- •1.1. Мікроекономіка як складник економічної теорії
- •1.2. Предмет, концептуальні основи та методологія мікроекономіки
- •2.1. Теорія корисності: кардиналістський підхід
- •2.2. Аналіз уподобання споживача
- •2.3. Бюджетні обмеження споживача
- •2.4. Рівновага споживача
- •3.1. Формування індивідуального попиту
- •3.2. Ефект заміщення і ефект доходу
- •3.3. Ринковий попит і надлишок споживача
- •4.1. Ринок як механізм координації економічного вибору
- •4.2. Попит та закон попиту
- •4.3. Пропозиція та закон пропозиції
- •4.4. Взаємодія попиту і пропозиції, ринкова рівновага
- •Тема I
- •5.1. Еластичність попиту
- •5.2. Еластичність пропозиції
- •6.1. Сутність виробництва та основи його аналізу
- •Виробнича сітка
- •6.2. Виробництво в короткостроковому періоді
- •Зміни виробництва ящиків залежно від збільшення затрат праці
- •6.3. Виробництво в довгостроковому періоді та ефект масштабу
- •1. Ізокванта ілюструє (виберіть правильну відповідь):
- •2. Для виготовлення стільців на власному виробництві підприємцеві треба 0,05 м3 деревини, 0,8 метрів тканини, 0,5 го- дини праці та і5 хвилин роботи для кожного стільця.
- •3. За яких умов діє закон спадної віддачі фактора вироб- ництва?
- •7.1. Поняття і види витрат
- •7.2. Витрати в короткостроковому періоді
- •7.3. Витрати в довгостроковому періоді
- •1. У короткостроковому періоді, коли капітал фіксований, граничні витрати дорівнюють:
- •2. Яке з тверджень щодо кривої короткострокових грани- чних витрат неправильне?
- •8. Середні валові витрати досягають м при такому обсязі виробництва, коли:
- •8.1. Структура ринку і умови досконалої конкуренції
- •8.2. Попит на пропозицію конкурентної фірми та максимізація прибутку
- •8.3. Вибір обсягу виробництва фірмою в короткостроковому періоді
- •8.4. Вибір обсягу виробництва фірмою у довгостроковому періоді
- •8.5. Суспільна ефективність ринку досконалої конкуренції
- •9.1. Модель «чистої монополії»
- •9.2. Монополія у короткостроковому та довгостроковому періодах
- •9.3. Монопольне ціноутворення та цінова дискримінація
- •9.5. Цінова дискримінація другого ступеня
- •9.5. Економічні наслідки монополізації галузі
- •Зміни добробуту в результаті монополізації досконало конкурентної галузі
- •6. Монополіст має збитки, якщо у нього:
- •15. Бар'єром для вступу у галузь можуть бути:
- •10.1. Характерні ознаки олігополії
- •10.2. Моделі некооперованої олігополії: кількісна та цінова олігополія
- •10.3. Модель ламаної кривої попиту
- •10.4. Кооперована олігополія: змова Картель
- •10.5. Теорія ігор в олігополістичній стратегії
- •Матриця виграшів для «дилеми ув'язнених»
- •10.6. Суспільна ефективність олігополії
- •11.1. Характерні риси монополістичної конкуренції
- •11.2. Рівновага фірми в короткостроковому та довгостроковому періодах
- •11.3. Нецінова конкуренція
- •11.4. Суспільна ефективність монополістичної конкуренції
- •12.1. Похідний попит. Взаємозв'язок ринків продукту та факторів виробництва
- •12.2. Похідний попит за умов досконалої
- •Граничний продукт змінного фактора в грошовому виражені на ринку недосконалої конкуренції (у короткостроковому періоді)
- •12.3. Оптимальний вибір факторів виробництва у довгостроковому періоді
- •13.1. Особливості ринку праці
- •13.2. Попит на працю за умов досконалого конкурентного ринку ресурсів
- •13.3. Пропозиція на досконало конкурентному ринку ресурсів
- •13.4. Ринок праці з недосконалою конкуренцією
- •1. Конкурентна фірма, намагаючись максимізувати при- буток, повинна наймати додаткового працівника лише в то- му випадку, коли:
- •2. Зміни рівня реальної заробітної плати можна визначити, зіставляючи зміни у рівні номінальної зарплати із змінами в:
- •3. При збільшенні ставок зарплати:
- •14.1. Капітал як фактор виробництва. Ринок капіталу
- •14.2. Пропозиція на ринку позичкових коштів. Міжчасовий вибір домогосподарств
- •14.4. Ринок землі
- •15.1. Поняття ринкової рівноваги та її аналіз
- •15.2. Рівновага в економіці обміну
- •15.3. Ефективність у виробництві
- •15.4. Загальна рівновага та економіка добробуту
- •16.1. Права власності та трансакційні витрати
- •16.2. Позаринкові (зовнішні) ефекти, їх економічний зміст
- •16.3. Суспільні блага і суспільний вибір
- •16.4. Роль держави в ринковій економіці
- •1. Циклічний характер розвитку економіки.
