- •Тема 1. Порівняльне правознавство як наука і навчальна дисципліна
- •1. Поняття порівняльного правознавства
- •Об’єкт та предмет порівняльного правознавства
- •3. Функції порівняльного правознавства
- •4. Структура порівняльного правознавства
- •5. Понятійний апарат порівняльного правознавства
- •6. Поняття і компоненти правової системи
- •Тема 2. Класифікація правових систем
- •1. Різноманіття правових систем, і необхідність їх класифікації
- •2. Огляд класифікацій правових систем
- •3. Критерії класифікації правових систем
- •4. Основні правові сім'ї
- •Тема 3. Сім'я законодавчого права. Романо-германське право
- •1. Загальна характеристика романо-германського права
- •2. Історичні умови формування і розвитку романо-германського права
- •3. Значення рецепції римського права у формуванні романо-германського права
- •4. Особливості романо-германського права
- •5. Джерела романо-германського права
- •6. Структура романо-германського права
- •7. Романське право і германське право
- •8. Судова система в романо-германській правовій сім'ї
- •9. Романо-германське право і європейське право
- •Тема 4. Сім'я прецедентного права. Англійське загальне право
- •1. Загальна характеристика сімї прецедентного права.
- •2. Становлення і розвиток англійського загального права
- •3. Особливості англійського загального права
- •4. Джерела англійського загального права
- •5. Структура англійського загального права
- •6. Британський конституціоналізм
- •7. Судова система Англії.
- •Тема 5. Американське загальне право
- •1. Формування американського права
- •2. Специфіка американського права
- •3. Федеральне право і право штатів
- •4. Джерела американського права
- •5. Структура американського права
- •6. Особливості судової системи сша
- •Тема 6. Сім'я змішаного права. Скандинавське право.
- •1. Загальна характеристика сім’ї змішаного права.
- •2. Формування скандинавського права
- •3. Правова співпраця скандинавських держав
- •3.4 4. Місце скандинавського права на правовій карті світу
- •5. Джерела сучасного скандинавського права
- •6. Структура сучасного скандинавського права
- •7. Місце судової системи в скандинавському праві
- •Тема 7. Латиноамериканське право
- •1. Формування латиноамериканського права
- •2. Специфіка латиноамериканського права
- •3. Джерела латиноамериканського права
- •4. Структура латиноамериканського права
- •5. Інтеграційні процеси в Латинській Америці
- •6. Особливості судових систем латиноамериканських держав
- •Тема 8. Сім'я релігійного права. Ісламське право
- •1. Загальна характеристика сім’ї релігійного права
- •2. Історичні умови формування ісламського права
- •3. Специфіка ісламського права
- •4. Джерела ісламського права
- •5. Структура ісламського права
- •6. Роль ісламського права у формуванні і функціонуванні правових систем ісламських держав
- •7. Особливості ісламського судочинства
- •Тема 9. Іудейське право
- •1. Формування іудейського права
- •2. Специфічні риси іудейського права
- •3. Джерела іудейського права
- •4. Правова система Ізраїлю
- •5. Судова система
- •Тема 10. Індуське право
- •1. Релігійно-філософські і соціальні основи індуського права
- •2. Формування індуського права
- •3. Індуське право в колоніальний період
- •4. Сучасна правова система Індїі
- •5. Джерела і структура класичного індуського права
- •6. Основні джерела і структура «індійського» права
- •7. Особливості судової системи Індії
- •Тема 11. Сім'я традиційного права. Африканське звичаєве право
- •1. Загальна характеристика сім’ї традиційного права.
- •2. Формування і еволюція африканського звичаєвого права
- •3. Африканське звичаєве право в колоніальний період
- •4. Формування сучасних правових систем африканських держав
- •5. Кодифікація африканського звичаєвого права
- •6. Поняття і особливості африканського звичаєвого права
- •7. Структура африканського звичаєвого права
- •8. Джерела сучасного африканського права
- •9. Традиційне правосуддя
- •Тема 11. Сім'я традиційно-етичного права. Китайське право
- •1. Загальна характеристика сім’ї традиційно-етичного права
- •2. Філософські основи китайського праворозуміння
- •3. Історичні етапи розвитку китайського права
- •4. Сучасна правова система Китаю
- •5. Джерела сучасного права Китаю
- •6. Структура сучасного права Китаю
- •7. Суд у сучасній правовій системі Китаю
- •Тема 12. Японське право
- •1. Історичні етапи формування і розвитку японського права
- •2. Специфіка японського права
- •3. Джерела сучасного японського права
- •4. Структура сучасного японського права
- •5. Судова система Японії
7. Судова система Англії.
Судовий процес у системі англійського загального права має змагальний характер, який будується на процесуальній рівності сторін і розділенні функцій між обвинуваченим, захистом і судом. У такому процесі обвинувач доводить винність обвинуваченого, а суд виступає як арбітр у процесі. Для змагального процесу характерний розгляд справ судом присяжних. Докази оцінюються за внутрішнім переконанням суддів.
