Ця умова виконується в точці Е^. Надання суспільного блага можна збільшувати до тих пір, поки витрати надання додаткової одиниці блага (МSС) дорівнюватимуть сумі граничної готовності усіх споживачів платити за додаткову одиницю цього блага.

Як бачимо, пропозиція суспільних благ має бути зв'язана з планом їхнього фінансування. При незалежній поведінці еконо­мічних суб'єктів нижня межа пропозиції суспільного блага ви­значається готовністю якогось споживача повністю оплатити від­повідні витрати. Додаткове розширення понад Q₁ (рис. 16.5) по­кращує становище всіх інших членів суспільства, оскільки гра­нична вигода, отримана всіма користувачами, більша, ніж грани­чні витрати, пов'язані зі збільшенням кількості суспільного блага. Але таке стане можливим, якщо додаткові витрати будуть розподілені між користувачами. Для цього необхідно прийняти колективне рішення як про принципи розподілу витрат, так і про те, якою повинна бути додаткова кількість суспільного блага.

Таким чином, в умовах ринку виникають ситуації, коли при­ватна пропозиція суспільних благ неможлива або небажана. На­дання таких благ має визначатись і фінансуватися спільно. Коли такі рішення стосуються невеликої групи осіб, можливі різні фо­рми добровільної кооперації. Якщо при цьому зачіпаються інте­реси значної кількості людей, то, як правило, пропозиція суспі­льних благ фінансується через бюджет держави, а обсяги їх надання визначаються політичним процесом прийняття рішень.

16.4. Роль держави в ринковій економіці

Дослідження сучасних ринкових структур переконали багатьох економістів, що ринок неспроможний вирішити чимало важливих проблем економічного розвитку і розподілу матеріаль­них благ. Еволюція ринкового механізму виявила ряд притаман­них йому дефектів, які стали гальмом у суспільному прогресі, що і послужило основним аргументом на користь державного регу­лювання економіки. Серед економістів немає одностайності в оцінці державного втручання в приватну господарську діяль­ність. Існує багато аргументів за і проти такого втручання. Ці проблеми детально вивчаються в курсі макроекономіки. Але ре­зультати державного втручання змінюють насамперед поведінку мікроекономічних суб'єктів. Тому важливо окреслити основні дефекти ринку, тобто сфери його неспроможності, з'ясувати осо­бливості та наслідки їх регулювання.

Виділяють такі основні дефекти ринку:

1. Циклічний характер розвитку економіки.

Економіка, де панує приватна власність, зазнає періодичних коливань ділової активності, — періоди швидкого зростання змі­нюються різкими спадами виробництва, тривалими депресіями, які переходять у пожвавлення, а далі — в економічний «бум», швидке нарощування темпів зростання. Такі коливання негатив­но позначаються на зайнятості населення, викликають інфляцію, погіршують добробут широких верств населення. Економічний цикл демонструє неспроможність ринку забезпечити безперервне економічне зростання. Він проявляється на рівні кожного підпри­ємства, банку, фірми, торговельної організації, викликаючи в пе­ріоди спадів масові банкрутства, безробіття, появу надлишкових потужностей та зростання запасів готової продукції, яку немож­ливо реалізувати на ринку.

Тому однією з найважливіших функцій сучасної держави вва­жається стабілізаційна функція. Уряди всіх країн докладають значних зусиль для пом'якшення розмаху циклічних коливань в економіці, хоч, як показує світовий досвід, повністю перебороти цей дефект ринкової економіки ще нікому не вдалося. Антицик-лічне регулювання детально вивчається в курсі макроекономіки.

2. Монопольна влада, яку ми досліджували детально у те­мі 9, зумовлює неефективний розподіл ресурсів між галузями та виробниками, деформує механізм конкуренції, скорочуючи обся­ги виробництва та штучно завищуючи ціни на продукцію. Дер­жава обмежує діяльність монополій спеціальним законодавством, здійснює контроль за цінами в природних монополіях, створюю­чи і підтримуючи конкурентне середовище для невеликих під­приємств.

