- •Тема 1. Сутність, принципи й роль страхування
- •1. Необхідність та форми страхового захисту. Страхові фонди
- •Як матеріальна основа страхового захисту. Самострахування,
- •Його джерела й межі доцільного застосування
- •2. Виникнення та етапи розвитку страхування
- •3. Сутність і функції страхування. Сфери застосування страхування
- •Принципи страхування
- •5. Роль страхування в період переходу до ринкової економіки
- •Класифікація за обєктами страхування
- •Класифікація за економічною ознакою
- •Тема 2: Класифікація страхування
- •3.Обовязкове та добровільне страхування
- •Тема 3: Страхові ризики та їх оцінка
- •1. Поняття та основні характеристики ризику. Рівень ризику та розмір шкоди
- •2. Управління ризиком. Роль ризик - менеджменту у виявленні, розпізнаванні та визначенні методів впливу на ризик
- •3. Оцінка ризику та визначення доцільності його страхування. Критерії визначення ціни страхування
- •4. Структура та основи розрахунку страхових тарифів
- •Тема 4: Особисте страхування
- •1. Страхування життя і його основні види.
- •2.Змішане страхування життя.
- •3. Страхування дітей. Весільне страхування
- •4. Страхування рент і пенсій. Довічне страхування
- •5.Особисте обов’язкове страхування. Страхування від нещасних випадків на транспорті
- •Добровільне індивідуальне й колективне страхування від нещасних випадків
- •Медичне страхування
- •Тема 5: Майнове страхування
- •Страхування майна: значення і загальні умови
- •2. Страхування майна юридичних осіб
- •3. Особливості страхування сільськогосподарських підприємств
- •4.Страхування технічних ризиків
- •Страхування виробничих ризиків
- •5.Страхування транспортних засобів: автомобільного, авіаційного і морського.
- •При проведенні морського страхування об’єкти страхування зважаючи на їх значну вартість, як правило підлягають співстрахуванню і перестрахуванню. Страхування повітряних суден
- •Страхування наземного транспорту
- •6.Страхування вантажів
- •7.Страхування майна громадян: будівель і споруд, тварин, домашнього та іншого майна
- •Тема 6: Страхування відповідальності.
- •Страхування відповідальності: сутність і обов’язкові види.
- •2. Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.
- •3.Моторне страхове бюро і його функції. Міжнародна система “ Зелена картка”.
- •4. Страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції.
- •Особливості відповідальності:
- •Способи захисту виробника
- •5. Страхування відповідальності роботодавців.
- •6. Страхування професійної відповідальності.
- •7. Страхування відповідальності за забруднення довкілля.
- •8. Страхування відповідальності за неповернення кредитів
- •Тема 7. Перестрахування і співстрахування.
- •1. Сутність перестрахувальних операцій. Суб’єкти перестрахування. Ринки перестрахування.
- •2. Методи перестрахування. Факультативне і облігаторне перестрахування.
- •3. Форми проведення перестрахувальних операцій. Пропорційне перестрахування. Квотні та ексцедентні договори пропорційного перестрахування, їх характеристика.
- •4.Непропорційне перестрахування
- •5. Співстрахування й механізм його застосування.
- •Тема 8: Доходи , витрати і прибуток страховика. План.
- •Доходи страховика. Доходи від страхової діяльності. Доходи від інвестування тимчасово вільних коштів.
- •2. Витрати страховика: їх склад і економічний зміст собівартості страхових послуг. Виплати страхових сум і страхового відшкодування. Витрати на утримання страхової компанії.
- •3. Прибуток страховика. Визначення прибутку від страхової діяльності. Прибуток від інвестиційної діяльності. Розподіл прибутку.
- •4. Оподаткування страховиків.
- •Тема 9: Фінансова надійність страхової компанії.
- •1. Поняття фінансової надійності та її значення. Формування збалансованого страхового портфеля. Тарифна політика. Перестрахування як метод забезпечення фінансової надійності.
- •2. Страхові резерви. Технічні резерви. Резерви із страхування життя.
- •3. Оцінка платоспроможності страховика. Показники платоспроможності. Фактичний, нормативний запас платоспроможності, порядок їх обчислення.
- •Тема 10. Страховий ринок України
- •Становлення та етапи розвитку страхового ринку України.
