- •Навчальний посібник
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів.......................................….8
- •2 Автоматичні регулювання напруги і
- •3 Автоматичне регулювання частоти і
- •4 Автоматичне регулювання частоти і
- •5 Протиаварійна автоматика................................224
- •Автоматизація процесу знаходження
- •Використання мікропроцесорної техніки
- •Схеми автоматичного регулювання
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів
- •1.1 Призначення автоматичного регулювання
- •1.2 Синхронний генератор як регульований об'єкт
- •1.2.1 Збудники синхронних генераторів
- •1.2.2 Способи пропорційного автоматичного регулювання збудження
- •1.3 Автоматичне регулювання збудження генераторів з електромашинними збудниками
- •1.3.1 Схеми збудження і регулювання
- •1.3.2 Компаундування синхронних генераторів
- •1.3.3 Електромагнітні коректори напруги
- •1.3.4 Релейне управління збудженням
- •1.4 Автоматичне регулювання збудження генераторів з діодно-електромашинними збудниками
- •1.4.1 Виконання і дія збудників
- •1.4.2 Автоматичне регулювання збудження
- •1.4.3 Особливості регулювання збудження при безщіточному збуднику
- •1.5 Автоматичне регулювання збудження сильної дії
- •1.5.1 Призначення, особливості і алгоритм автоматичного регулювання
- •1.5.2 Виконання і дія тиристорних збудників
- •1.6. Автоматичні регулятори збудження сильної дії
- •1.6.1 Види автоматичних регуляторів
- •1.6.2 Аналогові регулятори
- •1.6.3 Цифрові регулятори
- •2 Автоматичне регулювання напругиі реактивної потужності в електроенергетичній системі
- •2.1 Задачі і способи регулювання
- •2.2. Автоматичне управління реактивною потужністю синхронних генераторів електростанцій.
- •2.2.1 Елементи установки статизму
- •Пристрої групового автоматичного управління збудженням генераторів
- •2.3.1 Способи здійснення
- •2.3.2 Виконання автоматичних пристроїв групового управління збудженням
- •2.4 Автоматичне регулювання реактивної потужності синхронних компенсаторів
- •2.4.1 Особливості регулювання
- •2.4.2 Регулятори збудження синхронних компенсаторів
- •2.5. Особливості автоматичного регулювання коефіцієнтів трансформації трансформаторів
- •2.6. Автоматичні регулятори коефіцієнтів трансформації
- •2.7 Автоматичні системи комплексного управління напругою і реактивною потужністю
- •3 Автоматичне регулювання частоти і активної потужності турбо - і гідроагрегатів
- •3.1 Призначення автоматичного регулювання частоти і активної потужності
- •Агрегатів на електростанціях
- •3.2 Турбіна як об'єкт регулювання частоти і потужності
- •3.3 Автоматичні регулятори частоти обертання турбін
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Гідромеханічний арчо
- •3.3.8 Регулятори частоти обертання парових турбін великої потужності
- •Турбіни великої потужності
- •Парової турбіни
- •3.3.9 Электрогідравлічні регулятори для гідравлічних турбін
- •3.3.12 Регулювання частоти і потужності агрегату автоматичним регулятором частоти обертання
- •3.4 Паралельна робота агрегатів, постачальних арчв
- •Р исунок 3.25 - Вплив зони нечутливості на розподілення навантаження
- •4 Автоматичне регулювання частоти і потужності на електростанціях і в електроенергетичних системах
- •4.1 Оптимізація розподілу навантаження між елементами еес
- •4.1.1 Характеристики теплових електростанцій
- •4.1.2 Характеристики гідроелектростанцій
- •4.1.3 Оптимальний розподіл навантаження в еес без гідроелектростанцій і без обліку втрат у мережах
- •4.1.4 Оптимальний розподіл навантаження в еес з гідроелектростанцією без обліку втрат в мережах
- •4.1.5 Розподіл навантажень між електростанціями еес при обліку втрат у мережах
- •4.2 Автоматичне регулювання частоти і потужності в еес однієї частоторегулюючою електростанцією
- •4.2.1 Автоматична система регулювання частоти і потужності за мнимостатичними характеристиками
