9. Життєвий ряд і теорія пізнання

Згідно Р. Авенаріусу, висловлювання залежать від навколишнього середовища. Висловлювання містять досвід та суб'єктивні домішки до нього. Середовище і «Я» знаходяться у певному відношенні одне до одного, а саме: висловлювання залежать від середовища. Р. Авенаріус позначає: Середовище - R(подразнення); Висловлювання - Е (досвід); Центральна нервова система - С.

Між середовищем і висловлюванням (R і Е) існує залежність, але залежність не причинна. Досвід (Е) як зміст висловлювань залежить від центральної нервової системи (С). Існуюча залежність між середовищем (R) і центральною нервовою системою (С), а також між центральною нервовою системою (С) і висловлюваннями (Е) є функціональна. Далі Р. Авенаріус виявляє характерні ознаки центральної нервової системи (С). Система С знаходиться у стані постійної зміни: а)вона піддається зовнішньому подразненню (R) і реагує на це подразнення, тобто система С «працює», здійснюється витрата енергії; б)з середовища система С отримує підживлення і відновлює свій життєвий стан.

Отже, витрата енергії, що здійснюється при реагуванні системи С, врівноважується відновленням енергії через посередництво живлення (S).

Зміни системи С Авенаріус виражає таким чином: f(R) - подразнення, реакція системи С, здійснюється витрата енергії; f(S) - живлення, відповідна реакція системи С, здійснюється відновлення витраченої енергії.

Якщо f(R) та f(S) рівні, то це означає, що система С знаходиться у стані рівноваги: f(R)= -f(S) або f(R)+f(S)=О

Такий стан рівноваги є ідеал життєвості системи С. Ідеал недосяжний. Схема зміни системи С виражається трьома фазами: а)порушення рівноваги, тобто f(R) > f(S) або f(R) < f(S); б) процес, направлений на відновлення рівноваги; в) відновлення рівноваги. Ці три фази, пов’язані між собою, Р.Авенаріус називає життєвий ряд.

Якщо цей процес розглядати, як такий, що здійснюється у центральній нервовій системі з фізіологічної точки зору, то це незалежний життєвий ряд. Якщо ж цей процес розглядати з психологічної точки зору, то це залежний життєвий ряд. З ним пов'язані проблеми пізнання.

Теорія пізнання (біологічна). Життєвий ряд представляє собою такий процес, через посередництво якого досягається новий стан рівноваги після того, як попередній стан рівноваги було порушено постановкою проблеми. Залежний життєвий ряд має три стадії:

а) Порушення рівноваги. «Я» знаходиться у навколишньому середовищі, що позначене як знайоме, звичне, зрозуміле, істинне. Але поряд із цими явищами «Я» знаходить дещо нове, незнайоме, незвичне, незрозуміле тощо, які по­роджують невпевненість, тугу, сумніви,-порушується звичний спосіб життя.

б) Прагнення відновлення рівноваги. «Я» прагне зрозуміти нове, незнайоме, незвичне, незрозуміле, звівши до старого, знайомого, звичного. Це проявляється у діях або прагненні до дій, кропіткій підготовці умов для вирішення проблеми.

в) Відновлення рівноваги. Нове, незнайоме, незвичне, незрозуміле зведено до старого, знайомого, звичного, зрозумілого тощо. Виникає почуття перемоги, задоволення. Причому, будь-яке зведення, будь-яке пояснення є рішення проблеми.

Конкретні види життєвого ряду відрізняються між собою, але принцип життєвого ряду такий самий; звідси - закон життєвого ряду, як незалежного, так і залежного. Сутність діяльності центральної нервової системи і, наприклад, жаби і людини однакові: порушення рівноваги, усунення порушеної рівноваги і відновлення рівноваги.. Аналогічно проходить залежний життєвий ряд: пізнавальна діяльність дикуна, дитини і мислителя підкорена одному принципу – постановка проблеми, прагнення вирішення проблеми і вирішення проблеми.

Елементи досвіду – зміст зорових, слухових тощо відчуттів. Елементи – суть відчуття, сукупність яких складає середовища. Кожен елемент нашого досвіду супроводжується певною оцінкою. Характери – форми психічного вираження пізнавальних процесів: «живі почуття», «неживі почуття-спогади і почуття-фантазії». Елементи і характери залежать від індивіда, оскільки вони його досвід; вони не залежать від індивіда, оскільки вони складові частини середовища. Тому елементи досвіду – нейтральні (можна характеризувати їх і об’єктивно, і субєктивно). Таким чином, усе існуюче – відчуття, відчуття-елементи. Елементи поділяються на фізичні та психічні.