- •3.Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні
- •4.Перспективи розвитку страхового ринку України
- •3.Принципи страхування.
- •4.Роль страхування в період переходу до ринкової економіки.
4.Непропорційне перестрахування
Сутність непропорційного перестрахування полягає в тому, що відшкодування, яке надається перестраховиком визначається тільки розміром збитку і не залежить від страхової суми. Призначення цієї форми перестрахування гарантувати відповідальність страховика за прийнятими ризиками щодо сукупного збитку за визначений період. Тобто цедент сам оплачує збитки до певного розміру, а при перевищенні цього розміру – оплачує перестраховик у межах ліміту відповідальності за договором. Ліміт відповідальності цедента називається першим збитком, франшизою, пріоритетом. Відповідальність перестраховика – покриттям. За непропорційним перестрахуванням перестраховик не приймає участі у відшкодуванні дрібних збитків, скорочується обсяг бухгалтерських операцій, оскільки враховуються лише окремі збитки або фінансові результати страхувань. Відповідно зростає потреба в підготовчій роботі. Тантьєма за договором не передбачається.
За договором ексцеденту збитку механізм перестрахування вступає в дію тоді, коли остаточна сума збитку за застрахованим ризикам перевищує обумовлену в договорі суму (тобто франшизу) у разі настання страхового випадку.
Розглянемо приклад: Існує договір ексцеденту збитку на 500 тис. ум. од. понад 200 тис. ум. од. власного утримання цедента. Розглянемо декілька варіантів збитків і їх відшкодування:
варіант, коли збиток = 200 тис. ум. од. – він повністю покривається цедентом (це сума безумовної франшизи);
варіант, коли збиток = 400 тис. ум. од., тоді цедент виплачує 200 тис. ум. од., а перестраховик – 200 тис. ум. од.;
варіант, коли збиток = 800 тис. ум. од., то перестраховик сплачує 500 тис. ум. од. (понад суми власного утримання), а цедент відшкодовує частку своєї участі у збитку і додаткову суму, що перевищує ліміт покриття (якщо не передбачив іншого договору з іншим перестраховиком).
Цедент: 200+100=300 тис. ум. од.
Перестраховик: 500 тис. ум. од.
В практиці розрізняють два види перестрахування на базі ексцеденту збитку. Перший покриває збитки, які перевищують пріоритет, який встановлений для одного ризику. Другий, як ексцедент кумуляції збитків, який покриває усі збитки за визначеною кількістю договорів або ризиків, які є результатом однієї події, яка призводить до перевищення пріоритету. В такому випадку пріоритет повинен бути встановлений на такому високому рівні, щоб він не міг бути затронутий збитком за одним договором. Таке перестрахування збитків часто застосовується як доповнення до квотних договорів та договорів ексцедента суми. Він захищає цедента від можливої кумуляції збитків (наприклад, від градобою або ураганів). Часто перестрахування на базі ексцеденту збитку застосовується у випадках коли можливі збитки невеликого або середнього розміру, а великі збитки є виключеням.
Договір ексцедента збитковості передбачає покриття не окремих ризиків, що має цедент за даним видом страхування. Відмінність цього договору від інших полягає у тому що перестраховик бере участь у відшкодуванні збитків у випадках, коли збитковість за певний термін перевищує обумовлений договором перестрахування відсоток. Мета цього договору – надання цеденту всеохоплюючого покриття від коливань в розвитку збитковості у визначеному виді страхування. При цьому не має значення через що перевищений пріоритет – через кумуляцію великих або середніх збитків чи настання одного великого збитку.
Приклад.... Відповідальність перестраховика за договором становить 110-120%. Збитковість за даний рік 140%. Отже, перестраховик покриває 10% фактичної збитковості, а цедент покриває 130% (110 + 20)
Особливості укладання договору ексцедента збитковості:
повна довіра перестраховика щодо компанії цедента в плані стратегії проведення страхування;
це форма покриття, що призначена для кореляції відхилень частотності від норми. Отже, обов’язково мають існувати попередні форми перстрахування;
ліміт (пріоритет) страховика має бути на такому рівні, щоб компанія-цедент на початок дії договору ексцедента-збитковості вже несла понаднормативні збитки.