Терміном
«попит» позначають бажання та здатність
людей купувати товари. Чим вища ціна
на певний товар, то менше людей захоче
його купити. I
навпаки,
чим нижча ринкова ціна товару, тим
більше одиниць цього товару буде
придбано. Отже, попит показує, яку
кількість продукту (блага) споживачі
хоче та може купити за кожною окремою
ціною протягом певного періоду.
Закон
попиту. При
зниженні ціни блага (за інших незмінних
умов) відбувається збільшення обсягу
попиту на нього, і навпаки.
Попит
відображає низку альтернативних
можливостей, які можна подати у вигляді
таблиці. Він показує ту кількість
продукту,
на
яку (за інших однакових умов) буде
пред'явлений попит при різних цінах.
Попит, як правило, розглядається з
позиції вигідності ціни: він відображає
кількість продукту, яку споживачі
купуватимуть за різних можливих цін.
Таким
чином, існує чіткий взаємозв'язок між
ринковою ціною товару і величиною
попиту на нього за інших однакових
умов. Цей взаємозв'язок між ціною та
кількістю купленого товару називають
схемою попиту, або кривою
попиту.
Табл.
4.1 являє собою гіпотетичну схему попиту
на яблука. За будь-якої ціни можна
визначити кількість яблук, яку споживачі
купують.
Таблиця
4.1
ПОПИТ
ПОКУПЦЯ НА ЯБЛУКА (ГІПОТЕТИЧНІ ДАНІ)
Ціна
за 1 кг, грн
Обсяг
попиту за місяць
5
5
4
8
3
14
2
20
1
30
Коли
ціна на товар зростає (а решта факторів
залишається без змін), покупці починають
купувати менше цього товару. I
навпаки,
коли ціна зменшується, то за інших
однакових умов величина попиту зростає.
Отже, попит показує обернену залежність
між ціною і обсягом попиту. Цю залежність
називають законом попи-4.2. Попит та закон попиту
ту.
Графічно
цю
залежність
можна
зобразити у вигляді
спадної лінії D,
яку
називають кривою попиту (рис. 4.1). Demand
(англ.)
—
попит.
0 Q1 Q
На
графіку (рис. 4.1) по горизонтальній осі
відкладено обсяг попиту (Q)
на
певний товар, а по вертикальній — ціну
на нього (P).
Крива
попиту тут відображає лінійну функцію,
яка дає змогу використати для аналізу
елементарний математичний апарат.
Аналітичну
залежність обсягу попиту від ціни в
загальному вигляді можна представити
функцією:
Qd
=
f
(P), (4.1)
яка
має назву функції попиту —
математичного
описання закону попиту —
і
показує, як обсяги попиту на товар (Q)
залежать
від його ціни (P).
Лінійну
залежність кількості попиту від ціни
можна представити функцією:
Qd
=
a
-
bP. (4.2)
Для
мікроекономічного аналізу використовують
також і обернену функцію попиту —
залежність ціни товару від обсягу
попиту на нього:
P
=
f
(Qd). (4.3)
Лінійна
функція є такою: P
=
a
-
bQd.
Слід
зазначити, що існує відмінність між
поняттям «попит» та «обсяг попиту».
Попит — це завжди набір співвідношень
цін та кількостей. Обсяг попиту
відображає конкретну кількість, яку
бажає купити споживач за певною ціною.
Рухаючись
уздовж кривої
попиту,
спостерігаємо
зміну обсягу
попиту у відповідь
на
зміну
ціни. Проте, крім ціни, на попит діють
і нецінові чинники, які приводять до
зміни в попиті — зміщення кривої
попиту ліворуч (D2)
чи
праворуч (D1)
(рис.
4.2). При цьому спостерігається зміна
«інших однакових умов». Адже розглядаючи
функцію попиту, як функцію лише ціни,
припускаємо, що всі інші чинники є
постійними. Таке припущення має назву
«за інших однакових умов».
Саме
тому поняття «за інших однакових умов»
щодо попиту пов'язане з неціновими
чинниками впливу на попит.
Pi
Рис.
4.2. Зміщення кривої попиту при змінах
«інших однакових умов»
Основні
нецінові чинники впливу на попит, що
призводять до зміни в попиті:
Дохід.
Вплив
на попит зміни грошового доходу досить
складний. Здебільшого збільшення
доходу приводить до зростання попиту
(зміщення кривої вгору праворуч). Однак
попит на деякі товари може скорочуватися,
якщо споживачі замінюють їх дорожчими
і якіснішими (зміщення кривої вниз
праворуч). Детально
цей
чинник буде розглянуто в темі 5.
Смаки
й уподобання споживачів. Сприятлива
для певного товару зміна споживчих
смаків чи переваг, викликана рекламою
чи зміною моди, означатиме, що попит
зросте за кожною ціною (крива зміститься
вгору — праворуч). Несприятливі зміни
в перевагах споживачів викликають
зменшення попиту і зміщення кривої
попиту ліворуч.
Місткість
ринку. Очевидно,
що збільшення на ринку кількості
покупців обумовлює підвищення попиту,
а зменшення кількості споживачів
призводить до його зниження.
