Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpory_bez_64_voprosa.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
799 Кб
Скачать
☆

90. М.Шелер: «Положення людини у космосі». Поривання, дух, феноменологічний аспект.

Твір „Положення людини у космосі” М Шелера вважається першою працею власне з антропології. Тут ми спостерігаємо спробу пояснення і дослідження природи людини – починаючи з її біологічних показників, властивостей. Біологічно людина є значно вищою істотою порівняно з рослиною чи твариною, бо у першої наявна воля, навіть відчуття у людини – результат пильної уваги, а не просто подразнення. Людина наділення здатністю не просто звичною поведінкою, але розумною, осмисленою. Найбільш разюче людину від тварини відрізняє інтелект, в області якого тварина до людини ближча афективно (інстинктивно), ніж інтелектуально. Інтелектом постулюється здатність людини до вибору. Більше того, людина – це духовна істота.

У концепції пориву Шелер виходить з того, що будь-яке живе є психічний початковий феномен життя, тобто будь-якій живій істоті притаманне психічне життя. Структура пориву: чуттєвий порив, інстинкт, асоціативна пам'ять, практичний інтелект і здатність вибору. Дух – це царина ідеальних, ціннісних актів; сутнісне начало людини. З допомогою духу, людина може здійснити дистанціювання від зовнішнього світу. Дух – це чиста актуальність, діяльний центр. Особа не є сталість,а становлення.

Певною мірою антропологічна позиція Шелера перегукується з феноменологічним вченням, наприклад у тому аспекті, що феноменологічно фізіологічна поведінка організму усвідомлена у тій же мірі, що і свідомі процеси людини. Шелер у даній праці сперечається з Гуссерлем, який говорив про те, що шляхом феноменологічної редукції людина повинна взяти у дужки, відкинути коефіцієнт існування речей у світі, таким чином досягнути сутності речі. Шелер говорить про відмінну від тварин здатність людини проголосити всьому світу „ні”, тобто мається на увазі, що тут-буття (Da Sein) дається нам лише у сфері заперечення, опору, який виникає внаслідок активації життєвого пориву. Інакше ми живемо лише так-буттям (So Sein). Це „ні” передує будь-якій свідомості (на відміну від поглядів Гуссерля), будь-яким уявленням чи сприйняттям. Імпульс (життєве поривання) – необхідна умова всіх можливих сприйняттів. Аскетичний акт дереалізації – у знятті того життєвого поривання, відносно якого світ – це опір. Однак це зняття може здійснити лише дух. Лише дух у формі чистої волі може деактуалізувати той центр чуттєвого поривання, який ми розпізнаємо як диспут до справжнього буття дійсного. Дух – єдиний спосіб досягнути буття. Ідеація означає осягнення сутнісних форм побудови світу на одному прикладі відповідної сутнісної сфери. Здатність до відділення існування від сутності є основною ознакою людського духу.

Шелер робить висновок, що людина – єдина істота, котра завдяки своїм запереченням, своїм „ні” стає аскетом життя, вічним протестантом проти лише дійсності, яка прагне до тут-буття навіть будучи у певних обставинах, умовах тощо. Тварина, на відміну від людини приймає дійсність, завжди каже „так”.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]