Список рекомендованої літератури

1.Аналітична хімія: Навчальний посібник/ О.М.Гайдукевич, В.В.Болотов, Ю.В.Сич та ін. –Х.: Основа, Видавництво НФАУ, 2000. –432 с.

2.Пономарев В.Д. Аналитическая химия: В двух ч. –М.: Высшая школа, 1982. –Ч.1. –304 с; Ч.2. –303 с.

3.Державна Фармакопея України / Держ. підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр.” –1-е вид. –Харків: РІРЕГ, 2001. –556 с.

4.Государственная фармакопея СССР. –11-е издание, доп. –Вып.1. Общие методы анализа. -М.: Медицина, 1987. –336 с.

5.Государственная фармакопея СССР. –11-е издание, доп. -Вып.2. Общие методы анализа. Лекарственное растительное сырье. –М.: Медицина, 1989. –400 с.

6.Конспект лекцій.

7.Основы аналитической химии: В 2-х кн. Учеб. для вузов/ Ю.А.Золотов, Е.Н.Дорохова, В.И.Фадеева и др. –М.: Высшая школа, 1996. –Кн.1. –383 с.; Кн.2. –461 с.

8.Пилипенко А.Т., Пятницкий И.В. Аналитическая химия: В 2-х кн. –М.: Химия, 1990. –Кн.1. –480 с.; Кн.2. –460 с.

9.Романова Н.В. Основи хімічного аналізу. К.; Ірпінь: ВТФ Перун, 1998. –240 с.

10.Лурье Ю.Ю. Справочник по аналитической химии. –М.: Химия, 1989.

–447 с.

11.Дорохова Е.Н., Прохорова Г.В. Аналитическая химия. Физико-химические методы анализа. –М.: Высшая школа, 1991. –256с.

12.Скуг Д., Уэст Д. Основы аналитической химии: В 2-х кн. –М.: Мир, 1979. –Кн.1. –480 с.; Кн.2. –430 с.

13.Васильев В.П. Аналитическая химия: В 2-х кн. –М.: Высшая школа, 1989. –Кн.1. –319 с.; Кн.2. –383 с.

14.Набиванець Б.Й., Сухан В.В., Калабіна Л.В. Аналітична хімія природного середовища. –К.: Либідь, 1996. –87 с.

15.Полеес М.Э., Душечкина И.Н. Аналитическая химия. –М.: Медицина, 1987. –400 с.

16.Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. -К.; Ірпінь: ВТФ Перун, 1998. –480 с.

17.Кузьма Ю., Ломницька Я., Чабан Н. Аналітична хімія: Навчальний посібник з теоретичних основ аналітичної хімії. –Львів: Видавн. Центр Львівського національного університету імені Івана Франка. -2001. -217 с.

18.Крешков А.П. Основы аналитической химии. Т.1 – Москва: Химия, 1976. -615 с.

Тестові завдання до оптичних методів аналізу

1. Закон Бугера-Ламберта-Бера-лежить в основі молекулярного абсорбційного аналізу. Згідно з цим законом оптична густина розчину:

A. Прямо пропорцiйна товщинi шару i показнику поглинання

B. Прямо пропорцiйна товщинi шару i концентрацiї речовини

C. Обернено пропорцiйна товщинi шару i концентрацiї речовини

D. Прямо пропорцiйна концентрацiї, обернено пропорцiйна товщинi шару

E. Прямо пропорційна концентрації і обернена пропорційна показнику поглинання

2. Фотоелектроколориметричний метод аналізу дозволяє визначити концентрацію:

A. Безбарвного розчину

B. Каламутного розчину

C. Оптично-активної речовини

D. Забарвленого розчину

E. Будь-якого розчину

3. Абсорбційні оптичні методи аналізу засновані на використанні:

A. Закону Ломеля-Стокса

B. Закону Гесса

C. Закону Фарадея

D. Закону Кольрауша

E. Об’єднаного закону світлопоглинання Бугера – Ламберта – Бера.

4. Одним із найширше вживаних інструментальних методів аналізу є фотометрія, яка базується на вимірюванні:

A. Довжину хвилі

B. Показника заломлення.

C. Кута обертання

D. Оптичної густини

E. Інтенсивність флуоресценції

5. На чому заснована фотоколориметрія?

