- •Навчальний посібник
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів.......................................….8
- •2 Автоматичні регулювання напруги і
- •3 Автоматичне регулювання частоти і
- •4 Автоматичне регулювання частоти і
- •5 Протиаварійна автоматика................................224
- •Автоматизація процесу знаходження
- •Використання мікропроцесорної техніки
- •Схеми автоматичного регулювання
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів
- •1.1 Призначення автоматичного регулювання
- •1.2 Синхронний генератор як регульований об'єкт
- •1.2.1 Збудники синхронних генераторів
- •1.2.2 Способи пропорційного автоматичного регулювання збудження
- •1.3 Автоматичне регулювання збудження генераторів з електромашинними збудниками
- •1.3.1 Схеми збудження і регулювання
- •1.3.2 Компаундування синхронних генераторів
- •1.3.3 Електромагнітні коректори напруги
- •1.3.4 Релейне управління збудженням
- •1.4 Автоматичне регулювання збудження генераторів з діодно-електромашинними збудниками
- •1.4.1 Виконання і дія збудників
- •1.4.2 Автоматичне регулювання збудження
- •1.4.3 Особливості регулювання збудження при безщіточному збуднику
- •1.5 Автоматичне регулювання збудження сильної дії
- •1.5.1 Призначення, особливості і алгоритм автоматичного регулювання
- •1.5.2 Виконання і дія тиристорних збудників
- •1.6. Автоматичні регулятори збудження сильної дії
- •1.6.1 Види автоматичних регуляторів
- •1.6.2 Аналогові регулятори
- •1.6.3 Цифрові регулятори
- •2 Автоматичне регулювання напругиі реактивної потужності в електроенергетичній системі
- •2.1 Задачі і способи регулювання
- •2.2. Автоматичне управління реактивною потужністю синхронних генераторів електростанцій.
- •2.2.1 Елементи установки статизму
- •Пристрої групового автоматичного управління збудженням генераторів
- •2.3.1 Способи здійснення
- •2.3.2 Виконання автоматичних пристроїв групового управління збудженням
- •2.4 Автоматичне регулювання реактивної потужності синхронних компенсаторів
- •2.4.1 Особливості регулювання
- •2.4.2 Регулятори збудження синхронних компенсаторів
- •2.5. Особливості автоматичного регулювання коефіцієнтів трансформації трансформаторів
- •2.6. Автоматичні регулятори коефіцієнтів трансформації
- •2.7 Автоматичні системи комплексного управління напругою і реактивною потужністю
- •3 Автоматичне регулювання частоти і активної потужності турбо - і гідроагрегатів
- •3.1 Призначення автоматичного регулювання частоти і активної потужності
- •Агрегатів на електростанціях
- •3.2 Турбіна як об'єкт регулювання частоти і потужності
- •3.3 Автоматичні регулятори частоти обертання турбін
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Гідромеханічний арчо
- •3.3.8 Регулятори частоти обертання парових турбін великої потужності
- •Турбіни великої потужності
- •Парової турбіни
- •3.3.9 Электрогідравлічні регулятори для гідравлічних турбін
- •3.3.12 Регулювання частоти і потужності агрегату автоматичним регулятором частоти обертання
- •3.4 Паралельна робота агрегатів, постачальних арчв
- •Р исунок 3.25 - Вплив зони нечутливості на розподілення навантаження
- •4 Автоматичне регулювання частоти і потужності на електростанціях і в електроенергетичних системах
- •4.1 Оптимізація розподілу навантаження між елементами еес
- •4.1.1 Характеристики теплових електростанцій
- •4.1.2 Характеристики гідроелектростанцій
- •4.1.3 Оптимальний розподіл навантаження в еес без гідроелектростанцій і без обліку втрат у мережах
- •4.1.4 Оптимальний розподіл навантаження в еес з гідроелектростанцією без обліку втрат в мережах
- •4.1.5 Розподіл навантажень між електростанціями еес при обліку втрат у мережах
- •4.2 Автоматичне регулювання частоти і потужності в еес однієї частоторегулюючою електростанцією
- •4.2.1 Автоматична система регулювання частоти і потужності за мнимостатичними характеристиками
- •4.2.2 Автоматична система регулювання частоти і потужності, що використовує інтегральну функцію відхилення частоти
