55. Методи психологічного дослідження медичної психології.

Медична психологія – прикладна галузь психології, що вивчає закономірності функціонування психіки в умовах виникнення і перебігу хвороб людей, а також відновлення їхнього здоров'я.

Методи психологічного дослідження в медичній психології поділяють на дві групи:

І. Основні

ІІ. Допоміжні

І. Серед основних методів психологічного дослідження найважливішими є:

1 – спостереження

2 – експеримент.

1. Спостереження – метод, який полягає в цілеспрямованому, обумовленому завданням умисному сприйнятті психічних явищ та з’ясуванні їх смислу.

Це один з найстаріших методів психологічного дослідження і зазвичай супроводжує всі інші методи дослідження. Спостереження дозволяє побачити поведінку хворого в різних ситуаціях і отримати повну уяву про хворого. Мають велике значення у випадках симуляції, особливо коли хворий не підозрює, що за ним спостерігають.

2. Експеримент – це організована дослідником взаємодія між піддослідним (чи групою піддослідних) і експериментальною ситуацією з метою встановлення закономірностей цієї взаємодії.

Види експерименту:

1) природний – здійснюється в звичних умовах діяльності людини і побудований так, що піддослідний не підозрює про те, що його досліджують;

2) лабораторний – здійснюється в штучних умовах, в лабораторіях.

ІІ. Допоміжні методи – методи, які доповнюють основні методи.

Найважливішим серед них є:

1 – метод клінічної бесіди

2 – тестовий метод

3 – метод вивчення продуктів психічної діяльності хворих.

1. Метод клінічної бесіди (інтерв’ю) – полягає в аналізі факторів психічної діяльності людини, зібраних в процесі безпосереднього контакту лікаря з хворим.

Вимоги до клінічної бесіди:

1) слід попередньо намітити ціль і основні питання бесіди;

2) формуліровка питань повинна бути зрозуміла хворому;

3) повинна бути невимушена обстановка, яка буде сприяти щирим відповідям хворого.

В процесі бесіди з хворим лікар збирає анамнестичні відомості і скарги хворого.

Анамнез (з грец. – спомин, нагадування) – це сукупність відомостей про попередній стан хворого, які збирають для встановлення діагнозу.

Головне завдання психологічного анамнезу – отримання відомостей про індивідуально-психологічні властивості особистості хворого, ставлення до хвороби, психологію хворого, наявність психологічних розладів.

Анамнез поділяється на:

1) Анамнез хвороби:

- коли захворіла людина;

- коли і чому вернулась за медичною допомогою;

- як вплинула хвороба на трудові стосунки, на працездатність, на стосунки в сім'ї, на стосунки з друзями;

- як вплине хвороба на подання життя і т.п.

2) Анамнез життя:

- розпитування про батьків і родичів, їхні хвороби;

- перенесені в минулому хвороби

- як переносились госпіталізації

- професійний шлях і діяльність, задоволення ними

- розвиток і стан сімейних і інтимних стосунків і т.п.

Крім того, анамнез поділяється ще на:

1 – суб’єктивний анамнез: факти, які інформує про себе сам хворий;

2 – об’єктивний анамнез: факти, які сповіщаються родичами, друзями, співпрацівниками хворого.

Ці відомості доповнюють один одного і дають можливість зібрати найповніший матеріал про психічні особливості хворого.

2. Тестовий метод (тест) – це спеціальне завдання або набір завдань, які дають можливість швидко оцінити психічне явище або рівень його розвитку і піддослідного.

Психодіагностика – це наука і практика встановлення психологічного діагнозу.

Психологічний діагноз – це виявлення прихованих причин видимого неблагополуччя (Л. Ф. Бурлачук). Діагноз як основна мета діагностики може встановлюватися на різних рівнях: 1 рівень – симптоматичний або емпіричний; на цьому рівні діагноз обмежується констатацією особливостей або симптомів (ознак); 2 рівень – етіологічний, що враховує не тільки наявність характеристик, але і причини їх виникнення; 3 рівень – рівень типологічного діагнозу, що полягає у визначенні місця і значення виявлених характеристик в загальній картині психічного життя людини.