- •Тема 1. Сутність, принципи й роль страхування
- •1. Необхідність та форми страхового захисту. Страхові фонди
- •Як матеріальна основа страхового захисту. Самострахування,
- •Його джерела й межі доцільного застосування
- •2. Виникнення та етапи розвитку страхування
- •3. Сутність і функції страхування. Сфери застосування страхування
- •Принципи страхування
- •5. Роль страхування в період переходу до ринкової економіки
- •Класифікація за обєктами страхування
- •Класифікація за економічною ознакою
- •Тема 2: Класифікація страхування
- •3.Обовязкове та добровільне страхування
- •Тема 3: Страхові ризики та їх оцінка
- •1. Поняття та основні характеристики ризику. Рівень ризику та розмір шкоди
- •2. Управління ризиком. Роль ризик - менеджменту у виявленні, розпізнаванні та визначенні методів впливу на ризик
- •3. Оцінка ризику та визначення доцільності його страхування. Критерії визначення ціни страхування
- •4. Структура та основи розрахунку страхових тарифів
- •Тема 4: Особисте страхування
- •1. Страхування життя і його основні види.
- •2.Змішане страхування життя.
- •3. Страхування дітей. Весільне страхування
- •4. Страхування рент і пенсій. Довічне страхування
- •5.Особисте обов’язкове страхування. Страхування від нещасних випадків на транспорті
- •Добровільне індивідуальне й колективне страхування від нещасних випадків
- •Медичне страхування
- •Тема 5: Майнове страхування
- •Страхування майна: значення і загальні умови
- •2. Страхування майна юридичних осіб
- •3. Особливості страхування сільськогосподарських підприємств
- •4.Страхування технічних ризиків
- •Страхування виробничих ризиків
- •5.Страхування транспортних засобів: автомобільного, авіаційного і морського.
- •При проведенні морського страхування об’єкти страхування зважаючи на їх значну вартість, як правило підлягають співстрахуванню і перестрахуванню. Страхування повітряних суден
- •Страхування наземного транспорту
- •6.Страхування вантажів
- •7.Страхування майна громадян: будівель і споруд, тварин, домашнього та іншого майна
- •Тема 6: Страхування відповідальності.
- •Страхування відповідальності: сутність і обов’язкові види.
- •2. Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.
- •3.Моторне страхове бюро і його функції. Міжнародна система “ Зелена картка”.
- •4. Страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції.
- •Особливості відповідальності:
- •Способи захисту виробника
- •5. Страхування відповідальності роботодавців.
- •6. Страхування професійної відповідальності.
- •7. Страхування відповідальності за забруднення довкілля.
- •8. Страхування відповідальності за неповернення кредитів
- •Тема 7. Перестрахування і співстрахування.
- •1. Сутність перестрахувальних операцій. Суб’єкти перестрахування. Ринки перестрахування.
- •2. Методи перестрахування. Факультативне і облігаторне перестрахування.
- •3. Форми проведення перестрахувальних операцій. Пропорційне перестрахування. Квотні та ексцедентні договори пропорційного перестрахування, їх характеристика.
- •4.Непропорційне перестрахування
- •5. Співстрахування й механізм його застосування.
- •Тема 8: Доходи , витрати і прибуток страховика. План.
- •Доходи страховика. Доходи від страхової діяльності. Доходи від інвестування тимчасово вільних коштів.
- •2. Витрати страховика: їх склад і економічний зміст собівартості страхових послуг. Виплати страхових сум і страхового відшкодування. Витрати на утримання страхової компанії.
- •3. Прибуток страховика. Визначення прибутку від страхової діяльності. Прибуток від інвестиційної діяльності. Розподіл прибутку.
- •4. Оподаткування страховиків.
- •Тема 9: Фінансова надійність страхової компанії.
- •1. Поняття фінансової надійності та її значення. Формування збалансованого страхового портфеля. Тарифна політика. Перестрахування як метод забезпечення фінансової надійності.
- •2. Страхові резерви. Технічні резерви. Резерви із страхування життя.
- •3. Оцінка платоспроможності страховика. Показники платоспроможності. Фактичний, нормативний запас платоспроможності, порядок їх обчислення.
- •Тема 10. Страховий ринок України
- •Становлення та етапи розвитку страхового ринку України.
- •3.Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні
- •4.Перспективи розвитку страхового ринку України
- •3.Принципи страхування.
- •4.Роль страхування в період переходу до ринкової економіки.
3. Форми проведення перестрахувальних операцій. Пропорційне перестрахування. Квотні та ексцедентні договори пропорційного перестрахування, їх характеристика.
Усі договори перестрахування поділяються на 2 групи, в основі поділу яких лежить система розподілу ризиків між перестрахувальником та перестраховиком. Відповідно з цим розрізняють форми перестрахування:
пропорційна;
не пропорційна.
