60. Основні поняття словотвору. Морфологічний і синтаксичний словотвір

Усі слова нашої мови можна поділити на слова з непохідними основами (від яких утворюються інші слова) та слова з похідними основами. Під основою прийнято розуміти частину слова без закінчення (колір…). Непохідні основи мають у своєму складі лише корінь, похідні — ще й хоча б один словотворчий афікс (префікс, суфікс, постфікс). До слів з непохідними основами належать, наприклад, ліс, сад, море, поле, літо, синій, чорний, п'ю; до слів з похідними основами — перелісок, садівник, заморський, польовий, літній, посиніти, зчорнітися, допити.

Префікси, корені суфікси, закінчення, (флексії) та постфікси називаються значущими частинами слова, або морфемами. Префікс (від лат. Prae — попереду та fixus — прикріплений) — значуща частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для творення нових слів чи нових форм (колір…). Наприклад: казати — сказати, наказати, переказати, підказати доказати, вказати; сумнівний — безсумнівний; миліший — наймиліший. Корінь — це спільна частина споріднених слів (колір …). Наприклад, для споріднених слів сад, садок, садівник, садовий коренем є спільна частина сад-; для ходити, заходити, перехід, вхід, вихід — частина ход- (хід- у закритому складі) . Суфікс (від лат suffixus — прикріплений) — значуща частина слова, яка стоїть після кореня і служить для творення нових слів чи нових форм (колір …). Наприклад: малий — маленький, малесенький, малюсінький; трава — травинка, травиця, травиченька; погойдати — погойдувати. Закінчення — це змінна морфема, яка стоїть після суфікса чи після кореня (у непохідних основах) і служить для зв'язку слів між собою (колір ---); нульове закінчення позначається 0: наприклад: кохання, швидкий, мужність0, малює. Постфікс (від лат: postfixus — прикріплений після) — значуща частина, що стоїть після закінчення і служить для творення нових слів чи нових форм (графічне позначення таке ж, як і суфікса). Наприклад: бити — битися, скажи — скажи-но. Процес творення нових слів у мові має назву словотворення. Нові слова утворюються на базі вже існуючих. Слово, яке служить базою для утворення іншого, називається твірним. Наприклад, для іменника правдивість твірним словом є прикметник правдивий, а для правдивий — іменник правда; для прикметника ялинковий твірним словом є іменник ялинка, а для ялинка — іменник ялина. Твірною основою (колір …) є та частина твірного слова, яка входить до складу нового (похідного) слова (при цьому флексія до уваги не береться). Наприклад: правдивість --- правдивий --- правда ялинковий --- ялинка --- ялина преніжний --- ніжний Твірною основою може бути і ціле твірне слово. Так, у наведених прикладах твірні слова і твірні основи збігаються: передивитися --- дивитися, накреслити --- креслити, підрозділ --- розділ, хористка --- хорист --- хор, надзвичайно --- звичайно. Ряд спільнокореневих слів, розташованих відповідно до послідовності їх творення, називається словотворчим гніздом. Наприклад: плід --- плідний --- плідник --- плідниковий; газета --- газетяр --- газетярство; чорний --- чорніти --- почорніти --- почорніння.

61. Синтетичні та аналітичні засоби вираження мовних значень

До синт.способів вираження граматичних значень належать, афіксація, чергування, наголос, редуплікація, словоскладення, суплетивізм. Афіксація-це вираження граматичних значень за допомогою афіксів: суфіксів, префіксів, закінчень. В афіксальному способі виділяють такі різновиди його: суфіксація - (перечитати-перечитувати);префіксація (нести - занести, принести); конфіскація - вираження граматичних значень за допомогою інфіксів, тобто морфем, вставлених у середину кореня.(переміг-перемагаю); трансфікація - вираження граматичних значень за допомогою транс фіксів, тобто афіксів, які, розриваючи корінь, що складається з одних приголосних, самі розриваються і служать прошарком голосних серед приголосних, визначаючи словоформу й оформляючи її граматично;нульовий афікс, тобто відсутність афікса ва одній з форм парадигми за наявності афіксів в інших формах(стіна - стін, робота – робіт). Чергування - засіб вираження граматичних значень, характерний для індоєвропейських мов. В укр мові та рос.мові за допомогою чергування виражається граматичне значення виду(зібрати -збирати, нарвать - нарывать). Наголос-фонетичний засіб вираження граматичного значення. напр.: вирізАти, насипАти(недоконаний вид) - вИрізати, насИпати (доконаний вид).Редуплікація-повне або часткове повторення кореня, основи або цілого слова без зміни звукового складу або з частковою його зміною. Вона використовується для вираження множини імен у кит, япон, корейській мові.В укр, рос. мовах чітко вираженим граматичним способом повтори зрідка виступають для передачі видових відтінків дієслова(тривалість дії): говориш-говориш; работаешь-работаешь. Словоскладення-поєднання кореневої морфеми з кореневою, внаслідок чого з’являється слово. Поєднуватись можуть повні корені й усічені, основи і цілі слова. У мовах світу простежуються дві тенденції складання:1 механічна, коли значення складного слова= сумі значень складових його частин( напр. стінгазета)

2 органічна(фузійна),коли значення цілого не дорівнює сумі значень складових частин.

Суплетивізм-утворення граматичних форм одного і того ж слова від різних коренів чи основ: брати(недоконаний вид)- взяти(докон.)говорит - сказати.

Аналітичні засоби. До них належать вираження граматичного значення за допомогою службових слів, інтонації та порядку слів. Службовими словами ,які виражають грам. значення є артиклі, прийменники, допоміжні дієслова, сполучники, частки слова ступеня, пусті слова. Артиклі вик. такі функц:1)виступають засобом частиномовного позначення;2)розрізнюють грамат. категорії означеності\неозначеності;3)виражають категорію роду, числа;4)служать способом вираження відношень між словами в реченні. Прийменники виражають відношення між словами в мовленнєвому ланцюжку, вказують на відмінок іменника(їду в метро – Місц.в - піду до метро Р.в). Допоміжні дієслова служать для творення складних дієслівних форм і викор. як граматичний спосіб вираження категорії особи, числа, часу, стану(я буду читати, ти будеш читати, ми будемо читати) Слова ступеня виступ як спосіб творення ступеня порівняння якісних прикм. І прислівників у мовах різних родин(більш менш дуже вельми(зручний-більш зручний…) Пусті слова-це повнозначні слова, які супроводжують інші повнозначні слова, беручи на себе вираж. їх грам.зная.9рись-самець,рись-самка).Сполучники вираж. граматичні відношення між словами в реченні. Частки передають різні модальні значення ,а також деякі відтінки грамат. значень(читав би ,пел бы) Інтонація є засобом вираження грамат. значень на рівні синтаксису(запитання наказ сумнів..)