5.Особисте обов’язкове страхування. Страхування від нещасних випадків на транспорті

Страхування від нещасних випадків за формою поділяють на обовязкове та добровільне.

До обовязкового особистого страхування після останніх змін до Закону України “Про страхування” відносять наступні:

• особисте страхування від нещасних випадків на транспорті

• життя і здоровя спеціалістів ветеринарної медицини

• членів екіпажів авіаційного персоналу

• ризикових професій народного господарства від нещасних випадків.

• особисте страхування відомчої та сільської пожежної дружини

• особисте страхування працівників приватних психіатричних лікарень

• страхування персоналу ядерних установок

• страхування медичних та інших робітників державних та комунальних установ на випадок захворювання ними інфекційними хворобами

• страхування спортсменів вищих категорій

До внесення змін до Закону України “Про страхування” мала місце така категорія як державне обов’язкове особисте страхування, яке стосувалося державних службовців робота яких пов’язана з підвищеним ризиком (стосувалося військовослужбовців, депутатів, суддів, податківців, міліціонерів). Джерелом сплати страхових платежів за цими видами страхування був Державний бюджет, а здійснювала його НАСК “Оранта”. Зараз ці види страхування скасовані а відповідний захист цим категоріям громадян гарантує держава напряму з державного бюджету.

Розглянемо один з найпоширеніших видів обов’язкового страхування особисте страхування від нещасних випадків на транспорті. Впровадження такого виду страхування пов’язане з тим, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки щодо осіб, які експлуатують транспортні засоби та пасажирів, які ними користуються. Саме тому за чинним законодавством обов’язковому страхуванню підлягають пасажири усіх видів транспорту, крім міського та персонал, який забезпечує транспортну роботу (водії, машиністи, поїздові електромонтери, кондуктори, працівники вагонів-ресторанів, працівники бригад медичної допомоги тощо).

Пасажири є застрахованими з моменту оголошення посадки в поїзд, судно, а водії – на час обслуговування. Страховий внесок пасажири сплачують при оплаті проїзного квитка (2-5% вартості проїзду), а за водіїв і обслуговуючий персонал сплачують внески транспортні підприємства (не більше 1% ) .

Страхову суму за цим видом страхування встановлено в розмірі 500 неоподаковуваних мінімумів доходів громадян для наземного і водного видів транспорту.

Особисте страхування на повітряному транспорті здійснюється за рахунок власників або експлуатантів повітряних суден. Розмір страхової суми на повітряному транспорті становить 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До страхових випадків за цим видом страхування належать:

загибель застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті (виплачується 100 відсоткова страхова сума спадкоємцям);

одержання застрахованим травми внаслідок нещасного випадку на транспорті при встановленні йому групи інвалідності (1 група-90 відсотків страхової суми, 2 група – 75, 3 група – 50 відсотків);

тимчасова втрата застрахованим працездатності внаслідок нещасного випадку на транспорті (виплачується 0,2% за кожен день втрати працездатності але не більше 50% страхової суми).

В принципі даний вид страхування вважається дуже вигідним для страхових компаній (високий тариф, дуже короткий термін страхування, низькій рівень аварійності, особливо на залізниці).