- •Оформлення протоколів лабораторних занять
- •Перелік знань та навиків з курсу кількісного аналізу При вивченні кількісного аналізу студенти повинні знати:
- •Студенти повинні вміти:
- •Заняття №1
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина Титриметричний аналіз
- •1.1. Аналітичний посуд
- •1.1.2. Сорти хімічного скла
- •1.1.3. Мірний посуд
- •1.2. Аналітичні терези та методи зважування на них
- •1.2.1. Будова аналітичних терезів
- •Експериментальна частина Завдання 1. Аналітичний посуд, аналітичні терези та методи зважування на них. Поняття про титриметричні методи аналізу.Способи вираження концентрації.
- •1.2.2. Вимоги, які висуваються до аналітичних терез
- •1.2.3. Правила роботи з терезами
- •1.2.4. Техніка зважування
- •2.1.2. Встановлення молярної концентрації еквіваленту розчину хлоридної кислоти
- •2.1.3. Встановлення концентрації хлоридної кислоти за бурою
- •2.1.4. Встановлення молярної концентрації еквіваленту розчину хлоридної кислоти за натрію карбонатом
- •2.1.5. Приготування розчину хлоридної кислоти із фіксаналу
- •2.2. Приготування робочого титрованого розчину лугу
- •2.2.1. Робочі розчини лугів
- •2.2.2. Приготування 500 см3 приблизно 0,1м розчину NaOh
- •2.2.3. Вихідні речовини
- •2.2.4. Встановлення концентрації розчину натрію гідроксиду за оксалатною кислотою
- •2.2.5. Встановлення концентрації розчину NaOh за робочим титрованим розчином хлоридної кислоти
- •Завдання 3. Визначення вмісту хлоридної кислоти в розчині
- •Список рекомендованої літератури
- •Тестові завдання до титриметричних методів аналізу (Кислотно-основне титрування)
- •Заняття №2
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Перманганатометрія
- •Йодометрія
- •Церіметрія
- •Нітритометрія
- •Броматометрія
- •Йодхлориметрія
- •Хроматометрія
- •Трилонометрія.
- •Гравіметрія
- •Експериментальна частина Завдання 1. Приготування приблизно 0,1н розчину калію перманганату
- •Завдання 2. Приготування вихідного розчину оксалатної кислоти
- •Завдання 3. Титрування розчину оксалатної кислоти (або натрію оксалату) розчином калію перманганату
- •Завдання 4. Визначення феруму в розчині солі Мора
- •Завдання 6. Визначення процентного складу гідрогену пероксиду в розчині
- •30 Г н2о2 міститься в 100 г 30%-го розчину н2о2
- •0,17 Г н2о2 міститься в х г 30%-го розчину н2о2.
- •Список рекомендованої літератури
- •Тестові завдання до титриметричних методів аналізу (Окисно-відновне титрування)
- •Заняття № 3
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина Завдання 1. Приготування 0,1м розчину аргентуму нітрату
- •Завдання 2. Приготування 0,1м розчину натрію хлориду
- •Завдання 3. Стандартизація 0,1м розчину аргентуму нітрату за натрію хлоридом
- •Завдання 4. Визначення процентного вмісту Хлору в зразку кухонної солі за методом Мора
- •Завдання 5. Визначення масової частки натрію хлориду в препараті за методом Фаянса-Ходакова
- •Завдання 6. Визначення масової частки калію йодиду в препараті за методом Фаянса-Ходакова
- •Літературa
- •Тестові завдання до титриметричних методів аналізу (Осаджувальне титрування)
- •Інструментальний аналіз
- •Перелік знань та навиків з курсу кількісного аналізу При вивченні кількісного аналізу студенти повинні знати:
- •Студенти повинні вміти:
- •Колориметрія
- •Нефелометрія та турбідиметрія
- •Теоретичні основи люмінесцентного аналізу
- •Класифікація люмінесценції
- •1. Класифікація люмінесценції за видами збудження
- •2. Класифікація люмінесценсії за тривалістю свічення
- •3. Класифікація люмінесценсії за хімічним складом люмінофорів
- •Області застосування люмінесцентного аналізу
- •Хімічний люмінесцентний аналіз неорганічних сполук
- •Кількісний флуоресцентний аналіз
- •Теоретичні основи поляриметричного аналізу
- •Апаратура
- •Методика вимірювань
- •Теоретичні основи хроматографічного аналізу
- •Паперова та тонкошарова хроматографія
- •Розчинники
- •Проявлення
- •Потенціометрія
- •Класифікація потенціометричних методів аналізу
- •Кондуктометрія
- •Класифікація кондуктометричних методів аналізу Пряма кондуктометрія
- •Низькочастотне кондуктометричне титрування
- •Високочастотне кондуктометричне титрування
- •Амперметричне титрування
- •Заняття №4
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання питання для самоконтролю
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина Фотоколориметрія
- •Підготовка серії стандартних розчинів
- •Підбір світлофільтрів
- •Підбір кювети
- •Підготовка досліджуваного розчину
- •Дані для калібрувального графіка
- •Завдання 2. Фотоколориметричне визначення феруму (III) у препараті
- •Побудова калібрувального графіка
- •Залежність оптичної густини від вмісту феруму в розчині
- •Список рекомендованої літератури
- •Заняття №5
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретичні основи рефрактометричного аналізу
- •Експериментальна частина Завдання 1. Визначення вмісту цукру в розчині
- •Список рекомендованої літератури
- •Тестові завдання до оптичних методів аналізу
- •Добутки розчинності (др) деяких малорозчинних
- •Стандартні електродні потенціали деяких металів у водних розчинах
- •Константи нестійкості деяких комплексних йонів
- •Перелік екзаменаційних питань з аналітичної хімії
Йодометрія
Метод йодометрії оснований на окисно-відновних процесах, які протікають з окисленням іонів І- до І2 або з відновленням І2 до іонів І-:
І2 + 2е ↔ 2І-
Окисно-відновний потенціал пари І2/І- дорівнює +0,54 В, в результаті чого йод є лабким окисником і область його застосування в якості титранта обмежена.