- •4.2.2 Автоматична система регулювання частоти і потужності, що використовує інтегральну функцію відхилення частоти
- •4.3.1 Централізована асрч і м оргруес
- •Асрч і м оргрес
- •4.3.2 Децентралізована асрч і м внііе
- •4.3.3 Облік втрат у мережах при оптимальному розподілі навантаження між чрес
- •4.3.4 Комбінована асрч і м
- •4.4 Автоматичне регулювання і обмеження перетоків активної потужності по лініях високої напруги
- •4.4.1 Регулювання частоти зі статизмом по перетіканню потужності
- •4.4.2Регулювання частоти і обмінної потужності в оес
- •4.5 Автоматичне регулювання частоти і потужності в оес і єес
- •5 Протиаварійна автоматика
- •5.1 Призначення і види протиаварійної автоматики
- •5.2 Аналіз аварійних ситуацій
- •Pиcунок 5.3- Характеристика потужності електропередачі по
- •5.2.1 Надлишок потужності в передаючій частині
- •5.2.2 Дефіцит потужності в приймальній частині
- •5.2.3 Зміна складу (ослаблення) електропередачі
- •5.2.4 Ліквідація наслідків аварійних ситуацій
- •5.3 Способи дії на режим роботи еес в аварійних ситуаціях
- •5.3.1 Відключення частини генераторів
- •5.3.2 Електричне гальмування
- •5.3.2 Аварійне регулювання парових турбін
- •Турбіни при apt і аом
- •5.3.4 Форсування збудження синхронних машин
- •5.3.5 Відключення частини навантаження
- •5.3.6 Розподіл системи
- •5.3.7 Форсування подовжньої компенсації і відключення шунтуючих реакторів
- •5.4 Вимоги, що пред'являються до протиаварійної автоматики
- •5.5 Принципи дії і способи виконання пристроїв протиаварійної автоматики
- •5.5.1 Автоматика управління потужністю для збереження стійкості і спеціальна автоматика відключення навантаження
- •§ 5.3) За умовами динамічної стійкості , й одночасно аом.
- •5.5.2 Ділильна автоматика для запобігання асинхронного режиму
- •5.5.4 Автоматика обмеження підвищення частоти і напруги
- •5.5.3 Автоматика припинення асинхронного режиму
- •6 Автоматизація процесу відшукування ушкоджень на лініях електропередачі
- •6.1 Основні поняття і визначення
- •Р исунок 6.1- До пояснення способу визначення місця к. З. По параметрах аварійного режиму.
- •На лінії за схемою рис. 12.1
- •6.2 Фіксуючі прилади
- •Р исунок 6.4- До пояснення принципу дії пристрою зчитування фіксуючого приладу серії фіп
- •6.3 Антилогарифмуючий лічильник імпульсів
- •6.4 Автоматичні локаційні шукачі
- •Локаційного шукача.
- •8.1 Регулювання витрати
- •8.2 Регулювання рівня
- •8.3 Регулювання тиску
- •Література
1.6.3 Цифрові регулятори
Цифровими називаються автоматичні регулятори, що виконуються з використанням елементів цифрової обчислювальної техніки. В таких регуляторах реалізуються способи переробки інформації в цифрових формах її представлення . Перехід до цифрових методів обробки інформації дозволяє підвищити швидкодію регуляторів, розширює можливість здійснення комплексного автоматичного управління турбо- і гідрогенераторами і можливості побудови самоналагоджувальних автоматичних систем управління.
Відомо два різновиди цифрових регуляторів збудження синхронних генераторів: цифрові і аналого-цифрові. Цифрові регулятори виконуються на великих інтегральних схемах — мікропроцесорах. В регуляторах здійснюється перетворення змін амплітуд напруг трьох фаз генератора і частоти в двійкові цифрові сигнали. В цифровому обчислювальному пристрої регулятора виконуються операції, необхідні для виконання регулюючої і стабілізуючої дій відповідно до алгоритму (1.19а) регулювання збудження сильної дії. Для управління збудником розробляються спеціальні перетворювачі цифрового коду в кут запалення тиристорів.
В аналого-цифрових регуляторах формування сигналу про відхилення напруги і відповідної
Рисунок 1.32- Структурна схема аналого-цифрового регулятора збудження сильної дії
регулюючої дії здійснються аналоговими елементами, а стабілізуючої дії по похідних напруги і частоти і зміні частоти— цифровими елементами.