A. На вимірюванні поглинання немонохроматичного світла

B. На вимірюванні поглинання монохроматичного світла

C. На вимірюванні показника заломлення

D. На вимірюванні кута обертання

E. На вимірюванні електропровідності електролітів

6. Фізико-хімічні методи використовують для кількісного визначення лікарських речовин. Який з наведених нижче методів ґрунтується на визначенні оптичної густини розчину?

А. Потенціометрія

В. Полярографія

С. Спектрофотометрія

D. Кулонометрія

Е. Електрогравіметрія

7. Розчини яких із наведених речовин можна досліджувати фотометричним методом за власним поглинанням.

А. Алюмінію хлорид

В. Марганцю сульфат

С. Плюмбуму нітрат

D. Натрію форміат

Е. Калію перманганат

8. У методах атомно-абсорбційної спектроскопії використовують:

А. Відбите світло

В. Поліхроматичне випромінювання

С. Монохроматичне випромінювання

D. Переломлений промінь світла

Е. Розсіяне випромінювання

9. Поглинання світла підкоряється закону:

А. Нернста

В. Бугера –Ламберта-Бера

С. Гейровського-Ільковича

D. Ленгмюра

Е. Мендєлєєва-Клапейрона

10. У фотометричному методі аналізу серія з 6-8 стандартних розчинів готується для:

А. Вибору кювет

В. Оцінки методики визначення

С. Спрощення методики роботи

D. Побудови каліброваного графіка

С. Вибору світлофільтра

11. Для кількісного визначення йонів Fe³⁺ провели фотометричну реакцію з сульфосаліциловою кислотою. При фотометричному визначенні одержаного розчину вимірюють:

А. Показник заломлення

В. Питоме обертання

С. Оптичну густину

D. Довжину хвилі

Е. Потенціал напівхвилі

12. Який фізико-хімічний метод аналізу може бути використаний для кількісного визначення розчину калію перманганату ?

А. Фотометрія

В. Поляриметрія

С. Флуориметрія

D. Турбидіметрія

Е. Нефелометрія

13. На аналіз поступив розчин калію дихромату. Який із фізико-хімічних методів аналізу використав хімік для визначення його концентрації:

A. Кондуктометричне титрування

B. Флуориметричний

C. Поляриметричний

D. Кулонометричний

E. Спектрофотометричний

14. При фотоколориметричному визначенні масової частки калій дихромату будують градуйований графік в координатах:

А. Оптична густина - концентрація

В. Інтенсивність падаючого світла - концентрація

С. Інтенсивність флуоресценції - концентрація

D. Показнок заломлення - концентрація

E. Кут обертання плщини поляризації - концентрація

15. Зазначте реагент для виявлення і фотометричного визначення катіонів Fe(II) та Fe(III):

A. Оксалатна кислота

B. Сульфосаліцилова кислота

C. Aмінобензойна кислота

D. Фенілоцтова кислота

E. Хлороцтова кислота

16. При виборі сполуки для фотометричного визначення перевагу надають тій, молярний коефіцієнт світлопоглинання якої є вищим. Величина молярного коефіцієнта світлопоглинання залежить від:

A. Природи досліджуваної речовини

B. Концентрації досліджуваної речовини

C. Густини розчину досліджуваної речовини

D. Товщини шару досліджуваного розчину

17. Молярний коефіцієнт поглинання представляє значення оптичної густини розчину при товщині поглинального шару 1 см і концентрації рівній:

A. 1 %

B. 0,1 моль/л

C. 1 моль/л

D. 1г/мл

18. Важливою аналітичною характеристикою досліджуваної речовини у фотометрії є питомий коефіцієнт світлопоглинання. У фотометричному аналізі питомий коефіцієнт світлопоглинання використовується для:

A. Розрахунку нормального редокс-потенціалу

B. Розрахунку концентрації речовини у розчині

C. Розрахунку константи дисоціації речовини

D. Встановлення природи хромофорів

E. Визначення інтенсивності флуоресценції речовини

19. Одним із найширше вживаних інструментальних методів аналізу є фотоколориметрія. Цей метод аналізу, який базується на вимірюванні:

A. Кількості УФ-світла, поглинутого речовиною/розчином.

B. Кількості видимого світла, поглинутого речовиною/розчином.

C. Кількості ІЧ-світла, поглинутого речовиною/розчином.

D. Кількості видимого світла, розсіяного речовиною/розчином.

E. Кількості УФ-світла, розсіяного речовиною/розчином.

20. Важливою аналітичною характеристикою речовини є її спектр поглинання у ультрафіолетовій (УФ) ділянці спектру. Виникнення спектру поглинання речовини у УФ-ділянці спектра зумовлене:

