- •Світогляд
- •Історичні типи світогляду
- •Сутність, структура та призначення філософії
- •4. Проблема основного питання філософії
- •Специфіка та основні школи філософії стародавньої індії
- •Веданта
- •Буддизм
- •9. Характерні риси та основні школи середньовічного китаю
- •I. Стародавня філософія (VII в так н. Е..-III ст. Н. Е..)
- •7. Джайнізм
- •8. Йога
- •III. Нова філософія (з XIX ст. Донині)
- •10. Конфуціанство
- •11. Даосизм
- •12. Законники
- •13. Загальна характеристика античної філософії: етапи розвитку, представники, коло проблем
- •14. Піфагор, геракліт, демокрит, мілетська школа
- •15. Сократ
- •16. Платон
- •17. Аристотель
- •18. Загальна характеристика філософії середньовіччя: етапи розвитку, коло проблем, представники
- •19. Патристика. Августин.
- •20. Схоластика. Ф.Аквінський.
- •21. Світоглядні ідеї екклесіасту та обявлення іоанна богослова (біблія)
- •22. Загальна характеристика філософії відродження: специфіка, коло проблем, представники.
- •23. Гуманізм в італії: данте алігєрі, франческо петрарка, джованні бокаччо, лоренцо валла.
- •24. Н.Макіавеллі. «господар»
- •25. Томас мор. «утопія»
- •26. Томазо кампанелла «місто сонця»
- •27. Загальна характеристика філософії нового часу (XVII): специфіка, коло проблем, напрямки, представники.
- •28. Емпіризм та раціоналізм в філософії XVII ст.
- •29. Ф.Бекон
- •30. Т.Гоббс
- •31. Дж. Локк
- •32. Р.Декарт
- •33. Б.Спіноза
- •34. Г.Лейбніц
- •35. І.Кант
- •36. Г.В.Ф.Гегель
- •37. Л. Фейербах
- •39. А.Шопенгауер
- •40.З.Фрейд. Психоаналіз.
- •41. Концепція культури з.Фрейда.
- •42. Екзистенціалізм: загальна характеристика
- •43. Герменевтика
- •44. Прагматизм
- •45. Позитивізм
- •46. Українська філософська думка
- •47. Буття
- •48. Матерія
- •50. Простір і час
- •51. Субстанціональна і реляційна концепція простору і часу
- •52. Відображення як загальна властивість матерії
- •53. Свідомість: структура та функції. Виникнення свідомості та її суспільна природа.
- •54. Духовність
- •55. Сутність та структура пізнавального процесу
- •56. Форми чуттєвого і раціонального пізнання
- •57. Концепції істини
- •58. Наукове пізнання і його специфічні ознаки
- •60. Сучасні концепції розвитку
- •61. Принципи і закони діалектики
- •62. Метафізика. Еклектика
- •63. Синергетика
- •64. Філософські категорії: загальна характеристика
- •65. Сутність і явище
- •66. Зміст і форма
- •67. Причина, привід, наслідок
- •68. Необхідність і випадковість
- •69. Можливість і дійсність
- •70. Одиничне, особливе, загальне
- •71. Розуміння людини в історії філософської думки
- •72. Людина: індивід, особа, особистість
- •73. Проблема життя і смерті в духовному досвіді людства
- •74. Концепції сенсу життя людини
- •Способи осмислення людського буття:
- •75. Поняття суспільства. Рушійні сили розвитку суспільства
- •76. Суспільне виробництво та його структура
- •77. Сфери суспільного життя (економічна, політична, соціальна, духовна) та їх специфіка
- •Особливості економічного життя
- •78. Історичний процес: формаційний та цивілізаційний підходи
- •79. Загальна характеристика інформаційного суспільства
- •80. Глобалізація: сутність, суб’єкти, наслідки. Глобальні проблеми сучасності.
24. Н.Макіавеллі. «господар»
Нікколо Макіавеллі (1469 - 1527) - італійський політичний діяч, історик і письменник. Одне зі своїх найважливіших творів - «Господар» - Макіавеллі створив в 1513 році. Опубліковано ж воно було лише в 1532 році, вже після смерті автора. Твори Макіавеллі необхідно розглядати як закономірний вираз його епохи. Умови, в яких він жив, визначалися протиріччя в трьох сферах: в межах Флорентійської республіки (необхідність розвитку міста-держави), всередині Італії (міжусобна боротьба італійських держав і папства), в рамках Європи (торгова конкуренція, участь італійських республік у великій європейській політиці ).
Твори Макіавеллі - це вираження особистості, яка хоче втрутитися в політику та історію своєї країни. Макіавеллі - це людина, що осягає і розкриває основні тенденції своєї епохи, її головні вимоги і прагнення, вирішує докорінно змінити подальший розвиток своєї країни. Вельми показовою в цьому відношенні є глава IX про громадянське князівство. У ній Макіавеллі розкриває взаємини государя, знаті та народу між собою, їх інтереси і цілі.. Знатні хочуть пригнічувати народ, а народ не хоче, щоб його гнобили. У результаті або знатні висувають зі своїх рядів правителя, або народ вручає цей титул своєму обранцеві. Влада, отриману від народу, Макіавеллі вважає набагато міцнішою, так як знаті государ може себе убезпечити. Зміст «Господаря» становить основний стрижень світогляду Макіавеллі. Його твори, як вища точка розвитку політичної Відродження, відіграли велику роль в історії політичного ідеологічного розвитку багатьох країн Європи. Політичні установки Макіавеллі покояться на фундаментальних соціальних засадах. Політичне життя італійських міст-держав давала Макіавеллі великі можливості для соціологічних спостережень.
25. Томас мор. «утопія»
В епоху Відродження виникали і соціалістичні уявлення про ідеальну державу. Часто ці ідеї носили утопічний характер, так як відбивали об'єктивно неіснуючі суспільні умови і сили тодішнього суспільства. Одним з найбільш значущих «утопістів» Відродження був Томас Мор (1478-1535). Безсмертну славу Мору принесла його «Утопія», написана у формі діалогу. У першій частині роботи дається критика англійського суспільного устрою, у другій подаються устрій і життя на вигаданому острові Утопія. «Утопія» не представляла соціальної програми для реалізації, а за допомогою натяків постійно вказувала на соціальні недуги і методи їх лікування.
Ключовим пунктом «Утопії» є відсутність приватної власності. Крім того, в Утопії всі громадяни рівні між собою. Мешканці Утопії займаються сільським господарством і кустарними промислами; працюють не з примусу протягом 6 годин на день. Така організація робить усіх громадян щасливими: «Тут не існує нерівномірного розподілу продуктів, немає жодного нужденного, жодного жебрака, і хоча ніхто нічого не має, тим не менше всі багаті». Інші держави «представляються ні чим іншим, як якимось змовою багатіїв, які борються під ім'ям і вивіскою держави про свої особисті вигоди».
Томас Мор є одним із засновників утопічного соціалізму. Свої мрії про нове суспільство він не вважав нездійсненними, хоча і усвідомлював труднощі їх реалізації. Він вважав, що на допомогу освіченого правителя його ідеї можна реалізувати в найближчому майбутньому. «Утопія» - протест людини, змученого насильством несправедливого суспільства, яке ніколи не буде заглушений
