- •1.1. Мікроекономіка як складник економічної теорії
- •1.2. Предмет, концептуальні основи та методологія мікроекономіки
- •2.1. Теорія корисності: кардиналістський підхід
- •2.2. Аналіз уподобання споживача
- •2.3. Бюджетні обмеження споживача
- •2.4. Рівновага споживача
- •3.1. Формування індивідуального попиту
- •3.2. Ефект заміщення і ефект доходу
- •3.3. Ринковий попит і надлишок споживача
- •4.1. Ринок як механізм координації економічного вибору
- •4.2. Попит та закон попиту
- •4.3. Пропозиція та закон пропозиції
- •4.4. Взаємодія попиту і пропозиції, ринкова рівновага
- •Тема I
- •5.1. Еластичність попиту
- •5.2. Еластичність пропозиції
- •6.1. Сутність виробництва та основи його аналізу
- •Виробнича сітка
- •6.2. Виробництво в короткостроковому періоді
- •Зміни виробництва ящиків залежно від збільшення затрат праці
- •6.3. Виробництво в довгостроковому періоді та ефект масштабу
- •1. Ізокванта ілюструє (виберіть правильну відповідь):
- •2. Для виготовлення стільців на власному виробництві підприємцеві треба 0,05 м3 деревини, 0,8 метрів тканини, 0,5 го- дини праці та і5 хвилин роботи для кожного стільця.
- •3. За яких умов діє закон спадної віддачі фактора вироб- ництва?
- •7.1. Поняття і види витрат
- •7.2. Витрати в короткостроковому періоді
- •7.3. Витрати в довгостроковому періоді
- •1. У короткостроковому періоді, коли капітал фіксований, граничні витрати дорівнюють:
- •2. Яке з тверджень щодо кривої короткострокових грани- чних витрат неправильне?
- •8. Середні валові витрати досягають м при такому обсязі виробництва, коли:
- •8.1. Структура ринку і умови досконалої конкуренції
- •8.2. Попит на пропозицію конкурентної фірми та максимізація прибутку
- •8.3. Вибір обсягу виробництва фірмою в короткостроковому періоді
- •8.4. Вибір обсягу виробництва фірмою у довгостроковому періоді
- •8.5. Суспільна ефективність ринку досконалої конкуренції
- •9.1. Модель «чистої монополії»
- •9.2. Монополія у короткостроковому та довгостроковому періодах
- •9.3. Монопольне ціноутворення та цінова дискримінація
- •9.5. Цінова дискримінація другого ступеня
- •9.5. Економічні наслідки монополізації галузі
- •Зміни добробуту в результаті монополізації досконало конкурентної галузі
- •6. Монополіст має збитки, якщо у нього:
- •15. Бар'єром для вступу у галузь можуть бути:
- •10.1. Характерні ознаки олігополії
- •10.2. Моделі некооперованої олігополії: кількісна та цінова олігополія
- •10.3. Модель ламаної кривої попиту
- •10.4. Кооперована олігополія: змова Картель
- •10.5. Теорія ігор в олігополістичній стратегії
- •Матриця виграшів для «дилеми ув'язнених»
- •10.6. Суспільна ефективність олігополії
- •11.1. Характерні риси монополістичної конкуренції
- •11.2. Рівновага фірми в короткостроковому та довгостроковому періодах
- •11.3. Нецінова конкуренція
- •11.4. Суспільна ефективність монополістичної конкуренції
- •12.1. Похідний попит. Взаємозв'язок ринків продукту та факторів виробництва
- •12.2. Похідний попит за умов досконалої
- •Граничний продукт змінного фактора в грошовому виражені на ринку недосконалої конкуренції (у короткостроковому періоді)
- •12.3. Оптимальний вибір факторів виробництва у довгостроковому періоді
- •13.1. Особливості ринку праці
- •13.2. Попит на працю за умов досконалого конкурентного ринку ресурсів
- •13.3. Пропозиція на досконало конкурентному ринку ресурсів
- •13.4. Ринок праці з недосконалою конкуренцією
- •1. Конкурентна фірма, намагаючись максимізувати при- буток, повинна наймати додаткового працівника лише в то- му випадку, коли:
- •2. Зміни рівня реальної заробітної плати можна визначити, зіставляючи зміни у рівні номінальної зарплати із змінами в:
- •3. При збільшенні ставок зарплати:
- •14.1. Капітал як фактор виробництва. Ринок капіталу
- •14.2. Пропозиція на ринку позичкових коштів. Міжчасовий вибір домогосподарств
- •14.4. Ринок землі
- •15.1. Поняття ринкової рівноваги та її аналіз
- •15.2. Рівновага в економіці обміну
- •15.3. Ефективність у виробництві
- •15.4. Загальна рівновага та економіка добробуту
- •16.1. Права власності та трансакційні витрати
- •16.2. Позаринкові (зовнішні) ефекти, їх економічний зміст
- •16.3. Суспільні блага і суспільний вибір
- •16.4. Роль держави в ринковій економіці
- •1. Циклічний характер розвитку економіки.
Зміна
ціни будь-якого товару впливає на обсяг
попиту на цей товар двома способами.
По-перше, через зміну співвідношення
цін, що приводить до зміщення попиту з
одних товарів на інші (з відносно
дорогих на відносно дешеві) і, подруге,
через
зміну купівельної спроможності або
реального доходу споживача, коли
збільшення або зменшення реального
доходу індивідуума (в результаті зміни
ціни даного товару) приводить, відповідно,
до зростання або зниження попиту на
цей товар.
Зміну
обсягу попиту, досягнуту за допомогою
першого способу,
називають
ефектом заміщення, а за допомогою
другого способу -ефектом доходу. При
цьому припускається, що обидва ефекти
виникають за умов стабільності грошового
доходу споживача та цін всіх інших
товарів, крім того, що розглядається.
