- •3.Проблеми належності, допустимості діяльності та істинності методу.
- •4.Поняття та форми соціальної влади.
- •5.Структура та зміст владовідносин.
- •6.Співвідношення політичної і державної влади.
- •7. Загальна характеристика та аналіз основних (найбільш розповсюджених) визначень держави.
- •8. Проблема розуміння соціального призначення та цінності держави.
- •9. Основні погляди походження держави і права (теорії насильства, суспільного договору, природного права, органічна, теологічна та ін.).
- •10. Головні аспекти впливу держави на право.
- •12.Значення проблеми державного втручання для теорії держави і права, а також для функціонування держави.
- •11. Проблеми співвідношення держави і права.
- •13. Класифікація функції права і проблеми, що виникають під час цього процесу
- •14. Право і проблема меж державного втручання
- •15. Проблема віднесення політичного режиму до форм держави.
- •16. Державно-правові недоліки і гідності демократичного режиму.
- •17. Проблема розуміння джерела (форми) права.
- •18. Проблема мови у правотворенні (нормотворенні).
- •19. Проблеми реалізації принципів правотворення (норматворення). Принципи правотворчості
- •Проблема реалізації принципів законності (на прикладі України).
- •Питання реалізації гарантій законності у реальному житті суспільства.
- •3.66. Система гарантій законності та правопорядку
- •Роль і значення правопорядку для розвитку суспільства.
- •Філософія права у системі філософських і юридичних наук.
- •Історичний розвиток філософії права.
- •5) Сучасна філософія права
- •Поняття і предмет філософії права.
- •Класифікація напрямів сучасної філософії права.
- •Позитивістські і природно-правові концепції у сучасній філософії права.
- •Класичний позитивізм
- •Сучасний позитивізм
- •Напрямки сучасного позитивізму
- •Характеристика юридичного позитивізму
- •Критика юридичного позитивізму
- •Сучасна природно-правова концепція
- •Вплив на право
- •До позитивних рис чи досягнень природно-правової концепції слід віднести:
- •Критика природно-правової концепції:
- •Онтологія права у структурі філософсько-правового знання.
- •31. Буття права (що є право?).
- •32. Взаємозв»язок гносеології права з онтологією права
- •33. Гносеологія права (як пізнається право?).
- •Природно-правова гносеологія права
- •Антропологія права у структурі філософсько-правового знання
- •Право як форма буття і здійснення свободи людини.
- •Пізнання свободи і її реалізація правом.
- •44. Формальна рівність як принцип права.
- •45. Справедливість як правове вираження свободи і рівності.
- •Воля у праві: проблема розумності і свободи волі.
- •47. Формальна рівність і фактична рівність.
- •Право як благо. Право і справедливість. Право і свобода.
- •49. Поняття та форми правореалізації.
- •50. Суб'єкти, об'єкти та підстави для реалізації юридичних норм.
- •51. Роль та місце держави (її органів) у процесі забезпеченні різних форм правореалізації.
- •52. Правозастосування як особлива форма право реалізації.
- •53 Стадії правозастосовчого процесу.
- •54 Акти провозастосування (загальна характеристика, особливості змісту та форми).
- •55.Механізм і стадії застосування юридичних норм і проблеми, що виникають на ціх стадіях
- •56 Складні форми застосування права
- •57 Основні аспекти правозастосування
- •58 Правозастосовчі акти, їх види та значення у правовому регулюванні
- •59 Стиль та мова правозастосовчого акту
- •60 Особливості інтерпритаційних актів, що видаються у процесі застосування норм у різних галузях права
- •Акти застосування юридичних норм: поняття, види.
- •Основні вимоги до правильного застосування юридичних норм.
- •Поняття, види і причини правозастосовчих помилок і шляхи їх усунення.
- •Прогалини у праві (поняття, характеристика, причини існування) та шляхи їх усунення.
- •Види юридичних колізій .
- •67. Колізії у праві, шляхи їх подалання.
- •68. Колізії у законодавстві: поняття, причини виникнення.
- •69. Шляхи усунення колізії у законодавстві.
- •70. Шляхи усунення прогалин у законодавстві.
- •71. Складнощі, що виникають у процесі застосування аналогій закону і права: теоретичний і практичний аспект
- •72. Юридична техніка: її значення для правозастосування.
Філософія права у системі філософських і юридичних наук.
За своїм статусом філософія права є комплексною, суміжною дисципліною, що знаходиться на стику філософії та юриспруденції. Дана обставина вимагає чіткого визначення її місця і ролі в системі філософії та правознавства.
