- •Оформлення протоколів лабораторних занять
- •Перелік знань та навиків з курсу кількісного аналізу При вивченні кількісного аналізу студенти повинні знати:
- •Студенти повинні вміти:
- •Заняття №1
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина Титриметричний аналіз
- •1.1. Аналітичний посуд
- •1.1.2. Сорти хімічного скла
- •1.1.3. Мірний посуд
- •1.2. Аналітичні терези та методи зважування на них
- •1.2.1. Будова аналітичних терезів
- •Експериментальна частина Завдання 1. Аналітичний посуд, аналітичні терези та методи зважування на них. Поняття про титриметричні методи аналізу.Способи вираження концентрації.
- •1.2.2. Вимоги, які висуваються до аналітичних терез
- •1.2.3. Правила роботи з терезами
- •1.2.4. Техніка зважування
- •2.1.2. Встановлення молярної концентрації еквіваленту розчину хлоридної кислоти
- •2.1.3. Встановлення концентрації хлоридної кислоти за бурою
- •2.1.4. Встановлення молярної концентрації еквіваленту розчину хлоридної кислоти за натрію карбонатом
- •2.1.5. Приготування розчину хлоридної кислоти із фіксаналу
- •2.2. Приготування робочого титрованого розчину лугу
- •2.2.1. Робочі розчини лугів
- •2.2.2. Приготування 500 см3 приблизно 0,1м розчину NaOh
- •2.2.3. Вихідні речовини
- •2.2.4. Встановлення концентрації розчину натрію гідроксиду за оксалатною кислотою
- •2.2.5. Встановлення концентрації розчину NaOh за робочим титрованим розчином хлоридної кислоти
- •Завдання 3. Визначення вмісту хлоридної кислоти в розчині
- •Список рекомендованої літератури
- •Тестові завдання до титриметричних методів аналізу (Кислотно-основне титрування)
- •Заняття №2
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Перманганатометрія
- •Йодометрія
- •Церіметрія
- •Нітритометрія
- •Броматометрія
- •Йодхлориметрія
- •Хроматометрія
- •Трилонометрія.
- •Гравіметрія
- •Експериментальна частина Завдання 1. Приготування приблизно 0,1н розчину калію перманганату
- •Завдання 2. Приготування вихідного розчину оксалатної кислоти
- •Завдання 3. Титрування розчину оксалатної кислоти (або натрію оксалату) розчином калію перманганату
- •Завдання 4. Визначення феруму в розчині солі Мора
- •Завдання 6. Визначення процентного складу гідрогену пероксиду в розчині
- •30 Г н2о2 міститься в 100 г 30%-го розчину н2о2
- •0,17 Г н2о2 міститься в х г 30%-го розчину н2о2.
- •Список рекомендованої літератури
- •Тестові завдання до титриметричних методів аналізу (Окисно-відновне титрування)
- •Заняття № 3
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина Завдання 1. Приготування 0,1м розчину аргентуму нітрату
- •Завдання 2. Приготування 0,1м розчину натрію хлориду
- •Завдання 3. Стандартизація 0,1м розчину аргентуму нітрату за натрію хлоридом
- •Завдання 4. Визначення процентного вмісту Хлору в зразку кухонної солі за методом Мора
- •Завдання 5. Визначення масової частки натрію хлориду в препараті за методом Фаянса-Ходакова
- •Завдання 6. Визначення масової частки калію йодиду в препараті за методом Фаянса-Ходакова
- •Літературa
- •Тестові завдання до титриметричних методів аналізу (Осаджувальне титрування)
- •Інструментальний аналіз
- •Перелік знань та навиків з курсу кількісного аналізу При вивченні кількісного аналізу студенти повинні знати:
- •Студенти повинні вміти:
- •Колориметрія
- •Нефелометрія та турбідиметрія
- •Теоретичні основи люмінесцентного аналізу
- •Класифікація люмінесценції
- •1. Класифікація люмінесценції за видами збудження
- •2. Класифікація люмінесценсії за тривалістю свічення
- •3. Класифікація люмінесценсії за хімічним складом люмінофорів
- •Області застосування люмінесцентного аналізу
- •Хімічний люмінесцентний аналіз неорганічних сполук
- •Кількісний флуоресцентний аналіз
- •Теоретичні основи поляриметричного аналізу
- •Апаратура
- •Методика вимірювань
- •Теоретичні основи хроматографічного аналізу
- •Паперова та тонкошарова хроматографія
- •Розчинники
- •Проявлення
- •Потенціометрія
- •Класифікація потенціометричних методів аналізу
- •Кондуктометрія
- •Класифікація кондуктометричних методів аналізу Пряма кондуктометрія
- •Низькочастотне кондуктометричне титрування
- •Високочастотне кондуктометричне титрування
- •Амперметричне титрування
- •Заняття №4
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання питання для самоконтролю
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина Фотоколориметрія
- •Підготовка серії стандартних розчинів
- •Підбір світлофільтрів
- •Підбір кювети
- •Підготовка досліджуваного розчину
- •Дані для калібрувального графіка
- •Завдання 2. Фотоколориметричне визначення феруму (III) у препараті
- •Побудова калібрувального графіка
- •Залежність оптичної густини від вмісту феруму в розчині
- •Список рекомендованої літератури
- •Заняття №5
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретичні основи рефрактометричного аналізу
- •Експериментальна частина Завдання 1. Визначення вмісту цукру в розчині
- •Список рекомендованої літератури
- •Тестові завдання до оптичних методів аналізу
- •Добутки розчинності (др) деяких малорозчинних
- •Стандартні електродні потенціали деяких металів у водних розчинах
- •Константи нестійкості деяких комплексних йонів
- •Перелік екзаменаційних питань з аналітичної хімії
Гравіметрія
Гравіметричний метод аналізу відноситься до хімічних методів. Хімічні методи часто називають класичними.