3. Недостатня інформованість ринкових суб'єктів викликає багато проблем. Весь попередній аналіз ринкових структур ми здійснювали на основі припущення, що всі учасники ринку воло­діють повною інформацією про економічні змінні, які визнача­ють їх вибір, тобто покупець і продавець посідають на ринку си­метричне становище.

Утім, такий стан надто далекий від реальності. Як правило, продавець більше знає про властивості свого товару, ніж поку­пець. Асиметричність інформації обумовлює неспроможність рин­ку, яка може проявитися витісненням низькоякісними, але деше­вшими товарами високоякісних, хоча й дещо дорожчих, тому що покупці, не маючи правдивої інформації щодо дійсної якості продукції, скорочують свій попит на дорогі товари.

Недостатня інформованість споживачів і виробників може спонукати їх до таких дій, які не відповідають їх власним інтере­сам. Недостатньо поінформовані фірми не можуть бути впевне­ними у результатах прийнятих рішень, а споживачі — в якості покупки. Асиметричною інформацією характеризуються числен­ні ринки товарів і послуг: ринки страхування, кредитів, робочої сили, а також роздрібної торгівлі.

Асиметричність інформації може бути пов'язана зі значними витратами для власників фірм. Засоби збору та обробки інформа­ції досить обмежені і не завжди ефективні. Особливо гостро ця проблема стоїть на інтегрованих великих фірмах, де потрібні різ­ні системи точної інформації про виробничий потенціал.

Асиметричністю інформації пояснюють також високий рівень безробіття. Незважаючи на те що багато людей можуть активно шукати роботу, ринки можуть не надати потрібної інформації, або надати її з запізненням. Лише незначне число ринкових суб'єктів здатні самостійно зібрати і обробити величезний масив інформації, потрібний для впевненого господарювання. Таку ро­боту може виконати лише державна служба. Тому в усіх країнах ринкової економіки державні структури здійснюють добір і об­робку економічної інформації. На її основі розробляється законо­давча база регулювання умов праці, державні стандарти якості продукції, здійснюється контроль за безпечністю продуктів хар­чування, охороною праці.

4. Неспроможність ринку забезпечити виробництво і на­дання суспільних благ. Ринок забезпечує споживачів лише то­варами індивідуального споживання. Благо індивідуального спо­живання має здатність ділитися на дрібні однорідні одиниці. Потреба споживачів у товарах індивідуальною споживання фор­мує споживчий попит. Кожен споживач задовольняє свою потре­бу шляхом купівлі товару на ринку. Той, хто може заплатити за товар, отримує можливість ним користуватися, хто не має гро­шей, той не отримає його. Тобто для благ індивідуального спо­живання діють принцип винятковості (можливості виключення зі споживання), згідно з яким благо, спожите одним індивідом, не може бути спожите іншим, а також принцип конкурентності (суперництва): хто не заплатив, той не може спожити благо.

Суспільне благо неподільне. На нього не поширюється прин­цип винятковості. Коли товар виготовлений, ним може користу­ватися будь-хто. Не діє також принцип конкурентності. Суспільні блага забезпечують потреби всіх членів суспільства в однаковій мірі незалежно від того, хто за них заплатив.

Виробництво цих благ потребує значних витрат, але немож­ливо знайти жодного стимулу, який спонукав би кожного грома­дянина купити свою частку, наприклад, оборонного потенціалу країни, гарантувавши надання даного суспільного блага. Отже, необхідне державне вирішення проблеми забезпечення суспіль­ними благами громадян країни.

5. Проблема екстерналій або зовнішніх ефектів полягає у тому, що ринкові відносини породжують такі витрати або виго­ди, які дістаються третім особам, котрі не беруть участі в рин­кових угодах. Ці додаткові впливи не відображаються ринкови­ми цінам. Регулюючи зовнішні ефекти, держава може значно поліпшити результати функціонування економіки і добробут населення.