- •4.3.1 Централізована асрч і м оргруес
- •Асрч і м оргрес
- •4.3.2 Децентралізована асрч і м внііе
- •4.3.3 Облік втрат у мережах при оптимальному розподілі навантаження між чрес
- •4.3.4 Комбінована асрч і м
- •4.4 Автоматичне регулювання і обмеження перетоків активної потужності по лініях високої напруги
- •4.4.1 Регулювання частоти зі статизмом по перетіканню потужності
- •4.4.2Регулювання частоти і обмінної потужності в оес
- •4.5 Автоматичне регулювання частоти і потужності в оес і єес
- •5 Протиаварійна автоматика
- •5.1 Призначення і види протиаварійної автоматики
- •5.2 Аналіз аварійних ситуацій
- •Pиcунок 5.3- Характеристика потужності електропередачі по
- •5.2.1 Надлишок потужності в передаючій частині
- •5.2.2 Дефіцит потужності в приймальній частині
- •5.2.3 Зміна складу (ослаблення) електропередачі
- •5.2.4 Ліквідація наслідків аварійних ситуацій
- •5.3 Способи дії на режим роботи еес в аварійних ситуаціях
- •5.3.1 Відключення частини генераторів
- •5.3.2 Електричне гальмування
- •5.3.2 Аварійне регулювання парових турбін
- •Турбіни при apt і аом
- •5.3.4 Форсування збудження синхронних машин
- •5.3.5 Відключення частини навантаження
- •5.3.6 Розподіл системи
- •5.3.7 Форсування подовжньої компенсації і відключення шунтуючих реакторів
- •5.4 Вимоги, що пред'являються до протиаварійної автоматики
- •5.5 Принципи дії і способи виконання пристроїв протиаварійної автоматики
- •5.5.1 Автоматика управління потужністю для збереження стійкості і спеціальна автоматика відключення навантаження
- •§ 5.3) За умовами динамічної стійкості , й одночасно аом.
- •5.5.2 Ділильна автоматика для запобігання асинхронного режиму
- •5.5.4 Автоматика обмеження підвищення частоти і напруги
- •5.5.3 Автоматика припинення асинхронного режиму
- •6 Автоматизація процесу відшукування ушкоджень на лініях електропередачі
- •6.1 Основні поняття і визначення
- •Р исунок 6.1- До пояснення способу визначення місця к. З. По параметрах аварійного режиму.
- •На лінії за схемою рис. 12.1
- •6.2 Фіксуючі прилади
- •Р исунок 6.4- До пояснення принципу дії пристрою зчитування фіксуючого приладу серії фіп
- •6.3 Антилогарифмуючий лічильник імпульсів
- •6.4 Автоматичні локаційні шукачі
- •Локаційного шукача.
- •8.1 Регулювання витрати
- •8.2 Регулювання рівня
- •8.3 Регулювання тиску
- •Література
8.1 Регулювання витрати
Витрата є найважливішим контрольованим і регульованим параметром у всіх технологічних процесах і є одночасно основним керуючим впливом для підтримування інших параметрів і фактично визначає матеріальні та енергетичні ресурси процесу.
Системи регулювання витрати мають такі особливості: мала інерційність ОК, наявність високочастотних пульсацій у потоці, зумовлених роботою помп і компресорів, нелінійність залежності степеня відкривання клапана (командного тиску на ВМ) і витратою, а також між витратою і перепадом тиску на звужуючому пристрої в каналі вимірювання.
Найчастіше ОК при регулюванні витрати – це дільниця трубопроводу між датчиком витрати та РО, тобто керуючий канал – це ”витрата речовини через датчик (витратомір) – витрата речовини через клапан”.
Наближено динаміка такого каналу описується передавальною функцією аперіодичної ланки з чистим запізненням
(8.1)
Час чистого запізнення τ становить частку секунди для газу та декількасекунд для рідини, а постійна часу не перевищує декількох секунд. Це зумовлює необхідність застосування малоінерційних технічних засобів автоматизації і врахування їх динамічних характеристик при аналізі систем регулювання.
Оскільки на об’єкт керування безперервно діють високочастотні збурення, то без їх демпферування добитись якісного регулювання важко. В цих умовах найкраще використати звужуючи пристрої. Дифманометри –витратоміри також добре згладжують височастотні складові сигналу.
Найменшу інерційність мають індукційні (електромагнітні) витратоміри, але на їх вихідний сигнал найсильніше впливають високочастотні збурення.
