- •1. Природа і соціальні основи маркетингу.
- •2. Основні поняття маркетингу.
- •3. Маркетинг і бізнес.
- •4. Система маркетингу, цілі системи м-гу та її учасників
- •5. Концепції маркетингу.
- •6. Застосування концепції м-гу – дотримання певних принципів.
- •7. Три етапи розвитку концепції маркетингу.
- •8. Види маркетингу залежно від орієнтації маркетингової діяльності
- •9. Стратегія маркетингу, характеристика факторів – «4р».
- •10. Процес та функції м.
- •11. Предмет, суб’єкт і об’єкт м.
- •12. Місце м-гу в суспільстві.
- •13. Суть маркетингової товарної політики.
- •14. Структура маркетингової товарної політики торгівельного підприємства.
- •15. Взаємоз’язок товарообігу, попиту, та пропозиції.
- •16. Етапи формування товарного асортименту.
- •17. Еволюція категорій «товар» і «виріб».
- •18. Визначення поняття – товар.
- •19. П’ять рівнів товару (за сучасною концепцією ф. Котлера)
- •20. Поняття «якості» продукції. Якість і конкурентоспроможність продукції.
- •58. Аналіз маркетингової діяльності
- •21. Упаковка товару.
- •22. Товарно-знакова символіка.
- •23. Характеристика життєвого циклу товару.
- •24. Етапи життєвого циклу товару.
- •25. Засоби продовження життєвого циклу товару.
- •26. Стадії життєвого циклу товару.
- •27. Матриця Бостонської консультативної групи
- •28. Поняття цін, їх види і специфіка.
- •46. Маркетингова політика розподілу й логістика.
- •29. Система факторів, що впливають на цінову політику підприємства.
- •47. Суть маркетингової політики комунікацій.
- •30. Маркетингові цінові стратегії.
- •57. Контроль маркетингової діяльності
- •31. Основні ціноутворюючі фактори: попит та пропонування продукції.
- •55. Принципи та способи ефективної організації маркетингу на підприємстві
- •Скоординованість і узгодженість дій окремих підрозділів і виконавців.
- •32. Цінова еластичність попиту.
- •59. Особливості маркетингу послуг
- •33. Методи прямого ціноутворення
- •56. Маркетингові організаційні структури
- •34.Методи непрямого маркетингового ціноутворення.
- •48. Засоби впливу на формування процесу маркетингової комунікації.
- •49. Реклама, поняття, значення в системі збуту.
- •35.Маркетингова політика знижок.
- •36. Принципи управління цінами
- •37. Суть маркетингової політики розподілу.
- •38. Функції і формування каналів розподілу.
- •39.Алгоритм вибору каналу розподілу.
- •40. Принципи посередницької діяльності.
- •52. Алгоритм програми стимулювання збуту.
- •41. Типи торговельних посередників.
- •42. Управління каналами розподілу.
- •43. Оцінка каналів розподілу. Вартісна оцінка і аудит.
- •44. Фактори, які впливають на формування логістичних систем розподілу.
- •45. Три підходи до оцінювання показників діяльності посередників.
- •50. Пропаганда – один із найважливіших елементів мпк.
- •53. Процес персонального продажу: етапи, завдання, засоби.
- •51. Характеристика основних засобів стимулювання збуту.
- •54. Презентація – серце персонального продажу. Типи презентації, їх хар-ка.
- •53. Процес персонального продажу: етапи, завдання, засоби.
- •50. Пропаганда – один із найважливіших елементів мпк.
- •54. Презентація – серце персонального продажу. Типи презентації, їх хар-ка.
- •51. Характеристика основних засобів стимулювання збуту.
44. Фактори, які впливають на формування логістичних систем розподілу.
Фактори, які впливають на формування логістичних систем розподілу, такі:
кількість необхідних вихідних і кінцевих продуктів;
кількість постачальників матеріально-технічних ресурсів і споживачів готової продукції;
кількість пунктів переробки (обробки) продукції;
взаємозалежність поставок матеріально-технічних ресурсів і збуту готової продукції;
фактори продукту: вартість, ризик, пов'язаний з купівлею, упаковка, прибутковість;
вартість (ціна) товарів;
діючі стандарти обслуговування.
45. Три підходи до оцінювання показників діяльності посередників.
Відомі три підходи до оцінювання показників діяльності посередників.
1. Нарізне оцінювання діяльності. Виділяють один або кілька контрольованих аспектів, які ні формально, ні неформально не об'єднуються для загального оцінювання діяльності. Такий підхід використовують тоді, коли загальна кількість посередників дуже велика, а кількість контрольованих аспектів не перевищує трьох.
Такий підхід досить простий, але вимагає відповідної інформації. Водночас він не дозволяє зробити висновки про діяльність посередника в цілому. Це особливо помітно за значних розбіжностей показників.
2. Оцінювання діяльності на основі неформального об'єднання контрольованих аспектів. Різні оцінні показники об'єднуються за допомогою управлінського судження, що дозволяє дати загальну якісну оцінку діяльності члена каналу.
Підхід простий і гнучкий, бо не вимагає формальних процедур для об'єднання окремих оцінних показників. Проте можуть виникнути і деякі проблеми, зокрема визначення рейтингу того чи іншого аспекту діяльності, порівняння результативності різних посередників, а також те, що тут немає спільного кількісного індексу, який відображав би загальну оцінку.
3. Оцінювання діяльності на основі формального об'єднання критеріїв: а) визначають критерії і оцінні показники діяльності б) визначають питому вагу кожного критерію в) оцінюють діяльність посередника і рейтинг її аспектів (напр-д: від 0-10) г) питому вагу кожного критерію множать на його рейтингову оцінку д) визначають суму отриманих результатів – індекс діяльності посередника.
50. Пропаганда – один із найважливіших елементів мпк.
Пропаганда - це планомірне, систематичне і економічно ефективне встановлення зв'язків між фірмою і громадськістю (клієнтами, постачальниками, посередниками, акціонерами, робітниками, службовцями, іншими фірмами, державою) з метою завоювання чи зміцнення довіри, створення відповідного іміджу поширенням комерційно важливих даних через засоби масової інформації або інші канали маркетингової комунікації.
Пропаганда є одним із найважливіших елементів маркетингової комунікації. Особливо вона важлива у сфері послуг. Саме в цій царині та головна особливість пропаганди, яка полягає у надходженні інформації від незалежного, а тому об'єктивного джерела, робить пропаганду найдієвішою з погляду досягнення мети маркетингової комунікації. Адже засоби масової інформації розміщують пропагандистські матеріали у часі та просторі (а також за їхнім змістом), виходячи із власних інтересів (звичайно, якщо такі засоби незалежні від джерела інформації). Контроль з боку фірми за змістом публікацій, графіком і способом їх подачі тут мінімальний. Саме це і створює навколо них ореол об'єктивності, збільшує міру довіри до них.
Традиційними інструментами пропаганди є підтримування контактів із електронними та друкованими ЗМІ (нові зразки товарів, удосконалення виробничих потужностей, розвиток технологічних процесів), проведення презентацій, ювілейних заходів, днів відкритих дверей, організації консультування споживачів чи посередницьких організацій.
