Експериментальна частина Завдання 1. Визначення вмісту цукру в розчині

Побудова калібрувального графіка

В хімічних склянках на 50 см³ зважують на технічних терезах із точністю до 0,01 г: 1, 2, 3, 4, 8, 16 г цукру, кількісно переносять наважки в мірні колбочки на 100 см³ і доводять до мітки дистильованою водою. Отримані розчини добре перемішують. Користуючись рефрактометром визначають показник заломлення кожного розчину. За отриманими даними будують калібрувальний графік в координатах: концентрація цукру в г/дм³ – на осі абсцис, показник заломлення – на осі ординат.

Хід визначення

Проводять вимірювання показника заломлення досліджуваного розчину. За знайденим значенням за допомогою графіка, побудованого за стандартними розчинами, визначають концентрацію цукру в досліджуваному розчині.

Завдання 2. Визначення вмісту спирту в розчині

Побудова калібрувального графіка

Готують ряд стандартних розчинів етилового спирту, відмірюючи із точних бюреток у пробірки, які мають корки , об'єми цих рідин :

Спирт (см³) 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Вода (см³) 9 8 7 6 5 4 3 2 1

і обчислюють об'ємні проценти спирту в сумішах.

Визначіть показник заломлення кожного із розчинів і побудуйте графік, відкладаючи на осі абсцис вміст спирту у сумішах (в об'ємних відсотках), а на осі ординат – величини показника заломлення.

Хід визначення

Визначають величину показника заломлення досліджуваного розчину і потім за графіком – кількість вмісту в суміші спирту. Паралельно визначають вміст спирту в досліджуваній суміші за допомогою денсиметра і за таблицями значень залежності густини розчину від концентрації спирту знаходять концентрацію спирту в розчині і порівнюють дані.

Завдання 3. Визначення складу суміші двох органічних рідин

Побудова калібрувального графіка

Готують ряд стандартних сумішей органічних рідин і визначають відповідні їм показники заломлення. Визначають також показники заломлення чистих рідин. При цьому рідини А і Б можуть бути взятими в таких співвідношеннях:

Рідина А (см³ ) : 1,0 2,0 3,0 4,0 5,0 6,0 7,0 8,0 9,0

Рідина Б (см³ ) : 9,0 8,0 7,0 6,0 5,0 4,0 3,0 2,0 1,0

Вказані об'єми відміряють у пробірки з притертими корками і добре перемішують. Потім визначають показники заломлення і за знайденими значеннями будують калібрувальний графік. На осі ординат відкладають показник заломлення, а на осі абсцис склад суміші в об'ємних відсотках.

Хід визначення

Визначають показник заломлення досліджуваної суміші і за допомогою графіка визначають склад суміші.

Завдання 4. Контроль якості приготовлених розчинів і терміни зберігання концентрованих розчинів лікарських речовин

Готують серію розчинів лікарських речовин, коливання концентрацій яких допустимі в певних межах (табл. 2). Вимірюють показники заломлення цих розчинів; порівнюють одержані значення з табличними даними. Роблять висновок про якість приготованих ліків.

Для перевірки придатності із серії розчинів, що знаходяться на зберіганні, відбирають вказані викладачами склянки з розчинами, відкривають їх і вимірюють показники заломлення розчинів. Порівнюють одержані значення n з табличними даними (таблиця 2) і роблять висновки про придатність досліджуваної серії розчинів.

Таблиця 2.

Границі показників і терміни придатності концентрованих розчинів лікарських речовин

Назва препарату	Концентрація, %	nD20 для розчинів, приготовлених		Терміни придатності
		ваговим методом	ваго-об’ємним методом	до відкриття склянок	після відкриття склянок
Амідопірин	4	1,3413-1,3418	1,3414-1,3419	4 міс.	15 днів
Калію бромід	10	1,3454-1,3460	1,3444-1,3450	20 днів	10 днів
	20	1,3586-1,3598	1,3551-1,3561	6 міс.	10 днів
Кальцію хлорид	10	1,3451-1,3457	1,3446-1,3459	6 міс.	5 днів
	20	1,3578-1,3587	1,3559-1,3569	6 міс.	5 днів
Натрію гідрокарбонат	5	1,3396-1,3402	1,3391-1,3395	3 дні	3 дні
Натрію саліцилат	10	1,3518-1,3523	1,3516-1,3524	10 днів	5 днів
Калію йодид	10	1,3467-1,3473	1,3457-1,3461	10 днів	5 днів
	20	1,3624-1,3636	1,3584-1,3596	10 днів	5 днів