- •Тема 1. Порівняльне правознавство як наука і навчальна дисципліна
- •1. Поняття порівняльного правознавства
- •Об’єкт та предмет порівняльного правознавства
- •3. Функції порівняльного правознавства
- •4. Структура порівняльного правознавства
- •5. Понятійний апарат порівняльного правознавства
- •6. Поняття і компоненти правової системи
- •Тема 2. Класифікація правових систем
- •1. Різноманіття правових систем, і необхідність їх класифікації
- •2. Огляд класифікацій правових систем
- •3. Критерії класифікації правових систем
- •4. Основні правові сім'ї
- •Тема 3. Сім'я законодавчого права. Романо-германське право
- •1. Загальна характеристика романо-германського права
- •2. Історичні умови формування і розвитку романо-германського права
- •3. Значення рецепції римського права у формуванні романо-германського права
- •4. Особливості романо-германського права
- •5. Джерела романо-германського права
- •6. Структура романо-германського права
- •7. Романське право і германське право
- •8. Судова система в романо-германській правовій сім'ї
- •9. Романо-германське право і європейське право
- •Тема 4. Сім'я прецедентного права. Англійське загальне право
- •1. Загальна характеристика сімї прецедентного права.
- •2. Становлення і розвиток англійського загального права
- •3. Особливості англійського загального права
- •4. Джерела англійського загального права
- •5. Структура англійського загального права
- •6. Британський конституціоналізм
- •7. Судова система Англії.
- •Тема 5. Американське загальне право
- •1. Формування американського права
- •2. Специфіка американського права
- •3. Федеральне право і право штатів
- •4. Джерела американського права
- •5. Структура американського права
- •6. Особливості судової системи сша
- •Тема 6. Сім'я змішаного права. Скандинавське право.
- •1. Загальна характеристика сім’ї змішаного права.
- •2. Формування скандинавського права
- •3. Правова співпраця скандинавських держав
- •3.4 4. Місце скандинавського права на правовій карті світу
- •5. Джерела сучасного скандинавського права
- •6. Структура сучасного скандинавського права
- •7. Місце судової системи в скандинавському праві
- •Тема 7. Латиноамериканське право
- •1. Формування латиноамериканського права
- •2. Специфіка латиноамериканського права
- •3. Джерела латиноамериканського права
- •4. Структура латиноамериканського права
- •5. Інтеграційні процеси в Латинській Америці
- •6. Особливості судових систем латиноамериканських держав
- •Тема 8. Сім'я релігійного права. Ісламське право
- •1. Загальна характеристика сім’ї релігійного права
- •2. Історичні умови формування ісламського права
- •3. Специфіка ісламського права
- •4. Джерела ісламського права
- •5. Структура ісламського права
- •6. Роль ісламського права у формуванні і функціонуванні правових систем ісламських держав
- •7. Особливості ісламського судочинства
- •Тема 9. Іудейське право
- •1. Формування іудейського права
- •2. Специфічні риси іудейського права
- •3. Джерела іудейського права
- •4. Правова система Ізраїлю
- •5. Судова система
- •Тема 10. Індуське право
- •1. Релігійно-філософські і соціальні основи індуського права
- •2. Формування індуського права
- •3. Індуське право в колоніальний період
- •4. Сучасна правова система Індїі
- •5. Джерела і структура класичного індуського права
- •6. Основні джерела і структура «індійського» права
- •7. Особливості судової системи Індії
- •Тема 11. Сім'я традиційного права. Африканське звичаєве право
- •1. Загальна характеристика сім’ї традиційного права.
- •2. Формування і еволюція африканського звичаєвого права
- •3. Африканське звичаєве право в колоніальний період
- •4. Формування сучасних правових систем африканських держав
- •5. Кодифікація африканського звичаєвого права
- •6. Поняття і особливості африканського звичаєвого права
- •7. Структура африканського звичаєвого права
- •8. Джерела сучасного африканського права
- •9. Традиційне правосуддя
- •Тема 11. Сім'я традиційно-етичного права. Китайське право
- •1. Загальна характеристика сім’ї традиційно-етичного права
- •2. Філософські основи китайського праворозуміння
- •3. Історичні етапи розвитку китайського права
- •4. Сучасна правова система Китаю
- •5. Джерела сучасного права Китаю
- •6. Структура сучасного права Китаю
- •7. Суд у сучасній правовій системі Китаю
- •Тема 12. Японське право
- •1. Історичні етапи формування і розвитку японського права
- •2. Специфіка японського права
- •3. Джерела сучасного японського права
- •4. Структура сучасного японського права
- •5. Судова система Японії
5. Інтеграційні процеси в Латинській Америці
Динамічні і масштабні зміни в економічному, політичному, соціальному і культурному житті в глобальному світі ставлять Латинську Америку перед необхідністю здійснення спільних та узгоджених дій.
Реальні передумови інтеграційних процесів у Латинській Америці виникли після Другої світової війни, коли зміцнилися позиції цих держав в економічній сфері (націоналізація іноземної власності в перші післявоєнні роки). Спільне історичне минуле і в цілому схожість напрямів внутрішнього розвитку держав Латинської Америки лежать в основі того, що інтеграція завжди була одним із популярних гасел після досягнення ними незалежності.