В процесі досліджень і розробки аналого-цифрових регуляторів збудження виявилися можливості «стиснення» інформації на основі використання узагальненого, а саме амплітудно-частотного, інформаційного параметра. Це дозволило сумістити операції диференціювання амплітуди і частоти напруги генератора в одному цифровому операційному перетворювачі.
Аналого-цифровий регулятор складається з аналогової частини 1 (рис. 1.32) формування регулюючої дії по відхиленню напруги і цифрової частини 2 формування стабілізуючої дії по зміні і похідній узагальненого інформаційного параметра.
В аналогову частину входять вимірювальний орган напруги ВОН, що виконується на стабілітронній схемі порівняння, аналогічній схемі ВОН електромагнітного регулятора ВЕІ (див. рис. 1.29,а), операційні підсилювачі А і виконавчі транзисторні підсилювачі постійного струму A1 і А2, що впливають на схеми управління робочим і форсуючим випрямлячами тиристорного збудника.
Цифрова частина містить аналого-цифровий перетворювач АЦП узагальненого амплітудно-частотного параметра в число-імпульсний сигнал, цифровий диференціатор ЦД, елемент автоматичного самоконтролю ЕК нормального функціонування диференціатора, розширювач тривалості імпульсів диференціатора РДІ і дискретно-аналоговий перетворювач ДАП імпульсного сигналу в аналогову стабілізуючу дію.
Графіки рис. 1.33а, в ілюструють дію АЦП
регулятора. Зміни амплітуди і частоти
напруги генератора спочатку перетворяться
в зміну тривалості
,
прямокутного імпульсу напруги.
Перетворення амплітуди виконується
шляхом порівняння абсолютних миттєвих
значень напруги
з деякою постійною напругою U0.
Рівність
наступає
через проміжок часу (рис. 1.33,а)
Час
є нелінійною функцією амплітуди напруги
і залежить від частоти, оскільки
.
Вимірювальний перетворювач з резонансним
LC-контуром (рис. 1.33,6) підсилює залежність
від
частоти. При номінальній промисловій
частоті
Гц, рівній частоті налаштування контура,
напруга uс
- на конденсаторі випереджає по фазі
напругу uвх
на кут
.
При зниженні частоти
кут
зсуву фаз збільшується, а при підвищенні
частоти
—
зменшується. Відповідно тривалість
імпульсу збільшується
і зменшується (т/,2<т/) (рис. 1.33, в). Тому
тривалість імпульсу
і використовується як амплітудно-частотний
узагальнений параметр
Рисунок 1.33- Графіки, що ілюструють аналого-цифрове перетворення узагальненого інформаційного параметра
При малих приростах амплітуди і частоти, наприклад при зниженні амплітуди напруги і підвищенні частоти, можна вважати, що
де
і
—
так звані вагові коефіцієнти. Змінюючи
добротність
контура резистором R,
можна змінювати ваговий коефіцієнт
узагальненого параметра.
Прямокутний імпульс формується нуль-індикатором ЕА (рис. 1.34, а), релейна дія якого відбувається у момент настання рівності напруги і на виході вимірювального перетворювача UVF і напруги U0, порівнюваної елементом порівняння ЕП.
Потім амплітудно-частотний параметр
перетвориться в число-імпульсний
цифровий сигнал шляхом заповнення
інтервала
стандартними (рахунковими) імпульсами
від генератора G рахункових імпульсів.
перетворення в розрядно-цифровий
(двійковий) код виконується лічильником
СТ імпульсів, що генеруються керованим
від нуль-індикатора генератором G
протягом часу
,
наприклад
(див. рис. 1.33,в).
Цифровий диференціатор виконує операцію
обчислення різниці значень узагальненого
параметра
,
в поточному і-м і
в попередньому (і-1)-му циклах
роботи регулятора. Для цього необхідне
запам'ятовування значення.
Диференціатор містить два лічильники
імпульсів — кодуючий СТ1 запам’ятовуючий
СТ2 (див. рис. 1.32). Протягом (і-1)-го
циклу перший лічильник перетворить
число-імпульсний сигнал в разрядно-цифровий
двійковий код. В кінці циклу двійковий
код першого лічильника переноситься в
другий лічильник, що запам'ятовує, в
оберненому вигляді. В поточному і-му
циклі перший лічильник видає
число-імпульсний код значення
,
а другий - код значення
.
