68 Риккерт «о системе ценностей»

Головним завданням філософії стає розробка чистої теорії цінностей, що припускає розмежування їхніх різних видів, виявлення специфіки й взаємини між собою. Риккерт запропонував "відкриту" систему цінностей як "вчення про світогляд"; він поставив завдання виявлення надісторичного в історичному, здійснення цінностей у процесі досягнення "благ" ("Про систему цінностей"). Риккерт розділив цінності й "культурні блага" - реальні, історично обмежені предмети "користування" людини. Тільки звертаючись до історичних форм втілення цінностей - до благ - можна створити "відкриту" систему цінностей, що припускає постійне коректування змісту окремих цінностей, як вони розуміються людиною й людством. Система цінностей вимагає використання поняття оцінки - значимості цінностей для суб'єкта. Нарешті, треба враховувати прагнення до здійснення цінностей у житті - "тенденцію до здійснення". Існують три області "здійснення", здійснення цінностей: це область благ майбутнього, благ сьогодення й "благ вічності". Перша й друга області належать історії; третя – за межами її. Крім "тенденції до здійснення" існує ще один принцип класифікації благ у їхньому відношенні до цінності: всі блага діляться на "блага споглядання" і "блага дієвості", або активності. З т.з. "благ споглядання" все навколишнє розглядається поза соціальними відносинами, як річ сама по собі. З т.з. "благ дієвості", розглядаються "особи". Тому тенденція "благ споглядання" - монізм, підведення речей під один принцип, тенденція "благ дієвості" - плюралізм, відмова від нівелювання "осіб".

Опираючись на ці два принципи, Риккерт виділяє шість областей цінності. Перш за все, наука - благо, у якому виявляє себе спрямованість до реалізації цінності в майбутньому (прагнення до істини). Одночасно наука - це "благо споглядання", тому що наука нічого не бажає змінити. Друга область цінності - мистецтво, сфера споглядальних цінностей сьогодення. Третя область - містика (буддизм, пантеїстичні вчення) - область застосування споглядальних цінностей вічності. У четвертій сфері - соціально-етичній - проявляють себе діючі блага, що є одночасно благами майбутнього. П'ята сфера - сфера дії особистих життєвих благ сьогодення. Шоста сфера - релігія "благ дієвості" і абсолютного здійснення - теїзм, релігія бога - особистості, піднесення особистого життя у всьому його обсязі. Місце філософії в цій системі - проміжне, вона "посередині між нескінченною цілісністю й повною частковістю, між благами майбутнього й благами сьогодення".

Однією з основних проблем філософії проголошується все-таки проблема єдності цінності й дійсності, суть якої у відшуканні так званого третього царства, що поєднує дві ці області. У ролі такого посередника Ріккерт і проголошує 'царство змісту'. Цінність завжди проявляє себе у світі як об'єктивний зміст, що, згідно Ріккерту, пов'язаний з реальним психічним актом - судженням, з яким, однак, не збігається, далеко виходячи за межі безпосереднього психічного буття (на відміну від оцінки, у якій зміст проявляється, і яка являє собою такий реальний психічний акт). Зміст, по Ріккерту, указує на цінність, і саме вона надає цей іманентний зміст акту оцінки; без царства цінностей не було б ніякого змісту.