6. Надмірна диференціація доходів, яка не відповідає сучас­ним етичним критеріям справедливості, випливає з того, що по­няття ефективності і справедливості в ринковій економіці висту­пають як протилежні. Ринок враховує лише індивідуальні гра­ничні витрати, а доходи пов'язує безпосередньо з індивідуаль­ною продуктивністю факторів виробництва. За цих умов непра­цездатні члени суспільства взагалі не могли б одержувати дохо­ду. Для нерегульованого ринку характерною є ситуація, коли 1 % населення може зосередити в своїх руках значну частину сукуп­ного доходу в економіці. Держава застосовує широкомасштабний перерозподіл доходів, щоб забезпечити всім членам суспільства нормальне споживання принаймні насущних благ.

Отже, неспроможності ринку змушують сучасну державу виконувати низку важливих функцій регулювання економіч­них процесів:

• забезпечення правової основи ефективного функціонування ринкової економіки;

• стабілізація економіки;

• перерозподіл доходів і матеріальних благ з метою вирівню­вання споживання насущних благ;

• підтримка конкуренції шляхом регулювання діяльності мо­нополій;

• регулювання розподілу ресурсів для забезпечення суспіль­ними благами;

• коригування зовнішніх ефектів.

Розрізняють економічне і соціальне регулювання економіки. Економічне — відноситься до обмеження використання приват­ної власності, контролю над цінами, тарифами. Соціальне регу­лювання пов'язане з охороною праці, безпекою споживання про-

дуктів, охороною навколишнього середовища та здоров'я людей. Виконуючи свої функції, держава стикається з багатьма пробле­мами.

Суспільний вибір. Ринковий механізм гарантує, що будуть вироблені такі приватні блага і в такій кількості, як бажають споживачі. Забезпечення суспільними благами, на відміну від приватних, визначається політичним процесом прийняття рі­шень.

У демократичних державах надання громадянами переваг пе­вним суспільним благам виявляється або шляхом прямого голо­сування (модель прямої демократії), або в рамках системи представницької демократії, шляхом вибору депутатів парла­менту.

Теорія суспільного вибору займається аналізом процесів при­йняття колективних рішень, дослідженням взаємозв'язку між пріоритетами громадян та прийняттям державних рішень.

Модель прямої демократії. У моделі прямої демократії мо­жуть використовуватися різні критерії прийняття рішень. Одно­голосне голосування забезпечує вибір ефективного рішення, як­що в процесі голосування враховуються всі можливі альтерна­тиви. Однак практично нереально за прийнятний проміжок часу знайти рішення, котре влаштовувало б усіх. Тому найчастіше рі­шення приймається більшістю голосів.

Так, пряме голосування є швидше винятком. Пряма демокра­тія існує лише на рівні общин у США, Канаді та у Швейцарії (у формі референдумів). На рівні ж окремих штатів, земель пряма демократія практично не використовується.

Прийняття рішень в умовах представницької демократії. У межах класичної теорії демократії припускається, що депутати не мають ніяких власних цілей і прагнуть лише краще передати пріоритети своїх виборців.

Передумова про відсутність у депутатів власних інтересів да­вно визнана нереалістичною. В основі теорії суспільного вибору лежить ідея про те, що перша і найважливіша мета будь-якого депутата і політичної партії полягає в тому, щоб прийти до влади або зберегти владу. Державні рішення є лише побічним продук­том, засобом для досягнення цієї мети, так само як виробництво є засобом для отримання прибутку.

Типовим для представницької демократії є так званий обмін голосами. Групи меншості таким чином отримують можливість підтримувати одна одну і формувати певну більшість. Обмін го­лосами може відбуватися у явному вигляді через послідовність

процедур голосування або неявно, коли формується пакет доку­ментів, спільна програма дій різних парламентських груп. При прямій демократії обмін голосами неможливий, бо кількість ви­борців велика, а отже, на проведення переговорів потрібні великі кошти. В умовах представницької демократії чисельність вибор­ців значно менша, і тому для кожної групи з певними інтересами існує багато комбінаційних можливостей.

