінії за схемою рис. 12.1
- •6.2 Фіксуючі прилади
- •Р исунок 6.4- До пояснення принципу дії пристрою зчитування фіксуючого приладу серії фіп
- •6.3 Антилогарифмуючий лічильник імпульсів
- •6.4 Автоматичні локаційні шукачі
- •Локаційного шукача.
- •8.1 Регулювання витрати
- •8.2 Регулювання рівня
- •8.3 Регулювання тиску
- •Література
4.3.3 Облік втрат у мережах при оптимальному розподілі навантаження між чрес
Збільшення потужності ЕЕС і довжини її мереж обумовлює необхідність обліку втрат у них при оптимальному розподілі навантаження між електростанціями, які беруть участь, або і не беруть участь у регулюванні частоти і потужності.
Як було показано в § 4.1, розподіл
навантаження між електростанціями при
обліку втрат у мережах виробляється за
критерієм (4.6). При плануванні добових
графіків навантаження електростанцій
з врахуванням втрат у мережах потрібно
робити великі по обсязі розрахунки
втрат
і відносних приростів втрат у мережах
для кожної електростанції
.
В міру впровадження обчислювальної
техніки в енергетику для прискорення
розрахунків добових графіків навантаження
розроблялися аналогові розрахункові
пристрої, у яких різними методами
вимірялися і моделювалися значення
і
.
Для реалізації оптимального розподілу навантаження з врахуванням втрат в мережах між ЧРЕС в процесі регулювання частоти і потужності за критерієм (4.6) можуть бути використані і централізований і децентралізованний методи. Надалі в процесі розробки АСРЧ і М на їхній основі були синтезовані й інші методи і системи регулювання.
Централізована АСРЧ і М. Оскільки
в АСРЧ і М ОРГРЕС як загальний параметр
розподілу використовується інтегральна
функція відхилення частоти
,
а регулюючий вплив, як задане для кожної
ЧРЕС значення потужності, формується
на ЦДП ЕЕС то відповідно до критерію
(4.6) при обліку втрат і мережах для кожної
ЧРЕС повинний бути сформований відносний
приріст витрат
,
що вимагає безупинного визначення
в
темпі процесу регулювання частоти.
У централізованої АСРЧ і М вимірювання виробляється на аналоговій моделі мережі, що входить у диспетчерський комплект пристрою розподілу активної потужності.
Ці моделі виконуються при допущенні, що напруга у вузлах незмінна, мережа однорідна, а реактивне навантаження не враховується, тому облік втрат у мережах здійснюються приблизно.
Вузлові крапки моделі наповнюються
струмами, пропорційними вузловим
потужностям, що визначаються відповідними
вимірювальними перетворювачами активної
потужності, встановленими в мережі.
Інформація від цих перетворювачів
передається на ЦДП засобами телевимірювання.
Струми у вузлах, де розташовані ЧРЕС,
пропорційні запропонованому значенню
потужності
і можуть бути отримані безпосередньо
з виходу відповідних УРАМ-Д. Для корекції
в деяких вузлів мережі, графіки
навантаження яких відрізняються від
системного графіка, у них вводиться
коригувальний струм від пристрою
завдання графіка навантаження. Якщо в
базовий вузол мережі ввести струм,
пропорційний
то, як показано в, напруга у вузлових
крапках ЧРЕС буде пропорційна
і може бути введене в УРАМ-Д.
Використання для визначення
логарифмічного масштабу дозволяє при
аналоговому моделюванні операцію
множення
заміняти операцією додавання. У
функціональних перетворювачах УРАМ-Д
ХОП відповідної електростанції повинна
бути представлена в напівлогарифмічному
масштабі
Децентралізована АСРЧ і М .При розробці системи у ВНІІЕ запропонований і метод децентралізованого виміру відносного приросту втрат активної потужності в мережі. Цей метод базується на співвідношенні:
яке показує, що значення
пропорційно
втраті напруги в мережі. Теоретична
розробка методу у ВНІІЕ показала, що
якщо на ЧРЕС одержати інформацію про
вектор напруги на шинах базового вузла
мережі (умовного центра мережі), та,
виміривши вектор напруги на шинах, можна
визначити поздовжню
і поперечну
складові
падіння .напруги в лініях, що з'єднують
базовий вузол мережі з вузлом даної
ЧРЕС. Якщо всі ці лінії однорідні, тобто
відношення
на всіх ділянках однаково, то
визначається по виразу:
(4.11)
В ВНІІЕ було розроблене відповідний пристрій-вимірювальний перетворювач втрат у мережах. Якщо лінії неоднорідні, то пропонується визначати окремо для ділянки з однаковим і передавати цю інформацію .по телеканалах на ЧРЕС, де ці величини сумуються.
Розглянутий метод вимагає створення спеціальних периферійних телеканалів між базовим вузлом і ЧРЕС, що є його недоліком. Користаючись цим методом, значення , можна визначити на ЦДП ЕЕС, централізовано, оскільки там може бути отримана інформація про вектори напруги на шинах тих чи інших вузлів. Це і дозволяє формувати на ЦДП для кожної ЧРЕС значення і передавати його по окремому каналі зв'язку.
Таким чином, виникає синтез централізованої
і децентралізованої систем і ЧРЕС
можуть одержувати в загальному випадку
чи завдання у виді потужності
чи у виді відносного приросту витрат
і використовувати ту чи іншу величину
в залежності від потреби. Подальше
розширення функцій АСРЧ і М для обмеження
і регулювання перетоків потужності
між окремими вузлами мережі ще в більшій
мірі потребує синтезування зазначених
методів.
