- •Навчальний посібник
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів.......................................….8
- •2 Автоматичні регулювання напруги і
- •3 Автоматичне регулювання частоти і
- •4 Автоматичне регулювання частоти і
- •5 Протиаварійна автоматика................................224
- •Автоматизація процесу знаходження
- •Використання мікропроцесорної техніки
- •Схеми автоматичного регулювання
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів
- •1.1 Призначення автоматичного регулювання
- •1.2 Синхронний генератор як регульований об'єкт
- •1.2.1 Збудники синхронних генераторів
- •1.2.2 Способи пропорційного автоматичного регулювання збудження
- •1.3 Автоматичне регулювання збудження генераторів з електромашинними збудниками
- •1.3.1 Схеми збудження і регулювання
- •1.3.2 Компаундування синхронних генераторів
- •1.3.3 Електромагнітні коректори напруги
- •1.3.4 Релейне управління збудженням
- •1.4 Автоматичне регулювання збудження генераторів з діодно-електромашинними збудниками
- •1.4.1 Виконання і дія збудників
- •1.4.2 Автоматичне регулювання збудження
- •1.4.3 Особливості регулювання збудження при безщіточному збуднику
- •1.5 Автоматичне регулювання збудження сильної дії
- •1.5.1 Призначення, особливості і алгоритм автоматичного регулювання
- •1.5.2 Виконання і дія тиристорних збудників
- •1.6. Автоматичні регулятори збудження сильної дії
- •1.6.1 Види автоматичних регуляторів
- •1.6.2 Аналогові регулятори
- •1.6.3 Цифрові регулятори
- •2 Автоматичне регулювання напругиі реактивної потужності в електроенергетичній системі
- •2.1 Задачі і способи регулювання
- •2.2. Автоматичне управління реактивною потужністю синхронних генераторів електростанцій.
- •2.2.1 Елементи установки статизму
- •Пристрої групового автоматичного управління збудженням генераторів
- •2.3.1 Способи здійснення
- •2.3.2 Виконання автоматичних пристроїв групового управління збудженням
- •2.4 Автоматичне регулювання реактивної потужності синхронних компенсаторів
- •2.4.1 Особливості регулювання
- •2.4.2 Регулятори збудження синхронних компенсаторів
- •2.5. Особливості автоматичного регулювання коефіцієнтів трансформації трансформаторів
- •2.6. Автоматичні регулятори коефіцієнтів трансформації
- •2.7 Автоматичні системи комплексного управління напругою і реактивною потужністю
- •3 Автоматичне регулювання частоти і активної потужності турбо - і гідроагрегатів
- •3.1 Призначення автоматичного регулювання частоти і активної потужності
- •Агрегатів на електростанціях
- •3.2 Турбіна як об'єкт регулювання частоти і потужності
- •3.3 Автоматичні регулятори частоти обертання турбін
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Гідромеханічний арчо
- •3.3.8 Регулятори частоти обертання парових турбін великої потужності
- •Турбіни великої потужності
- •Парової турбіни
- •3.3.9 Электрогідравлічні регулятори для гідравлічних турбін
- •3.3.12 Регулювання частоти і потужності агрегату автоматичним регулятором частоти обертання
- •3.4 Паралельна робота агрегатів, постачальних арчв
- •Р исунок 3.25 - Вплив зони нечутливості на розподілення навантаження
- •4 Автоматичне регулювання частоти і потужності на електростанціях і в електроенергетичних системах
- •4.1 Оптимізація розподілу навантаження між елементами еес
- •4.1.1 Характеристики теплових електростанцій
- •4.1.2 Характеристики гідроелектростанцій
- •4.1.3 Оптимальний розподіл навантаження в еес без гідроелектростанцій і без обліку втрат у мережах