Основні терміни

Гранична зовнішня вигода, МЕВ. Гранична приватна вигода, МРВ. Гранична суспільна вигода, MSB. Граничні зовнішні витрати, МЕС. Граничні приватні витрати, МРС. Граничні суспільні витрати, MSC. Зовнішні ефекти. Інтерналізація зовнішніх ефектів. Модель представницької демократії. Модель прямої демократії. Невиключеність із споживання. Негативні зовнішні ефекти. Податок (субсидія) Пігу. Позитивні зовнішні ефекти. Проблема «безквитковика». Теорема Коуза. Трансакційні витрати. Чисте суспільне благо.

Завдання для самостійної роботи

Запитання для самоперевірки

1. У чому полягає теорія прав власності та її роль у структуру-ванні діяльності суб'єктів ринку ?

2. Розкрийте суть теорії трансакційних витрат та охарактери­зуйте їх види.

3. Як вплинуть ринкові реформи в Україні на рівень трансак­ційних витрат?

1. Чи існували певні види трансакційних витрат у соціалістич­них країнах?

2. Охарактеризуйте економічну сутність зовнішніх ефектів.

3. Які наслідки позитивного зовнішнього ефекту?

4. Які наслідки негативного зовнішнього ефекту?

5. Поясніть дію податку як інструменту впливу на зовнішні ефекти.

6. Розкрийте основні причини неспроможності ринку.

Тести

1. Суспільні блага відрізняються від приватних:

а) колективним характером споживання;

б) неконкурентністю;

в) неможливістю виключення зі споживання;

г) всі відповіді правильні.

2. До суспільних благ не можна віднести:

а) електроенергію;

б) маяки;

в) протиповіневе захисні споруди;

г) міліцію.

3. Виробництво суспільних благ забезпечується державою, оскільки:

а) властивості суспільних благ унеможливлюють їх гарантоване ви- робництво приватними фірмами;

б) вигоди від їх виробництва перевищують витрати виробництва;

в) воно супроводжується значними негативними зовнішніми ефек- тами;

г) на них існує високий споживчий попит, який не здатні задоволь- нити приватні фірми.

4. Обсяг виробництва суспільних благ є оптимальним, якщо:

а) гранична дохідність ресурсу, що застосовується у виробництві суспільного блага, дорівнює граничним видаткам суспільства, пов'язаним із залученням цього ресурсу;

б) граничний виторг суспільства дорівнює граничним витратам ви- робництва;

в) гранична вигода громадян дорівнює граничним витратам суспіль- ства на його виробництво;

г) всі відповіді правильні.

5. Якщо сукупна гранична готовність громадян платити за суспільне благо перевищує граничні витрати його виробниц- тва, то для оптимізації обсягу потрібно:

а) збільшити обсяг виробництва суспільного блага;

б) зменшити обсяг виробництва суспільного блага;

в) не змінювати обсягу виробництва суспільного блага;

г) знизити граничні витрати виробництва суспільного блага.

6. Зовнішні ефекти — це:

а) будь-який вплив виробничої діяльності одного господарюючого суб'єкта на діяльність іншого;

б) цілеспрямований вплив діяльності одного економічного суб'єкта на інших;

в) будь-який вплив діяльності одного економічного суб'єкта на ін- ших, який не регулюється ринковими механізмами;

г) будь-який вплив природних явищ на господарську діяльність суб'єктів.

7. Які з цих ситуацій є прикладами негативних зовнішніх ефектів?

а) хімічний комбінат здійснює викиди розчинників, які потрапляють у ґрунтові води;

б) ви насаджуєте гарну клумбу на подвір'ї будинку;

в) популярний кінофільм знову спричиняє моду на гімнастичні об- ручі і ціна на них зростає;

г) правильні відповіді а) та в).

8. Забруднення довкілля:

а) є не економічною, а виключно екологічною проблемою;

б) слід коригувати за допомогою субсидій фірмам-забруднювачам;

в) є прикладом приватних виробничих витрат;

г) є прикладом негативного зовнішнього ефекту.

9. Позитивні зовнішні ефекти для суспільства в цілому створюють:

а) загальнодержавна система статистичного обліку та інформації;

б) фундаментальні наукові дослідження;

в) скорочення державних витрат на утримання органів правопорядку;

г) правильні відповіді а) і б).

