26. Ідіографічний підхід та якісні дослідження в психології.

Ідіографічний підхід - рзглядає світ кожної людини так, як вона сама його інтерперетує через розмірковування, цінності, відношення.

Акцент на суб’єктивному досвіді людини і на значеннях, які вона надає цьому досвіду.

В основі лежить телеологічне розуміння психіки:

Трактування прагнень, намірів, цілей людини

Розуміння як відтворення в мисленні дослідника думок, ідей, як він його вивчає.

Ідіографічний підхід формується шляхом якісних досліджень.

Обєкт якісних досліджень – досвід конкретної людини і значення досвіду з т.з. конкретної людини.

Психічні феномени розуміються як:

1. Комплексні феномени, внутрішньо пов’язані

2. Як такі, що характеризують окремих людей і можуть бути розкриті дослідником з урахуванням їх взаємозв’язаних.

Якісне дослідження – експлораторне (не тестує теорію, а будує її на основі емпіричних даних)

1. Результати не виражені кількісно – відсутні статистичні висновки

2. Якісні дослідження описують феномен, але не призначені для дослідження причин

3. Особиста включеність дослідника – загроза валідності та надійності.

27. Методика організації та проведення лекції з психології.

Лекція (лат. lectio - читання) - систематичний, послідовний виклад навчального матеріалу, будь-якого питання, теми, розділу, предмету викладачем.

Теми лекцій визначаються згідно з робочою програмою і тематичним планом занять. На початку кожної лекції викладач пов'язує її тему із темою попередньої лекції, а також змістом всього курсу. Завершення лекції повинно містити «місток» до подальшої лекції. План лекції повинен відповідати змісту відповідного розділу робочої програми і розкривати його. Зміст лекції має бути узгоджене з тимчасовими рамками навчального часу.

Мета викладача - допомогти студентам вивчити той матеріал, котрий він їм викладає. Написання конспекту (або докладного плану) заняття дуже корисно для лектора при підготовці лекції. Найбільш корисний конспект - це розширений план, який побудований ієрархічно, з вказівкою основних пунктів, тем, фактичного матеріалу, закономірностей, понять. План розширюється за рахунок визначень, схем, діаграм, графіків і фраз, які резюмують основні ідеї лекції. Особливо важливо заздалегідь підготувати і відобразити в конспекті приклади, котрі будуть приводитися на лекції. Викладач також має підготувати ілюстративний, демонстративний та роздатковий матеріал, який він збирається використовувати.

Початок і кінець лекції дуже важливі у багатьох відношеннях. На початку лекції корисно зробити короткий огляд змісту попередній лекції. Це сприяє збереженню інформації в довготривалій пам'яті і системному сприйняттю навчального курсу. Цікавим методом огляду може бути проведення короткого усного або письмового опитування студентів по матеріалу попередньої лекції. Перед початком викладу нового матеріалу корисно дати короткий план лекції, показати, як новий матеріал пов'язаний з іншими темами, акцентувати увагу на найбільш важливих його аспектах. Постановка інтриги питання або опис яскравого прикладу привернуть увагу студентів. Матеріал лекції повинен давати обгрунтовану відповідь на поставлене питання. Наприкінці лекції, коли основна частина матеріалу вже викладена, корисно коротко повторити основні моменти. Це може бути виклад ключових ідей, постановка студентам кількох питань щодо його змісту або ж відповідь на їхні запитання. На завершення заняття викладач може сказати кілька слів про тему наступної лекції.

Стиль викладу. С. І. Гессен вважав, що головна мета університетського курсу - формувати «науковий метод пізнання», а не просто «викладати факти». Оптимальними можна вважати такі критерії: ♦ сутність навчального матеріалу повинна бути доступна і зрозуміла всім студентам; ♦ інтерпретація цієї суті, її аналіз і обгрунтування повинні бути зрозумілі більшості з них; ♦ окремі приватні питання, що викладається, окремі тонкощі і нюанси цих питань повинні бути доступні і зрозумілі не всім.

Перевірка розуміння матеріалу студентами. Оцінити те, наскільки глибоко студенти зрозуміли викладений матеріал, можна шляхом зорового контакту викладача зі студентами. По поведінці студентів на лекції, по їх позам, по виразу очей лектор може побачити, чи розуміють студенти матеріал. Викладачеві слід після завершення розгляду чергового пункту плану запропонувати студентам поставити свої запитання. Викладач повинен будувати план заняття таким чином, щоб давати студентам можливість переключення уваги (на цікавий приклад, нове питання і т. п.). Конспектування матеріалу лекції студентами. Конспектування допомагає краще зберегти інформацію для майбутнього використання і може сприяти її активній переробці. Веденню конспекту заважають занадто швидкий темп викладу матеріалу, відсутність пауз, які студенти могли б використовувати для записів. Основні поняття, ідеї, тези корисно писати на дошці або демонструвати з використанням інших проекційних засобів, оскільки це не тільки сприяє поліпшенню сприйняття, але й полегшує конспектування. Ключові визначення необхідно записувати під диктовку.