Вихід на проблематику філософії права може бути здійснено з двох протилежних сторін: від філософії до права і від права до філософії.
Давайте розглянемо особливості цих двох підходів до філософії права.
Перший шлях виходу на філософсько-правову проблематику (філософський підхід до права) пов'язаний з поширенням тієї чи іншої філософської концепції на сферу права. Таке звернення філософії до осмислення правової реальності, особливо характерне для епохи Просвітництва, виявилося досить плідним для самої філософії. Відомо, що багато хто з серйозних досягнень класичної філософії - результат такого звернення. У сфері філософії права відбувається своєрідна перевірка пізнавальної сили тієї чи іншої філософської концепції, її практичної спроможності в одній з найважливіших сфер людського духу. Все це дає всі підстави зробити висновок, що без рефлексії підстав права, філософського осмислення правової реальності в цілому, філософська система не може вважатися повноцінною.
Інший шлях формування філософії права (юридичний підхід до права) спрямований від вирішення практичних завдань юриспруденції до їх філософської рефлексії. Наприклад, від осмислення таких приватних правових проблем, як підстави кримінального права, вина і відповідальність, виконання зобов'язань тощо, - до постановки питання про сутність права. Тут філософія права постає вже як самостійний напрям у правознавстві, специфічний рівень вивчення власне права. Таке філософське осмислення права здійснюється правознавцями в його більшій практичній орієнтованості, при якій ідеальні першооснови права розглядаються в тісному співвідношенні з позитивним правом. Однак і в першому, і в другому випадку філософія права орієнтується на осягнення суті і сенсу права, укладених в ньому основ і принципів.
Проблема дисциплінарного статусу філософії права.
У силу існування двох різних джерел формування філософії права склалися і два основні підходи до розуміння її статусу.
Перший підхід розглядає філософію права як частина загальної філософії та визначає її місце серед таких дисциплін, як філософія моралі, філософія релігії, філософія політики та ін Відповідно до цього підходу філософія права відноситься до тієї частини загальної філософії, яка «наказує» людині необхідну манеру поведінки як соціальної істоти, тобто практичної філософії, вчення про належне.
Другий підхід відносить філософію права до галузей юридичної науки. З цієї точки зору вона є теоретичним фундаментом для створення позитивного права і науки про позитивне право. Під філософією права тут мається на увазі павука, роз'яснюються в «останньої інстанції» значення правових принципів і зміст правових норм.
Для більш конкретного визначення дисциплінарного статусу філософії права доцільно розглянути підходи до цього питання представників різних філософських напрямів.
У системі Гегеля філософія права не просто частина одного з фундаментальних розділів філософії, а охоплює всю соціально-філософську проблематику. В інших філософських системах, наприклад, у С. Франка вона - розділ соціальної філософії, який носить назву соціальної етики. Що ж стосується соціальної філософії марксизму (історичного матеріалізму), в рамках якої розглядалася проблематика права, то його послідовниками вона досліджувалася лише в аспекті виявлення соціальних функцій права. Тому філософія права як самостійна дисципліна в рамках соціально-філософського вчення про сущому і необхідному, де проблематика належного не зачіпали, не могла сформуватися.
Аналітична філософська традиція (позитивізм) розглядає філософію права як складову частину політичної філософії, відмовляючи їй у статусі самостійної дисципліни. У сучасній західній філософії проблематика філософії права найчастіше розглядається у рамках філософської антропології. Навіть соціальна філософія і моральна, у тісній зв'язку з якими розглядаються проблеми філософії права зазнали значну антропологічну трансформацію під впливом таких філософських напрямків, як екзистенціалізм, феноменологія, герменевтика, філософська антропологія, психоаналіз та ін
Отже, досить складно вказати будь-якої філософський єдиний розділ, частиною якого була б філософія права. У той же час цілком очевидно, що вона найбільш тісно пов'язана з соціальної, політичної, моральної і антропологічної філософіями, кожна з яких робить акцент на одному з чинників формування і дослідження права: соціальному, морально-ціннісному, політичному, антропологічному. Так, політична філософія розглядає питання: що таку владу і як співвідносяться владу і право. Соціальна філософія: що таке суспільство і як співвідносяться суспільство і право. Моральна філософія: що таке мораль і як співвідносяться мораль і право. Антропологічна філософія: що таке людина і як співвідносяться осіб і право. Філософія ж права ставить загальне питання: Що ти право і в чому його сенс. Тому її, без сумніву, цікавлять питання і про те, як право пов'язане з такими феноменами, як влада, суспільство, мораль і людина.
