- •Оформлення протоколів лабораторних занять
- •Перелік знань та навиків з курсу кількісного аналізу При вивченні кількісного аналізу студенти повинні знати:
- •Студенти повинні вміти:
- •Заняття №1
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина Титриметричний аналіз
- •1.1. Аналітичний посуд
- •1.1.2. Сорти хімічного скла
- •1.1.3. Мірний посуд
- •1.2. Аналітичні терези та методи зважування на них
- •1.2.1. Будова аналітичних терезів
- •Експериментальна частина Завдання 1. Аналітичний посуд, аналітичні терези та методи зважування на них. Поняття про титриметричні методи аналізу.Способи вираження концентрації.
- •1.2.2. Вимоги, які висуваються до аналітичних терез
- •1.2.3. Правила роботи з терезами
- •1.2.4. Техніка зважування
- •2.1.2. Встановлення молярної концентрації еквіваленту розчину хлоридної кислоти
- •2.1.3. Встановлення концентрації хлоридної кислоти за бурою
- •2.1.4. Встановлення молярної концентрації еквіваленту розчину хлоридної кислоти за натрію карбонатом
- •2.1.5. Приготування розчину хлоридної кислоти із фіксаналу
- •2.2. Приготування робочого титрованого розчину лугу
- •2.2.1. Робочі розчини лугів
- •2.2.2. Приготування 500 см3 приблизно 0,1м розчину NaOh
- •2.2.3. Вихідні речовини
- •2.2.4. Встановлення концентрації розчину натрію гідроксиду за оксалатною кислотою
- •2.2.5. Встановлення концентрації розчину NaOh за робочим титрованим розчином хлоридної кислоти
- •Завдання 3. Визначення вмісту хлоридної кислоти в розчині
- •Список рекомендованої літератури
- •Тестові завдання до титриметричних методів аналізу (Кислотно-основне титрування)
- •Заняття №2
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Перманганатометрія
- •Йодометрія
- •Церіметрія
- •Нітритометрія
- •Броматометрія
- •Йодхлориметрія
- •Хроматометрія
- •Трилонометрія.
- •Гравіметрія
- •Експериментальна частина Завдання 1. Приготування приблизно 0,1н розчину калію перманганату
- •Завдання 2. Приготування вихідного розчину оксалатної кислоти
- •Завдання 3. Титрування розчину оксалатної кислоти (або натрію оксалату) розчином калію перманганату
- •Завдання 4. Визначення феруму в розчині солі Мора
- •Завдання 6. Визначення процентного складу гідрогену пероксиду в розчині
- •30 Г н2о2 міститься в 100 г 30%-го розчину н2о2
- •0,17 Г н2о2 міститься в х г 30%-го розчину н2о2.
- •Список рекомендованої літератури
- •Тестові завдання до титриметричних методів аналізу (Окисно-відновне титрування)
- •Заняття № 3
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина Завдання 1. Приготування 0,1м розчину аргентуму нітрату
- •Завдання 2. Приготування 0,1м розчину натрію хлориду
- •Завдання 3. Стандартизація 0,1м розчину аргентуму нітрату за натрію хлоридом
- •Завдання 4. Визначення процентного вмісту Хлору в зразку кухонної солі за методом Мора
- •Завдання 5. Визначення масової частки натрію хлориду в препараті за методом Фаянса-Ходакова
- •Завдання 6. Визначення масової частки калію йодиду в препараті за методом Фаянса-Ходакова
- •Літературa
- •Тестові завдання до титриметричних методів аналізу (Осаджувальне титрування)
- •Інструментальний аналіз
- •Перелік знань та навиків з курсу кількісного аналізу При вивченні кількісного аналізу студенти повинні знати:
- •Студенти повинні вміти:
- •Колориметрія
- •Нефелометрія та турбідиметрія
- •Теоретичні основи люмінесцентного аналізу
- •Класифікація люмінесценції
- •1. Класифікація люмінесценції за видами збудження
- •2. Класифікація люмінесценсії за тривалістю свічення
- •3. Класифікація люмінесценсії за хімічним складом люмінофорів
- •Області застосування люмінесцентного аналізу
- •Хімічний люмінесцентний аналіз неорганічних сполук
- •Кількісний флуоресцентний аналіз
- •Теоретичні основи поляриметричного аналізу
- •Апаратура
- •Методика вимірювань
- •Теоретичні основи хроматографічного аналізу
- •Паперова та тонкошарова хроматографія
- •Розчинники
- •Проявлення
- •Потенціометрія
- •Класифікація потенціометричних методів аналізу
- •Кондуктометрія
- •Класифікація кондуктометричних методів аналізу Пряма кондуктометрія
- •Низькочастотне кондуктометричне титрування
- •Високочастотне кондуктометричне титрування
