Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Страхування лекции.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
849 Кб
Скачать
☆

3.Обовязкове та добровільне страхування

В Україні згідно з Законом України “Про страхування” в редакції від 4.10.2001 року передбачено 22 класи добровільного страхування і 34 класи обов’язкового страхування.

При проведенні добровільного страхування страхувальник добровільно приймає рішення про укладення договору страхування. Страховик, якщо він має ліцензію на здійснення страхування, без поважних причин не може відмовити страхувальнику у страховому захисті. Правила страхування при добровільній формі страховик розробляє самостійно для кожного виду страхування окремо, а далі вони затверджуються Уповноваженим державним органом у справах нагляду за страховою діяльністю при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування. Добровільне страхування передбачає, узгодження усіх моментів договору виключно за згодою сторін.

В обовязковому – все інакше. Тут страхові відносини виникають згідно із законом, а страхування здійснюється на підставі законодавчих актів, яким передбачено перелік обєктів, що підлягають страхуванню; перелік страхових подій, винятки; максимальні та мінімальні страхові тарифи та суми; рівень страхового забезпечення. Страхувальник повинен бути застрахованим до ти, поки є об’єкт страхування.

Форми типового договору і порядку проведення обов’язкових видів страхування визначаються Кабінетом Міністрів України.

Принцип обовязковості поширюється і на страховика і на страхувальника. Оформлення договорів обовязковим є для обох форм проведення страхування. Згідно з зі змінами до Закону України “Про страхування” скасовано державне обовязкове страхування, яке проводилося за рахунок коштів бюджету і поширювалося на державних службовців. У законі “Про страхування” наведено перелік 33 видів обовязкового страхування. Це такі, вибірково:

  • медичне страхування;

  • особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини;

  • авіаційне страхування цивільної відповідальності;

  • страхування цивільної відповідальності суб’єктів космічної діяльності;

  • страхування цивільної відповідальності осіб діяльність яких може спричинити шкоду третім особам;

  • страхування відповідальності власників собак, відносно шкоди, яка може бути спричинена третім особам;

  • страхування відповідальності морського судновласника;

  • страхування ліній електропередач і обладнання на випадок пошкодження через стихійні лиха або техногенні катастрофи;

  • страхування фінансової відповідальності, життя та здоров’я тимчасового адміністратора і ліквідатора фінансової установи;

  • страхування персоналу ядерних установок.

В світі відсутня єдина думка щодо обов’язкового страхування. В багатьох країнах (в тому числі і розвинутих воно є) в деяких його немає (здебільшого це не розвинуті країни). Є види обов’язкового страхування, що проводяться в усіх країнах (наприклад, авіаційне страхування або страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів).

Україна належить до країн, які притаманна велика частка обов’язкового страхування на страховому ринку. Певною мірою держава в такий спосіб намагається поширювати страховий захист на юридичних та фізичних осіб, щоб захистити себе від виплат з державного бюджету у випадках настання несприятливих подій.