До першої форми (пропорційної) відносять:
квотний договір;
договір ексцеденту суми;
квотно-ексцедентний договір.
До другої форми (не пропорційної) відносять:
договір ексцеденту збитку (ризиковий ексцедент збитку і катастрофічний ексцедент збитку);
договір ексцеденту збитковості.
Пропорційна форма перестрахування, передбачає часткову участь сторін у розподілі відповідальності. Відповідно до узгодженої частки участі в договорі між сторонами розподіляються страхові премії і збитки.Частка участі в перестрахуванні може бути подана у відсотках від страхової суми або в абсолютному вираженні. При цьому встановлюються ліміти відповідальності за договором.
Квотний перестрахувальний договір має наступні переваги:
на власному утриманні страховика лишається частка відповідальності, яка повністю відбиває його фінансові можливості;
квотний договір не потребує великих витрат з його обслуговування;
при автоматичності передання ризиків страховик звільняється від зобов’язань передавати інформацію з прийнятих ризиків;
результати квотних договорів більш збалансовані і стійкі.
Квотне перестрахування широко використовується при страхуванні цивільної відповідальності власників транспортних засобів а також страхуванні авто каско.
Недоліком квотного перестрахування є те, що за договором передаються всі ризики і великі й малі.
Ексцедентне перестрахування – це складніший вид пропорційного перестрахування і застосовується тоді коли застраховані ризики є різними за страховими сумами.
Договір ексцедента передбачає, передавання цедентом обумовленої частини ризиків понад власне утримання. Отже, цедент несе відповідальність за всіма ризиками у розмірі страхової суми, коли вона менша або дорівнює власному утриманню, а перестраховик – несе відповідальність за всіма ризиками, де страхова сума перевищує розмір власного утримання цедента.
Сума ексцедента – це в кілька разів збільшений розмір власного утримання. Власне утримання на певному рівні в ексцедентному перестрахуванні називають лінією (часткою).
Місткість ексцедентного договору складається із суми власного утримання цедента і покриття перестраховика (сума ексцедента).
Для покриття всього ризику буває недостатньо одного ексцедентного договору, тому крім договору І-го ексцедента укладаються договори другого, третього і наступних ексцедентів.
Наприклад: існує договір ексцедента суми, який передбачає декілька ліній (часток) І договір – 10, ІІ – 5ліній. Власне утримання цедента становить 20 тис. ум. од. Маємо 3 групи ризиків зі страховими сумами: І – 15 тис. ум од; ІІ – 200 тис. ум. од., ІІІ – 350 тис. ум. од.
За групою І ризиків зі страховою сумою = 15 тис. ум. од. Передання на перестрахування не відбувається. За ІІ групою ризиків зі страховою сумою 200 тис. ум. од. Цедент лишає собі 20 тис. ум. од. , а 180- тис ум. од. Передає перестраховикові (перестраховикам) згідно з договором 1-го цедента. За групою ІІІ ризиків зі страховою сумою 350 тис. ум. од. Першого цедента недостатньо, у такому разі починає діяти другий ексцедентний договір, 2-го ексцедентного договору теж замало, тому цеденту потрібно шукати додаткове покриття на суму 30 тис. ум. од., якщо 1-й ексцедентний договір за ІІІ видом ризиків становить 20 тис. ум. од. х10 200 тис. ум. од., а другий ексцедентний договір 20 тис. ум.од.х5=100 тис. ум. од. Тому, щоб покрити суму в 30 тис. ум. од. – необхідно 3-й цедентний договір так як місткість ексцедентного договору повинна становити 20+350 тис. ум. од. =370 тис. ум. од.
До переваг ексцедентного перестрахування відноситься:
можливість компанії-цедента встановлювати ліміт власного утримання з врахуванням свого фінансового становища;
цедент при старанному визначенні суми власного утримання залежно від характеристик застрахованих об’єктів може досягти не тільки обмеження своєї відповідальності, а й якісної зміни страхового портфелю.
Недоліком цього виду договору є необхідність обробки кожного ризику і визначення відповідної частки в договорі кожної зі сторін.
Тому витрати щодо договорів ексцедентного страхування значно вищі ніж при квотному. Ексцедентне перестрахування використовується при страхуванні від вогню, нещасних випадків, та страхуванні життя.
Квотно-ексцедентний договір – передбачає встановлення ексцеденту залежно від визначеної частки (квоти) власного утримання. А понад утримання, використовується ексцедент – ліміт відповідальності перестраховиків. Даний договір також є складним і застосовується коли компанія поширює свою діяльність на нові види страхування.
Усі договори пропорційного перестрахування мають особливість: збитки та премії за полісами розподіляються між цедентом та перестраховиком у відповідній пропорції і прив’язані до страхової суми.
