Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
теорія готова.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
358 Кб
Скачать
☆

46. Маркетингова політика розподілу й логістика.

Традиційно маркетинговою політикою розподілу називають процес управління потоками товарів і послуг від місць їх виробництва до місць використання чи споживання. Маркетингова політика розподілу — це діяльність фірми щодо пла­нування, реалізації та контролю за фізичним переміщенням сирови­ни, матеріалів, готових виробів від місць їх видобутку та виробниц­тва до місць використання з метою задоволення попиту і отриман­ня відповідного прибутку.

Завдання досягнення найбільшої швидкості поставок готової про­дукції на ринок потребує надпропорційного зростання витрат. Такі витрати пов'язані з необхідністю утримувати додатковий персонал, споруджувати склади, збільшувати запаси або прискорювати їх створення.

У зв'язку з цим все частіше постає проблема створення і викорис­тання логістичних систем розподілу. Такі системи мають своїм зав­данням відвантаження необхідної кількості продукту до місць попи­ту в потрібний час з тим, щоб досягти бажаного рівня обслуговуван­ня споживачів, мінімізувавши витрати на розподіл.

Логістика розподілу грунтується на чотирьох обов'язкових скла­дових: координація - це узгодження дій щодо розподілу з метою зба­лансувати вартість і ступінь обслуговування споживачів; переміщення - це постійний потік товарів з фірми; витрати - це витрати на переміщення й збереження товарів. Головне завдання логістики - звести їх до оптимального мінімуму; рівень обслуговування - це здатність логістичної системи задо­вольняти потреби споживачів з погляду часу, надійності, зв'язку і зруч­ності.

29. Система факторів, що впливають на цінову політику підприємства.

В умовах вільного ціноутворення і самостійності підприємства у визначенні цін у відповідних служб підприємства неминуче виникає необхідність вважатися і враховувати фактори, під впливом яких і скла­дається ціна на продукцію.

Наприклад, Ф. Котлер пропонує наступну модель факторів ціноутво­рення:

Внутрішні фактори: Цілі маркетингу. Стратегія комплексу маркетингу. Витрати. Організація ціноутворення. Зовнішні фактори: Характер ринку і попиту. Конкуренція. Інші фактори зовнішнього середовища (економіка, торгові посе­редники, уряд).

Дана модель має безліч переваг, тому що поєднує в собі у певному ви­гляді систематизацію багатьох теорій ціноутворення, що розроблялись раніше іншими авторами.

За спрямованістю впливу зовнішні фактори розмежовуються на «пря­мі» (цілеспрямовано впливають на процес ціноутворення) і «непрямі» (що здійснюють комплексний вплив).

Внутрішні фактори розподіляються за джерелами виникнення на факторії «узгодження» (виявляються при спільних діях з іншими функ­ціональними стратегіями в процесі забезпечення виконання стратегій більш високого рівня) і фактори «підпорядкування» (виникають на більш високому стратегічному рівні і направляють процес ціноутворен­ня в обумовлене русло).

Вплив непрямих факторів і факторів «узгодження» тісно пов'язаний, тому їх не можна розглядати окремо, але зміни цих факторів і причини їхнього виникнення є принципово різними. У практичній діяльності диференціація впливу непрямих факторів і причин їхнього виникнення не завжди є можливою, тому в пропонованій моделі приймається допу­щення про сукупну діяльність цих двох груп факторів.

«Непрямі» фактори - це вся система макрооточення підприємства, бо вона переважно впливає на всю організацію, у тому числі на стратегію ціноутворення, і поєднує в собі: економічне середовище; політичне середовище; науково-технічне середовище; цілі компанії.