- •4.1.4 Оптимальний розподіл навантаження в еес з гідроелектростанцією без обліку втрат в мережах
- •4.1.5 Розподіл навантажень між електростанціями еес при обліку втрат у мережах
- •4.2 Автоматичне регулювання частоти і потужності в еес однієї частоторегулюючою електростанцією
- •4.2.1 Автоматична система регулювання частоти і потужності за мнимостатичними характеристиками
- •4.2.2 Автоматична система регулювання частоти і потужності, що використовує інтегральну функцію відхилення частоти
- •4.3.1 Централізована асрч і м оргруес
- •Асрч і м оргрес
- •4.3.2 Децентралізована асрч і м внііе
- •4.3.3 Облік втрат у мережах при оптимальному розподілі навантаження між чрес
- •4.3.4 Комбінована асрч і м
- •4.4 Автоматичне регулювання і обмеження перетоків активної потужності по лініях високої напруги
- •4.4.1 Регулювання частоти зі статизмом по перетіканню потужності
- •4.4.2Регулювання частоти і обмінної потужності в оес
- •4.5 Автоматичне регулювання частоти і потужності в оес і єес
- •5 Протиаварійна автоматика
- •5.1 Призначення і види протиаварійної автоматики
- •5.2 Аналіз аварійних ситуацій
- •Pиcунок 5.3- Характеристика потужності електропередачі по
- •5.2.1 Надлишок потужності в передаючій частині
- •5.2.2 Дефіцит потужності в приймальній частині
- •5.2.3 Зміна складу (ослаблення) електропередачі
- •5.2.4 Ліквідація наслідків аварійних ситуацій
- •5.3 Способи дії на режим роботи еес в аварійних ситуаціях
- •5.3.1 Відключення частини генераторів
- •5.3.2 Електричне гальмування
- •5.3.2 Аварійне регулювання парових турбін
- •Турбіни при apt і аом
- •5.3.4 Форсування збудження синхронних машин
- •5.3.5 Відключення частини навантаження
- •5.3.6 Розподіл системи
- •5.3.7 Форсування подовжньої компенсації і відключення шунтуючих реакторів
- •5.4 Вимоги, що пред'являються до протиаварійної автоматики
- •5.5 Принципи дії і способи виконання пристроїв протиаварійної автоматики
- •5.5.1 Автоматика управління потужністю для збереження стійкості і спеціальна автоматика відключення навантаження
- •§ 5.3) За умовами динамічної стійкості , й одночасно аом.
- •5.5.2 Ділильна автоматика для запобігання асинхронного режиму
- •5.5.4 Автоматика обмеження підвищення частоти і напруги
- •5.5.3 Автоматика припинення асинхронного режиму
- •6 Автоматизація процесу відшукування ушкоджень на лініях електропередачі
- •6.1 Основні поняття і визначення
- •Р исунок 6.1- До пояснення способу визначення місця к. З. По параметрах аварійного режиму.
- •На лінії за схемою рис. 12.1
- •6.2 Фіксуючі прилади
- •Р исунок 6.4- До пояснення принципу дії пристрою зчитування фіксуючого приладу серії фіп
- •6.3 Антилогарифмуючий лічильник імпульсів
- •6.4 Автоматичні локаційні шукачі
- •Локаційного шукача.
- •8.1 Регулювання витрати
- •8.2 Регулювання рівня
- •8.3 Регулювання тиску
- •Література
Турбіни при apt і аом
Відповідно зменшенню
потужності турбіни зменшиться і
потужність, що виробляється генератором,
тобто якщо в доаварійному режимі
,
то після розвантаження на
потужність
генератора зменшиться до значення
.
Таким чином, при APT
і АОП забезпечуються умови як синхронної
динамічної, так і статичної стійкості.
Ефективність їх дії для підвищення
стійкості електропередачі залежить
головним чином від параметрів
теплотехнічної частини системи
регулювання турбіни. На динамічну
стійкість впливають значення
,
а статична стійкість залежить від
допустимої глибини розвантаження
агрегатів
.
