- •Навчальний посібник
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів.......................................….8
- •2 Автоматичні регулювання напруги і
- •3 Автоматичне регулювання частоти і
- •4 Автоматичне регулювання частоти і
- •5 Протиаварійна автоматика................................224
- •Автоматизація процесу знаходження
- •Використання мікропроцесорної техніки
- •Схеми автоматичного регулювання
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів
- •1.1 Призначення автоматичного регулювання
- •1.2 Синхронний генератор як регульований об'єкт
- •1.2.1 Збудники синхронних генераторів
- •1.2.2 Способи пропорційного автоматичного регулювання збудження
- •1.3 Автоматичне регулювання збудження генераторів з електромашинними збудниками
- •1.3.1 Схеми збудження і регулювання
- •1.3.2 Компаундування синхронних генераторів
- •1.3.3 Електромагнітні коректори напруги
- •1.3.4 Релейне управління збудженням
- •1.4 Автоматичне регулювання збудження генераторів з діодно-електромашинними збудниками
- •1.4.1 Виконання і дія збудників
- •1.4.2 Автоматичне регулювання збудження
- •1.4.3 Особливості регулювання збудження при безщіточному збуднику
- •1.5 Автоматичне регулювання збудження сильної дії
- •1.5.1 Призначення, особливості і алгоритм автоматичного регулювання
- •1.5.2 Виконання і дія тиристорних збудників
- •1.6. Автоматичні регулятори збудження сильної дії
- •1.6.1 Види автоматичних регуляторів
- •1.6.2 Аналогові регулятори
- •1.6.3 Цифрові регулятори
- •2 Автоматичне регулювання напругиі реактивної потужності в електроенергетичній системі
- •2.1 Задачі і способи регулювання
- •2.2. Автоматичне управління реактивною потужністю синхронних генераторів електростанцій.
- •2.2.1 Елементи установки статизму
- •Пристрої групового автоматичного управління збудженням генераторів
- •2.3.1 Способи здійснення
- •2.3.2 Виконання автоматичних пристроїв групового управління збудженням
- •2.4 Автоматичне регулювання реактивної потужності синхронних компенсаторів
- •2.4.1 Особливості регулювання
- •2.4.2 Регулятори збудження синхронних компенсаторів
- •2.5. Особливості автоматичного регулювання коефіцієнтів трансформації трансформаторів
- •2.6. Автоматичні регулятори коефіцієнтів трансформації
- •2.7 Автоматичні системи комплексного управління напругою і реактивною потужністю
- •3 Автоматичне регулювання частоти і активної потужності турбо - і гідроагрегатів
- •3.1 Призначення автоматичного регулювання частоти і активної потужності
- •Агрегатів на електростанціях
- •3.2 Турбіна як об'єкт регулювання частоти і потужності
- •3.3 Автоматичні регулятори частоти обертання турбін
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Гідромеханічний арчо
- •3.3.8 Регулятори частоти обертання парових турбін великої потужності
- •Турбіни великої потужності
- •Парової турбіни
- •3.3.9 Электрогідравлічні регулятори для гідравлічних турбін
- •3.3.12 Регулювання частоти і потужності агрегату автоматичним регулятором частоти обертання
- •3.4 Паралельна робота агрегатів, постачальних арчв
- •Р исунок 3.25 - Вплив зони нечутливості на розподілення навантаження
- •4 Автоматичне регулювання частоти і потужності на електростанціях і в електроенергетичних системах
- •4.1 Оптимізація розподілу навантаження між елементами еес
- •4.1.1 Характеристики теплових електростанцій
- •4.1.2 Характеристики гідроелектростанцій
- •4.1.3 Оптимальний розподіл навантаження в еес без гідроелектростанцій і без обліку втрат у мережах
- •4.1.4 Оптимальний розподіл навантаження в еес з гідроелектростанцією без обліку втрат в мережах
- •4.1.5 Розподіл навантажень між електростанціями еес при обліку втрат у мережах
- •4.2 Автоматичне регулювання частоти і потужності в еес однієї частоторегулюючою електростанцією
- •4.2.1 Автоматична система регулювання частоти і потужності за мнимостатичними характеристиками
- •4.2.2 Автоматична система регулювання частоти і потужності, що використовує інтегральну функцію відхилення частоти
- •4.3.1 Централізована асрч і м оргруес
- •Асрч і м оргрес
- •4.3.2 Децентралізована асрч і м внііе
- •4.3.3 Облік втрат у мережах при оптимальному розподілі навантаження між чрес
- •4.3.4 Комбінована асрч і м
- •4.4 Автоматичне регулювання і обмеження перетоків активної потужності по лініях високої напруги
- •4.4.1 Регулювання частоти зі статизмом по перетіканню потужності
- •4.4.2Регулювання частоти і обмінної потужності в оес
- •4.5 Автоматичне регулювання частоти і потужності в оес і єес
- •5 Протиаварійна автоматика
- •5.1 Призначення і види протиаварійної автоматики
- •5.2 Аналіз аварійних ситуацій
- •Pиcунок 5.3- Характеристика потужності електропередачі по
- •5.2.1 Надлишок потужності в передаючій частині
- •5.2.2 Дефіцит потужності в приймальній частині
- •5.2.3 Зміна складу (ослаблення) електропередачі
- •5.2.4 Ліквідація наслідків аварійних ситуацій
- •5.3 Способи дії на режим роботи еес в аварійних ситуаціях
- •5.3.1 Відключення частини генераторів
- •5.3.2 Електричне гальмування
- •5.3.2 Аварійне регулювання парових турбін
- •Турбіни при apt і аом
- •5.3.4 Форсування збудження синхронних машин
- •5.3.5 Відключення частини навантаження
- •5.3.6 Розподіл системи
- •5.3.7 Форсування подовжньої компенсації і відключення шунтуючих реакторів
- •5.4 Вимоги, що пред'являються до протиаварійної автоматики
- •5.5 Принципи дії і способи виконання пристроїв протиаварійної автоматики
- •5.5.1 Автоматика управління потужністю для збереження стійкості і спеціальна автоматика відключення навантаження
- •§ 5.3) За умовами динамічної стійкості , й одночасно аом.