Положення пари І2/І- в таблиці окисно-відновних потенціалів показує, що І2
окислює відновники, окисно-відновний потенціал яких менший Е0І2/І- (SO32-, S2O32-, S2-, CN-, SCN- і інш.), іони І- відновлюють окисники, потенціал яких більший Е0І2/І- [Cl2, Br2, KMnO4, KClO3, NO2-, H2O2, солі міді (ІІ), солі заліза (ІІІ)].
Крім того йод може вступати в реакції приєднання, які використовують в аналітичній хімії для визначання подвійних зв’язків у ненасичених органічних сполуках:
I I
| |
- С = С - + I2 → - С - С -
| | | |
І2 здатний також вступати в реакції заміщення атомів водню з ароматичними та гетероциклічними сполуками (феноли, дифеноли, ароматичні аміни та інш.), що використовують для кількісного визначення цих речовин.
Основні титранти методу:
- розчин Na2S2O3 (для визначення окисників);
- розчин І2 в насиченому розчині КІ ( для визначення відновників).
В йодометрії використовують пряме, зворотнє, замісникове титрування. Основний індикатор – 0,5 % розчин крохмалю.
Йодометричний метод відноситься до окисно-відоновного титрування. Основними титрантами методу є 0,05 – 0,1 М розчин Na2S2O3 і 0,05 – 0,1 М розчин йоду.
Розчин Na2S2O3 використовується для визначення окисників, розчин І2 – для визначення відновників.
Стандартні розчини цих титрантів готують як вторинні розчини і проводять їх стандартизацію.
Na2S2O3*5Н2О – не є стандартною речовиною, тому що легко залишає кристалізаційну воду, а водні розчини змінюють концентрацію під впливом:
оксиду вуглецю (IV):
S2O32- + CO2 + Н2О → HSO3- + S↓ + HCO3-
кисню повітря:
2S2O32- +O2 → 2SO42- + 2S↓
тіобактерій (розкладається). Освітлення прискорює цей процес.
При розрахунку маси наважки для приготування розчину Na2S2O3 враховують, що
Ем (Na2S2O3*5Н2О ) = М(Na2S2O3*5Н2О )*f ; f = 1.
До стандартизації титранту Na2S2O3 приступають через 1-2 дні після приготування розчину і концентрацію періодично перевіряють.
Стандартизацію Na2S2O3 можна проводити:
за стандартними речовинами: KIO3, KBrO3, K2Cr2O7, K3[Fe(CN)6];
за стандартними розчинами: I2, KMnO4.
В основі стандартизації лежать рівняння реакцій:
Cr2O72- + 9I- + 14H+→2Cr3+ + 7Н2О + 3[I3]-
[I3]- +2S2O32-→ 3I- + S4O62-
Концентрація розчину І2 може змінюватися внаслідок леткості йоду, тому з нього часто готують вторинний стандартний розчин.
Ем (І2) = М * f , f = ½
Йод у воді малорозчинний, тому його наважку розчиняють у концентрованому розчині КІ, з яким він утворює розчинні комплексні іони червоно-бурого кольору:
І2 + І- →[I3]-
Стандартизацію можна проводити:
за стандартними речовинами: ВаS2O3; As2O3, гідрозину сульфату;
за стандартним розчином Na2S2O3:
[I3]- +2S2O32-→ 3I- + S4O62-
Приготовлені розчини Na2S2O3 та І2 зберігають в склянках з темного скла з притертими пробками у захищеному від світла місці.
В йодометрії використовують такі способи титрування:
- пряме титрування (для визначення сильних відновників: SO32-, S2O32-, SO2, аскорбінова кислота та ін.). Титрант – розчин I2 в КІ:
Na2S2O3 + I2 → 2NaI + Na2S4O6
- зворотнє титрування ( для визначення відновників, які повільно реагують з йодом: глюкоза, S2-, формальдегід, антипірин та інш.)
В основі визначення формальдегіду лежить реакція окислення надлишком йоду в лужному середовищі:
I2 + 2NaOH → NaIO + NaI + H2O
HCOH + NaIO → HCOOH + NaI
При підкисленні H2SO4 надлишку NaIO виділяється вільний I2, який відтитровують розчином Na2S2O3 :
NaIO +NaI + H2SO4 →I2 + Na2SO4 + Н2О
Na2S2O3 + I2 → 2NaI + Na2S4O6
замісникове титрування ( для визначення сильних окисників, які з Na2S2O3 взаємодіють нестехіометрично: K2Cr2O7, KMnO4, KClO3, H2O2, солей Fe3+, солей Cu2+).
При визначенні сильних окисників їх заміщають в кислому середовищі на еквівалентну кількість I2, який виділяється при взаємодії з КІ. Йод, що виділився титрують стандартним розчином Na2S2O3 :