10. Позитивний зовнішній ефект є у випадку:

а) виробництва спортивних товарів;

б) зниження витрат фірми на виробництво спорттоварів при збіль- шенні обсягу їх випуску;

в) виробництва і продажу будь-якого товару на досконало конкуре- нтному ринку;

г) зниження цін спорттоварів у разі продажу їх на досконало конку- рентному ринку.

11. Позитивні зовнішні ефекти приводять до того, що при­ватні фірми:

а) виробляють товар у надмірній кількості і призначають низькі ціни;

б) виробляють товар у надмірній кількості і призначають необгрун- товано високі ціни;

в) виробляють товар у недостатній кількості і призначають високі ціни;

г) не виробляють взагалі.

12. До методів корекції зовнішніх ефектів не належить:

а) оподаткування;

б) субсидування;

в) встановлення прав власності;

г) ринкове ціноутворення.

13. Позицію економістів щодо контролю за забрудненням довкілля найкраще характеризує твердження:

а) всі форми забруднення довкілля слід усунути;

б) програми уряду, спрямовані на зменшення забруднення, мають нульову альтернативну вартість;

в) забруднення треба знизити до рівня, за якого граничні суспільні витрати на контроль за забрудненням дорівнюють граничним суспіль- ним вигодам від нього;

г) контроль за забрудненням повинен грунтуватися на порівнянні суспільних сукупних, а не граничних вигод і витрат.

14. Якщо виробництво певної продукції супроводжується значними зовнішніми вигодами і внаслідок державного кори- гування ринкової ситуації вони будуть враховані, то:

а) приватні фірми почнуть виходити з галузі;

б) кількість виробленої продукції зросте;

в) кількість виробленої продукції скоротиться;

г) ціна продукції знизиться.

15. Згідно з теоремою Коуза ефективність вирішення про- блем, створених зовнішніми ефектами, підвищується за на- явності:

а) незначного числа учасників переговорів;

б) визначеності прав власності всіх учасників;

в) державного втручання у процес переговорів;

г) правильні відповіді а) і б).

16. До ринкових методів інтерналізації негативних зовні- шніх ефектів відносяться:

а) податок Пігу;

б) продаж ліцензій на певні обсяги шкідливих викидів;

в) заборона шкідливих викидів;

г) правильні відповіді а) і б).

17. Ваш сусід заважає вам відпочивати, влаштовуючи гуч- ні музичні вечірки. Керуючись положеннями теорії прав вла- сності, ви:

а) перед сном заткнете вуха ватою, щоб нічого не чути;

б) спробуєте розібратися з сусідом з позиції сили;

в) звернетеся зі скаргою до дільничного міліціонера;

г) запропонуєте допомогу у придбанні аудіокасет за більш дешевою ціною в обмін на гарантії тиші у вечірній час.

18. Трансакційні витрати — це:

а) додаткові витрати фірм, пов'язані з реалізацією виробленої про- дукції;

б) додаткові витрати держави, пов'язані з регулюванням економіч- ної діяльності ринкових суб'єктів;

в) додаткові витрати фірм, пов'язані зі встановленням прав влас- ності та заходами, спрямованими на зменшення втрат від зовнішніх ефектів;

г) альтернативні витрати помилкового вибору фірм чи держави.

Вправи

1. Для ринку певного блага відомі функції попиту і пропозиції: Q_D = 20 - 5P, Q_s = -2 + 6P (Q в млн одиниць, P — в грн). З метою захисту споживачів уряд встановлює верхню межу ціни Р = 1 грн. Підрахуйте, до яких втрат добробуту суспільства (сукупного над­лишку) на ринку цього блага приведе такий захід уряду.

2. Ділянка фермера, який вирощує зерно, розташована поруч з ділянкою фермера, який розводить корів. Корови можуть знищи­ти посіви. За якою ціною фермер буде готовий викупити на роз­ширення свого стада ще на одну корову, якщо витрати на утри­мання однієї корови становлять 60 грн? Додаткова корова при­несе посівам додатковий збиток на суму 85 грн, а додаткова ви­года від продажу корови — 105 грн. Якщо тваринник відмовить­ся від додаткової корови, то прибуток від продажу зерна стано­витиме 70 грн.