Гравіметричні методи полягають у точному вимірюванні маси аналізуючого компоненту у досліджуваній речовині.
Гравіметрія поділяється на:
методи осадження (компонент, що визначається, кількісно осаджують хімічними способами у вигляді малорозчинної хімічної сполуки сталого складу).
методи відгонки (досліджуваний компонент відокремлюють з проби яку аналізують, у вигляді леткої сполуки).
методи виділення (досліджувану речовину, або компонент суміші кількісно виділяють у вільному стані і зважують на аналітичних терезах).
В методах осадження компонент, який визначається, кількісно осаджують хімічним способом у вигляді малорозчинної сполуки постійного складу.
Наважку досліджуваної речовини розчиняють у відповідному розчиннику, після чого кількісно осаджують потрібний компонен. Осад називають «осаджувальна форма». Цей осад піддають аналітичній обробці, тобто – відфільтровують, підсушують, прожарюють, а потім зважують на аналітичних терезах. Цей осад називають «гравіметрично» або «ваговою формою». Гравіметричні методи осадження дозволяють кількісно визначити практично всі найбільш важливі катіони і аніони неорганічної природи, а також ряд органічних сполук в тому числі і лікарських (лактозу в молочних продуктах, саліцилати в отрутохімікатах, холестирин в сиворотці крові).
Наприклад:
BaCl2 + H2SO4 → BaSO4↓(1) + 2HCl
BaSO4↓ ∆t→ BaSO4↓(2)
BaCl2 – досліджувана речовина
H2SO4 – осаджувач
BaSO4↓(1) – осаджувальна форма
BaSO4↓ (2) - гравіметрична форма
Але не завжди осаджувальна форма і гравіметрична мають однакові хімічні формули.
Fe3+ + 3NH4OH → Fe(OH)3↓ + 3NH4+
2Fe(OH)3↓ ∆t→ Fe2O3 + 3H2O
Fe(OH)3↓ - осаджувальна форма
Fe2O3 – гравіметрична форма
Для розрахунку маси наважки досліджуваної речовини використовують такі формули:
при осадженні кристалічних осадів
mн = 0,5*F*100/ w
при осадженні аморфних осадів
mн = 0,1*F*100/ w
mн – маса наважки досліджуваної речовини, г ;
F – гравіметричний фактор, який дорівнює співвідношенню молярної маси сполуки, що визначають до молярної маси гравіметричної форми;
w – приблизний вміст досліджуваної речовини в %.
0,5 і 0,1 – придатні маси гравіметричної форми, г ( знайдені експериментальним шляхом).
Для повноти осадження об’єм осаджувача беруть в 1,5 рази більший від теоретичного:
Voc.= 1,5 * mн * a * Mосаджувача * 100
r * C * b * Mдосл. речов.
Voc. - об’єм розчину осаджувача, см3;
1,5 - практично знайдений коефіцієнт надлишку осаджувача відносно теоретично розрахованого;
mн - маса наважки досліджуваної речовини;
а - коефіцієнт в рівнянні реакцій перед формулою осаджувача;
Мосадж.- молярна маса осаджувача;
r - густина розчину осаджувача, г/см3;
C - концентрація розчину осаджувача, %;
b - коефіцієнт в рівнянні реакцій перед формулою досліджуваної речовини;
Mдосл. речов. – молярна маса досліджуваної речовини.
Розрахунки в методі осадження проводять за формулою:
w, % = mгравімет. форм.* F * 100
mн
де w, % - вміст досліджуваної речовини , %;
mгравімет. форм – маса гравіметричної форми;
F - гравіметричний фактор;
mн - маса наважки досліджуваної речовини.
Методи відгонки основані на відокремленні досліджуваного компонента з проби у вигляді летучої речовини. Методи відгонки поділяються на:
1) Прямий (коли масу відігнаного продукту вимірюють безпосередньо).
Як приклад визначення СО2 при розкладанні СаСО3 і поглинання СО2, NaОН, яким заповнена газопоглинальна трубк, яку зважують до і після поглинання.
СаСО3 ∆ t → СаО + СО2↑
СО2 + 2NaОН → Na2СО3 + H2O
2) Непрямий (коли визначають масу залишку після повного виділення певного компоненту).
CuSO4 + 5H2O ∆ t → CuSO4 + 5H2O
Непрямий метод дозволяє визначити вміст вологи у препараті. Масову частку досліджуваної речовини за методом відгонки можна визначити за формулою:
1) Прямий метод:
W, % = mгравімет. форм. • 100
mн
mгравімет. форм – маса гравіметричної форми, яку визначають за збільшенням маси поглинутого приладу, г;
2) Непрямий метод:
W, % = (mн - mгравімет. форм.) • 100
mн
mгравімет. форм. – маса висушеної або прожареної досліджуваної речовини після видалення летких компонентів, г;
mн – маса наважки досліджуваної речовини.
Одним з методів гравіметричного аналізу є метод виділення, який заснований на кількісному виділення речовини або компоненту суміші у вільному стані і зважуванні на аналітичних терезах.
Метод виділення використовується, наприклад, для встановлення доброякісності лікарських препаратів, шляхом визначення в них вмісту речовини; при визначенні складу сплавів і т.д.
При визначенні масової частки використовують формулу:
w,% = mграв.ф.* 100
mн
де
w,% - вміст досліджуваної речовини (%);
mграв.ф – маса гравіметричної форми досліджуваної речовини (г);
mн – маса наважки сполуки, до складу якої входить досліджувана речовина.
