Страхування наземного транспорту

Наземний автомобільний транспорт — найбільш наближений до людей засіб пересування і тому кількість ризиків пов’язана з ним є значно більшою ніж кількість ризиків пов’язаних з авіаційним і морським транспортом. Наземний транспорт, як об'єкт підвищеної небезпеки, несе ризик довкіллю, і особливо жит­тю та здоров'ю людей, а водночас сам досить часто і легко стає об'єктом ушкодження.

Головним ризиком знищення або пошкодження транспортного за­собу є дорожньо-транспортна пригода (ДТП). Кожного року в Україні відбуваються десятки тисяч ДТП і приблизно кожна п’ята ДТП має наслідки для життя та здоров’я людей. Сама дорожньо-транспортна пригода має ряд характерних статис­тичних показників щодо місця, часу, стажу водія і т. ін.

Велика вірогідність настання ДТП компенсується невеликою збитковістю цього ризику, який становить у середньому 2 — 5 тис. грн., тому середній тариф за цим ризиком становить 1,5 — 3,5 %.

Інших значних збитків завдають протиправні дії третіх осіб, ви­крадення та пограбування транспортних засобів. Зауважимо, що при укладанні договору страхування повного каско тариф від викрадення становить більш як половину в частці страхового тарифу і досягає близько 4 — 6 %. Це пояснюється майже 100%-вою збитковістю стра­хової суми. Тобто в разі настання страхового випадку необхідно ви­плачувати всю страхову суму. До того ж такий «страховий випадок» досить легко сфальсифікувати. Тому більшість страховиків взагалі не беруть на страхування транспортних засобів від крадіжки. У разі ж прий­няття такого ризику застосовують великі розміри франшизи.

Цей ризик має свої характерні особливості. Ризик пограбування за­лежить насамперед від престижності автомобіля, місця його зберіган­ня, наявності охоронних пристроїв та сигналізації, терміну експлуата­ції транспортного засобу.

Ще одна група ризиків — стихійні лиха. Тут суб'єктивні фактори не впливають на вірогідність настання збитків. Значне місце в цьому питанні посідає регіон експлуатації транспортного засобу. Тариф від стихійних лих рідко перевищує 1 %.

Серед умов страхування є ряд обмежень, а саме:

• не приймаються на страхування легкові автотранспортні засоби та причіпи до них, термін експлуатації яких з моменту випуску їх за­водом-виготовлювачем перевищує 10 років;

• не приймаються на страхування від угону легкові автотранспорт­ні засоби всіх марок, не обладнані протиугонними пристроями;

• не береться під страховий захист багаж;

• не береться під страховий захист скло автотранспортних засобів, що має будь-які пошкодження і дефекти;

• не відшкодовуються збитки в таких випадках:

• пошкодження (знищення) шин автотранспортного засобу та шин, установлених на причіпах до нього, які завдані внаслідок руху й не спричинили ДТП;

• крадіжки коліс, у тому числі запасних, установлених на авто­транспортному засобі та причіпах до нього, якщо крадіжка коліс ста­лася окремо, без угону або викрадення автотранспортного засобу чи причепу.

З огляду на різноманітність ризиків, що діють на транспортний за­сіб, їх доцільно визначати окремо. Це дає змогу надати договору стра­хування найоптимальнішої форми, поєднавши набір ризиків з фінан­совими можливостями страхувальника.

До страхових ризиків більшість страховиків відносять:

1) пошкодження, знищення об'єкта страхування внаслідок аварії та інші пошкодження, що сталися у процесі руху;

2) пошкодження, знищення об'єкта страхування внаслідок проти­правних дій третіх осіб при його знаходженні:

3) угон або викрадення автотранспортного засобу й причепів до нього, а також крадіжка відповідного приладдя та додаткового облад­нання в разі перебування:

До переліку страхових випадків можна віднести одну, кілька або всі щойно перелічені події і конкретизувати їх у договорі страхування. :

Разом з тим існують обмеження страхових випадків, при яких стра­ховик не здійснює відшкодування.

До страхових випадків не належать (а отже, виплати страхового відшкодування не здійснюються) ситуації, при яких було зафіксовано:

1) використання автотранспортного засобу та причепів до нього у заздалегідь відомому страхувальникові аварійному стані ;

2) управління автотранспортним засобом особою, котра не має по­свідчення водія;

3) управління автотранспортним засобом водієм, що перебуває у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння;

4) непокору владі (втеча з місця події, переслідування працівника­ми ДАІ), вчинення дій (крім тих, які кримінальне караються), пов'яза­них із порушенням Правил дорожнього руху;

5) порушення правил пожежної безпеки, перевезення та зберігання вогненебезпечних, вибухонебезпечних речовин і предметів, що легко займаються;

6) намір або грубу недбалість страхувальника чи його представника, а також порушення будь-ким із них установлених правил експлуа­тації автотранспортних засобів;

7) передачу страхувальником керування автотранспортним засобом особі, що перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а також особі, що не має посвідчення водія з дозволеною категорією відповідного транспортного засобу.

Страхова сума визначається на підставі поданих заяви на страху­вання і документів, що підтверджують вартість автотранспортного за­собу, причепів до нього та додаткового обладнання.

Примітка. Документи, на підставі яких визначається страхова су­ма щодо автотранспортного засобу та додаткового обладнання:

• рахунок-фактура заводу-виробника;

• каталог офіційного ділера;

• експертна оцінка страховика.

Можливе укладання договору страхування з умовою урахування ступеня зносу автотранспортного засобу, а також з урахуванням втра­ти товарного вигляду.