Таким чином, в контурах регулювання витрати доцільно застосовувати звужуючі пристрої з дифманометрами і ротаметри, а в умовах вибухо- і пожежонебезпечних виробництв їх укомплектовують пневматичними дистанційними системами передачі, що дозволяє ще крім того і додатково згладжувати високочастотні збурення.
Додаткове демпферування в САР витрати може бути внесене вибором правильного закону регулювання. З цієї точки зору в контурах регулювання необхідно застосовувати регулятори з ПІ-законом регулювання (в окремих випадках допускаються П-регулятори, які мають невеликі демпферні властивості). Ні в якому разі не рекомендується застосовувати ПД- або ПІД-регулятори, оскільки це призведе до виникнення в САР високочастотних коливань великої амплітуди. Коефіцієнт підсилення регулятора установлюють як можна меншим.
Вище підкреслювалося, що на якість
роботи АСР впливають нелінійності. Так,
у звужуючому пристрої (діафрагмі) вихідна
величина (перепад тиску ΔР) в робочому
діапазоні зв’язаний з вхідною величиною
(витратою F) квадратичною залежністю:
.
Ця нелінійність впливає на степінь
стійкості системи при зміні витрати.
Тому виникає необхідність забезпечення
значного запасу стійкості системи або
використання пристроїв лінеаризації,
які, крім того, покращують якість
перехідного процесу. Останній шлях є
найперспективнішим.
Нелінійність РО можна зменшити шляхом спеціального профілювання дросельних пристроїв РО або вибором клапанів з лінійною витратною характеристикою.
Для регулювання (стабілізації) витрати рідини в трубопроводі використовуються два типи АСР. При створенні колекторного постачання рідиною, напору рідини за рахунок напірних ємностей і у випадку застосування центробіжних помп і компресорів використовують АСР, схема якої зображена на рис.8.2. Керуюча дія тут – зміна гідравлічного опору трубопроводу.
а) б)
1 – поршнева помпа; 2 – датчик витрати; 3 – регулятор;
4 – виконавчий механізм і регулюючий орган
Рисунок 8.1 – Типові АСР витрати
Однак при використанні поршневих і ротаційних помп доцільно застосовувати схему приведена на рис.8.1.б АСР на рис.8.1.а. не може бути застосована, адже повне перекриття РО потоку рідини, після таких насосів створюється високий тиск, який може викликати аварійну ситуацію.Тому для регулювання витрати тут використовують схеми регулювання витрати на балінасній лінії. Недоліком такої схеми є енергетичні витрати, викликані необхідністю завищення продуктивності помпи чи компресора. Тому для потужних помп застосовують схеми регулювання витрати шляхом зміни числа обертів приводу помпи, але це призводить до ускладнення схем керування.
Розглянемо регулювання співвідношення витрат двох речовин. Такі схеми доцільно використовувати, наприклад, для підтримування заданого співвідношення витрат газ-абсорбент в системах керування процесом абсорбційної осушки газу. АСР такого типу можна реалізувати за однією з трьох схем (рис.8.2).
а)
4
7
1
L1 2
L2
7
3
б)
4
8
3
абсорбент
насичений абсорбент
Осуш.газ
1
6
5
2 2
К-1
7
7
газ
в)
а) з незаданою загальною продуктивністю;
б) із заданою продуктивністю;
в) із заданою продуктивністю та корекцією коефіцієнта співвідношення за третім параметром:
датчик провідної витрати;
датчик веденої витрати;
регулятор співвідношення;
регулятор провідної витрати;
5, 6- датчик і регулятор вологості газу;
7- регулюючий клапан;
адсорбер.
Рисунок 8.2– АСР співвідношення витрат
При незаданій загальній продуктивності
двох потоків витрата однієї речовини
змінюється довільно (відсутнє завдання
регулятору). Ця витрата F1, називається
провідною. Інша речовина подається з
“веденою” витратою F2, що знаходиться
з F1 у співвідношенні
,
(тут а – постійний коефіцієнт
співвідношення) (рис.8.2.а). При заданому
значенні провідної витрати F1,
тобто при заданій загальній продуктивності,
крім АСР співвідношення, застосовується
і АСР провідної витрати (рис.8.2.б).
Застосовують також АСР, в яких коефіцієнт
співвідношення залежить від відзначення
третього технологічного параметра,
тобто
(тут у –третій параметр). Така схема
може бути використана при регулюванні
співвідношення подачі газу на осушку
і абсорбента з корекцією коефіцієнта
співвідношення за вологістю газу на
виході з абсорбера (рис.8.2.в).