A. Електронними переходами у молекулі речовини

B. Обертальним рухом молекули у просторі

C. Коливальним рухом атомів, які утворюють ковалентний зв’язок

D. Конформаційними перетвореннями молекули

E. Іонізацією атомів речовини

21. В кількісному аналізі для ідентифікації речовин використовується специфічна характеристика речовин - крива світло-поглинання. Крива світлопоглинання - це:

A. Графік залежності оптичної густини від товщини поглинаючого шару

B. Графік залежності оптичної густини розчину від концентрації забарвленої речовини

C. Графік залежності інтенсивності забарв-лення розчину від товщини поглинаючого шару

D. Графік залежності оптичної густини розчину від довжини хвилі падаючого світла

E. Графік залежності інтенсивності світлового потоку, що виходить з розчину, від товщини поглинаючого шару

22. Визначити молярний показник поглинання K₂Cr₂O₇, якщо оптична густина його 0,005М розчину виміряного в кюветі товщиною 20 мм дорівнює 0,37

A. 17

B. 37

C. 370

D. 3700

E. 4600

23. Оптична густина розчину D=0,75. Обчислити пропускання (Т) цього розчину (в %)

A. 17,1

B. 18,5

C. 17,8

D. 16,6

E. 16,2

24. Абсорбційні оптичні методи аналізу засновані на вимірюванні:

A. Kута обертання площини поляризованого світла

B. Інтенсивності випромінюваного світла розчином досліджуваної речовини

C. Показника заломлення при проходженні світла крізь розчин досліджуваної речовини

D. Оптичної густини розчину досліджуваної речовини

E. Інтенсивності флуоресценції розчину досліджуваної речовини

25. Метод, який грунтується на поєднанні екстракції визначуваної речовини і наступного її фотометричного визначення, називається:

A. Екстракційно-фотометричний аналіз

B. Фотометричне титрування

C. Фотометрія багатокомпонентної

D. Екстракція

E. Поляриметрія

26. Для кількісного визначення CuSO₄ провели фотометричну реакцію з розчином

аміаку. При фотометруванні отриманого розчину вимірюють:

A. Кут обертання

B. Показник заломлення

C. Потенціал напівхвилі

D. Довжину хвилі

E. Оптичну густину

27. Концентрацію глюкози у розчині визначають поляриметричним методом. Вкажіть, яку величину при цьому вимірюють:

А. Показник заломлення

В. Оптичну густину

С. Кут обертання площини поляризації поляризованого світла

D. Питомий коефіцієнт світлопоглинання

Е. Молярний коефіцієнт світлопоглинання

28. При визначенні глюкози поляриметричним методом аналізу концентрацію розчину, що аналізують, визначають у:

A. Відсотках

B. Моль/дм³

C. Г/см³

D. Моль-екв/дм³

E. Г/дм³

29. Вкажіть, який метод заснован на вимірюванні кута обертання площини поляризації поляризованного світла розчином оптично активної речовини

A. Спектрофотометрія

B. Рефрактометрія

C. Інтерферометрія

D. Фотоколориметрія

E. Поляриметрія

30. Результати визначення концентрації розчинів рефрактометричним методом анализу можна обчислити, якщо відомі значення величин:

A. n₀, F

B. n, F

C. n, n₀

D. n, n₀, F

E. n

31. Концентрацію етилового спирту в деяких лікарських формах і настойках визначають рефрактометрично. З цією метою вимірюють:

А. Кут заломлення променя світла

В. Показник заломлення розчину

С. Кут падіння променя світла

D. Кут обертання площини поляризованного світла

Е. Кут повного внутрішнього відображення променя світла

32. Для ідентифікації лікарського препарату застосували рефрактометричний метод аналізу, в основі якого лежить залежність між:

A. Інтенсивністю світла поглинання розчином та його концентрацією

B. Електричною провідністю розчину та його концентрацією

C. Концентрацією у розчині речовини та його кутом обертання

D. Концентрацією у розчині речовини та його оптичною густиною

E. Показником заломлення та концентрацією речовини у розчині

33. При кількісному визначенні глюкози поляриметричним методом вимірюють:

А. Дисперсію променя світла розчином

В. Коефіцієнт заломлення світла

С. Кут обертання площини поляризації поляризованого променя

D. Ступінь поглинання розчином поляризованого променя світла

Е. Оптичну густину розчину.

