- •Оформлення протоколів лабораторних занять
- •Перелік знань та навиків з курсу кількісного аналізу При вивченні кількісного аналізу студенти повинні знати:
- •Студенти повинні вміти:
- •Заняття №1
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина Титриметричний аналіз
- •1.1. Аналітичний посуд
- •1.1.2. Сорти хімічного скла
- •1.1.3. Мірний посуд
- •1.2. Аналітичні терези та методи зважування на них
- •1.2.1. Будова аналітичних терезів
- •Експериментальна частина Завдання 1. Аналітичний посуд, аналітичні терези та методи зважування на них. Поняття про титриметричні методи аналізу.Способи вираження концентрації.
- •1.2.2. Вимоги, які висуваються до аналітичних терез
- •1.2.3. Правила роботи з терезами
- •1.2.4. Техніка зважування
- •2.1.2. Встановлення молярної концентрації еквіваленту розчину хлоридної кислоти
- •2.1.3. Встановлення концентрації хлоридної кислоти за бурою
- •2.1.4. Встановлення молярної концентрації еквіваленту розчину хлоридної кислоти за натрію карбонатом
- •2.1.5. Приготування розчину хлоридної кислоти із фіксаналу
- •2.2. Приготування робочого титрованого розчину лугу
- •2.2.1. Робочі розчини лугів
- •2.2.2. Приготування 500 см3 приблизно 0,1м розчину NaOh
- •2.2.3. Вихідні речовини
- •2.2.4. Встановлення концентрації розчину натрію гідроксиду за оксалатною кислотою
- •2.2.5. Встановлення концентрації розчину NaOh за робочим титрованим розчином хлоридної кислоти
- •Завдання 3. Визначення вмісту хлоридної кислоти в розчині
- •Список рекомендованої літератури
- •Тестові завдання до титриметричних методів аналізу (Кислотно-основне титрування)
- •Заняття №2
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Перманганатометрія
- •Йодометрія
- •Церіметрія
- •Нітритометрія
- •Броматометрія
- •Йодхлориметрія
- •Хроматометрія
- •Трилонометрія.
- •Гравіметрія
- •Експериментальна частина Завдання 1. Приготування приблизно 0,1н розчину калію перманганату
- •Завдання 2. Приготування вихідного розчину оксалатної кислоти
- •Завдання 3. Титрування розчину оксалатної кислоти (або натрію оксалату) розчином калію перманганату
- •Завдання 4. Визначення феруму в розчині солі Мора
- •Завдання 6. Визначення процентного складу гідрогену пероксиду в розчині
- •30 Г н2о2 міститься в 100 г 30%-го розчину н2о2
- •0,17 Г н2о2 міститься в х г 30%-го розчину н2о2.
- •Список рекомендованої літератури
- •Тестові завдання до титриметричних методів аналізу (Окисно-відновне титрування)
- •Заняття № 3
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина Завдання 1. Приготування 0,1м розчину аргентуму нітрату
- •Завдання 2. Приготування 0,1м розчину натрію хлориду
- •Завдання 3. Стандартизація 0,1м розчину аргентуму нітрату за натрію хлоридом
- •Завдання 4. Визначення процентного вмісту Хлору в зразку кухонної солі за методом Мора
- •Завдання 5. Визначення масової частки натрію хлориду в препараті за методом Фаянса-Ходакова
- •Завдання 6. Визначення масової частки калію йодиду в препараті за методом Фаянса-Ходакова
- •Літературa
- •Тестові завдання до титриметричних методів аналізу (Осаджувальне титрування)
- •Інструментальний аналіз
- •Перелік знань та навиків з курсу кількісного аналізу При вивченні кількісного аналізу студенти повинні знати:
- •Студенти повинні вміти:
- •Колориметрія
- •Нефелометрія та турбідиметрія
- •Теоретичні основи люмінесцентного аналізу
- •Класифікація люмінесценції
- •1. Класифікація люмінесценції за видами збудження
- •2. Класифікація люмінесценсії за тривалістю свічення
- •3. Класифікація люмінесценсії за хімічним складом люмінофорів
- •Області застосування люмінесцентного аналізу
- •Хімічний люмінесцентний аналіз неорганічних сполук
- •Кількісний флуоресцентний аналіз
- •Теоретичні основи поляриметричного аналізу
- •Апаратура
- •Методика вимірювань
- •Теоретичні основи хроматографічного аналізу
- •Паперова та тонкошарова хроматографія
- •Розчинники
- •Проявлення
- •Потенціометрія
- •Класифікація потенціометричних методів аналізу
- •Кондуктометрія
- •Класифікація кондуктометричних методів аналізу Пряма кондуктометрія
- •Низькочастотне кондуктометричне титрування
- •Високочастотне кондуктометричне титрування
- •Амперметричне титрування
- •Заняття №4
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання питання для самоконтролю
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина Фотоколориметрія
