- •Оформлення протоколів лабораторних занять
- •Перелік знань та навиків з курсу кількісного аналізу При вивченні кількісного аналізу студенти повинні знати:
- •Студенти повинні вміти:
- •Заняття №1
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина Титриметричний аналіз
- •1.1. Аналітичний посуд
- •1.1.2. Сорти хімічного скла
- •1.1.3. Мірний посуд
- •1.2. Аналітичні терези та методи зважування на них
- •1.2.1. Будова аналітичних терезів
- •Експериментальна частина Завдання 1. Аналітичний посуд, аналітичні терези та методи зважування на них. Поняття про титриметричні методи аналізу.Способи вираження концентрації.
- •1.2.2. Вимоги, які висуваються до аналітичних терез
- •1.2.3. Правила роботи з терезами
- •1.2.4. Техніка зважування
- •2.1.2. Встановлення молярної концентрації еквіваленту розчину хлоридної кислоти
- •2.1.3. Встановлення концентрації хлоридної кислоти за бурою
- •2.1.4. Встановлення молярної концентрації еквіваленту розчину хлоридної кислоти за натрію карбонатом
- •2.1.5. Приготування розчину хлоридної кислоти із фіксаналу
- •2.2. Приготування робочого титрованого розчину лугу
- •2.2.1. Робочі розчини лугів
- •2.2.2. Приготування 500 см3 приблизно 0,1м розчину NaOh
- •2.2.3. Вихідні речовини
- •2.2.4. Встановлення концентрації розчину натрію гідроксиду за оксалатною кислотою
- •2.2.5. Встановлення концентрації розчину NaOh за робочим титрованим розчином хлоридної кислоти
- •Завдання 3. Визначення вмісту хлоридної кислоти в розчині
- •Список рекомендованої літератури
- •Тестові завдання до титриметричних методів аналізу (Кислотно-основне титрування)
- •Заняття №2
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Перманганатометрія
- •Йодометрія
- •Церіметрія
- •Нітритометрія
- •Броматометрія
- •Йодхлориметрія
- •Хроматометрія
- •Трилонометрія.
- •Гравіметрія
- •Експериментальна частина Завдання 1. Приготування приблизно 0,1н розчину калію перманганату
- •Завдання 2. Приготування вихідного розчину оксалатної кислоти
- •Завдання 3. Титрування розчину оксалатної кислоти (або натрію оксалату) розчином калію перманганату
- •Завдання 4. Визначення феруму в розчині солі Мора
- •Завдання 6. Визначення процентного складу гідрогену пероксиду в розчині
- •30 Г н2о2 міститься в 100 г 30%-го розчину н2о2
- •0,17 Г н2о2 міститься в х г 30%-го розчину н2о2.
- •Список рекомендованої літератури
- •Тестові завдання до титриметричних методів аналізу (Окисно-відновне титрування)
- •Заняття № 3
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина Завдання 1. Приготування 0,1м розчину аргентуму нітрату
- •Завдання 2. Приготування 0,1м розчину натрію хлориду
- •Завдання 3. Стандартизація 0,1м розчину аргентуму нітрату за натрію хлоридом
- •Завдання 4. Визначення процентного вмісту Хлору в зразку кухонної солі за методом Мора
- •Завдання 5. Визначення масової частки натрію хлориду в препараті за методом Фаянса-Ходакова
- •Завдання 6. Визначення масової частки калію йодиду в препараті за методом Фаянса-Ходакова
- •Літературa
- •Тестові завдання до титриметричних методів аналізу (Осаджувальне титрування)
- •Інструментальний аналіз
- •Перелік знань та навиків з курсу кількісного аналізу При вивченні кількісного аналізу студенти повинні знати:
- •Студенти повинні вміти:
- •Колориметрія
- •Нефелометрія та турбідиметрія
- •Теоретичні основи люмінесцентного аналізу
- •Класифікація люмінесценції
- •1. Класифікація люмінесценції за видами збудження
- •2. Класифікація люмінесценсії за тривалістю свічення
- •3. Класифікація люмінесценсії за хімічним складом люмінофорів
- •Області застосування люмінесцентного аналізу
- •Хімічний люмінесцентний аналіз неорганічних сполук
- •Кількісний флуоресцентний аналіз
- •Теоретичні основи поляриметричного аналізу
- •Апаратура
- •Методика вимірювань
- •Теоретичні основи хроматографічного аналізу
- •Паперова та тонкошарова хроматографія
- •Розчинники
- •Проявлення
- •Потенціометрія
- •Класифікація потенціометричних методів аналізу
- •Кондуктометрія
- •Класифікація кондуктометричних методів аналізу Пряма кондуктометрія
- •Низькочастотне кондуктометричне титрування
- •Високочастотне кондуктометричне титрування
- •Амперметричне титрування
- •Заняття №4
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання питання для самоконтролю