Останнім часом посилюються тенденції формування наддержавного регіонального права, яке обґрунтувало б самобутність і автономність латиноамериканського права. Із цією метою окремі держави, зокрема Бразилія, прагнуть до координації політики латиноамериканських держав із тим, щоб об'єднати і інтегрувати їх зусилля для виконання завдань, що стоять перед ними. Згідно з конституцією Бразилії, вона прагне до економічної, політичної, соціальної і культурної інтеграції з народами Латинської Америки з метою утворення Латиноамериканської співдружності націй.
Процес гармонізації законодавства й уніфікації правових норм почався ще в 1928 р., коли на 6-й Гаванській панамериканській конференції було прийнято Кодекс міжнародного приватного права. Він складається з 437 статей, виданих у 4 книгах, і містить норми, направлені на вирішення основних колізійних суперечностей в галузі цивільного і торгового права, цивільного процесу; регулює правові відносини, що стосуються таких важливих правових інститутів, як громадянство, шлюб, інститут фізичних і юридичних осіб, позовна давність, докази та ін.
На сучасному етапі латиноамериканські держави координують свою діяльність у різних сферах. Із цією метою проводиться, як уже наголошувалося, спільна правова політика, направлена на гармонізацію законодавства й уніфікацію правових норм. Досягнення цієї мети багато в чому залежить від формування загального правового простору латиноамериканських держав, який зумовлює зближення правових систем цих держав. Інтеграційні процеси в Латинській Америці відбуваються в декількох напрямах.
Перш за все, вони відбуваються в політичній сфері, здійснювані через відповідні структури. На самітах латиноамериканських держав, що відбуваються на постійній основі, ухвалюються основні рішення щодо вироблення спільної інтеграційної політики і вживання заходів із її реалізації. Крім того, створено спільну Парламентську комісію як орган, що представляє парламенти держав-членів. її функція полягає в прискоренні внутрішніх процесів, направлених на швидке й ефективне набуття чинності рішень, що приймаються органами Спільного ринку країн Південного конусу (МЕРКОСУР). Комісія також вживає заходи з гармонізації законодавства держав-членів.
Інтеграційні процеси відбуваються в економічній сфері. Сприятливі перспективи цьому створює Спільний ринок країн Південного конусу (МЕРКОСУР), який дедалі більшою мірою трансформується в політико-економічне об'єднання за аналогією з моделлю Євросоюзу.
Економіко-соціальний консультативний форум, що складається З рівної кількості представників від кожної держави-члена, також сприяє інтеграційним процесам в економічній сфері. Він задуманий як спільний представницький орган. До нього входять представники громадських організацій, профспілок, приватних і державних корпорацій. Він володіє не законодавчими, а консультативними функціями, і висловлює свою думку у формі рекомендацій. Головне завдання форуму — вироблення пропозицій з удосконалення законодавства митного союзу, зокрема в цілях підвищення конкурентоспроможності місцевих підприємств і захисту ринків від імпорту з третіх країн.
Адміністративний секретаріат обслуговує всі інші органи. Найважливіші з його функцій — це документація і публікації. Директор, що очолює адміністративний секретаріат, обирається групою спільного ринку і призначається радою спільного ринку. Строк його повноважень — два роки.
У 1960 р. було підписано Конвенцію Монтевідео «Про латиноамериканську асоціацію вільної торгівлі», наслідком якої стало і створення Латиноамериканської асоціації вільної торгівлі (ЛАВТ), пін об'єднала 10 держав Південної Америки і Мексику, і Центральноамериканського спільного ринку (ЦАСР) — 5 учасників.
Значний вплив на динаміку інтеграційних процесів у Латинській Америці справила висунута в 1990 р. ініціатива про «нове економічне партнерство в Західній півкулі», відома також як «ініціатива для Америк».
Серед останніх важливих ініціатив цих держав у сфері інтеграції необхідно відзначити також ідею заснування «Петросур» — Південноамериканського об'єднання державних компаній із видобутку нафти і газу, а також пропозицію, що вперше прозвучала у 2005 р. на саміті Спільного ринку країн Південного конусу (МЕРКОСУР) в Асунсьйоні, про створення субрегіонального «енергетичного кільця», що передбачає будівництво газопроводу, який з'єднає Перу із Чилі та іншими державами Південного конусу.
Інтеграційні процеси в Латинській Америці торкаються інформаційної сфери. Важлива роль у цьому належить латиноамериканському телевізійному каналу «Телесур», який почав регулярне віщання у 2005 р. За задумом його засновників (ними стали Венесуела, Аргентина, Куба і Уругвай) у перспективі він працюватиме на весь регіон. Штаб-квартира компанії знаходиться в Каракасі, її основні корпункти працюють у Венесуелі, Болівії, Бразилії і Колумбії. Нові офіси планується розмістити в Аргентині, Мексиці, Перу, США і на Кубі. У перспективі сигнал «Телесур» зможуть приймати в Північній і Західній Африці та в більшій частині Європи.
Таким чином, інтеграційні процеси в Латинській Америці з кожним днем набувають дедалі більшої динаміки, що пояснюється, з одного боку, внутрішніми потребами латиноамериканських держав, а з іншого — продиктовані глобалізаційними процесами в усьому світі.