3. На розгляд комітету з проблем екології подані чотири при­родоохоронні проекти: А, Б, В, Г. При цьому сукупні суспільні витрати, пов'язані з реалізацією кожного наступного проекту, перевищували витрати попередніх.

Проект	Сукупні суспільні витрати (млн грн)	Сукупні суспільні вигоди (млн грн)
А	5	7
Б	9	13
В	14	18
Г	20	21

Обгрунтуйте, який з поданих природоохоронних проектів до­цільно реалізувати.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Мікроекономіка і макроекономіка: Підруч. Для студентів екон. спец. закл. освіти: У 2 ч. / За ред. С. Будаговської. — К.: «Основи», 2001. — 517 с. (тема 14).

2. Косік А. Ф., Гронтковська Г. А. Мікроекономіка: Навч. посіб. — К.: Центр навч. літ., 2004. — 416 с. (р. 19).

3. Мельникова В. І., Яременко В. Г., Мельникова О. П., Корнівсь-ка В. О. Мікроекономіка: Навч. посіб. — К.: ВД «Професіонал», 2005. — 400 с. (р. 18).

4. Нуреев Р. М. Курс микроэкономики. Учеб. для вузов. — 2-е изд., изм. — М.: Издат. НОРМА, 2001. — 572 с. (гл. 12).

5. Цены и ценообразование: Учеб. для вузов. 3-е изд. / Под ред. В. Е. Есипова. — СПб: Издат. «Питер», 2000. — 464 с. (гл. 10).

6. Гальперин В. М., Игнатьев С. М., Моргунов В. И. Микроэкономи­ка: В 2-х т. / Общая редакция В. М. Гальперина. — СПб.: Экономиче­ская школа. — 2000. — Т. 2 — 503 с. (гл. 17).

7. Піндайк Р. С., Рубінфелд Д. Л. Мікроекономіка / Пер. з англ. — К.: Основи, 1996. — 646 с. (р. 18, 19).

8. Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. В 2 т.; Пер. с англ. 11-го изд. Т. 2. — М.: Республика, 1995. — 400 с. (гл. 33).

9. Семюелсон П. А., Нордгауз В. Д. Мікроекономіка / Пер. з англ. — К.: Основи, 1998. — 676 с. (р. 18).

предметний покажчик

«Дилема ув'язнених» 217 «Коробка Еджворта» 317, 318,

322

Абсолютна мобільність пра­ці 264

Абсолютна цінова дискриміна­ція 182, 183

Абсолютно еластичний по­пит 91

Абсолютно нееластичний по­пит 91

Адам Сміт 70

Альтернативні витрати 125,

303, 304

Амортизація 124, 290

Аналіз 17, 18, 21, 22

Антиблаго 45

Бухгалтерський прибуток 126 Бухгалтерські витрати 125 Бюджетна лінія 40, 41 Бюджетні обмеження спожи­вача 39

Вартість граничного продук­ту 245

Виробництво 105, 106 Виробнича функція 106 Виробнича функція Коба-Дугласа 110

Виробнича функція Леонтьє-

ва 109

Внутрішня норма віддачі 300 Галузь з постійними витрата­ми 162

Галузь із зростаючими витра­тами 162

Галузь із спадними витрата­ми 163

Гранична зовнішня вигода,

МЕВ 335

Гранична корисність 31 Гранична норма заміщення 37,

38, 43

Гранична норма продукто­вої 323

Гранична норма технічного за­міщення 115, 116 Гранична норма часової пере­ваги 294—295

