5. Інтеграційні процеси в Латинській Америці

Динамічні і масштабні зміни в економічному, політичному, соціальному і культурному житті в глобальному світі ставлять Латинську Америку перед необхідністю здійснення спільних та узгоджених дій.

Реальні передумови інтеграційних процесів у Латинській Аме­риці виникли після Другої світової війни, коли зміцнилися по­зиції цих держав в економічній сфері (націоналізація іноземної власності в перші післявоєнні роки). Спільне історичне минуле і в цілому схожість напрямів внутрішнього розвитку держав Латинської Америки лежать в основі того, що інтеграція завжди була одним із популярних гасел після досягнення ними незалеж­ності.

Останнім часом посилюються тенденції формування наддер­жавного регіонального права, яке обґрунтувало б самобутність і автономність латиноамериканського права. Із цією метою окремі держави, зокрема Бразилія, прагнуть до координації політики ла­тиноамериканських держав із тим, щоб об'єднати і інтегрувати їх зусилля для виконання завдань, що стоять перед ними. Згідно з конституцією Бразилії, вона прагне до економічної, політичної, соціальної і культурної інтеграції з народами Латинської Америки з метою утворення Латиноамериканської співдружності націй.

Процес гармонізації законодавства й уніфікації правових норм почався ще в 1928 р., коли на 6-й Гаванській панамериканській конференції було прийнято Кодекс міжнародного приватного права. Він складається з 437 статей, виданих у 4 книгах, і містить норми, направлені на вирішення основних колізійних суперечностей в галузі цивільного і торгового права, цивільного процесу; регулює правові відносини, що стосуються таких важ­ливих правових інститутів, як громадянство, шлюб, інститут фі­зичних і юридичних осіб, позовна давність, докази та ін.

На сучасному етапі латиноамериканські держави координують свою діяльність у різних сферах. Із цією метою проводиться, як уже наголошувалося, спільна правова політика, направлена на гар­монізацію законодавства й уніфікацію правових норм. Досягнення цієї мети багато в чому залежить від формування загального пра­вового простору латиноамериканських держав, який зумовлює зближення правових систем цих держав. Інтеграційні процеси в Латинській Америці відбуваються в декількох напрямах.

Перш за все, вони відбуваються в політичній сфері, здійсню­вані через відповідні структури. На самітах латиноамериканських держав, що відбуваються на постійній основі, ухвалюються ос­новні рішення щодо вироблення спільної інтеграційної політики і вживання заходів із її реалізації. Крім того, створено спільну Парламентську комісію як орган, що представляє парламенти держав-членів. її функція полягає в прискоренні внутрішніх про­цесів, направлених на швидке й ефективне набуття чинності рішень, що приймаються органами Спільного ринку країн Пів­денного конусу (МЕРКОСУР). Комісія також вживає заходи з гармонізації законодавства держав-членів.

Інтеграційні процеси відбуваються в економічній сфері. Спри­ятливі перспективи цьому створює Спільний ринок країн Півден­ного конусу (МЕРКОСУР), який дедалі більшою мірою трансфор­мується в політико-економічне об'єднання за аналогією з моделлю Євросоюзу.

Економіко-соціальний консультативний форум, що складається З рівної кількості представників від кожної держави-члена, також сприяє інтеграційним процесам в економічній сфері. Він задуманий як спільний представницький орган. До нього входять представники громадських організацій, профспілок, приватних і державних корпо­рацій. Він володіє не законодавчими, а консультативними функціями, і висловлює свою думку у формі рекомендацій. Головне завдання форуму — вироблення пропозицій з удосконалення законодавства митного союзу, зокрема в цілях підвищення конкурентоспроможності місцевих підприємств і захисту ринків від імпорту з третіх країн.

Адміністративний секретаріат обслуговує всі інші органи. Найважливіші з його функцій — це документація і публікації. Директор, що очолює адміністративний секретаріат, обирається групою спільного ринку і призначається радою спільного ринку. Строк його повноважень — два роки.

У 1960 р. було підписано Конвенцію Монтевідео «Про лати­ноамериканську асоціацію вільної торгівлі», наслідком якої стало і створення Латиноамериканської асоціації вільної торгівлі (ЛАВТ), пін об'єднала 10 держав Південної Америки і Мексику, і Центральноамериканського спільного ринку (ЦАСР) — 5 учасників.

Значний вплив на динаміку інтеграційних процесів у Латинській Америці справила висунута в 1990 р. ініціатива про «нове еконо­мічне партнерство в Західній півкулі», відома також як «ініціа­тива для Америк».

Серед останніх важливих ініціатив цих держав у сфері інтег­рації необхідно відзначити також ідею заснування «Петросур» — Південноамериканського об'єднання державних компаній із видобутку нафти і газу, а також пропозицію, що вперше прозву­чала у 2005 р. на саміті Спільного ринку країн Південного конусу (МЕРКОСУР) в Асунсьйоні, про створення субрегіонального «енергетичного кільця», що передбачає будівництво газопроводу, який з'єднає Перу із Чилі та іншими державами Південного конусу.

Інтеграційні процеси в Латинській Америці торкаються інфор­маційної сфери. Важлива роль у цьому належить латиноамери­канському телевізійному каналу «Телесур», який почав регулярне віщання у 2005 р. За задумом його засновників (ними стали Вене­суела, Аргентина, Куба і Уругвай) у перспективі він працюватиме на весь регіон. Штаб-квартира компанії знаходиться в Каракасі, її основні корпункти працюють у Венесуелі, Болівії, Бразилії і Колумбії. Нові офіси планується розмістити в Аргентині, Мексиці, Перу, США і на Кубі. У перспективі сигнал «Телесур» зможуть приймати в Північній і Західній Африці та в більшій частині Європи.

Таким чином, інтеграційні процеси в Латинській Америці з кожним днем набувають дедалі більшої динаміки, що пояснюється, з одного боку, внутрішніми потребами латиноамериканських держав, а з іншого — продиктовані глобалізаційними процесами в усьому світі.