7.Страхування майна громадян: будівель і споруд, тварин, домашнього та іншого майна

Страхування майна громадян має природній поділ на наступні види страхування, а саме:

• Страхування будівель;

• Страхування тварин;

• Страхування домашнього майна.

Так страхування будівель має наступний перелік обєктів страхування:

житлові, садові й дачні будинки, господарські (сараї…) та зовнішні (тераси, огорожі і т.д.), а також усі об’єкти нерухомості, під заставу яких страхувальник одержав кредит в банківській установі.

Не беруться на страхування: будівлі, які підлягають знесенню, старі, аварійні, та що знаходяться в зоні обвалу, зсуву і таке інше, а також рухоме майно.

Страховими випадками є:

• Стихійне лихо;

• Нещасний випадок;

• Неправомірні дії третіх осіб.

Договір укладається на підставі заяви терміном на 1 рік, або кілька місяців.

При укладенні договору страхування будівель страховик надає страхову оцінку будівель. На її підставі і визначається тарифна ставка та розмір страхової суми.

Вартість будівель поділяють на:

1. Первісна вартість - це вартість нової будівлі, обчислена згідно з існуючими в даному регіоні нормами оцінки.

2. Дійсна вартість – це різниця первісної вартості і суми зносу.

У світовій практиці застосовуються 2 варіанти страхової оцінки будівель:

І варіант – страхова оцінка за дійсною вартістю будівлі.

ІІ варіант – визначення страхової оцінки із застосуванням ринкових цін.

В Україні страхова сума визначається окремо для кожної будівлі, що приймається на страхування, але не більше ніж дійсна вартість будівлі (страхова оцінка). Коли договір страхування укладено не на повну вартість будівлі, то застосовується пропорційна система виплати страхового відшкодування.

Тарифні ставки при страхуванні будівель поки, що регулюються державою (є відповідна постанова КМУ):

• На будівлі в сільській місцевості – від 0,2- до 0,45% від страхової суми.

• На будівлі в міській місцевості – від 0,18 - до 0,4%.

Страхування будівель не набрало належного поширення через низьку страхову культуру громадян і через низькі доходи переважної більшості населення.

Страхування тварин – це наступний вид страхування майна громадян. Договори добровільного страхування тварин укладається із фізичними особами, які є власниками тварин.

Обєкти страхування є наступними (це по-перше здорові звірі) якими є:

1. велика рогата худоба, коні – віком від 1 місяця;

2. свині – від 6 місяців;

3. невелика рогата худоба, вівці, кози, віслюки (від 1 року)

4. хутрові звірі: нутрії, кролі (з 45- денного віку);

5. собаки – від 6 місяців до 10-12 років;

6. бджолосімї , коти, декоративні птахи, папуги, хамяки;

7. екзотичні тварини.

Останні два обєкта страхування повинні бути зареєстровані у відповідних установах.

Ризики, повязані із страхуванням тварин поділяють на 4 групи:

1 група – страхування на випадок загибелі або падежу тварин від хвороб або стихійного лиха, нещасних випадків;

2 група - страхування на випадок вимушеного забою тварин;

3 група – страхування на випадок лікування тварин від хвороби чи травми, одержаної внаслідок нещасного випадку;

4 група – страхування на випадок викрадення або навмисних неправомірних дій третіх осіб.

Договір страхування укладається терміном на 1 рік з обовязковим оглядом тварин.

Страхова сума встановлюється на кожну тварину окремо, але не більше за ринкову вартість тварини. При страхуванні тварин мають місце наступні тарифні ставки:

• для великої рогатої худоби – від 2 до 5% від страхової суми.

• Страхування коней – від 3 –7%

Сума збитку визначається:

• У разі загибелі або викрадення тварини - у розмірі ринкової вартості тварини даного регіону.

• У разі вимушеного забою:

а) велика рогата худоба, коні, свині, вівці, кози – у розмірі різниці між ринковою вартістю та вартістю придатної до вживання мяса;

б) хутрових звірів – у розмірі різниці між ринковою вартістю шкіри і придатного для вживання мяса.

Страхове забезпечення при страхуванні тварин базується на системі 1-го ризику. Тобто страхове відшкодування сплачується у розмірі суми збитків але не більше за страхову суму.

Страхування домашнього майна – це один із видів страхування майна громадян. Страхувальниками можуть бути фізичні особи тобто власники домашнього майна.

Обєктами страхування є:

1 група – меблі, радіо-, відео-, телеапаратура, електроприлади;

2 група – килимові вироби;

3 група – вироби з дорогоцінних металів;

4 група – одяг, білизна, взуття;

5 група – предмети домашнього господарства, побуту та

особистого споживання;

6 група – книги, предмети образотворчого мистецтва.

Страховим випадком є:

1. Стихійне лихо

2. Нещасний випадок

3. Викрадення або неправомірні дії третіх осіб.

Умови цього виду страхування є наступними:

1. Дія договору страхування у просторі обмежена місцем страхування (тобто в договорі страхування зазначено адресу страхувальника).

2. Страхова сума кожного застрахованого предмета домашнього майна має відповідати в страховій оцінці (тобто дійсна або первісна вартість майна);

3. Договір укладається на підставі письмової заяви страхувальника і передбачає обов’язковий огляд майна;

4. Страховики можуть надавати пільги за беззбиткове страхування.

5. Визначення розміру збитку:

• Розмір збитку розраховують за кожним предметом домашнього майна окремо.

• Збиток визначається окремо за кожним ризиком знищення або пошкодження домашнього майна.

Збиток визначається – у розмірі дійсної вартості застрахованого майна за мінусом залишків майна (якщо такі є).

6. Страхування домашнього майна здійснюється за принципом першого ризику,