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина Фотоколориметрія
- •Підготовка серії стандартних розчинів
- •Підбір світлофільтрів
- •Підбір кювети
- •Підготовка досліджуваного розчину
- •Дані для калібрувального графіка
- •Завдання 2. Фотоколориметричне визначення феруму (III) у препараті
- •Побудова калібрувального графіка
- •Залежність оптичної густини від вмісту феруму в розчині
- •Список рекомендованої літератури
- •Заняття №5
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретичні основи рефрактометричного аналізу
- •Експериментальна частина Завдання 1. Визначення вмісту цукру в розчині
- •Список рекомендованої літератури
- •Тестові завдання до оптичних методів аналізу
- •Добутки розчинності (др) деяких малорозчинних
- •Стандартні електродні потенціали деяких металів у водних розчинах
- •Константи нестійкості деяких комплексних йонів
- •Перелік екзаменаційних питань з аналітичної хімії
Теоретична частина
Методи оксидаційно-відновного титрування основані на оксидаційно- відновних реакціях. Ці методи класифікують в залежності від того, який робочий стандартний розчин окисника чи відновника використовується:
перманганатометрія – метод, оснований на реакціях окислення перманганатом калію KMnO4;
йодиметрія – метод, оснований на реакціях окислення йодом або відновленням I-–іонами;
дихроматометрія – метод, оснований на реакціях окислення дихроматом калію –
K2 Cr2O7;
броматометрія – метод, оснований на реакціях окислення броматом калію KBrO3;
церіметрія – метод, оснований на реакціях окислення іонами Се4+;
ванадатометрія – метод, оснований на реакціях окислення VO3– – іонами;
– титанометрія – метод, оснований на реакціях відновлення іонами Ті3+.
Мірою окисно-відновної здатності різних сполук служить значення окисно-відновного потенціалу, який вимірюється в вольтах.
Залежність окисно-відновного потенціалу Е від концентрації окисленої (Аок) і відновленої (Авідн) форм окисно-відновної пари виражається рівнянням Нернста.
E = E0 + RT * ln aAox
nF aBred
Де E0 - стандартна ЕРС електрохімічного ланцюга
n– заряд досліджуваного йону з відповідним знаком;
aAox, aBred – активність досліджуваного йону в окисленій і відновленій формах,
а = f*c (f – коефіцієнт активності, с – концентрація досліджуваного йону)
R – газова постійна;
T – абсолютна температура;
F- постійна Фарадея.
За значенням стандартного потенціалу можна оцінити чи буде протікати дана окисно-відновна реакція, вказати напрямок окисно-відновної реакції, вибрати потрібні окисники і відновники для даної реакції.
Молярна маса еквівалента речовини Em – це маса одного моля еквівалентів цієї речовини, яка дорівнює добутку фактора еквівалентності fa на молярну масу цієї речовини:
Em = fa • Ма.
Фактор еквівалентності в окисно-відновних реакціях для даної речовини дорівнює одиниці поділеній на кількість електронів, що приймають участь в окисленні чи відновленні.
Наприклад:
Cr2O72- + 6e + 14H+ → 2Cr3+ + 7H2O
f(K2Cr2O7) = 1/6
Перманганатометрія
Перманганатометрія – це метод окисно-відновного титрування, в якому використовується стандартний розчин KMnO4 для визначення сполук, які мають відновні властивості.
В залежності від рН середовища продукти відновлення MnO4- - йонів можуть бути різними. Наприклад:
- кисле середовище:
MnO4- + 8H+ + 5e → Mn2+ + 4H2O (E0 = 1,51 B)
- слаболужне або нейтральне середовище:
MnO4- + 2H2O + 3е → MnO2↓ + 4ОН-
↓ - бурий осад
- сильнолужне середовище:
MnO4- + е → MnO42- - розчин зеленого забарвлення
Для титриметричного аналізу краще всього використовувати кисле середовище, тому що продуктом відновлення є сполука Mn2+, яка немає забарвлення ( на відміну від MnO2↓ і MnO42-), на фоні якого яскраво видно забарвлення розчину, спричинене надлишковою краплею титранту (KMnO4).
Необхідне середовище створюється за допомогою H2SO4. Фіксування кінцевої точки титрування проводиться безіндикаторним методом, тому що KMnO4 – сам має фіолетове забарвлення.
Титрант – 0,1 Н розчин KMnO4 – готують як вторинний стандартний і стандартизують його за стандартними речовинами:
H2C2O4 – щавелева кислота
Na2C2O4 – натрій оксалат
As2O3 –оксид арсену (ІІІ)
(NH4)2Fe(SO4)2 * 6H2O – сіль Мора.
Перманганатометричним методом можна визначити ряд відновників:
1) H2O2, NO2-, C2O42-, Fe2+;
Ca2+ - в різних препаратах
MnO2, PbO2, K2Cr2O7 – і інші окисники зворотнім методом титруванням.
