- •Світогляд
- •Історичні типи світогляду
- •Сутність, структура та призначення філософії
- •4. Проблема основного питання філософії
- •Специфіка та основні школи філософії стародавньої індії
- •Веданта
- •Буддизм
- •9. Характерні риси та основні школи середньовічного китаю
- •I. Стародавня філософія (VII в так н. Е..-III ст. Н. Е..)
- •7. Джайнізм
- •8. Йога
- •III. Нова філософія (з XIX ст. Донині)
- •10. Конфуціанство
- •11. Даосизм
- •12. Законники
- •13. Загальна характеристика античної філософії: етапи розвитку, представники, коло проблем
- •14. Піфагор, геракліт, демокрит, мілетська школа
- •15. Сократ
- •16. Платон
- •17. Аристотель
- •18. Загальна характеристика філософії середньовіччя: етапи розвитку, коло проблем, представники
- •19. Патристика. Августин.
- •20. Схоластика. Ф.Аквінський.
- •21. Світоглядні ідеї екклесіасту та обявлення іоанна богослова (біблія)
- •22. Загальна характеристика філософії відродження: специфіка, коло проблем, представники.
- •23. Гуманізм в італії: данте алігєрі, франческо петрарка, джованні бокаччо, лоренцо валла.
- •24. Н.Макіавеллі. «господар»
- •25. Томас мор. «утопія»
- •26. Томазо кампанелла «місто сонця»
- •27. Загальна характеристика філософії нового часу (XVII): специфіка, коло проблем, напрямки, представники.
- •28. Емпіризм та раціоналізм в філософії XVII ст.
- •29. Ф.Бекон
- •30. Т.Гоббс
- •31. Дж. Локк
- •32. Р.Декарт
- •33. Б.Спіноза
- •34. Г.Лейбніц
- •35. І.Кант
- •36. Г.В.Ф.Гегель
- •37. Л. Фейербах
- •39. А.Шопенгауер
- •40.З.Фрейд. Психоаналіз.
- •41. Концепція культури з.Фрейда.
- •42. Екзистенціалізм: загальна характеристика
- •43. Герменевтика
- •44. Прагматизм
- •45. Позитивізм
- •46. Українська філософська думка
- •47. Буття
- •48. Матерія
- •50. Простір і час
- •51. Субстанціональна і реляційна концепція простору і часу
- •52. Відображення як загальна властивість матерії
- •53. Свідомість: структура та функції. Виникнення свідомості та її суспільна природа.
- •54. Духовність
- •55. Сутність та структура пізнавального процесу
- •56. Форми чуттєвого і раціонального пізнання
- •57. Концепції істини
- •58. Наукове пізнання і його специфічні ознаки
- •60. Сучасні концепції розвитку
- •61. Принципи і закони діалектики
- •62. Метафізика. Еклектика
- •63. Синергетика
- •64. Філософські категорії: загальна характеристика
- •65. Сутність і явище
- •66. Зміст і форма
- •67. Причина, привід, наслідок
- •68. Необхідність і випадковість
- •69. Можливість і дійсність
- •70. Одиничне, особливе, загальне
- •71. Розуміння людини в історії філософської думки
- •72. Людина: індивід, особа, особистість
- •73. Проблема життя і смерті в духовному досвіді людства
- •74. Концепції сенсу життя людини
- •Способи осмислення людського буття:
- •75. Поняття суспільства. Рушійні сили розвитку суспільства
- •76. Суспільне виробництво та його структура
- •77. Сфери суспільного життя (економічна, політична, соціальна, духовна) та їх специфіка
- •Особливості економічного життя
- •78. Історичний процес: формаційний та цивілізаційний підходи
- •79. Загальна характеристика інформаційного суспільства
- •80. Глобалізація: сутність, суб’єкти, наслідки. Глобальні проблеми сучасності.
20. Схоластика. Ф.Аквінський.
(VII-XIV)
Слово «схоластика» походить від слова schola (школа), що прийшов до латину з грецького, тому схоластику часто називають шкільної філософією. На відміну від отців церкви, що спиралися на власний розум і інтуїцію, схоластики використовували раціональні шляхи пізнання Бога.
Напрями схоластики |
Основні положення |
|
Реалізм |
вчення, згідно з яким справжньою реальністю володіють тільки загальні поняття, або універсалії, а не одиничні предмети. Згідно з середньовічними реалістам, універсалії існують до речей, являючи собою думки, ідеї в божественному розумі. І тільки завдяки цьому людський розум може пізнавати сутність речей, бо ця сутність і є не що інше, як загальне поняття. Реалісти, поділяючи ідеї Платона, вважали, що загальні поняття є форма сутнісного буття. |
|
Номіналізм |
Термін «номіналізм» походить від латинського «nomen» - «ім'я». Згідно номіналіста, загальні поняття - тільки імена, вони не володіють ніяким самостійним існуванням і утворюються нашим розумом шляхом абстрагування деяких ознак, загальних для цілого ряду речей. Наприклад, поняття "людина" виходить відкинути всіх ознак, характерних для кожної людини окремо, і концентрації того, що є загальним для всіх: людина - це жива істота, наділена розумом більше, ніж хто або з тварин. Дане визначення можна, в принципі, уточнити: у людини одна голова, дві руки, дві ноги і т.д., але це вже зайве, тому що перше визначення вже однозначно визначає сутність людини. Таким чином, згідно з вченням номіналістів, універсалії існують не до речей, а після речей. |
|
Концептуалізм |
Проміжна позиція між реалізмом та номіналізмом: буття є самостійна річ всередині своєї сутності. Суть цього погляду в тому, що універсалії знаходяться не в речах, а в розумі. Спільними є не речі і не імена, а поняття, які сприймаються як певні психічні стани (П’єр Абедляр) |
|
Фома Аквінський (1225-1274)
Твори. Найвідоміші твори - «Сума теології», «Сума проти язичників».
Погляди. Основна мета відпрацювання основних догматів християнського віровчення у формах здорового глузду. Спираючись на пізнього Арістотеля, стверджував, що будь-яке буття може бути лише буттям одиничних, окремих речей.
Основні поняття Фоми - поняття дійсності та можливості. Кожна річ є поєднання «форми» і «матерії». При цьому «матерія» - це можливість взяти форму, а «форма» - «дійсність» по відношенню до матерії, вже прийняла форму. Матерія не може існувати окремо від форми, але форма може існувати окремо від матерії. Тобто ніщо матеріальне неспроможна існувати незалежно від вищої форми - Бога, а сам Бог є суто ідеальну істоту. У всіх створених богом речі сутність відрізняється від існування. Існування вище сутності.
Воля людини лише прагне до пізнання. Розум людини вже володіє пізнанням. Свобода вибору людини заснована на судженні розуму. Мета діяльності людини - пізнання. Досягнення щастя є результат діяльності розуму.
Влада государя повинна бути підпорядкована вищої, духовної влади. На чолі її на небі - Христос, на землі - папа римський.