- •Підготовка серії стандартних розчинів
- •Підбір світлофільтрів
- •Підбір кювети
- •Підготовка досліджуваного розчину
- •Дані для калібрувального графіка
- •Завдання 2. Фотоколориметричне визначення феруму (III) у препараті
- •Побудова калібрувального графіка
- •Залежність оптичної густини від вмісту феруму в розчині
- •Список рекомендованої літератури
- •Заняття №5
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретичні основи рефрактометричного аналізу
- •Експериментальна частина Завдання 1. Визначення вмісту цукру в розчині
- •Список рекомендованої літератури
- •Тестові завдання до оптичних методів аналізу
- •Добутки розчинності (др) деяких малорозчинних
- •Стандартні електродні потенціали деяких металів у водних розчинах
- •Константи нестійкості деяких комплексних йонів
- •Перелік екзаменаційних питань з аналітичної хімії
Інструментальний аналіз
П Е Р Е Д М О В А
Курс «Інструментальні методи аналізу» є завершальною частиною аналітичної хімії. Студенти розпочинають його вивчення, освоївши теоретичні основи та практику на курсах якісного та кількісного аналізу, фізико-хімічні основи інструментальних методів аналізу на курсах біофізики та фізичних методів аналізу.
В інструментальних методах аналізу широко застосовуються фізико-хімічні методи, які основані на використанні фізико-хімічних властивостей досліджуваних речовин.
Фізико-хімічні методи аналізу мають такі переваги:
Селективність. Деякими методами (спектральними, полярографічними, мас-спектрометричними і ін.) можна одночасно визначати якісно і кількісно десятки компонентів.
Висока швидкість виконання аналізу – експресність. Для проведення аналізу фізико-хімічними методами в ряді випадків потрібно декілька хвилин.
Границя виявлення нижча, ніж хімічних методів. Фізико-хімічними методами можна проводити аналіз при дуже малих вмістах компонентів – 10 -4 – 10 -5 % і менше. Хімічними методами – 10 -1 – 10 -2 %.
4. Фізико-хімічні методи легко автоматизуються, що дозволяє проводити у виробничих умовах автоматичний контроль технологічних процесів і їх автоматичне регулювання.
В основі класифікації фізико-хімічних методів аналізу покаладені фізичні властивості. В залежності від властивостей, що використовуються, розрізняють наступні групи методів: спектральні, електрохімічні, хроматографічні, радіометричні, мас-спектрометричні, термометричні та ін.
Найбільш часто застосовують наступні фізико-хімічні методи:
Фотоколориметрія – метод, в основі якого лежить вимірювання поглинання немонохроматичного світла, яке проходит крізь розчин за допомогою фотоелектроколориметрів.
Спектрофотометрія – метод, аналіз в якому здійснюють по поглинанню речовинами монохроматичного випромінювання у видимій, УФ- та ІЧ-областях спектра.
Нефелометрія – метод, оснований на вимірюванні кількості світла, розсіяного частинками суспензії.
Рефрактометрія – метод, заснований на вимірюванні показника заломлення світла речовиною.
Поляриметрія – метод, в основі якого лежить вимірювання кута обертання площини поляризації поляризованого світла, що пройшло через оптично активне середовище.
Флуориметрія – метод, оснований на вимірюванні інтенсивності флуоресценсії (свічення, яке виникає при впливі на деякі речовини електромагнітного випромінювання).
Інструментальні методи аналізу мають ряд переваг у порівнянні з класичними: значно вищу чутливість, селективність, експресність, об’єктивність, можливість автоматизації та комп’ютеризації аналізу.
Хроматографія – метод, в основі якого лежить процес розділення сумішей речовин, який заснований на кількісних відмінностях у поведінці компонентів, що розділюються при їх безперервному перерозподілі між двома фазами, які контактують, і одна з яких нерухома, а інша має постійний напрямок руху.
Полярографія – метод, в основі якого лежать процеси поляризації, що проходять на мікроелектроді і одержання поляризаційних кривих, які описують залежність сили струму від напруги.
Кондуктометрія – метод, оснований на вимірюванні електропровідності досліджуваного розчинув залежності від концентрації.
Потенціометрія – метод, в основі якого лежить використання електрорушійної сили гальванічного елемента від концентрації речовини.
Кулонометрія – метод, заснований на використанні залежності кількості електрики, що витрачено на проведення електрохімічної реакції з досліджуваною речовиною, від її концентрації в розчині.