Слід зазначити, що за наявності ЕГП можна не тільки швидко зменшувати, але і швидко збільшувати потужність парових турбін, тобто їх завантажувати. Завантаження недовантажених агрегатів у дефіцитній частині системи здійснюється аналогічно їх розвантаженню при APT і АОП, але тільки із зміною знака дії на систему регулювання турбін на протилежний.
5.3.4 Форсування збудження синхронних машин
Дія на збудник синхронного генератора — простий і ефективний спосіб управління електромеханічними процесами в ЕЕС. Як і дія на турбіну, воно повинне бути форсованим. Тому в сучасних ЕЕС збудники синхронних генераторів повинні володіти малими інерційними і високою форсувальною здатністю, оскільки форсування збудження, як вказувалося в § 7.1, забезпечує швидке відновлення напруги в післяаварійних режимах і демпфування електромеханічних коливань в ЕЕС.
З погляду забезпечення стійкості при аваріях з накиданням потужності форсування збудження (ФЗ) менш ефективне, чим ОГ і APT. Проте дослідження і розрахунки показують, що при невиконанні вказаних вимог до збудників ефект, що досягається від дії ОГ і APT, може виявитися зниженим.
Завдяки швидкому відновленню
напруги за допомогою форсування збудження
відразу після к. з. можна забезпечити
максимально можливі потужність
і відповідно площу
гальмування і збільшити критичний кут
(див.
рис. 5.3 і 5.9). Для досягнення вказаної
ефективності ФЗ при значній електромагнітній
інерції (великої постійної часу обмотки
збудження
)
необхідно довести напругу збуджения
до максимально можливого значення
(5.5)
де
—
кратність форсування збудження (див.
розд. 7).
Для цього встановлюються
форсувальні керовані випрямлячі, що
забезпечують необхідне значення
і практично лінійне наростання струму
збудження із швидкістю
.
Ефективність ФЗ тим вища, чим більше
обумовлена нею швидкість зростання
кута
в порівнянні з швидкістю
збільшення кута
,
викликаного скиданням потужності при
к. з. Оскільки швидкість зростання кута
за інших рівних умов однозначно
визначається постійною часу механічної
інерції агрегату
,
то як узагальнений показника ефективності
ФЗ для конкретного агрегату може служити
коефіцієнт
(5.6)
Аналогічно оцінюється ефективність виконання форсуванням збудження другої задачі в післяаварійному режимі — демпфування електромеханічних коливань в ЕЕС (коливань).
Рисунок 5.11- Зміни напруги і струму збудження генератора при великих інтенсивностях дій на збудник (форсування збудження).
Для цієї цілі АРВ повинні формуватися сигнали по похідних кута (див. розд. 7).
Якщо інтенсивність коливань
велика, то при здійсненні ФЗ на виході
збудника виникають стрибкоподібні
зміни (прямокутники) напруги
і відповідно наростання
та зниження струму
(рис.
5.11). Перша гармоніка струму
демпфує виниклі гойдання. Демпфування
залежить як від швидкості наростання
струму ротора, що визначається постійною
часу
,
так і від періоду електромеханічних
коливань, пропорційного
.
Отже, другий показник ефективності ФЗ
визначається як
(5.7)
Таким чином, має місце
залежність ефективності ФЗ не тільки
від
,
але і від
і
.
При цьому ефективність ФЗ тим вище, чим
більше значення
.
Управління форсуванням збудження для підтримки необхідного рівня напруги виробляється за допомогою мінімальних реле напруги, що спрацьовують при к. з., причому сигнал на ФЗ зберігається протягом деякого часу після відключення к. з. Управління ФЗ в цілях демпфування коливань також може бути виконано за допомогою відповідних реле. Проте в сучасних ЕЕС для могутніх генераторів ФЗ здійснюється пристроями АРВ сильної дії, сигнали яких достатні для її забезпечення. При цьому замість похідних кута використовуються відхилення частоти від її початкового значення і похідна частоти або перша і друга похідні струму.