Існують
дві точки зору щодо того, як слід
розподілити загальний ефект зміни
ціни на ефект заміщення і ефект доходу.
Одна з них належить англійському
економістові Дж. Хіксу, а друга —
українському математику і економісту
Є. Слуцькому.
Хікс
вважав, що для виконання цієї процедури
треба скористатися допоміжною
бюджетною лінією А1В2
(рис. 3.5). її слід провести так, щоб вона,
по-перше, була паралельною бюджетній
лінії АВ1
і,
по-друге, була дотичною до початкової
кривої байдужості U1.
Це
означає, що за допомогою такої допоміжної
бюджетної лінії забезпечується
збереження, з одного боку, нового
співвідношення цін, а з другого, —
початкового рівня забезпечення
індивідуума.
Отримана
точка допоміжного оптимуму E3
дає
змогу поділити загальний приріст
попиту на товар х,
викликаний
зниженням його ціни, на ефект заміщення
та ефект доходу. Загальний приріст
попиту відповідає відрізку x1
x2.
Точка
x3
поділяє
його на ефект заміщення (відрізок x1x3)
та ефект доходу (відрізок x3x2).
Формування ефекту заміщення відбувається
при зміщенні оптимуму споживача з
точки E1
в
точку E3
вздовж
кривої байдужості U3.
Це
дає змогу зробити висновок, що на даній
ділянці реальний дохід індивідуума
залишається незмінним, оскільки тут
скорочення попиту на товар у
(через
те, що він став дорожчим відносно товару
х)
компенсується
збільшенням попиту на товар х.3.2. Ефект заміщення і ефект доходу
Ефект
доходу формується
в
процесі
зміщення оптимуму
з точки E3
в
точку E2.
Особливістю
цієї ділянки є те,
що тут відбувається
перехід від однієї кривої байдужості
на другу (з U1
на
U2).
А
такий стрибок споживач може здійснити
лише за умов збільшення його реального
доходу, що, природно, і забезпечує
додаткове збільшення попиту на товар
х,
як,
зрештою, і на товар у.
Якщо
ж ціна товару х
не
знижується, а підвищується, то визначення
ефекту заміщення та ефекту доходу
відбувається зворотним шляхом (рис.
3.6). Тут допоміжна бюджетна лінія A1B2
дотична
в точці E3
до
кривої байдужості U2,
а
не U1,
як
це було у попередньому прикладі (рис.
3.5).
На
рис. 3.6 ефект заміщення зображений
відрізком x3x1,
а
ефект доходу — відрізком x2x3.
Підхід
Є. Слуцького до поділу загального ефекту
зміни ціни на ефект заміщення та ефект
доходу суттєво відрізняється від
підходу Хікса. Слуцький запропонував
проводити допоміжну бюджетну лінію A1
B2
(рис.
3.7) не як дотичну до початкової кривої
байдужості U2,
а як лінію, що проходить через початкову
точку оптимуму споживача E1
і
водночас паралельну бюджетній лінії
AB1.
У
результаті такої побудови допоміжної
бюджетної лінії A1
B2
вона
виявиться дотичною до вищої кривої
байдужості U3.
Точка
дотику E3
характеризує
певний допоміжний оптимум споживача,
якому відповідає нове співвідношення
цін, що склалося в результаті підвищення
ціни товару х.
Оскільки
всі три оптимуми (E1,
E2
та
E3)
розміщені
на різних кривих байдужості (відповідно,
на U2,
U1
та
U3),
то
при цьому не може бути мови про ефект
заміщення. Цей ефект, як відомо, виникає
лише при зміщенні споживача в межах
однієї кривої байдужості. Така обставина
дає змогу зробити висновок про те, що
на рис. 3.7 ми по суті маємо справу лише
з двома ефектами доходу. Отже, підхід
Слуцького не дає можливості вирішити
поставлене завдання.
Ефекти
заміщення та доходу діють одночасно.
Тому реальна спрямованість змін
споживання буде рівнодіючою цих ефектів.
Згідно з даними табл. 3.1 щодо нормальних
товарів, обидва ефекти діють в одному
напрямку. У цьому разі прогнозувати
зміни споживання залежно від змін ціни
на товар дещо простіше. Щодо впливу
зміни ціни на споживання неякісних
товарів, то спрямованість впливу
ефектів доходу та заміщення протилежна.
Залежно від того, який ефект спрацьовує
сильніше, зміна ціни та споживання
матиме однакову або протилежну
спрямованість.
Таблиця
3.1
ДІЯ
ЕФЕКТІВ ЗАМІЩЕННЯ ТА ДОХОДУ
Ефект
Вид
товару
нормальний
неякісний
Заміщення:
ціна
зростає ціна знижується Доходу:
ціна
знижується ціна зростає
зменшується
зростає
зростає
зменшується
зменшується
зростає
зменшується
зростає
Якщо
ефект зменшення має більший вплив, то
із зростанням ціни споживання товару
х
зменшується,
а при її зниженні — збільшується.
Однак може складатися ситуація, коли
переважає ефект доходу, тоді при
зростанні ціни зростає і споживання,
а при її зниженні споживання також
зменшується. Така ситуація трапляється
досить рідко.
Для
деяких товарів загальний ефект зниження
ціни теоретично
може
призводити до зменшення обсягу попиту.
Від'ємний ефект доходу у цьому разі
переважає за абсолютною величиною
ефект заміщення. Така ситуація означає,
що при зниженні ціни обсяг попиту на
благо зменшується. Це порушує закон
попиту. Товар, для якого закон попиту
не виконується, називається това-