Гранична приватна вигода,

МРВ 335, 336—337

Гранична суспільна вигода, MSB 335—336, 338 Граничний дохід 151, 174,

180—181

Граничний продукт 110, 111 Граничні витрати 129 Граничні витрати на ре­сурс 247

Граничні зовнішні витрати,

МЕС 335

Граничні приватні витрати,

МРС 335—337

Граничні суспільні витрати, MSC 335—337 Двостороння монополія 277 Дедукція 18

Дефіцит 80—81

Дисконтування 229, 300 Диференціальна земельна рен­та 304—305

Диференціація продукту 225,

230

Довгостроковий ринковий пе­ріод 99

Дозвілля 266—268 Домогосподарства 14 Дохід 73, 92—93, 150—151 Другий закон Госсена 33, 34 Дугова еластичність 88, 89 Дуополія 199

Еквімаржинальний принцип 44 Економіка добробуту 324—

325

Економіка обміну 317—318 Економічна ефективність 139,

140, 280

Економічна модель 19 Економічна рента 264, 303 Економічний експеримент 22 Економічний прибуток 125,

126, 153, 154

Економічні витрати 124, 125 Економічні наслідки монополі­зації 186—190

Еластичний попит 91 Еластичність попиту 87, 90, 92,

96, 266

Еластичність попиту за дохо­дом 94—96

Еластичність попиту на фактор виробництва 250 Еластичність пропозиції 96—

100

Ефект «наслідування більшос­ті» 61

Ефект «сноба» 61, 62 Ефект Веблена 61, 62 Ефект доходу 55—59, 297 Ефект заміщення 55—59, 250,

297

Ефект масштабу 117—119 Ефект обсягу продукції 250 Ефект Фішера 300 Ефективність в обміні 318 Ефективність монополістичної конкуренції 236, 237

Ефективність олігополії 217—

218

Ефективність у виробництві

321, 322

Ефективність у споживанні 320 Загальна корисність 31, 32 Загальна рівновага 314, 324 Загальний дохід 150, 152 Загальний продукт 110, 112,

113

Загальні витрати 127, 177 Закон Енгеля 54 Закон єдиної ціни 149 Закон попиту 58, 71 Закон пропозиції 74 Закон спадної віддачі 114 Закрита монополія 173 Земельна рента 301—303 Земля як фактор виробницт­ва 301

Зміна ринкової рівноваги 79 Зміни у попиті на ресурс 249 Змінні витрати 127, 128 Зовнішні ефекти 334, 335, 347 Ізокванта 107, 108, 109, 115,

116

Ізокоста 133—135 Інвестиції 285

Інвестиційна пропозиція 291—

292

Інвестиційний попит 297 Індукція 17, 18

Інтерналізація зовнішніх ефек­тів 337—339

Капітал 286 Капітал як запас 285 Кардиналістський підхід 34 Карта байдужості 39, 317—318 Карта ізоквант 107

Картель 209, 210

Кейнс М. 9

Коефіцієнт Лернера 186

Комплементи 93 Кооперативна гра 210, 215, 216 Кооперована олігополія 209,

215

Корисність 30

Короткострокова рівновага 228 Короткостроковий ринковий період 228, 229

Коуз Р. 13, 331, 332, 338, 339

Крива «дохід-споживання» 52,

53

Крива «ціна-споживання» 50,

51

Крива байдужості 36, 38 Крива індивідуального попи­ту 50, 51, 53, 253

Крива контрактів для виробни­цтва 322

Крива контрактів для обміну

319

Крива попиту 50—52 Крива пропозиції 75 Крива пропозиції послуг зем­лі 301

Крива пропозиції праці 79 Крива ринкової пропозиції 158 Крива трансформації 323 Криві Енгеля 53, 54 Криві Торнквіста 95 Ламані ізокванти 109 Лейнбенстайн X. 189 Лідерство у цінах 212, 214 Людський капітал 385 Майбутня цінність 236 Максимальний прибуток 151,

152

Маршалл А. 9, 288, 304

Матриця виграшів 216 Межа виробничих можливос­тей 10, 323 Метод 17 Методологія 17

Миттєвий ринковий період 97 Міжчасовий вибір домогоспо-дарств 294

Міжчасовий вибір фірми 294 Міжчасові уподобання 294 Модель «Ламаної кривої попи­ту» 106—107

Модель «чистої монополії» 172 Модель домінуючої фірми 213 Модель економічного круго­обігу 15

