Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПСС Бейхруз.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Тема 11. Сім'я традиційно-етичного права. Китайське право

.

1. Загальна характеристика сім’ї традиційно-етичного права

2. Філософські основи китайського право розуміння

3. Історичні етапи розвитку китайського права

4. Сучасна правова система Китаю

5. Джерела сучасного права Китаю

6. Структура сучасного права Китаю

7. Суд в сучасній правовій системі Китаю

1. Загальна характеристика сім’ї традиційно-етичного права

Найважливіша специфіка правових систем, що дозволяє об'єднати їх в дану правову сім'ю, полягає в особливому під­ході до права як регулятора суспільних відносин, заснованого на конфуціанських філософських переконаннях і конфуціанській моралі. Право в цих суспільствах не вважається головним за­собом забезпечення справедливості і порядку та займає підлегле становище стосовно ідеального порядку, забезпеченого вищою силою, незалежною від волі людини. Призначення права полягає в тому, щоб відповідати цьому ідеальному порядку і прагнути до його забезпечення.

Згідно з традиційно-етичною доктриною права, у своїй по­ведінці людина повинна керуватися не юридичними мотивами, а прагненням до гармонії, злагоди і миру. У випадках, коли вини­кала необхідність вирішення майнового або іншого побутового спору, в силу вступали погоджувальні процедури. Саме вони в очах конфліктуючих сторін були більш справедливими й ефектив­ними засобами у вирішенні виникаючих конфліктних ситуацій, ніж юридичні процедури.

Іншими словами, специфіка праворозуміння є головним кри­терієм віднесення даних правових систем до сім'ї традиційно-етичного права, незважаючи на наявні суттєві відмінності між ними.

Таким чином, на думку більшості компаративістів, одною з най­важливіших рис, що дозволяють об'єднати правові системи даних держав у далекосхідну правову сім'ю, є своєрідне розуміння права і те місце, яке йому відводиться в суспільному житті.

Із цього приводу Р. Давид відзначав: «На відміну від Заходу, народи цих країн не схильні вірити в право як засіб забезпе­чення соціального порядку і справедливості. Зрозуміло, у них існує право, але воно наділене субсидіарною функцією і відіграє незначну роль. До судів тут звертаються і право знаходить за­стосування лише тоді, коли вичерпані всі інші способи вирішити конфлікт і відновити порядок. Чітко окреслені рішення, які дає право, пов'язаний з ним примус — усе це зустрічає крайнє несхвалення, тут виходять із того, що соціальний порядок повинен охоронятися, переважно, методами переконання, тех­нікою посередництва, самокритичними оцінками поведінки, духом помірності і згоди».

Конфуціанська концепція як підґрунтя праворозуміння, ха­рактерна для всього далекосхідного права, зумовлює поведінку кожного індивіда в конкретній ситуації на користь соціальної ієрархії.

Унаслідок таких поглядів народи Далекого Сходу з насторо­женістю ставляться до ідеї права взагалі і позитивного права зокрема, з його суворістю й абстрактністю. В основу їх правової культури і праворозуміння покладено не концепцію суб'єктивних прав, а ідею колективізму.

І незважаючи на те, що на сучасному етапі розвитку дані правові системи запозичили багато правових положень у романо-германського і загального права, традиційне мислення продовжує виконувати роль «фільтру» при адаптації запозичень і, зрештою, визначає їх реалізацію.

Гармонія виступає стрижнем, що забезпечує природний по­рядок, який досягається в цих суспільствах у результаті взаємодії людини, суспільства і природи. Для її досягнення необхідна згода, компроміс, переконання, відчуття помірності, а не індивідуалі­зація особи.

Традиційно-етичне право тісно пов'язане з конфуціанською мораллю, у рамках якої не перебільшується роль релігійного чин­ника. Етичні норми забезпечують правомірну поведінку членів суспільства шляхом виховання в них високоморальних стандартів, і сприяють тому, що окремий член суспільства відчуває себе час­тиною великої сім'ї, колективу, держави і суспільства.

Таким чином, традиційно-етична концепція праворозуміння, за­снована на конфуціанських філософських переконаннях, не запе­речує право і його значення в суспільстві але відводить йому дру­горядне значення, і полягає в тому, що людина у своїй поведінці повинна дотримуватися, у першу чергу, не права, а згоди і гармонії,

і, відповідно, право повинне служити засобом забезпечення такої згоди і гармонії в суспільстві.

До сім'ї традиційно-етичного права входять правові системи таких держав, як Китай, Японія, Корея, Малайзія, М'янма (до 1989 р. — Бірма), Монголія та ін. Держави Далекого Сходу мають різне історичне коріння суспільного розвитку, що позначається на їх сучасному політичному, економічному і культурному розвитку.