Цифрові сигнали двома тригерами 1 і 2
елемента порівняння (рис. 1.34,6), керованими
імпульсами початку рахунку і кінця
рахунку або переповнення лічильника,
що запам'ятовує, перетворяться в два
імпульси Ui,
Ui-1
тривалістю
,
.
Сигнали поступають в логічну схему, що
реалізує дві логічні операції ЗАБОРОНА
–
або
операція АБО. Тому, якщо тривалості
імпульсів однакові, на виході схеми
сигнал відсутній. Якщо
або
,
то на виході логічного елемента проходить
сигнал
,що
відображає різницю значень
узагальненого параметра. При цьому
сигнал створюється відповідно тим,
запам'ятовучим СТ2 або кодуючим СТ1
лічильниками, що дозволяє зафіксувати
знак похідної. Негативному приросту —
Рисунок 1.34- Структурні схеми
—
,
що відображає зменшення амплітуди
напруги або підвищення частоти, ставиться
у відповідність позитивний знак
отриманого імпульсу напруги
.Знак
фіксується тригером 3. Імпульсний сигнал
поступає в схему автоматичного
самоконтролю, а потенційний сигнал про
знак проходить в дискретно-аналоговий
перетворювач.
Схема (елемент) самоконтролю ЕК (див. рис. 1.32) запобігає неправильній дії регулятора при виході з ладу цифрового диференціатора. При цьому в роботі залишається тільки аналогова частина регулятора і він функціонує як пропорційний. Розширювач тривалості імпульсів РТІ необхідний, оскільки ширина імпульсів диференціатора неспіврозмірно менша від тривалості циклу Т=20 мс роботи регулятора і обчислюється одиницями мікросекунд. При такій тривалості практично неможливе перетворення імпульсного сигналу в аналоговий дискретно-аналоговим перетворювачем ДАП, який здійснює формування стабілізуючої дії у вигляді напруги постійного струму, значення і значення якого визначається похідною амплітудно-частотного узагальненого параметра.
Операційні підсилювачі А формують дію по зміні амплітудно-частотного параметра і виконують підсумовування всіх сигналів в аналоговій формі.
Мікропроцесорні регулятори, як вказувалося, розробляються у ВЕІ імені В. І. Леніна і в СЕІ. Автоматичний регулятор ВЕІ виконаний на мікропроцесорному наборі серії К580, що формує мікро-ЕОМ.
Регулятор складається з центрального процесора ЦП (рис. 1.35), пристрої введення аналогових сигналів і виходу аналогових регулюючого РВ і стабілізуючого СВ дій УВСВ і арифметичного розширювача АР. Центральний процесор містить мікропроцесор МП, оперативне ОЗП і постійний ПЗП пристрої, що запам'ятовують, програмований елемент часу (таймер) Т, контроллер переривань КП, послідовний Іпос і паралельні Іпар лінії зв'язку (інтерфейси) з ЕОМ верхнього рівня, пультом управління ПУ і пристроями автоматики ПА.
Рисунок 1.35- Структурна схема мікропроцесорного регулятора
Пристрій введення сигналів у вигляді змінних по амплітуді, фазі і частоті напруг і струмів від вимірювальних трансформаторів містить аналого-цифровий перетворювач. В цифрові коди перетворюються амплітуда, тривалість періоду напруги uг і миттєві значення струму іг генератора в моменти часу проходження напругою генератора через нульове (реактивна складова) і амплітудне (активна складова) значення. В цифрову форму перетворюється і середнє значення струму ротора Ів. Подальша обробка інформації виконується цифровому вигляді.
По отриманих даних мікро-ЕОМ розраховує регулюючу і стабілізуючу дії. Пристрій введення і виведення УВСВ містить цифро-аналоговий перетворювач цифрових дій в змінні напруги, що діють на схеми управління тиристорним збудником.
Функціонування регулятора забезпечується робочими і виконавчими програмами на мові асемблера.
Мікропроцесорні регулятори розробляються як елементи автоматизованої системи управління «Енергія», тому характеризуються новими функціями, особливо властивістю самоналаштування (регулятор СЕІ) і можливостями обміну інформацією з ЕОМ верхнього рівня ієрархічної системи управління.