Велике значення в модернізації судової системи Англії відіграв закон про суди 1971 р., який ліквідував ряд судових інстанцій, уніфікував діяльність судів відповідних округів, а головне, створив новий суд — суд корони, що входить до системи вищих судів країни.
Закон про суди і правове обслуговування 1990 р. демократизував судовий процес, запровадив невідому раніше англійському загальному праву категорію правозаступників (адвокатів), підірвавши тим самим корпоративні, що існують ще із часів середньовіччя, монополії баристерів1 і соліситорів. З 1985 р. в Англії, разом з обвинувачами, за дорученням поліції і потерпілих почала діяти система державних обвинувачів по найбільш важливих кримінальних справах.
При збереженні традиційної змагальності в кримінальному процесі зросла роль поліції. Законом 1994 р. про поліцію і докази по кримінальних справах діяльність поліцейських органів ставиться в чіткі рамки. Це стосується арештів, обшуків, вилучення предметів злочину і навіть використання електронних пристроїв і комп'ютерних даних.
Вища судова інстанція в Сполученому Королівстві — Палата лордів. Вона приймає до розгляду апеляції, головним чином, на ухвали по цивільних і кримінальних справах, винесені апеляційними інстанціями Англії і Уельсу, а також (тільки по цивільних справах) — Шотландії. Від імені Палати лордів справи розглядаються судом Палати лордів, який складається з лорд-канцлера, що очолює його, «ординарних лордів по апеляції» і тих перів, які в минулому посідали вищі судові посади, зокрема всі колишні лорд-канцлери.
Судова система Англії складається з вищої і низової ланки судових органів. До категорії вищої ланки судових органів належать такі суди.
Верховний суд Англії і Уельсу очолюється лорд-канцлером. Він включає три самостійні судові установи — апеляційний суд, високий суд і суд корони.
Апеляційний суд розглядає в колегіях із трьох або більше суддів апеляції на ухвали інших судів. До нього входять лорд-канцлер, колишні лорд-канцлери, лорд — головний суддя й інші вищі судові діячі, а також до 18 лордів — апеляційних суддів. Апеляційний суд має цивільне і кримінальне відділення.
Високий суд складається з трьох відділень — королівської лави, канцлерського і сімейного відділень. До нього входять лорд-канцлер та інші вищі судові діячі, а також до 80 рядових суддів.
Відділення королівської лави уповноважене розглядати по першій інстанції найбільш складні цивільні справи і апеляції на вироки магістратських судів по кримінальних справах.
Суд корони, створений в 1971 р. замість ряду колишніх судів, розглядає справи про злочини, що переслідуються за обвинувальним актом, а також апеляції на вироки і рішення магістратських судів, які розташовані в найбільших містах Англії й Уельсу.
До низової ланки судових органів Англії належать суди графств і магістратські суди.
Суди графств (їх налічується понад 350) є основними органами цивільного правосуддя, що розглядають по першій інстанції близько 90% цивільних справ. Межі території, в якій діє відповідний суд графства, визначаються лорд-канцлером. Він же має право скасовувати, об'єднувати або засновувати нові суди графств.
Магістратські суди розглядають у сумарному порядку (без присяжних) основну масу кримінальних справ (до 98% на рік). Вони можуть виносити вирок засудженим лише до штрафу або позбавлення волі на строк, як правило, до шести місяців. Якщо магістрати доходять висновку, що обвинувачений заслуговує суворішого покарання, вони передають справу до суду корони. Магістрати проводять також попереднє слухання у справах про злочини, що переслідуються за обвинувальним актом. У ході цих слухань вони вирішують питання, чи є достатньо доказів для віддавання обвинуваченого суду корони.
До судової системи Англії також входять спеціалізовані суди різної компетенції. Наприклад, з 1964 р. установлено промислові трибунали, що складаються з трьох членів, які розглядають спори між підприємцями і працівниками, зокрема скарги на неправильне звільнення і т. ін. У 1956 р., щоб не допустити монополізації виробництва і торгівлі, було встановлено суд із розгляду скарг на обмеження свободи підприємництва, зокрема угоди про ціни і умови поставок товарів і послуг, скарги на порушення правил добросовісної торгової практики; прохання про звільнення від податків з міркувань суспільного інтересу.
Важливе місце в англійській судовій системі й у кримінальному процесі займає суд присяжних. Реформою судів 1971 р. було зроблено спробу централізувати підбір присяжних, який здійснюється не шерифами, як це було раніше, а підбирається чиновниками, призначеними лорд-канцлером. Процеси демократизації торкнулися і інституту засідателів присяжних, для яких з 1972 р. скасовано майновий і понижено віковий цензи.
Усі вказані вище зміни отримали відображення в законі 1974 р. про присяжних. Необхідно підкреслити, що роль судів присяжних у кримінальному процесі Англії в останні десятиліття дещо знизилася через розширення кількості справ, що розглядаються суддями одноособово без участі засідателів присяжних.
