32. . Будова мовного апарату і функції його найважливіших частин.

Мовленнєвий апарат

І — порожнина рота; II — глотка (фаринкс); III — порожнина носа; IV — гортань; 1 — трахея; 2 — голосова зв'язка; 3 — неправдива голосова зв'язка; 4 — щитовидний хрящ; 5 — персневидний хрящ; 6 — під'язикова кістка; 7 — надгортанник; 8 — язик; 9 — тверде піднебіння; 10 — м'яке піднебіння.

Органи мовлення складаються з органів дихання й ор­ганів, які безпосередньо беруть участь у творенні звуків. Умовно можна виділити три "поверхи" мовленнєвого апа­рату — нижній, середній і верхній.

До нижнього належить апарат дихання — легені, брон­хи, трахея та діафрагма. їх функція — накопичувати й ви­дихати необхідний для творення звуків повітряний струмінь.

Середній поверх — гортань. Гортань — це своєрідна трубка, яка складається з персневидного та розміщеного над ним щитовидного хрящів і двох рухомих пірамідальних хрящів. До щитовид­ного і двох пірамідальних хрящів прикріплені голосові зв'язки — дві натягнуті еластичні мускульні плівки, які складаються з волокон, розташованих у горизонтально­му, вертикальному й діагональному напрямках. Це дає можливість змінювати їх товщину і затискати їхні коли­вальні частини в різних місцях, що впливає на характер творення звуків. Рухомі пірамідальні хрящі змінюють по­ложення голосових зв'язок, і щілина, утворена голосовими зв'язками й пірамідальними хрящами (голосова щілина), змінює свою форму. Виділяють три основні положення пі­рамідальних хрящів і голосових зв'язок

1. Видих. Голосові зв'язки розслаблені, пірамідальні хрящі розсунуті, повітря вільно проходить через гортан­ну щілину.

Шепіт. Голосова (міжзв'язочна) щілина звужена, міжхрящова залишається доволі широкою, видихуване по­вітря створює слабкий шум.

Голос. Пірамідальні хрящі зближені, так що між­хрящова щілина закрита, міжзв'язочна щілина дуже вузь­ка, зв'язки напружені й коливаються ритмічно під тис­ком повітряного струменя, виникає тон.

Отже, на середньому по­версі творяться голос і шум, а не конкретні звуки.

Верхній поверх — надставна порожнина (її ще назива­ють надставною трубою), до якої належать порожнини глот­ки (фаринкс), рота і носа. Це резонатор, де творяться обер­тони і резонаторні тони та шуми, тобто конкретні звуки. Ротову й носову порожнину розділяють тверде (palatum) та м'яке піднебіння (velum), яке закінчується піднебін­ною завісою і маленьким язичком (uvula). Коли м'яке під­небіння опущене, порожнина рота змикається з порожни­ною носа і частина повітря проходить через ніс.

Порожнина рота має здатність змінювати свою форму й об'єм завдяки рухомим органам — губам, язику, язичку, м'якому піднебінню. Язик складається з трьох частин: ко­реня, спинки й кінчцка. Спинка ділиться на передню, се­редню і задню. Залежно від того,, яка частина язика бере участь у творенні звуків, розрізняють передньоязикові, середньоязикові і задньоязикові звуки. Коли кінчик язи­ка торкається зубів, то утворюються зубні звуки; якщоальвеол (горбиків біля коренів верхніх зубів; лат. alveolus "жолобок, виїмка") — творяться альвеолярні звуки типу англ. [t], [d], [n], [1]. Якщо кінчик язика займає позицію між зубами, творяться міжзубні приголосні, як наприк­лад, англійські [3], [0]. Потрібно зазначити, що язик є одним із найважливіших органів звукотворення, а зна­чить, і мовлення загалом, що засвідчують такі слова: язи­катий. Маленький язичок може дри­жати і таким чи­ном творити звук (французький увулярний [г]). Надгортанник (хрящ, розта­шований у глотці під коренем язика над гортанню), крім функції закривати гортань при глитанні їжі, може, набли­жаючись до задньої стінки глотки, утворювати надгортанні звуки (надгортанні приголосні є в арабській мові).

Отже, кожен із трьох поверхів органів мовлення вико­нує певні функції. Діафрагма, легені, бронхи і трахея є джерелом струменя повітря, яке використовується для тво­рення звуків. Гортань — джерело голосу і шумів. Надстав­на труба (порожнина рота і носа) — джерело обертонів і резонаторних тонів. Мовний апарат, за висловом В.І. Коду-хова, нагадує духовий інструмент: легені — міхи, трахея — труба, ротова порожнина — клапани.