34. Рефрактометричний метод широко використовують в аптеках і контрольно-аналітичних лабораторіях для кількісного визначення лікарських речовин, а також їх сумішей, як один з найбільш зручних експрес-методів аналізу. В основі рефрактометричних вимірювань розчинів лежить залежність між:

A. Концентрацією розчину речовини та його оптичною густиною

B. Концентрацією розчину речовини та його показником заломлення

C. Концентрацією розчину речовини та його кутом обертання

D. Електричною провідністю розчину та його концентрацією

E. Кількості видимого світла, поглинутого розчином від його концентрації

35. Рефрактометрія використовується для визначення вмісту багатьох речовин в лікарських препаратах. Рефрактометричний метод аналізу оснований на:

A. Вимірюванні відношення швидкості розповсюдження світла в середовищі до швидкості озповсюдження світла в повітрі

B. Вимірюванні кута обертання площини поляризації поляризованого світла, що пройшло через оптично активне середовище

C. Вимірюванні відношення швидкості розповсюдження світла в середовищі до швидкості розповсюдження світла в вакуумі

D. Вимірюванні оптичної активності речовини

E. Вимірюванні показника заломлення речовини, що досліджується

36. Кут обертання площини поляризації оптично активних органічних речовин, вимірюють за допомогою приладу:

A. Кондуктометра

B. Рефрактометра

C.Поляриметра

D. Спектрофотометра

E. Потенціометра

37. Запропонуйте оптимальний експрес-метод кількісного визначення 20% розчину MgSO₄.

A. Кондуктометрія

B. Поляриметрія

C. Фотометрія

D. Рефрактометрія

E. Полярографія

38. В фармацевтичній практиці концентрацію етилового спирту візначають методом:

A. Йодометрії

B. Рефрактометрії

C. Поляриметрії

D. Фотометрії

E. Алкаліметрії

39. Вкажіть джерело збудження в емісійній спектроскопії при визначенні компонентів лікарської субстанції:

A. Катодна лампа

B. Ультразвук

C. Світло

D. Полум’я

E. Лампа розжарювання

40. Спектри поглинання калій перманганату і калій біхромату перекриваються. Для кількісного визначення обох речовин слід використати:

A. Двохвильову спектрофотометрію

B. Диференціальну спектрофотометрію

C. Екстракцію

D. Колориметрію

E. Фотоколориметрію

Д О Д А Т К И

Таблиця 1.

Константи дисоціації деяких слабких електролітів при 25°С

Назва електроліту	Константа дисоціації
Нітритна кислота HNO2	4•10-4
Амонію гідроксид NH4OH	1,8•10-5
Форміатна кислота HCOOH	1,8•10-4
Сульфатна кислота H2SO4	1,2•10-2(К2)
Сульфітна кислота H2SO3	1,6•10-2(К1) 6,3•10-8(К2)
Сульфідна кислота H2S	6,0•10-8(К1) 1,0•10-11(К2)
Карбонатна кислота H2CO3	4,5•10-7(К1) 4,7•10-11(К2)
Ацетатна кислота CH3COOH	1,8•10-5
Гіпохлоритна кислота HClO	5,0•10-8
Ортофосфатна кислота H3PO4	7,5•10-3(К1) 6,3•10-8(К2) 1,3•10-12(К3)
Фторидна кислота HF	6,6•10-4
Ціанідна кислота HCN	7,9•10-10
Щавелева кислота H2C2O4	5,4•10-2(К1) 5,4•10-5(К2)
Ортоборатна кислота H3BO3	5,8•10-10(К1)
Бензойна кислота С6Н5СООН	6,6•10-5
Тартратна кислота Н2С4Н4О6	9,1•10-4(К1) 4,3•10-5(К2)
Силікатна кислота H2SiO3	2,2•10-10(К1) 1,6•10-12(К2)
Диетиламін (C2H5)2NH	9,6•10-4
Гідразин N2H4	9,3•10-7
Гідроксиламін NH2OH	8,9•10-9
Плюмбуму гідроксид Pb(OH)2	9,55•10-4(К1) 3,0•10-8(К2)
Фенол С6Н5ОН	1,0•10-10

Таблиця 2.