Модель представницької демо­кратії 347

Модель прямої демократії 348 Модель Стакелберга 203 Монополістична конкурен­ція 224

Монополія профспілки 275 Монопольна влада 345 Монопсонія на ринку праці 276 Надлишок 63 Надлишок виробника 63 Надлишок споживача 63 Невиключеність із споживан­ня 341

Негативні зовнішні ефекти 335 Нееластичний попит 91 Незворотні витрати Некооперативна гра 215 Некооперована олігополія 215 Неповноцінний товар 34 Нецінова конкуренція Нечесна конкуренція Неявні витрати Номінальна заробітна плата Номінальна процентна ставка Норма амортизації Норма віддачі інвестицій Нормальний прибуток Нормальний товар Нормативний аналіз

Нульовий економічний прибу­ток

Обмеження пропозиції праці Оборотний капітал Обсяг попиту Одинична еластичність Однорідність праці Олігополія

Оптимальний вибір факторів виробництва Оптимальність за Парето Оптимум монополіста Оптимум споживача Ординалістський підхід Орендна плата Основний капітал Павутиноподібна модель Парадокс прибутку Перехресна еластичність Перший закон Госсена Підвищення попиту на працю Підприємницька здібність Повна системна ефективність Податок (субсидія) Пігу Позитивний аналіз Позитивні зовнішні ефекти Попит

Попит і дохід монополіста Попит на землю Попит на працю Послуги капіталу Постійні витрати Похідний попит Правило для рекламодавця Праця

Предмети розкоші Прибуток

Прибуток монополіста Природна монополія Природні ресурси Проблема «безквитковика» Пропозиція

Пропозиція землі Пропозиція праці Процент

Процентна ставка

Рагнар Фріш

Реальна заробітна плата

Реальна процентна ставка

Ринкова економіка

Ринковий попит

Ринок

Ринок досконалої конкуренції Ринок праці

Рівновага дуополії Бертрана Рівновага за Вальрасом Рівновага за Маршаллом Рівновага за Нешем Рівновага Курно Рівновага Курно-Неша Рівновага споживача Рівновага фірми Рівноважна ціна Рівноважний обсяг Робочий час Середні витрати Середні змінні витрати Середні постійні витрати Середній дохід Середній продукт Синтез Слуцький Є. Ставка дисконтування Ставка заробітної плати Стратегічна поведінка Структура ринку Субститути Сукупна корисність Сьогоднішня цінність Теорема Коуза Теорія ігор

Теорія міжчасового вибору Технологія

Товар першої необхідності

Томас Мор Точка закриття Точка насичення Точкова еластичність Трансакційні витрати Трансакційні витрати трансформації, MRTS Удосконалення продукту Умова закриття Умова незбитковості Фактори виробництва Фірми

Флексибілізація ринку праці Формування кривої пропозиції Функція витрат Функція попиту Харбергер А. Хікс Дж.

Х-неефективність

Ціна землі

Цінова війна

Цінова дискримінація

Цінова дискримінація другого

ступеня

Цінова дискримінація третього ступеня

Цінова дискримінація у часі Ціноутворення «витрати плюс» Часова перевага Часткова рівновага Чисте суспільне благо Шлях експансії

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

РУДИЙ Михайло Михайлович ЖЕБКА Валентин Володимирович

^{МІКРОЕКОНОМІКА}

Навчальний посібник

Керівник видавничих проектів - БА.Сладкевич Друкується в авторській редакції Дизайн обкладинки - Б.В. Борисов

Підписано до друку 04.10.2007. Формат 60x84 1/16. Друк офсетний. Гарнітура PetersburgC. Умовн. друк. арк. 22,5. Наклад - 1000 прим.

Видавництво "Центр учбової літератури" вул. Електриків, 23

м. Київ, 04176

тел./факс 425-01-34, тел. 451-65-95, 425-04-47, 425-20-63 8-800-501-68-00 (безкоштовно в межах України) e-mail: office@uabook.com сайт: WWW.CUL.COM.UA

Свідоцтво ДК №2458 від 30.03.2006