47.Функції слова. Класифікація лексем

Не зважаючи на те, що ми з легкістю можемо виділити слово в мовленнєвому потоці, вчені і досі знаходять для себе певні труднощі у тому, щоб дати слову точне визначення. На сучасному етапі існує більше 300 різноманітних визначень слова. Проблема полягає в тому, що більшість визначень, які вчені намагаються дати слову, можуть слугувати і для позначення інших мовних одиниць. Академік Л.В. Щерба, який займався дослідженням слова, писав, що в кожній мові дефініція слова є різною, а, отже, дати йому конкретне пояснення неможливо.

Слово - наслідок сполучення певних значень з сукупністю певних звуків, результат чого здатний до певного граматичного вживання.

Американські дискриптивісти пропонують замінити поняття слова окремими:

графічне слово - ланцюжок літер між 2-ма пробілами

фонетичне слово - звуковий комплекс, об`єднаний спільним наголосом

граматичне слово - комплекс, що здатний виступати єдиним членом речення

Дехто обмежує значення слова як одиниці, що має план вираження і план значення. Але ці ж ознаки мають також морфема і словосполучення.

Таким чином, існує проблема окремості слова в тексті (що вимагає чіткого вирізнення його від морфеми з одного боку, з іншого - від словосполучення чи речення) та проблему тотожності слова, його ідентифікацію (так, чи є одним словом рос. "железная дорога", укр. - залізниця, адже референт лише один).

Відмінності слова від морфеми і речення:

Слово:

- має позиційну автономність, є вільним знаком

- може самостійно виконувати синтаксичну функцію - формувати речення

- становить лексико-граматичну єдність, поєднуючи в собі лексичне і граматичне значення

- не лише відтворюються, а й творяться (неологізми)

Морфема:

- найменша значеннєва одиниця, що реалізується в рамках певного слова

- не здатна до позиційної самостійності чи синтаксичною функції

- має лише 1 значення: або дериваційне (словотворче), або реляційне (граматичне)

- є повторюваною мовною одиницею, яка відтворюється в готовому вигляді

Речення:

- формується з одного чи кількох слів, кожне з яких має власне лексико-граматичне значення

- творяться, а не відтворюються (окр. випадок - фразеологічні вислови)

- є проникною системою: до складу речення можна вводити додаткові слова

Основними функціями слова є:

- референтна (називання предметів та явищ)

- експресивна

- інформативна

- мислеоформлююча

- стилістичне маркування

Класи лексем

Для більшості мов програмування актуальні такі класи лексем:

• зарезервовані слова

• ідентифікатори

• числові константи

(цілі та дійсні числа)

• літерні константи

• рядкові константи

• коди операторів

• коментарі. Коментарі безпосередньо не несуть інформації щодо структури програми. В подальшому вони не використовуються, тобто не передаються синтаксичному аналізатору.

• дужки та інші елементи програми.

48.Формальне і семантичне варіювання лексеми

Лексема може варіюватися і в плані вираження, і в

плані змісту. Формальними варіантами, тобто варіантами

у плані вираження є, наприклад, співати і співать, смія-

тися і сміятись, би і б, рос. прочитать і прочесть, хны-

чет і хныкает, а варіантами в плані змісту є різні зна-

чення багатозначного слова, які прийнято називати лек-

сико-семантичними варіантами. Це зв'язок певного звучання з певним поняттям, по-

чуттям, волевиявленням тощо, "відоме відображення пред-

мета, явища чи відношення у свідомості..,, яке входить

до структури слова як його внутрішня сторона, відносно

якої звучання слова виступає як матеріальна оболонка..."

(О.І. Смирницький), або це той зміст слова, та інформа-

ція, яку воно несе. Концептуальне й конотативне значення є загальноприй-

нятими, тобто належать мові й зафіксовані в словниках.

Від таких значень потрібно відрізняти контекстуальні зна-

чення, тобто значення, які виникають у певних контекс-

тах. Так, словами котик і лапочка пестливо називають

дітей чи близьких, однак таке значення в цих словах не

фіксується словниками.

Говорячи про значення слова, необхідно мати на увазі,

що слово загалом вступає в три типи відношень: предмет-

ний (слово — предмет), поняттєвий (слово — поняття) і

лінгвальний (слово — слово).