- •Тема 1. Сутність, принципи й роль страхування
- •1. Необхідність та форми страхового захисту. Страхові фонди
- •Як матеріальна основа страхового захисту. Самострахування,
- •Його джерела й межі доцільного застосування
- •2. Виникнення та етапи розвитку страхування
- •3. Сутність і функції страхування. Сфери застосування страхування
- •Принципи страхування
- •5. Роль страхування в період переходу до ринкової економіки
- •Класифікація за обєктами страхування
- •Класифікація за економічною ознакою
- •Тема 2: Класифікація страхування
- •3.Обовязкове та добровільне страхування
- •Тема 3: Страхові ризики та їх оцінка
- •1. Поняття та основні характеристики ризику. Рівень ризику та розмір шкоди
- •2. Управління ризиком. Роль ризик - менеджменту у виявленні, розпізнаванні та визначенні методів впливу на ризик
- •3. Оцінка ризику та визначення доцільності його страхування. Критерії визначення ціни страхування
- •4. Структура та основи розрахунку страхових тарифів
- •Тема 4: Особисте страхування
- •1. Страхування життя і його основні види.
- •2.Змішане страхування життя.
- •3. Страхування дітей. Весільне страхування
- •4. Страхування рент і пенсій. Довічне страхування
- •5.Особисте обов’язкове страхування. Страхування від нещасних випадків на транспорті
- •Добровільне індивідуальне й колективне страхування від нещасних випадків
- •Медичне страхування
- •Тема 5: Майнове страхування
- •Страхування майна: значення і загальні умови
- •2. Страхування майна юридичних осіб
- •3. Особливості страхування сільськогосподарських підприємств
- •4.Страхування технічних ризиків
- •Страхування виробничих ризиків
- •5.Страхування транспортних засобів: автомобільного, авіаційного і морського.
- •При проведенні морського страхування об’єкти страхування зважаючи на їх значну вартість, як правило підлягають співстрахуванню і перестрахуванню. Страхування повітряних суден
- •Страхування наземного транспорту
- •6.Страхування вантажів
- •7.Страхування майна громадян: будівель і споруд, тварин, домашнього та іншого майна
- •Тема 6: Страхування відповідальності.
- •Страхування відповідальності: сутність і обов’язкові види.
- •2. Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.
- •3.Моторне страхове бюро і його функції. Міжнародна система “ Зелена картка”.
- •4. Страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції.
- •Особливості відповідальності:
- •Способи захисту виробника
- •5. Страхування відповідальності роботодавців.
- •6. Страхування професійної відповідальності.
- •7. Страхування відповідальності за забруднення довкілля.
- •8. Страхування відповідальності за неповернення кредитів
- •Тема 7. Перестрахування і співстрахування.
- •1. Сутність перестрахувальних операцій. Суб’єкти перестрахування. Ринки перестрахування.
- •2. Методи перестрахування. Факультативне і облігаторне перестрахування.
- •3. Форми проведення перестрахувальних операцій. Пропорційне перестрахування. Квотні та ексцедентні договори пропорційного перестрахування, їх характеристика.
- •4.Непропорційне перестрахування
- •5. Співстрахування й механізм його застосування.
- •Тема 8: Доходи , витрати і прибуток страховика. План.
- •Доходи страховика. Доходи від страхової діяльності. Доходи від інвестування тимчасово вільних коштів.
- •2. Витрати страховика: їх склад і економічний зміст собівартості страхових послуг. Виплати страхових сум і страхового відшкодування. Витрати на утримання страхової компанії.
- •3. Прибуток страховика. Визначення прибутку від страхової діяльності. Прибуток від інвестиційної діяльності. Розподіл прибутку.
- •4. Оподаткування страховиків.
- •Тема 9: Фінансова надійність страхової компанії.
- •1. Поняття фінансової надійності та її значення. Формування збалансованого страхового портфеля. Тарифна політика. Перестрахування як метод забезпечення фінансової надійності.
- •2. Страхові резерви. Технічні резерви. Резерви із страхування життя.
- •3. Оцінка платоспроможності страховика. Показники платоспроможності. Фактичний, нормативний запас платоспроможності, порядок їх обчислення.
- •Тема 10. Страховий ринок України
- •Становлення та етапи розвитку страхового ринку України.
- •3.Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні
- •4.Перспективи розвитку страхового ринку України
- •3.Принципи страхування.
- •4.Роль страхування в період переходу до ринкової економіки.
Тема 8: Доходи , витрати і прибуток страховика. План.
Доходи страховика. Доходи від страхової діяльності. Доходи від інвестування тимчасово вільних коштів.
Витрати страховика: їх склад і економічний зміст собівартості страхових послуг. Виплати страхових сум і страхового відшкодування. Витрати на утримання страхової компанії.
Прибуток страховика. Визначення прибутку від страхової діяльності. Зароблені страхові премії, порядок їх визначення. Прибуток від інвестиційної діяльності.
Оподаткування страховиків.
Доходи страховика. Доходи від страхової діяльності. Доходи від інвестування тимчасово вільних коштів.
