- •Тема 1. Порівняльне правознавство як наука і навчальна дисципліна
- •1. Поняття порівняльного правознавства
- •Об’єкт та предмет порівняльного правознавства
- •3. Функції порівняльного правознавства
- •4. Структура порівняльного правознавства
- •5. Понятійний апарат порівняльного правознавства
- •6. Поняття і компоненти правової системи
- •Тема 2. Класифікація правових систем
- •1. Різноманіття правових систем, і необхідність їх класифікації
- •2. Огляд класифікацій правових систем
- •3. Критерії класифікації правових систем
- •4. Основні правові сім'ї
- •Тема 3. Сім'я законодавчого права. Романо-германське право
- •1. Загальна характеристика романо-германського права
- •2. Історичні умови формування і розвитку романо-германського права
- •3. Значення рецепції римського права у формуванні романо-германського права
- •4. Особливості романо-германського права
- •5. Джерела романо-германського права
- •6. Структура романо-германського права
- •7. Романське право і германське право
- •8. Судова система в романо-германській правовій сім'ї
- •9. Романо-германське право і європейське право
- •Тема 4. Сім'я прецедентного права. Англійське загальне право
- •1. Загальна характеристика сімї прецедентного права.
- •2. Становлення і розвиток англійського загального права
- •3. Особливості англійського загального права
- •4. Джерела англійського загального права
- •5. Структура англійського загального права
- •6. Британський конституціоналізм
- •7. Судова система Англії.
- •Тема 5. Американське загальне право
- •1. Формування американського права
- •2. Специфіка американського права
- •3. Федеральне право і право штатів
- •4. Джерела американського права
- •5. Структура американського права
- •6. Особливості судової системи сша
- •Тема 6. Сім'я змішаного права. Скандинавське право.
- •1. Загальна характеристика сім’ї змішаного права.
- •2. Формування скандинавського права
- •3. Правова співпраця скандинавських держав
- •3.4 4. Місце скандинавського права на правовій карті світу
- •5. Джерела сучасного скандинавського права
- •6. Структура сучасного скандинавського права
- •7. Місце судової системи в скандинавському праві
- •Тема 7. Латиноамериканське право
- •1. Формування латиноамериканського права
- •2. Специфіка латиноамериканського права
- •3. Джерела латиноамериканського права
- •4. Структура латиноамериканського права
- •5. Інтеграційні процеси в Латинській Америці
- •6. Особливості судових систем латиноамериканських держав
- •Тема 8. Сім'я релігійного права. Ісламське право
- •1. Загальна характеристика сім’ї релігійного права
- •2. Історичні умови формування ісламського права
- •3. Специфіка ісламського права
- •4. Джерела ісламського права
- •5. Структура ісламського права
- •6. Роль ісламського права у формуванні і функціонуванні правових систем ісламських держав
- •7. Особливості ісламського судочинства
- •Тема 9. Іудейське право
- •1. Формування іудейського права
- •2. Специфічні риси іудейського права
- •3. Джерела іудейського права
- •4. Правова система Ізраїлю
- •5. Судова система
- •Тема 10. Індуське право
- •1. Релігійно-філософські і соціальні основи індуського права
- •2. Формування індуського права
- •3. Індуське право в колоніальний період
- •4. Сучасна правова система Індїі
- •5. Джерела і структура класичного індуського права
- •6. Основні джерела і структура «індійського» права
- •7. Особливості судової системи Індії
- •Тема 11. Сім'я традиційного права. Африканське звичаєве право
- •1. Загальна характеристика сім’ї традиційного права.
- •2. Формування і еволюція африканського звичаєвого права
- •3. Африканське звичаєве право в колоніальний період
- •4. Формування сучасних правових систем африканських держав
- •5. Кодифікація африканського звичаєвого права
- •6. Поняття і особливості африканського звичаєвого права
- •7. Структура африканського звичаєвого права
- •8. Джерела сучасного африканського права
- •9. Традиційне правосуддя
- •Тема 11. Сім'я традиційно-етичного права. Китайське право
- •1. Загальна характеристика сім’ї традиційно-етичного права
- •2. Філософські основи китайського праворозуміння
- •3. Історичні етапи розвитку китайського права
- •4. Сучасна правова система Китаю
- •5. Джерела сучасного права Китаю
- •6. Структура сучасного права Китаю
- •7. Суд у сучасній правовій системі Китаю
- •Тема 12. Японське право
- •1. Історичні етапи формування і розвитку японського права
- •2. Специфіка японського права
- •3. Джерела сучасного японського права
- •4. Структура сучасного японського права
- •5. Судова система Японії
2. Специфічні риси іудейського права
Іудейське (єврейське) право є однією з найдавніших правових систем світу релігійного типу і є релігійно-правовою системою, регулює суспільні відносини всередині єврейської общини, що сповідає іудаїзм.