- •5.5.2 Ділильна автоматика для запобігання асинхронного режиму
- •5.5.4 Автоматика обмеження підвищення частоти і напруги
- •5.5.3 Автоматика припинення асинхронного режиму
- •6 Автоматизація процесу відшукування ушкоджень на лініях електропередачі
- •6.1 Основні поняття і визначення
- •Р исунок 6.1- До пояснення способу визначення місця к. З. По параметрах аварійного режиму.
- •На лінії за схемою рис. 12.1
- •6.2 Фіксуючі прилади
- •Р исунок 6.4- До пояснення принципу дії пристрою зчитування фіксуючого приладу серії фіп
- •6.3 Антилогарифмуючий лічильник імпульсів
- •6.4 Автоматичні локаційні шукачі
- •Локаційного шукача.
- •8.1 Регулювання витрати
- •8.2 Регулювання рівня
- •8.3 Регулювання тиску
- •Література
5.2.1 Надлишок потужності в передаючій частині
При відключенні лінії, що
відходить від шин електростанції TG1,
що живить місцеве
навантаження
,
виникає надлишок
потужності в передаючій частині ЕЕС.
Якщо відключення відбулося унаслідок
видаленого к. з., то на шинах електростанції
TG1 має
місце лише зміна балансу потужностей
без зміни напруг (простій динамічний
перехід). Сумарна потужність електростанції
складала
.
Тому після відключення потужності
навантаження ліній ВЛ1, ВЛ2 повинне
зрости до значення
,
тобто має місце накидання
потужності на лінії ВЛ1 і ВЛ2,що рівний
.
Проте цього не стається, і навантаження
ліній залишається попереднім. Унаслідок
накидання потужності на передачу
починається динамічний режим: на валу
генераторів передаючої частини виникає
надлишок потужності, рівний
,
ротори генераторів починають розганятися
з швидкістю, спочатку рівній
(див. розд. 5), кут
збільшується,
і лінії ВЛ1, ВЛ2 додатково навантажуються.
При цьому виконання умов статичної і
динамічної стійкості залежить від
параметрів електропередачі, ЕЕС і
значення збурення
·
Якщо
умови виконуються, то динамічний перехід
стійкий і супроводиться лише невеликим
підвищенням частоти, що визначається
статизмом автоматичних регуляторів
частоти обертання, рівним
,
що виходить з виразу (9.13).
Якщо умови статичної стійкості виконуються, а умови динамічної стійкості не виконуються, то повинні вживатися заходи по швидкому гасінню надмірної кінетичної енергії, накопиченої агрегатами передаючої частини ЕЕС під час переходу.
Якщо не виконуються умови і статичної і динамічної стійкості, одного гасіння надмірної кінетичної енергії недостатньо. Необхідні заходи по відновленню умови статичної стійкості в післяаварійному режимі
(5.3)
де
-
коефіцієнт запасу, що визначається з
нормативних вимог до межі статичної
стійкості в післяаварійному режимі,
звичайно
.
Взагалі, значення залежить від реальних умов, що складаються в ЕЕС, і можливостей впливу на процес збоку ПА.
Відновлення умов статичної стійкості називається розвантаженням електропередачі (станції, вузла системи). У ряді випадків при розвантаженні одночасно здійснюється і гасіння надмірної кінетичної енергії.
5.2.2 Дефіцит потужності в приймальній частині
При відключенні великого генеруючого джерела в приймальній частині ЕЕС або при розриві магістральної лінії ВЛЗ в цій частині ЕЕС виникає дефіцит активної потужності. З погляду відносного руху [див. (5.1)] дефіцит генеруючої потужності в приймальній частині ЕЕС аналогічний надлишку потужності в передаючій частині. Тільки в даному випадку відносний кут збільшується не за рахунок прискорення агрегатів TG1, а за рахунок гальмування агрегатів TG2, причому частота в ЕЕС зменшується.
Умови стійкості і необхідні заходи для їх забезпечення такі ж, як у попередньому випадку. При цьому синхронна динамічна стійкість може бути збережена швидким припиненням гальмування генераторів приймальної частини ЕЕС, тобто відновленням балансу потужності в ній. Таке відновлення в сучасних умовах відбувається головним чином за рахунок регулюючого ефекту навантаження. Оскільки частота в обох частинах ЕЕС повинна бути однаковою, то для забезпечення стійкості можна або знизити частоту і в передаючій частині ЕЕС, або розділити її, виділивши частину потужностей для роботи на магістральну передачу.
Розглянута аварія, як і попередня, викликає накидання потужності на передачу що означає поступове збільшення навантаження генераторів передаючої частини і потужності, що передається по лініях ВЛ1, ВЛ2 при зростанні кута , викликаному гальмуванням генераторів приймальної частини ЕЕС.
