81.М.Гайдеггер: «Европейский нигилизм».

Гайдеггер запропонував оригінальне розуміння і витлумачення ніцшевської спадщини; він виокремив рубрики ніцшеанської думки: нігілізм, переоцінка всіх минулих цінностей, воля до влади, вічне повернення того ж, надлюдина. Гайдеггер зіставляв Ніцше з великими філософами для того, щоб проілюструвати свою тезу про забуття буття. Ніцше говорить про нігілізм в широкому розумінні – про європейський нігілізм (європейські цінності втратили свою значимість, бо вони стали сильно християнськими), суть якого він зводить до тези «Бог помер», тобто Бог втратив свою владу над сущим і над призначееням людини. Поняттям «класичний нігілізм» характеризує Ніцше і свою метафізику. Нігілізм у класичному розумінні означає звільнення від попередніх цінностей як звільнення для деякої переоцінки всіх цих цінностей. Переоцінка означає, що зникає саме «місце» для попередніх цінностей, а не так, що просто вони самі розхитуються; тобто втрачається потреба в цінностях попереднього роду на їх попередньому місці. Нігілізм проходить 3 етапи: 1)вкладання цінностей, 2)їх вилучення, 3)покладання нових цінностей. Саме воля до влади змушує нас вкладати все нові і нові цінності.

Воля до влади – це не просто бажання чогось ще безвласного до захоплення у свою владу, а само уповноваження влади на піднесення себе самої. Все суще, наскільки воно є, - це воля до влади. Тобто на місце попередніх верховних цінностей поміщається влада, але перш за все тому, що саме влада підтримує значимість тих чи інших цінностей. Воля до влади як принцип нового покладання не терпить будь-якої іншої цілі за межами сущого в цілому. А все суще – воля до влади. Основна риса сущого як волі до влади визначається тому ще як "вічне повернення того ж самого". Позначення "воля до влади" показує, що є суще в своїй "сутності" (конституції). Позначення "вічне повернення того ж самого" показує, як має існувати суще такої природи в цілому (світ розсипається і знову з’єднується у випадкових формах, які неминуче знову розєднаються, а потім знову зєднаються).

З переоцінкою всіх колишніх цінностей людина постає тому перед вимогою: самостійно заснувати "нову розмітку поля", у рамках якої має відбуватися впорядкування сущого в цілому по новому розпорядку. Має бути встановлено новий порядок, який проявляється як повне володіння чистої влади над земною кулею через людину, але через новий тип людини – надлюдину. Надлюдина – вищий образ найчистішої волі до влади.

Гайдеггер вхопив новацію Ніцше щодо поняття «цінність»: цінності – це точки зору умов збереження і зростання волі до влади всередині її становлення. Гайдеггер критикує Ніцше за його ціннісну інтерпретацію нігілізму, проте говорить, що завдяки ніцшеанському тлумаченню метафізики з ідеї цінності, попередня метафізика стає більш зрозумілою, нарешті вона змогла сказати те, що хотіла. Гайдеггер вважає, що «нігілізм» є буттєвим поняттям, а не ціннісним; і цінність не воля до влади, а буття.

Нігілізм як знецінення вищих цінностей – це крах космологічний цінностей (космос звільняється від оцінки через попередні цінності і стає відкритим для нового покладання цінностей). Гайдеггер виділяє у Ніцше 2 види нігілізму: пасивний (не робить по суті ніяких дій) та активний (здійснює переоцінку цінностей). Гайдеггер визначає метафізику Ніцше як завершення західної метафізики.