Головною особливістю діяльності страхової компанії є те, що на відміну від сфери виробництва, страховик спочатку акумулює кошти, що надходять від страхувальника, створюючи необхідний страховий фонд, а лише після цього несе витрати, які пов’язані з компенсацією збитків за укладеними страховими угодами. Двоїстий характер фінансової діяльності страховика полягає у об’єднанні страхової та інвестиційної діяльності.
Доходи страховика можна поділити на три великі групи:
Доходи від страхової діяльності (страхові премії зі страхування та перестрахування).
Доходи від інвестування і розміщення тимчасово вільних коштів (як власних, так і коштів страхових резервів).
Інші доходи, тобто ті які не належать ні до страхових, ні до інвестиційних доходів, але з’являються у страховика у процесі його звичайної господарської діяльності (наприклад, надання власних потужностей в оренду)
Розглянемо кожну групу окремо:
Доходи від страхової діяльності є, первинними доходами страхової компанії. На залучення цих доходів розраховує страховик, коли з’являється на страховому ринку і пропонує страхові послуги за певну плату. Платою за страхування є страхова премія, яку страхувальник зобовязаний внести страховикові згідно з договором страхування. Плата за страхування може надходити у готівковій і безготівковій формі здебільшого у національній валюті (виняток становлять страхові платежі від нерезидентів).
Страхова премія визначається залежно від суми, на яку укладається договір страхування ( страхової суми і страхового тарифу). Ціна страхової послуги (страхова премія) обчислюється за формулою:
Страхова премія = Страхова сума x Страховий тариф
Страхова сума за добровільного страхування визначається за згодою сторін. У обов’язкових видах страхування страхова сума встановлюється, як правило, відповідними законодавчими або нормативними актами.
Страховий тариф – це друга складова страхової премії. Це ставка страхової премії з одиниці страхової суми або з вартості об’єкта страхування за визначений період страхування.
З обов’язкових видів страхування страхові тарифи встановлюються законодавчими актами, з добровільних видів – розробляються страховиками і затверджуються Уповноваженим органом нагляду за страховою діяльністю при розгляді на видачу ліцензії. Страхові тарифи розраховуються виключно з того, щоб страхових премій, обчислених на основі цих тарифів вистачило для того щоб:
Страховик міг виконати зобовязання перед страхувальниками (провести виплати).
Покрити витрати на утримання страхової компанії і дістати прибуток.
Слід зазначити, що спочатку обчислюється нетто-тариф, який забезпечує формування страхового фонду для майбутніх виплат, а потім навантаження, кошти якого спрямовані на утримування страхової компанії, а також оплату послуг посередників. Страхова компанія претендує і на одержання прибутку, як будь-яке підприємство. У разі, якщо страхові премії надходитимуть страховикові у розмірі нетто-тарифу, то потреби не матимуть фінансового покриття. Співвідношення між нетто-тарифом та навантаженням різне, в залежності від “дешевого” та “дорожчого” виду страхування. Нетто-тариф може розраховуватись з використанням математичних методів на базі теорії ймовірності, то в тому разі навантаження визначається емпіричним шляхом з фактичним урахуванням витрат на ведення справи. Останні можливо вважати “умовно-постійними” витратами. В українських страхових компаніях є схильність до завищення страхових тарифів. У західних компаніях навпаки. В умовах конкурентної боротьби страхові компанії занижують нетто-премії і зовсім не планують прибуток, витрати на ведення справи покривають за рахунок інвестиційних надходжень, занижені страхові премії використовують з метою залучення клієнтів.
Окрім доходів від страхування страхова компанія може одержати:
Винагороди (комісійні) від передачі ризиків на перестрахування.
Частку від страхових сум і страхових відшкодувань, сплачену перестраховиками.
Повернуті суми із централізованих страхових резервних фондів.
Повернуті суми технічних резервів, інших, ніж резерв незароблених премій,які розраховуються, як різниця між зарезервованою сумою і сумою, фактично сплаченою страхувальникові.
До другої групи доходів відносять доходи від інвестиційної діяльності (доходи від інвестування і розміщення тимчасово вільних власних коштів і тимчасово вільних коштів страхових резервів). Ці доходи є похідними від первинних доходів страховика. Збираючи страхові премії, нагромаджуючи доходи від страхової діяльності, страховик має змогу протягом певного періоду розпоряджатися коштами, отриманими від страхувальників, інвестувати їх у різноманітні сфери. У країнах з розвинутим страховим ринком страховики виступають одним із найзначніших інвесторів.
Згідно діючого законодавства страховики України можуть інвестувати кошти страхових резервів в акції, облігації, депозити банків, інвестиції в економіку України за переліком, який визначається урядом, банківські метали, нерухомість, компанії, які здійснюють страхування життя можуть кредитувати своїх страхувальників або будівництво житла для фізичних осіб.
До третьої групи доходів страховика належать інші доходи. Ці доходи не мають відношення до страхування. До них треба віднести: оперативний та фінансовий лізинг (доходи від здавання майна в оренду), доходи щодо перерахунку іноземної валюти порівняно із її балансовою вартістю на кінець звітного періоду: доходи у вигляді безповоротної фінансової допомоги, доходи від надання консультаційних послуг, штрафів, пені та інші доходи.
