- •Оформлення протоколів лабораторних занять
- •Перелік знань та навиків з курсу кількісного аналізу При вивченні кількісного аналізу студенти повинні знати:
- •Студенти повинні вміти:
- •Заняття №1
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина Титриметричний аналіз
- •1.1. Аналітичний посуд
- •1.1.2. Сорти хімічного скла
- •1.1.3. Мірний посуд
- •1.2. Аналітичні терези та методи зважування на них
- •1.2.1. Будова аналітичних терезів
- •Експериментальна частина Завдання 1. Аналітичний посуд, аналітичні терези та методи зважування на них. Поняття про титриметричні методи аналізу.Способи вираження концентрації.
- •1.2.2. Вимоги, які висуваються до аналітичних терез
- •1.2.3. Правила роботи з терезами
- •1.2.4. Техніка зважування
- •2.1.2. Встановлення молярної концентрації еквіваленту розчину хлоридної кислоти
- •2.1.3. Встановлення концентрації хлоридної кислоти за бурою
- •2.1.4. Встановлення молярної концентрації еквіваленту розчину хлоридної кислоти за натрію карбонатом
- •2.1.5. Приготування розчину хлоридної кислоти із фіксаналу
- •2.2. Приготування робочого титрованого розчину лугу
- •2.2.1. Робочі розчини лугів
- •2.2.2. Приготування 500 см3 приблизно 0,1м розчину NaOh
- •2.2.3. Вихідні речовини
- •2.2.4. Встановлення концентрації розчину натрію гідроксиду за оксалатною кислотою
- •2.2.5. Встановлення концентрації розчину NaOh за робочим титрованим розчином хлоридної кислоти
- •Завдання 3. Визначення вмісту хлоридної кислоти в розчині
- •Список рекомендованої літератури
- •Тестові завдання до титриметричних методів аналізу (Кислотно-основне титрування)
- •Заняття №2
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Перманганатометрія
- •Йодометрія
- •Церіметрія
- •Нітритометрія
- •Броматометрія
- •Йодхлориметрія
- •Хроматометрія
- •Трилонометрія.
- •Гравіметрія
- •Експериментальна частина Завдання 1. Приготування приблизно 0,1н розчину калію перманганату
- •Завдання 2. Приготування вихідного розчину оксалатної кислоти
- •Завдання 3. Титрування розчину оксалатної кислоти (або натрію оксалату) розчином калію перманганату
- •Завдання 4. Визначення феруму в розчині солі Мора
- •Завдання 6. Визначення процентного складу гідрогену пероксиду в розчині
- •30 Г н2о2 міститься в 100 г 30%-го розчину н2о2
- •0,17 Г н2о2 міститься в х г 30%-го розчину н2о2.
- •Список рекомендованої літератури
- •Тестові завдання до титриметричних методів аналізу (Окисно-відновне титрування)
- •Заняття № 3
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина Завдання 1. Приготування 0,1м розчину аргентуму нітрату
- •Завдання 2. Приготування 0,1м розчину натрію хлориду
- •Завдання 3. Стандартизація 0,1м розчину аргентуму нітрату за натрію хлоридом
- •Завдання 4. Визначення процентного вмісту Хлору в зразку кухонної солі за методом Мора
- •Завдання 5. Визначення масової частки натрію хлориду в препараті за методом Фаянса-Ходакова
- •Завдання 6. Визначення масової частки калію йодиду в препараті за методом Фаянса-Ходакова
- •Літературa
- •Тестові завдання до титриметричних методів аналізу (Осаджувальне титрування)
- •Інструментальний аналіз
- •Перелік знань та навиків з курсу кількісного аналізу При вивченні кількісного аналізу студенти повинні знати:
- •Студенти повинні вміти:
- •Колориметрія
- •Нефелометрія та турбідиметрія
- •Теоретичні основи люмінесцентного аналізу
- •Класифікація люмінесценції
- •1. Класифікація люмінесценції за видами збудження
- •2. Класифікація люмінесценсії за тривалістю свічення
- •3. Класифікація люмінесценсії за хімічним складом люмінофорів
- •Області застосування люмінесцентного аналізу
- •Хімічний люмінесцентний аналіз неорганічних сполук
- •Кількісний флуоресцентний аналіз
- •Теоретичні основи поляриметричного аналізу
- •Апаратура
- •Методика вимірювань
- •Теоретичні основи хроматографічного аналізу
- •Паперова та тонкошарова хроматографія
- •Розчинники
- •Проявлення
- •Потенціометрія
- •Класифікація потенціометричних методів аналізу
- •Кондуктометрія
- •Класифікація кондуктометричних методів аналізу Пряма кондуктометрія
- •Низькочастотне кондуктометричне титрування
- •Високочастотне кондуктометричне титрування
- •Амперметричне титрування
- •Заняття №4
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання питання для самоконтролю
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина Фотоколориметрія
- •Підготовка серії стандартних розчинів
- •Підбір світлофільтрів
- •Підбір кювети
- •Підготовка досліджуваного розчину
- •Дані для калібрувального графіка
- •Завдання 2. Фотоколориметричне визначення феруму (III) у препараті
- •Побудова калібрувального графіка
- •Залежність оптичної густини від вмісту феруму в розчині
- •Список рекомендованої літератури
- •Заняття №5
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретичні основи рефрактометричного аналізу
- •Експериментальна частина Завдання 1. Визначення вмісту цукру в розчині
- •Список рекомендованої літератури
- •Тестові завдання до оптичних методів аналізу
- •Добутки розчинності (др) деяких малорозчинних
- •Стандартні електродні потенціали деяких металів у водних розчинах
- •Константи нестійкості деяких комплексних йонів
- •Перелік екзаменаційних питань з аналітичної хімії
Самостійна позааудиторна робота
1.Суть рефрактометричного методу аналізу, його переваги і недоліки. Відповідь обґрунтуйте та запишіть.