Іудейське право, перебуваючи в певному взаємозв'язку і взаємодії з іншими правовими системами, має особливий характер. Йому властивий цілий ряд неповторних рис, які визначають його самобутність і відрізняють від інших правових систем.
Головна особливість іудейського права полягає в тому, що воно є складовою частиною іудаїзму. Це перш за все виявляється в їх загальному походженні, а також у спільності їх джерел. Як відомо, джерелом релігії і єврейського права є Біблія (її перші п'ять книг — П'ятикнижжя або Тора). Релігійні установки, які визначають ставлення людини до Творця, дотримання суботи і свят, закони кошерності та інші, є одночасно і правовими, і релігійними нормами.
Норми іудейського права переплетені з релігійними нормами і переважно спрямовані на визначення обов'язків людини як члена єврейської общини. Вони регулюють ставлення членів іудейського суспільства до Бога, його законів і заповідей, до релігійних ритуалів, до своєї держави, суспільних інститутів, до інших членів общини та іновірців. У деяких випадках прямо передбачені санкції за порушення певних норм. Так заборона «не вбивай» підкріплюється санкцією «хто ударить людину, і вона помре, той обов'язково повинен бути вбитий».
Наступна особливість іудейського права полягає в тому, що для нього, на відміну від інших правових систем, характерний мононаціональний характер, тобто дія іудейського права поширюється тільки на одну націю — євреїв. М. Елон підкреслює, що єврейський народ завжди розглядав єврейське право як власне національне надбання і як головну і важливу частину своєї культури. Знаходячись на чужині, у вигнанні, єврейський народ продовжував існувати як нація, а не як релігійна секта, постійно і безперервно розвиваючи своє право — найважливішу національну цінність, в якій яскраво виражається його сутність. Необхідно відзначити, що найважливіша функція іудейського права полягає в забезпеченні цілісності єврейського суспільства і підтримці його духовно-етичної і релігійної єдності.
Особливістю іудейського права є також принцип богообраності іудейського народу, його виділення Богом серед інших народів. «Ти народ святий для Господа, Бога свого, — стверджується в «Повторенні Закону» щодо іудейського народу, — тебе обрав Господь, Бог твій, щоб ти був Йому обраним народом з усіх народів, які на поверхні землі». «Я — Господь, Бог ваш, що відокремив вас від тих народів», — мовиться в книзі «Левіт». Для забезпечення дії цього принципу іудейське право встановлює заборону на асиміляцію з іншими народами. Наприклад, забороняються шлюби з неєвреями, а також звернення до неєврейських судових організацій та ін. «І не ріднися з ними: дочки своєї не даси його синові, а його дочки не візьмеш для сина свого, оскільки він відверне сина твого від Мене», — говорилося в «Повторенні Закону».
Важливою особливістю іудейського права є також те, що воно впродовж більшої частини своєї історії існувало і розвивалося без існування єврейської держави. Як відомо, іудейське право почало формуватися всередині єврейської общини в рамках власної єврейської держави. І незважаючи на те, що єврейський народ позбувся власної території, іудейське право як і раніше залишалося живим правом єврейської общини, що діяло, для тих, хто проживає в різних країнах світу. У зв'язку з цим І.Ю. Козліхін відзначає, що річ навіть не в тому, що євреї, втративши національну державність, відродили її через два тисячоліття. Багато народів взагалі ніколи її не мали, інші втрачали її і знову завойовували. Євреї ж утратили не тільки державність, але й землю. Упродовж багатьох століть вони жили на території чужих для них держав, в оточенні іншої культури, часто навіть ворожої. За таких умов вони зуміли не просто зберегти своє національне право, але й активно розвивали його.
Таким чином, іудейському праву властиві основні ознаки релігійного права. Разом із тим, воно володіє низкою вищезазначених ознак, що дозволяють говорити про його особливий характер.