- •Амперметричне титрування
- •Заняття №4
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання питання для самоконтролю
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина Фотоколориметрія
- •Підготовка серії стандартних розчинів
- •Підбір світлофільтрів
- •Підбір кювети
- •Підготовка досліджуваного розчину
- •Дані для калібрувального графіка
- •Завдання 2. Фотоколориметричне визначення феруму (III) у препараті
- •Побудова калібрувального графіка
- •Залежність оптичної густини від вмісту феруму в розчині
- •Список рекомендованої літератури
- •Заняття №5
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретичні основи рефрактометричного аналізу
- •Експериментальна частина Завдання 1. Визначення вмісту цукру в розчині
- •Список рекомендованої літератури
- •Тестові завдання до оптичних методів аналізу
- •Добутки розчинності (др) деяких малорозчинних
- •Стандартні електродні потенціали деяких металів у водних розчинах
- •Константи нестійкості деяких комплексних йонів
- •Перелік екзаменаційних питань з аналітичної хімії
Області застосування люмінесцентного аналізу
Сортовий аналіз є одним з найпростіших видів люмінесцентного аналізу. Два об'єкти зовсім однакові за виглядом, але різні за складом чи властивостями, при освітленні можуть по різному флуоресціювати при освітленні УФ-світлом і можуть бути визначені за цією ознакою. За кольором флуоресценції можна відрізнити, наприклад: свіже і зіпсоване зерно, виявити забруднення, сурогати, фальсифікації підробок грошей і документів, виправлень у документах, в медицині.
Люмінесцентна мікроскопія знаходить широке застосування для вивчення різних дефектів на поверхні деталей, будови клітин, виявлення різних частин клітин (флуоресцентні зонди). Під дією УФ-світла знімають спочатку показання гальванометра для ряду стандартних розчинів, будують калібрувальну криву залежності показань гальванометра від концентрації, після чого аналізують таким же чином досліджуваний розчин і за калібрувальною кривою знаходять концентрацію досліджуваної речовини.
Для досліджування властивостей люмінесценції особливо придатні ультрафіолетові і катодні промені. Більш широке застосування отримали ультрафіолетові промені, оскільки роботи з катодними променями вимагають спеціальне обладнання лабораторії.
Для видалення видимих променів світла перед люмінесцентною лампою встановлюється спеціальний світлофільтр - чорне скло, покрите нікелю оксидом, прозоре для близького ультрафіолету.
Хімічний люмінесцентний аналіз неорганічних сполук
Для визначення хімічного складу речовини можуть бути використанні її люмінесцентні властивості. Відповідні хімічні реакції називаються флуоресцентними. Так, для люмінесцентного хімічного аналізу можуть бути використанні реакції, в результаті яких досліджувана речовина набуває здатність флуоресціювати, або, якщо вона володіє цією властивістю, змінювати характер її світіння.
В інших випадках можна спостерігати зміну флуоресценції реактиву під впливом аналізуючої речовини. Так, багато катіонів солей, які не флуоресціюють у водних розчинах, утворюють з молекулами органічного реагента яскраво-флуоресціюючі сполуки, або хімічно активні неорганічні речовини викликають зміну органічного реагента, яка супроводжується зміною або появою флуоресценції цього реагента.
У багатьох випадках для якісної характеристики речовини можна обмежитися тільки візуальним спостереженням флуоресценції.
Так, деякі алкалоїди світяться характерним кольором:
кокаїн – ясносинім;
кодеїн – слабожовтим;
паркотин – темнофіолетовим.
Таким чином, за характером забарвлення флуоресцентного світла медичних препаратів можна виявити присутність в ньому алкалоїдів.
Солі Берилію в лужному середовищі в присутності люрина дають яскраву флуоресценцію жовто-зеленого кольору. Цій реакції не перешкоджають Магній, Кальцій, Цинк, які перешкоджають визначенню Берилію при звичайних аналітичних дослідах.
Завдання якісного аналізу стає значно складнішим, коли суміш складається із декількох речовин, які флуоресціюють. В цьому випадку застосовують світлофільтри або комбінацію флуоресцентного аналізу з хроматографічним методом.