2.Показник заломлення, його фізичний зміст.
3.Абсолютний і відносний показники заломлення.
4.Методика вимірювання показника заломлення рефрактометричним методом.
5.Для яких цілей застосовують рефрактометричний метод аналізу? Відповідь обґрунтуйте та запишіть.
6.В яких координатах будують калібрувальний графік у рефрактометричному визначенні?
7.Для визначення складу водно-ацетонової суміші були визначені показники заломлення стандартних розчинів:
С, % 10 20 30 40 50
nД 1,3340 1,3410 1,3485 1,3550 1,3610
Визначити вміст ацетону в двох сумішах (%), якщо показники заломлення: n1 =1,3500; n2 =1,3400.
Контрольні питання
1.Можливості рефрактометричного методу аналізу.
2.Оптимальні умови рефрактометричних визначень. Відповідь обґрунтуйте та запишіть.
3.Яке значення приймає абсолютний показник заломлення повітря при тиску 101325 Па і температурі 20˚С?
4.Теоретичні основи рефрактометричного методу аналізу.
5.Принципова схема приладу для вимірювання показника заломлення.
6.Якісний аналіз речовин у рефрактометрії.
7.Кількісний рефрактометричний аналіз.
8.Використання рефрактометрів в аналізі фармацевтичних препаратів.
9.Наведіть приклади рефрактометричних визначень, напишіть відповідні реакції.
10.Особливості будови рефрактометрів Аббе та Пульфріха. Відповідь обґрунтуйте та запишіть.
11.Залежність показника заломлення від довжини хвилі падаючого світла і концентрації речовини в розчині.
12.Вимоги до речовин, що використовують у рефрактометричному методі аналізу.
13.Практичне значення рефрактометричного методу аналізу для фармації. Відповідь обґрунтуйте та запишіть.
14.При рефрактометричному визначенні суміші натрію броміду, глюкози та аскорбінової кислоти показник заломлення досліджуваного розчину становив 1,3330. Вміст натрію броміду становив 1,95 %, аскорбінової кислоти - 0,52 %. Фактор показника заломлення натрію броміду дорівнює 0,00134, а аскорбінової кислоти - 0,00160. Визначити вміст глюкози.
15.Визначити концентрацію розчину глюкози (в %), якщо відомо, що показник заломлення даного розчину дорівнює 1,3557, F = 0,00142, а показник заломлення розчинника дорівнює 1,3330.
16.Розрахувати молярну рефракцію хлороформу (CHCl3), якщо його показник заломлення nД20° = 1,4456, густина ρ20° = 1,4891 г/см3, М = 119,38 г/моль.
17.Показник заломлення розчину сахарози до упарювання становив 1,34027, а після упарювання - 1,35570. Визначити, скільки дм3 води випарується із 10 дм3 такого розчину.
Самостійна аудиторна робота
1.Ознайомитись з методом рефрактометрії за допомогою дослідів, описаних в даних методичних вказівках.
2.Якісне та кількісне визначення речовин за допомогою рефрактометрії.
3. Виконати лабораторні роботи, вказані в цих методичних матеріалах.
4.Оформити та захистити протокол.
5.Відповідати на запитання, запропоновані викладачем, з використанням записів на дошці.
6.Розв'язувати розрахункові задач, запропоновані викладачем.